Ухвала

від 17.09.2024 по справі 757/28492/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28492/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі Романенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року у цивільній справі №757/28492/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковпака 17», про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року у цивільній справі №757/28492/22-ц.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 стверджує, що нововиявленими для справи обставинами є те, що позивач ввів суд в оману, оскільки в дійсності надавав співвласникам будинку Ковпака 17 за період з 01 вересня 2020 року по 31 липня 2022 року послуги з утримання будинку та прибудинкової за умовами індивідуально укладених договорів. про що свідчать судові рішення, що мають преюдиційний характер, ухвалені різними судами в термін після 24 травня 2023 року, a caмe:

Рішенням судді Господарського суду м. Києва Лиськова М.О. від 23 листопада 2023 року y справі № 910/11331/23 на користь експлуатуючої організації житлового будинку АДРЕСА_1 , ТОВ «Рада-1» стягнуто з відповідача заборгованість за фактично отримані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з січня 2019 року по травень 2023 року як з власника зазначеної квартири.

Рішенням судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. вiд 04 серпня 2023 року у справі № 757/16847/23-ц встановлено, що відповідач користується комунальними послугами, отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, між позивачем та відповідачем було укладено індивідуальний договір № УЖ/Р1-7/25/08/15 «Ha надання житлово-комунальних послуг від 25 серпня 2015 року. Відповідно до п.3.2.1. договору відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати та компенсувати послуги в порядку та на умовах, визначених договором. Тариф на послуги, що надаються позивачем, становить 7 грн. 22 коп. Тариф затверджено розпорядженням позивача № 5 від 01 грудня 2021 року «Про зміну розміру тарифу» шляхом індексації попереднього тарифу відповідно до п.2.9. укладеного між позивачем та відповідачем договору.

Рішенням судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко I.B. від 16 серпня 2023 року у справі № 757/28487/22-ц встановлено, що житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує житловий будинок Ковпака 17, є ТОВ «РАДА 1», а відповідач, як власник квартири в будинку, не оплачує житлово-комунальні послуги (не послугу з управління будинком та управління побутовими відходами) за період часу з 01 квітня 2021 року по 31 липня 2022 року, які надає ТОВ «Рада 1» як власнику житлового приміщення за умовами індивідуального договору «Про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг» від 01 квітня 2009 pоку. Так, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги. Оскільки позивачем (так званий управитель не має інформації щодо співвласників будинку) не було надано належних та достовірних доказів того, що відповідач був власником квартири у 2021 та 2022 роках, то правові підстави вважати, що відповідач був споживачем відповідних житлово-комунальних послуг та фактично користувався ними у цей період, а отже, мав обов`язки зі сплати зазначених житлово-комунальних послуг були відсутні.

Рішенням судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є.С. від 07 травня 2024 року y справі № 757/25227/22-ц встановлено, що житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує житловий будинок Ковпака 17 за період з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2022 poкy, є TOB «PAДА 1». Між, ТОВ «РАДА 1» та відповідачем було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг від 10 жовтня 2016 року. Позивач, виконуючи свої зобов`язання перед мешканцями квартир, а також власниками (користувачами) нежитлових приміщень будинку Ковпака 17 надає послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, здійснення функцій управління будинком Ковпака 17 , проте відповідач не виконує умови договору належним чином.

Ухвалою судді від 02 вересня 2024 року відкрито провадження за заявою про перегляд за нововиявленими та призначено до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення сторін.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами та матеріали цивільної справи № 757/28492/22-ц, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковпака 17» про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 18 924 грн. 56 коп., інфляційну складову боргу в сумі 3869 грн. 29 коп. та 3 % річних в розмірі 494 грн. 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» судовий збір в сумі 2481 грн.

Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

З огляду на вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленнми обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Доводи, зазначені в заяві ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, яким, на його думку, суд не надав належної оцінки.

Однак таке формулювання заявником підстав для звернення до суду у порядку статті 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини», яке полягає у тому, що це повинні бути саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, зазначені заявником підстави перегляду рішення суду не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру». Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).

Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.423,429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року у цивільній справі №757/28492/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада-1» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ковпака 17», про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 17 вересня 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик