Постанова

від 21.11.2023 по справі 461/8902/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/8902/19 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/811/1943/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року в складі судді Мисько Х.М. в справі за позовом адвоката Нікіфорової Анастасії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», з участю третіх осіб без самостійних вимог Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У листопаді 2019 року адвокат Нікіфорова А.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», з участю третіх осіб без самостійних вимог Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року позов Нікіфорової Анастасії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», з участю третіх осіб без самостійних вимог Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишено без розгляду.

Роз`яснено, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , не погоджується з висновками суду, вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Зазначає, що суд не звернув увагу на те, що було відсутнє належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Окремо звертає увагу на те, що суд першої інстанції, належним чином з?ясувавши обставину неповідомлення позивача про судове засідання, зобов?язаний був відкласти судове засідання та належним чином повідомити позивача, забезпечивши такому реальний доступ до суду та можливість захистити своє порушене право в судовому порядку.

Стверджує, що не отримував судової повістки від Галицького районного суду м. Львова про судове засідання, призначене на 22.05.2023, що свідчить про невиконання судом першої інстанції обов?язку повідомлення позивача про дату та час судового засідання, що призвело до порушення його права, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних національного законодавства.

Також зазначає, що суд не наділений правом залишати цивільну справу без розгляду.

Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до Галицького районного суду м. Львова.

Учасники справи будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи в судові засідання, призначені на 07 листопада 2023 року та 21 листопада 2023 року не прибули, позивач ОСОБА_1 двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, 06 листопада 2023 року про неможливість прибути в засідання 07.11.2023 у зв`язку із відмовою від послуг адвоката, який здійснював його представництво в суді першої інстанції, а 20 листопада 2023 року про відкладення розгляду справи, призначене на 21.11.2023 у зв`язку із не укладенням договору про правову допомогу із іншим адвокатом.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб учасників справи, які повторно не з`явилися в судове засідання.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 та представник позивача Сідловська І. Ю. були належним чином повідомлені про розгляд справи на 03.05.2023 та 22.05.2023, однак не з`явилася в судові засідання.

Окремо суд зазначив, що позивач явно затягував розгляд справи і не бажав з`являтись до суду, вживати для цього всіх можливих заходів, неявка позивача також не пов`язана з поважними причинами.

Зокрема, суд зазначив, що заяви про розгляд справи у відсутності від позивача не надходило, тому не має підстав для розгляду справи по суті у його відсутність.

При цьому, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання.

Залишення заяви без розгляду є формою закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду.

За правилами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи.

З матеріалів справи встановлено, що останні два судові засідання були призначені на 03.05.2023 та 22.05.2023.

Згідно ухвал на обидва із зазначених судових засідань, ні позивач, ні його представник не прибули (т. 2 а.с. 80, 83-84).

В свою чергу, повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сідловська І.Ю. звернулася до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання, в якій зазначивши свою електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , просила завчасно повідомити її про дату та час наступного судового засідання за адресою: АДРЕСА_1 або на адресу електронної пошти, вказаної в клопотанні (т. 2 а.с. 16).

Згідно з ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Крім цього, частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду (ч. 2 ст. 131 ЦПК).

Таким чином, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно, відтак необхідно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Зокрема, практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22) та у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 522/13429/13-ц (провадження № 61-3848св22).

З матеріалів справи вбачається, що представнику ОСОБА_1 - Сідловській І. Ю. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 був надісланий електронний лист з повідомленнями про розгляд справи за позовом позивача, на 03 травня 2023 року, який підтверджений довідкою про доставку електронного листа (т. 2 а.с. 73).

Про розгляд справи призначений на 14 год. 00 хв. 22 травня 2023 року представнику ОСОБА_1 - Сідловській І. Ю. також був надісланий електронний лист на зазначену нею електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 з викликом у судове засідання (т. 2 а.с. 82).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.

Враховуючи наведене, наявні усі підстави для висновку про те, що сторона позивача була належним чином повідомлена про судові засідання призначені на 03 травня 2023 року та 22 травня 2023 року.

Таким чином, колегія суддів приходить переконання, що залишаючи позовну заяву Нікіфорової Анастасії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, останні два рази на 03.05.2023 та 22.05.2023, а про дату та час розгляду справи представник позивача належно повідомлялася судом у порядку, передбаченому ЦПК України.

Як вже зазначалося, у статті 131 ЦПК України зазначено про обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання.

Зокрема, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 цієї статті).

Поряд з цим, не надано будь-яких доказів на підтвердження підстав неявки у судовове засідання, відповідно до яких суд першої інстанції міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяв про розгляд справи без позивача.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що сам законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача у друге засідання, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.

Враховуючи наведене та повторну неявку позивача та його представника в судове засідання, неподання заяви про розгляд справи у відсутність сторони позивача, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

Поряд з цим, не може залишатися поза увагою апеляційного суду те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції залишив без розгляду цивільну справу, що не узгоджується з положенням ст. 257 ЦПК України, однак на загальні висновки та законність оскаржуваної ухвали не впливає, відтак доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 21 листопада 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк