Справа № 503/447/23
Провадження № 2/503/241/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства,
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на ті обставини, що в період з 2018 року до 2020 року не проживав спільно з відповідачем ОСОБА_2 та мав з нею лише короткотривалі зустрічі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину дочку ОСОБА_3 . При цьому, в актовий запис про народження № 14 цієї дитини складений 21.01.2020 року, за заявою ОСОБА_2 , були внесенні відомості про позивача, як батька дитини. В свою чергу, як відзначає позивач, лише після народження дитини проживав спільно з відповідачем ОСОБА_2 три місяці у фактичних шлюбних відносинах. Також позивач відзначає ту обставину, що навіть коли до народження дитини мав з відповідачем ОСОБА_2 короткотривалі зустрічі, то йому відомо, що вона перебувала ще в стосунках з іншими чоловіками. У зв`язку з чим на теперішній час позивач змушений пред`явити до відповідача даний позов шляхом подання через свого представника до суду відповідної позовної заяви, в якій просить суд виключити відомості про нього, як батька, з актового запису № 14 від 21.07.2020 року про народження ОСОБА_2 дитини дочки ОСОБА_4 та зобов`язати Кодимський відділ ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни у відповідний актовий запис після чого видати нове Свідоцтво про народження на дитину.
03.05.2023 року ухвалою суду (а.с.20-21) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні. Одночасно роз`яснено відповідачу її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
У встановлений судом строк відповідач не скористався своїм процесуальним правом учасника справи, відзив на позовну заяву не подав.
16.06.2023 року ухвалою суду (а.с.66-67) у даній справі було залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внаслідок припинення 09.06.2023 року юридичної особи Кодимського відділудержавної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
30.06.2023року ухваламисуду (а.с.76-81)строк підготовчогопровадження уданій справібув продовженийна тридцятьднів,а також у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу проведення якої доручено комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, а провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.
29.09.2023 року на адресу суду від комунальної установи«Одеське обласнебюро судово-медичноїекспертизи» Одеськоїобласної державноїадміністрації Департаментуохорони здоров`яМіністерства охорониздоров`я України із супровідним листом від 25.09.2023 року № 2338-11 (а.с.93) надійшов висновок експерта № 315 складений за результатом проведення експертизи в період 18.08.2023 року по 19.09.2023 року.
02.10.2023 року ухвалою суду (а.с.101) провадження у даній справі поновлено.
18.10.2023 року ухвалою суду (а.с.114-115) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник за його довіреністю ОСОБА_5 яканадає безоплатнуправничу допомогув порядку,передбаченому ч.3ст.15ЦПК України,не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені належним чином, у порядку встановленому ч.2, 4-6 , 8 п.1 ст.128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України , про що свідчить розписка про одержання судової повістки безпосередньо в суді представником позивача ОСОБА_5 13.11.2023 року (а.с.120). При цьому, 24.11.2023 року представник позивача Мазур А.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Мартинюк Ю.М. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені належним чином, у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.1 ст.128та ч.5 ст. 130 ЦПК України, про що свідчить розписка про одержання судової повістки безпосередньо в суді представником відповідача адвокатом Мартинюком Ю.М. 13.11.2023 року (а.с.121). При цьому, 24.11.2023 року представник відповідача адвокат Мартинюк Ю.М. подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника, в якій також просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання третя особа була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5 ст.128ЦПК України, про що свідчить довідка від 10.11.2023 року (а.с.119) про доставку електронного листа із судовою повісткою на офіційну електронну пошту цієї особи зазначену на веб-сайті Мін`юста та зазначену у змісті і використану цією особою при поданні до суду клопотання (а.с.68, 85). Таке повідомлення позивача відповідає правовій позиції висловленій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21). При цьому, від представника третьої особи начальника відділу Віти Тарнавської на адресу суду надійшло письмове клопотання від 23.11.2023 року № 1868/24.18-21 про розгляд справи за відсутності представника відділу, в якій також зазначала, що заперечень проти розгляду даної справи не має.
Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разінеявки всудове засіданняучасника справи(йогопредставника)без поважнихпричин абобез повідомленняпричин неявки. Згідноч.3ст.211ЦПК України,учасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у шлюбі між собою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача ОСОБА_2 , народилася дитина дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.01.2020 року (а.с.11), актовий запис № 14.
Згідно пункту 1 ч.2 ст. 125 СК України,якщо матита батькодитини неперебувають ушлюбі міжсобою,походження дитинивід батькавизначається за заявою матері та батька дитини.
Відповідно доч.1ст.126СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
21.01.2020року Кодимськийвідділдержавної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено актовий запис про народження № 14, згідно змісту графи № 17 якого державну реєстрацію народження дитини народженої відповідачем ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було здійснено на підставі відповідної спільної заяви батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.01.2020 року, із проставленням підписів обох батьків у цій графі актового запису. У зв`язку з цим в даний актовий запис були внесенні відомості про позивача ОСОБА_1 як батька цієї дитини. Крім того, у графі № 20 цього актового запису також зазначено, що відповідно до письмової заяви батьків дитині присвоєно прізвище батька « ОСОБА_6 », із проставленням підписів обох батьків у цій графі актового запису, про що свідчить копія відповідного актового запису про народження (а.с.30).
На підставі зазначеної державної реєстрації Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21.01.2020 року було видано вище зазначене свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , що підтверджує зміст графи № 19 актового запису № 14 (а.с.30) та копія самого згаданого свідоцтва (а.с.11).
Однак, на теперішній час позивач ОСОБА_1 має сумніви у тій обставині, що дійсно є батьком дитини народженої відповідачем ОСОБА_2 03.01.2020 року, оскільки в період з 2018 року до 2020 року мав з нею лише короткотривалі зустрічі, а йому відомо, що вона перебувала ще в стосунках з іншими чоловіками.
Нормативно-правове застосування
Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1-2ст.136СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
В свою чергу у абзацах два і три пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 відзначено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ( 2947-14 ), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-текст є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах у праві № 159/3926/18 (у ЄДРСР № 93053415) та у справі № 530/1231/16-ц (у ЄДРСР № 88016592).
Висновки суду
щодо позовної вимоги про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини:
Як вже відзначалось вище, 30.06.2023 року ухвалою суду (а.с.78-81) у даній справі було призначено судово-генетичну експертизу проведення якої доручено комунальній установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, а на вирішення експерта поставленні питання про те:
- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- якщо кровне споріднення є, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
29.09.2023 року на адресу суду від комунальної установи«Одеське обласнебюро судово-медичноїекспертизи» Одеськоїобласної державноїадміністрації Департаментуохорони здоров`яМіністерства охорониздоров`я України із супровідним листом від 25.09.2023 року № 2338-11 (а.с.93) надійшов висновок експерта № 315 (а.с.94-99), складений за результатом проведення експертизи в період 18.08.2023 року по 19.09.2023 року, згідно підсумку якого відповідно до законів успадкування, генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу від матері і один батька. Молекулярно-генетичним аналізом ДНК зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_1 та зразкарідкої кровідитини ОСОБА_4 встановлено: для кожного з досліджених STR-локусів в генотипі дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляється алель умовно батьківського походження, який формально співпадає з алелем у генотипі передбачуваного батька громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,а саме: D8S1179 14; D21S11 30; D7S820 11; CSF1PO 10; D3S1358 18; ТН01 09; D13S317 11; D16S539 09; D2S1338 16; D19S433 15.2; vWA 17; ТРОХ 09; D18S51 13; D5S818 11; FGA 21. Проведена оцінка вірогідності результатів генетичного аналізу вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99,999999 %. Таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,народженої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,999999 %; таким чином, батьківство практично доведене.
Ураховуючи зазначене суд вважає, що наявність кровного споріднення між особою, записаною батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведено належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом висновком експерта за результатом проведення судово-генетичної експертизи, яка на сьогодні є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, а відтак доводи викладені позивачем ОСОБА_1 у змісті позову на обґрунтування оспорювання свого батьківства стосовно дитини народженої відповідачем ОСОБА_2 фактично не знайшли свого доказового підтвердження внаслідок їх спростування.
При цьому, обставин, передбачених ч.5 ст. 136 СК України, судом в ході судового розгляду не було встановлено.
У зв`язку з чим суд вважає, що позов в частині основної позовної вимоги про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини є необґрунтованим, а тому в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.
щодо позовної вимоги про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії:
Окрім основної позовної вимоги позивачем в пред`явленому позові також було заявлено похідну позовну вимогу про зобов`язання Кодимського відділу ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис після чого видати нове Свідоцтво про народження на дитину.
Водночас із цим позивач не пред`являв позову до Кодимський ВДРАЦС, оскільки при поданні своєї позовної заяви до суду не визначав в ній останній як відповідача у справі, а натомість визначив його лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Внаслідок чого протягом судового розгляду справи Кодимський ВДРАЦС / Балтський ВДРАЦС користувався процесуальними правами виключно наявними у третьої особи, а не сторони у справі (відповідача).
Тому судом за результатом розгляду справи також не може бути ухвалено рішення про зобов`язання органу ДРАЦС вчинити певні дії.
Таким чином суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині позовної вимоги, яка стосується органу ДРАЦС, але не була до нього пред`явлена.
В свою чергу суд вважає відзначити те, що у випадку задоволення позову позивача ОСОБА_1 в частині вимог пред`явлених ним до відповідача ОСОБА_2 , то таке рішення само по собі було б підставою для внесення органом ДРАЦС відповідних змін до актового запису про народження. У зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання органу ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження може бути предметом судового рішення виключно у випадку оскарження бездіяльності щодо виконання судового рішення про визнання батьківства, а тому її заявлення позивачем в позовній заяві разом із позовною вимогою про оспорювання батьківства є безпідставним внаслідок своєї передчасності.
Крім того,сама по собі позовна вимога позивача про внесення змін до актового запису про народження є похідною вимогою від основної позовної вимоги про оспорювання батьківства, у зв`язку з чим не підлягає окремому задоволенню за умови відмови в задоволенні основної вимоги. Тому в цій частині позову також необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
- щодо судових витрат:
Водночас ч.1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, з 01 січня 2023 року за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягаєсплаті судовийзбір врозмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,6 грн.
Відповідно до абзацу другого ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в своїй постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зробила висновок про застосування норм права згідно якого у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При відкритті провадження у справі позивачу ухвалою суду від 03.05.2023 року (а.с.20-21), було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Ураховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, то на виконання вимог ст.141ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір за подання до суду позовної заяви з двома позовними вимогами немайнового характеру в розмірі 2147,2 грн.
Керуючись ст.258,259,264,265ЦПК України,ст.136СК України, суд
ухвалив:
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,до ОСОБА_2 ;зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. 30 років Перемоги, 24, про оспорювання батьківства.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь держависудовий збірв розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко
Суд | Кодимський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115168033 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Кодимський районний суд Одеської області
Вороненко Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні