Рішення

від 24.11.2023 по справі 922/4107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4107/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків (фактична адреса: 61057, м.Харків, вул.Гоголя, 10) до Борівського комунального підприємства теплових мереж, смт.Борова, Харківська обл. (адреса: 63801, Харківська обл., смт Борова, вул.Поштова,3) про стягнення 82842,26 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20.09.2023 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості в розмірі 82842,26 грн, з яких: пеня за період з 19.03.2022 по 29.03.2023 у сумі 54009,40 грн; 3% річних за період з 19.03.2022 по 29.03.2023 в сумі 5143,68 грн; індекс інфляції за період з травня 2022 по березень 2023 у розмірі 23689,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 року відкрито провадження у справі №922/4107/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.10.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№28801), в якому проти позову заперечує, посилаючись на введений воєнний стан в Україні, та знаходження Борівського комунального підприємства теплових мереж в окупації, у зв`язку з чим з 11.04.2022 року підприємство перебувало в простою та не вело ніякої діяльності, а відповідно не споживало електроенергію. Відповідач зазначає, що сукупність обставин, які склалися на території Борівської громади Ізюмського району Харківської області, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) з усіма вихідними з цього нормами та діями, відповідно до розділу 10 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 763-999 від 01.01.2019. Дія форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.

24.10.2023 року відповідач надав до суду супровідним листом докази направлення відзиву на адресу позивача (вх.№29049).

03.11.2023 року позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№30029), в якій позов підтримував в повному обсязі.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії1 від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі ст.56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з підп.3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому елекгропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 Господарського кодексу України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до пп.4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти при йому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що Борівське комунальне підприємство теплових мереж (Відповідач, Споживач) надав до Товариства Підписану заяву-приєднання від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р від 01.01.2023 для споживачів з запланованим обсягом споживання до 500 000 кВт/год на місяць. Оплата за електричну енергію один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем Оператору системи розподілу). Договір про постачання електричної енергії споживачу №763-999 від 01.01.2019 (далі Договір) вважається укладеним.

Слід зазначити, згідно з п. 2.1 Договору № 763-999 за Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.5 Договору № 763-999 встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору № 763-999).

Згідно з п. 5.10 Договору оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника або безпосередньо оператору системи.

Відповідно до п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р оплата електричної енергії здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунок на попередню оплату надається Споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п.4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 даної комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

-за лютий 2022, з урахуванням надлишок (переплата) оплаченої, але спожитої електричної енергії станом на 01.02.2022 у сумі 22189,51 грн сформовано рахунок на суму 92440,74 грн., ПДВ 20 % 18488,05 грн., разом з ПДВ 110928,79 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надано під підпис уповноваженій особі. Строк оплати рахунку до 18.03.2022. Сплачено за лютий 2022 згідно платіжного доручення № 74 від 28.02.2023 у сумі 435301,58 грн.

-за березень 2022 на суму 145447,55 грн., ПДВ 20 % 29089,51 грн., разом з ПДВ 174537,06 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 06.01.2023. Сплачено за березень 2022 згідно платіжних доручень: № 74 від 28.02.2023 та №18865 від 28.02.203 на загальну суму 174 537,06 грн.

-за квітень 2022 на суму 3349,70 грн., ПДВ 20 % 669,94 грн., разом з ПДВ 4019,64 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 06.01.2023. Сплачено за квітень 2022 згідно платіжного доручення № 18865 від 28.02.2023 у сумі 4019,64 грн.

-за листопад 2022 на суму 58 981,78 грн, ПДВ 20 % 11 796,36 грн., разом з ПДВ 70778,14 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 23.12.2022. Сплачено за листопад 2022 згідно платіжного доручення № 18865 від 28.02.2023 у сумі 70 778,14 грн.

-за грудень 2022 на суму 167 906,97 грн., ПДВ 20 % 33 581,39 грн., разом з ПДВ 201488,36 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 23.01.2023. Сплачено за грудень 2022 згідно платіжного доручення №18865 від 28,02.2023 у сумі 201 488,36 грн.

-за січень 2023 на суму 198 080,35 грн., ПДВ 20 % 39 616,07 грн., разом з ПДВ 237 696,42 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 24.02.2023. Сплачено за січень 2023 згідно платіжних доручень №18865 від 28.02.2023 та №78 від 10.03.2023 на загальну суму 237 696,42 грн.

-за лютий 2023 на суму 176 021,20 грн., ПДВ 20 % 35 204,24 грн., разом з ПДВ 211 225,44 грн. Рахунок та акт приймання-передачі було надано під підпис уповноваженій особі згідно наказу № 5 від 04.01.2023. Строк оплати рахунку до 28.03.2023. Сплачено за лютий 2023 згідно платіжних доручень: № 78 від 10.03.2023, № 81 від 13.03.2023 та № 87 від 29.03.2023 на загальну суму 211 225,44 грн.

Позивач зазначає, що предметом розгляду не є заборгованість за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по квітень 2022 та з листопада 2022 по лютий 2023 року, а дані лише вказані для пояснення нарахування штрафних санкцій.

Слід зазначити, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 5.11 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.

На думку позивача, він виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу нараховано пеню, 3% річних та індекс інфляції, які станом на 01.06.2023 року становлять 82842,26 грн, з яких: 54009,40 грн пеня; 5143,68 грн 3% річних; 23689,18 грн індекс інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з чч. 6,7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати заборгованості, у позивача наявні правові підстави для стягнення пені, 3% річних, інфляційних.

Щодо пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Пунктом 8 комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені в загальному розмірі 54009,40 грн, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність законодавству.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на безпідставність вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресію Російської Федерації проти України, при цьому посилається на лист торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року та знаходженням смт Борова під окупацією, що підтверджується довідкою №1394 від 17.10.2023 року.

Суд зазначає, що дійсно Торгово-промисловою палатою України листом №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року військову агресію Російської Федерації проти України засвідчено в якості форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними та невідворотними.

Однак, слід звернути увагу, що пунктом 12.4 Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01 січня 2019 року № 763-999 визначено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.

Відповідачем відповідно до вказаних вище умов договору не надано доказів повідомлення Позивача про виникнення форс-мажорних обставин, а тому посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з форс-мажорними обставинами є необґрунтованим та не підтверджено належними доказами.

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40 (3) (далі - Регламент) встановлено єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України (підп.1.1 п.1 Регламента).

Відповідно до підп. 3.3 п.3 Регламенту Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, чинним Регламентом не передбачено засвідчення настання форс-мажорних обставин у формі листа, тому у комунального підприємства відсутні підстави вважати невиконання Споживачем умов Договору такими, що сталися внаслідок обставин непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Однак, загальновідомий факт про повномасштабну агресію РФ проти України, відповідачем надано довідку Борівської Селищної Військової Адміністрації Ізюмського району Харківської області про те, що в період квітня 2022 по жовтень 2022 року вся територія Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області була тимчасово окупованої військами рф.

Разом з цим, слід зазначити, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 3034,38,39,4144,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.6 ст.3 ЦК України основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність.

У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Згідно з правовим висновком, що сформульований Верховним судом у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наразі існують об`єктивні обставини, які в сукупності свідчать про те, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, а особливо у період, заявлений до стягнення, а саме: з березня 2022 по березень 2023 року, їх сплата не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості цивільного законодавства. Стягнення пені призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов`язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов`язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).

Таким чином, суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, приймаючи до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін та виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що періодом нарахування пені є березень 2022 -березень 2023 року, тоді коли велись постійні ворожі обстріли Борівського району та знаходженням зазначеної територій протягом тривалого часу під окупацією, для розумного та оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобіганню настання негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50%.

Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 27004,70 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивачем нараховані 5143,68 грн - 3% річних та 23689,18 грн - інфляційних.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та задоволення позовних вимог в частині стягнення 5142,44 грн 3% річних.

В частині стягнення 1,24 грн 3% річних суд відмовляє через арифметично невірний розрахунок.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 23689,18грн інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, але, у зв`язку зі зменшенням розміру пені та частковою відмовою в стягненні 3% річних, позов підлягає частковому задоволенню.

В частині стягнення 1,24 грн 3% річних суд відмовляє через невірний розрахунок.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положенням п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судовий збір у розмірі 2683,96 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 129, 232, 233, 236 - 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж (адреса: 63801, Харківська обл., смт Борова, вул.Поштова, буд.3; код ЄДРПОУ 32468926) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (юридична адреса: 61037, м.Харків, вул.Георгія Тарасенка,126; адреса для листування: 61057, м.Харків, вул.Гоголя, 10; код ЄДРПОУ 42206328 на п/р НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823) 27004,70 грн пені, 5142,44 грн 3% річних, 23689,18 грн інфляційних, 2683,96 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "24" листопада 2023 р.

СуддяК.В. Аріт