Постанова

від 22.11.2023 по справі 757/28492/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Київ

Справа № 757/28492/22

Провадження: № 22-ц/824/12397/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Нежури В. А., Мережко М. В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О. Л.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковпака 17», про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ТОВ «Рада-1» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 110 кв.м. Управителем, який обслуговує даний будинок, є позивач. За період з 01 вересня 2020 року по 31 липня 2022 року включно, внаслідок несплати відповідачем наданих послуг утворився борг в розмірі 18 924 грн. 56 коп. Позивач зазначав, що між Товариством та відповідачем не було укладено договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до вимог чинного законодавства, проте, відсутність укладення зазначеного договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, якщо такими послугами споживач фактично користувався. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 18 924 грн. 56 коп., інфляційну складову боргу - 3869 грн. 29 коп., 3 % річних - 494 грн. 96 коп. та 2481 грн. судового збору.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року позов ТОВ «Рада-1» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСББ «Ковпака 17», про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада-1» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 18 924 грн. 56 коп., інфляційну складову боргу в сумі 3869 грн. 29 коп. та 3 % річних в розмірі 494 грн. 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада-1» судовий збір в сумі 2481 грн.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що між сторонами відсутні договірні відносини про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим, у позивача відсутні підстави для звернення з даним позовом до суду, позивач не є управителем будинку та не є суб`єктом надання неіснуючих комунальних послуг. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Окрім того, зазначив, що судом першої інстанції було проігноровано факт створення 11 березня 2020 року в будинку АДРЕСА_2 ОСББ «Ковпака 17», яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На його думку, саме ОСББ «Ковпака 17» з моменту реєстрації наділене правом нараховувати плату за утримання будинку та прибудинкової території та вимагати своєчасної оплати від співвласників багатоквартирного будинку. Позивач не надав до суду належним чином завірений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, який би підтверджував фактичність надання останнім будь-яких послуг управління та обслуговування будинку.

Також вказував, що надані позивачем договори з підрядними організаціями та акти виконаних робіт не мають відношення до періоду, зазначеному у позові, та насправді підтверджують лише факт надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за індивідуально укладеними договорами, просив суд звернути увагу на те, що у позивача взагалі відсутні будь-які повноваження з приводу здійснення управління багатоквартирним будинком, оскільки останній не надав кваліфікаційний сертифікат працівника позивача, з приводу відповідної атестації на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 31 липня 2023 року відкритоапеляційне провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Голова правління ОСББ «Ковпака 17» Лапань Ю. П. погодився з відповідачем, що у позивача відсутні будь-які повноваження з приводу здійснення управління багатоквартирним будинком, оскільки останній не надав кваліфікаційний сертифікат працівника позивача, з приводу відповідної атестації на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку. Вважав, що надана позивачем копія договору «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 28 квітня 2020 року не є належним доказом, вказаний договір підписаний невідомою йому особою ОСОБА_2 , від імені ОСББ «Ковпака 17», ідентифікувати яку взагалі неможливо, додаток №1, який є невід`ємною частиною договору взагалі відсутній. Копія даного договору у нього, як у голови ОСББ відсутня. Про існування вказаного договору він дізнався від відповідача ОСОБА_1 . Крім того, зазначав, що позивач не є виконавцем послуги з управління багатоквартирним будинком. Жодних комунальних послуг у розумінні п.2 ч. ст. 35 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач не надає.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу представник ТОВ «РАДА-1» Зайцев І. Є. вказував, що у договорі хоч і не встановлені періодичність надання послуг, проте вони надаються відповідно до структури, періодичності та строків надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Розпорядженням Київської міської ради 09.03.2011 № 307.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальна площа квартири становить 110 кв. м. (а.с. 9-11).

Відповідно до договору «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком» від 28 квітня 2020 року, управителем, що обслуговує даний будинок є ТОВ «Рада-1» (а.с. 17-21).

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Рада-1» та відповідачем ОСОБА_1 не було укладено договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до вимог чинного законодавства.

Як зазначено вище, 28 квітня 2020 року між ТОВ «Рада-1» (управитель) та ОСББ «Ковпака 17» (співвласник) був укладений договір «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», за умовами якого, управитель зобов`язувався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законом. (п.1 договору).

Пунктом 4 вказаного договору сторони визначили, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються , що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього договору, що є невід`ємною частиною.

Окрім того, вказаним договором сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 29 квітня 2020 року та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін договору не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п.п.28,29 договору).

Пунктом 30 вищезазначеного договору визначено підстави припинення вказаного договору, а п.32 визначено, що у разі припинення дії договору не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору управитель передає новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку: наявну технічну документацію на такий будинок; інформацію про виконанні роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останній років; інформацію про виникненні аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору, але не більше трьох останній років; дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, мале не більше трьох останніх років; майно, передане управителю будинку за рішенням співвласників.

Згідно розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 від 19 серпня 2022 року, відповідачу була нарахована заборгованість за період з 01 вересня 2020 року по липень 2022 року на загальну суму 18 924 грн. 56 грн. за надані послуги, які були приведені у додатку №4 договору (а.с. 6).

Задовольняючи позов ТОВ «РАДА-1», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як споживач наданих послуг, отримував послуги, надані позивачем, своєчасно їх не сплачував, спростовуючих цей факт доказів матеріали справи не містять, у зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 18 924 грн. 56 коп., а також інфляційна складову боргу - 3869 грн. 29 коп., 3 % річних - 494 грн. 96 коп. Окрім того, суд зазначив, що відсутність укладеного договору між відповідачем та ТОВ «Рада-1» щодо надання комунальних послуг не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується із такими висновкам суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону № 1875-IV).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною третьою статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 02 листопада 2020 року у справі № 753/7790/16-ц, 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається із розрахунку заборгованості від 19 серпня 2022 року, відповідачу була нарахована заборгованість за період з 01 вересня 2020 року по липень 2022 року на загальну суму 18 924 грн. 56 грн. за надані послуги (а.с. 6), які були приведені у додатку №4 договору (а.с. 25).

Вказаний розрахунок стороною відповідача належними та достовірними доказами не спростований, контррозрахунок заборгованості відповідачем не здійснювався.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що будинок перебуває на самозабезпеченні, а позивач не надає послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки будь-яких доказів звернення відповідача до Товариства щодо ненадання йому послуг або надання таких послуг позивачем неналежної якості ОСОБА_1 не надано.

Окрім того, відсутні докази, що відповідач не споживає надані позивачем комунальні послуги, або якась інша установа надає йому такі послуги.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки саме ОСББ «Ковпака 17» з моменту реєстрації наділене правом нараховувати плату за утримання будинку та прибудинкової території та вимагати своєчасної оплати від співвласників багатоквартирного будинку не заслуговують на увагу, й спростовуються умовами договору «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 28 квітня 2020 року. Вказаний договір є чинним і в установленому Законом порядку недійсним не визнавався.

Доводи апеляційної скарзги щодо відсутності у Товариства відсутні будь-яких повноважень з приводу здійснення управління багатоквартирним будинком, оскільки останнім не надано кваліфікаційного сертифікату працівника позивача, з приводу атестації на відповідність кваліфікаційним вимогам професії «менеджер (управитель) житлового будинку, не заслуговують на увагу, оскільки, повноваження позивача на право здійснення управління багатоквартирним будинком підтверджується наказами №06/к/тр від 30 листопада 2021 року та №06-к/тр від 26 вересня 2022 року про внесення змін до штатного розпису, яким передбачено у штатному розписі Товариства посади менеджера (управителя) житлового будинку. При цьому, директор Товариства ОСОБА_3 згідно кваліфікаційного сертифікату №0001163/22-25. УЖБ від 24 червня 2022 року сама є менеджером (управителем) житлового будинку (групи будинків) (а.с. 193-196).

Зважаючи на наведене, та ураховуючи, що відповідачем не спростований наданий позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 18 924 грн. 56 коп., інфляційної складової боргу - 3869 грн. 29 коп., 3 % річних - 494 грн. 96 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, тому апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді В. А. Нежура

М. В. Мережко