РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3906/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" (61003, м. Харків, вул. Шевченка, 319) про стягнення 13228,10 грн, без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 13228,10 грн, в тому числі 11058,23 грн інфляційних збитків та 2169,87 грн - 3% річних.
Також, позивач просить покласти на відповідача обов`язок відшкодування позивачу судового збору у розмірі 2684,00 грн та стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 4500,00 грн. При задоволенні позову, позивач просить стягнути з відповідача 1000,00 грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.
Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №60 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.09.2020 щодо оплати отриманих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за транспортною заявкою від 19.01.2022.
Ухвалою від 11.09.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/3906/23. Задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвалою від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі №922/3906/23 Господарський суд Харківської області встановив позивачу строк для подачі доказів та відповіді на відзив відповідача.
Відповідачу цією ухвалою суд встановив строк для подачі: відзиву на позов та доказів; заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін і строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, суд засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направив копію ухвали від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі №922/3906/23.
Позивач копію ухвали від 11.09.2023 отримав 15.09.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6102256740450, згідно з яким на адресу позивача надсилалась поштова кореспонденція.
Надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 11.09.2023 повернулася на адресу суду 26.09.2023 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).
Ухвала Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.09.2023.
Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі №922/3906/23 була опублікована на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідач не надав господарському суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
04.10.2023 відповідач надав до суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації, внаслідок надзвичайних обставин, незалежних від волі та дій товариства, з 24 лютого 2022 року відповідач був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, не мав коштів на оплату боргу, і такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. У поданому відзиві відповідач вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків і річних відсотків необґрунтованими, враховуючи форс-мажорні обставини, посилаючись на пункти 7.1 та 7.2 договору та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1.
Також, 04.10.2023 відповідач надав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами або відмовити у їх відшкодуванні на користь позивача повністю, а також відмовити у задоволенні вимог про стягнення гонорару успіху адвоката, посилаючись на те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки підготовка стандартного позову, зразки яких наявні в мережі інтернет, не потребує багато часу. Для підготовки матеріалів до суду адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи та інші обставини. Крім того, ця справа розглядається у спрощеному провадженні без виклику осіб, що не потребує участі адвоката позивача у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
24.04.2023 Господарським судом Харківської області по справі №922/1339/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" про стягнення 103892,97 грн, з яких: борг за перевезення (з урахуванням митного платежу) в сумі 80000,00 грн, пеня у сумі 10620,07 грн, інфляційні збитки у сумі 12269,90 грн та річні відсотки у сумі 1003,00 грн, було прийнято рішення, яким позов задоволений повністю.
Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг за перевезення (з урахуванням митного платежу) в сумі 80000,00 грн, пеню в сумі 10620,07 грн, інфляційні збитки у сумі 12269,90 грн, річні відсотки у сумі 1003,00 грн, а також судовий збір у сумі 2481,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 12000,00 грн та гонорар успіху у сумі 3000,00 грн.
Вищевказаним рішенням суду по справі №922/1339/22 встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №60 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.09.2020 щодо оплати отриманих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за транспортною заявкою від 19.01.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 24.04.2023 по справі №922/1339/22 з відповідача було стягнуто на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні збитки за період з березня по липень 2022 у сумі 12269,90 грн та річні відсотки у сумі 1003,00 грн за період з 05.03.2022 по 31.07.2022, а фактичне виконання рішення господарського суду відбулося лише 27.06.2023, про що свідчать копії платіжних інструкцій №19585 від 26.06.2023 на суму 9428,20 грн та №19619 від 27.06.2023 на суму 111945,77 грн, то позивачем нараховані відповідачу інфляційні за період серпень 2022 року червень 2023 року в сумі 11058,23 грн та 3% річних за період з 01.08.2022 по 26.06.2023 в сумі 2169,87 грн.
Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України рішення суду не є підставою для припинення зобов`язання.
За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі вищевказаної норми Закону позивачем зроблений розрахунок та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні за період серпень 2022 року червень 2023 року в сумі 11058,23 грн та 3% річних за період з 01.08.2022 по 26.06.2023 в сумі 2169,87 грн.
При цьому, щодо обставин викладених відповідачем у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якої із своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком таких форс-мажорних обставин, зокрема, війна або військові дії, які ускладнюють виконання договору після його укладання.
Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що при виникненні обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань відсувається пропорційно часу дії цих обставин, якщо вони роблять неможливим виконання договору або його частини.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року №40(3) (з наступними змінами).
Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини (ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Таким чином, порівнюючи офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що містяться в регламенті, необхідно зазначити, що у законі та регламенті вказано, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, утім на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист, а не сертифікат.
Загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.
Проте, відповідач не надав до суду сертифікат Торгово-промислової палати України із підтвердженням форс-мажорних обставин та наявності підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №60 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.09.2020.
Таким чином, відповідач не надав доказів в обґрунтування своїх заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів сплати 3% річних та інфляційних або будь-яких обґрунтованих заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач вказує, що ним понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 4500,00 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1000,00 грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.
Позивач, на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги у сумі 4500,00 грн, надав копії: договору №2 про правову допомогу від 09.08.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Лозою В.М.; акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 11.08.2023, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 4500,00 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 Лози В.М.; ордеру серії ВО №1051629 від 11.08.2023, а також квитанції до прибуткового касового ордера №03-08 від 11.08.2022 про сплату за договором про правову допомогу від 09.08.2023 у сумі 4500,00 грн.
Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму 4500,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи та вказано судом вище, між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Лозою В.М. був укладений договір №2 про правову допомогу від 09.08.2023.
У пункті 2.3 зазначеного договору про правову допомогу сторони узгодили, що при задоволенні позову повірений (адвокат Лоза В.М.) отримує премію (гонорар успіху) в сумі 1000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає гонорару успіху у сумі 1000,00 грн, як то погодили сторони договору про правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268).
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі Пакдемірлі проти Туреччини.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 №904/4507/18.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Так, відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на даний час).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, а також тривалого перебування судді на лікарняному, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 ГПК України.
Керуючись ст. 598 - 609, 625 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 2, 16, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 233, 237, 238, 247, 248 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" (61003, м. Харків, вул. Шевченка, 319. Код ЄДРПОУ 31340426) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ІПН: НОМЕР_1 ) інфляційні за період серпень 2022 року червень 2023 року в сумі 11058,23 грн, 3% річних за період з 01.08.2022 по 26.06.2023 в сумі 2169,87 грн, судовий збір у сумі 2684,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4500,00 грн та гонорар успіху у сумі 1000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "22" листопада 2023 р.
СуддяВ.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115163168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні