Рішення

від 17.07.2023 по справі 757/20885/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20885/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі - Каракосі В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експерний центр» в особі свого представника (надалі по тексту - Позивач, ТОВ «ПУЕЦ) звернувся з позовом до суду до ОСОБА_1 (надалі по тексту - Відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 25 434, 28 грн., інфляційні втрати - 2 899, 28 грн., 3% річних - 1 308, 35 грн., витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на подальшу експлуатацію та обслуговування від ТОВ «ЖЕК-2617».

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу серія номер: 6082, виданий 28.12.2015 року.

Згідно з розрахунком заборгованості б/н від 23.03.2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість відповідача з оплати житлово-комунальних послуг станом на 23.03.2021 року складає 25 434, 28 грн.

Заборгованість несплачена та завдає збитків позивачу, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 2 899, 28 грн. та 3% річних у розмірі 1 308, 35 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги, судовий збір.

Так, ухвалою від 09.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.06.2023 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечила в повному обсязі за його недоведеності та безпідставності, просила у його задоволенні відмовити. Вказувала на те, що відповідач немає жодних правових підстав бути управителем будинку АДРЕСА_1 , оскільки не існує жодного рішення загальних зборів співвласників, розпорядження органів місцевого самоврядування про призначення позивача виконавцем, а акт приймання-передачі, на який посилається позивач як на підставу власної легітимності не має правової сили. Крім того, відповідач зазначила, що позивач не укладав з відповідачем жодних договорів і надсилав ніяких рахунків. Крім того, тарифи на послуги позивача є економічно не обгрунтованими, позивач не надав доказів здійснення своїх послуг. За таких обставин просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

01.07.2023 року представник позивача Бєдний І.М. надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечував щодо позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, зазначивши наступне. Щодо посилань відповідача на те, що позивач не має жодних правових підстав бути управителем будинку АДРЕСА_1 та виконавцем житлово-комунальних послуг в ньому, він вказав, що позивач здійснював управління багатоквартирним будинком як правонаступник ТОВ «ЖЕК 2617», з 01.07.2017 року був виконавцем послуг з утримання багатоквартирних житлових будинків за даною адресою, що підтверджується передавальним актом ТОВ «ЖЕК 2617» від 15.09.2017 року.Щодо посилань відповідача, що між сторонами не укладено жодних договорів, позивач зазначив, що управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обовязків співвласників, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Проте, як зазначає позивач, співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не було обрано форму правління багатоквартирного будинку, а позивач в свою чергу був обслуговуючою організацією, яка надавала житлово-комунальні послуги згідно перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Разом з тим, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Щодо наявності доступу у споживача до інформації про здійснення нарахування, позивач зазначив, що на адресу відповідача щомісячно надходили квитанції про сплату коштів за надані житлово-комунальні послуги. Крім того у відповідача є можливість отримувати такі квитанції і у особистому кабінеті на сайті ТОВ «Перший український експертний центр». Щодо заперечень відповідача на ту обставину, що тарифи на послуги позивача не є економічно обгрунтованими, позивач зазначив, що підняття розміру тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відбулося відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 05.10.2018 року. На підставі вищезазначеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29.06.2023 року відповідач ОСОБА_1 у відповідь на заперечення позивача на відзив на позовну заяву, щодо посилання позивача на те, що ТОВ «ПУЕЦ» був виконавцем послуг в буд. АДРЕСА_1 як правонаступник попереднього ТОВ «ЖЕК 2617» згідно акту приймання-передачі будинку, вказала, що будинок належить його мешканцям і співвласникам спільного будинкового майна, а тому не може бути переданий від однієї приватної структури до іншої. Щодо посилання позивача на те, що співвласники будинку не обрали форму управління не відповідає дійсності, оскільки в будинку утворене і зареєстроване ОСББ «Філатова, 2/1» (код ЄДРПОУ 43812910), яке і здійснює управління будинком. Щодо твердження позивача, що підняття розміру тарифу на утримання будинку відбулося відповідно до протоколу зборів співвласників від 05.10.2018 року, відповідач зазначає, що такого примірника цього протоколу чи відповідних рішень загальних зборів співвласників в якості письмових доказів своїх тверджень, позивач не надав, а відповідно такі рішення співвласниками не ухвалювалися. На підставі вищенаведеного, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали провадження та додані учасниками провадження докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 193е-194).

Відповідно акту приймання-передачі від 01.07.2017 року ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 від ТОВ «ЖЕК-2617» на подальшу експлуатацію та обслуговування (а.с. 14-16).

Так, ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Згідно зі статею 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житло-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт,вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно ст. 14 Закону України "Про житло-комунальні послуги", залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на

які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Уразі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов`язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, а також визначене коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ст. 89 ЦПК України вказує на те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Перший український експертний центр» було укладено ряд договорів, зокрема таких як договір № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, договір № 107-О на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 року з ТОВ «Спутнік-Крим» (а.с. 119-120А), договір № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відхходів з ТОВ «Фірма «Володар-Роз», від 01.10.2012 року (а.с. 153-155), підрядний договір № 16-08-2013то на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем від 01.08.2013 року з ПП «ВКФ «Промінь», серед яких і за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись із позовною заявою до відповідача щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2017 року ТОВ «ПУЕЦ» прийняло житловий будинок відповідача від ТОВ «ЖЕК-2617» на подальшу експлуатацію та обслуговування.

Однак, позивачем не надано досуду доказів того, передача житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відбулася за погодженням із мешканцями багатоквартирного будинку.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ «ПУЕЦ» та мешканцями багатоквартирного будинку, зокрема із ОСОБА_1 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як того вимагає ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема позивачем до суду його надано не було.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви з вищезазначених підстав.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експерний центр», код ЄДРПОУ: 36844047, адреса: м. Київ, вул. Спаерне поле, 14/55, оф. 1004.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Підпалий