Рішення

від 14.11.2023 по справі 199/6329/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6329/23

(2/199/2409/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2023

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Подварченко А.Б.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крушельницької, 1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за період з 15.08.2023 р. по 30.06.2023 р. в розмірі 26695,22 грн., яка складається з основної заборгованості в розмірі 18628,36 грн., 3% річних в розмірі 1297,61 грн., інфляційних втрат в розмірі 6769,25 грн., про стягнення судових витрат в розмірі 2684,00 грн. Позов обґрунтований тим, що 29.05.2016 р. рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого у АДРЕСА_1 , створено юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крушельницької, 1». Загальними зборами від 23.05.2018 р. затверджено кошторис об`єднання та введено його в дію з 01.06.2018 р., відповідно до якого розмір щомісячного внеску співвласників складає за 1 кв.м загальної площі квартири: 3,44 грн. для співвласників 1-2 поверхів, 3,60 грн. для співвласників квартир 3-9 поверхів. Загальними зборами затверджено кошторис та введено його в дію з 01.01.2019 р., відповідно до якого розмір щомісячного внеску співвласників складає за 1 кв.м загальної площі квартири 4,23 грн. для співвласників 1-2 поверхів, 4,50 грн. для співвласників 3-0 поверхів. Загальними зборами від 25.01.2021 р. затверджено кошторис об`єднання та введено його в дію з 01.01.2021 р., відповідно до якого зір щомісячного внеску співвласників складає за 1 кв.м площі квартири 5,23 грн. для співвласників 1-2 поверхів, 5,50 грн. для співвласників 3-9 поверхів.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована на 5 поверсі сьомої секції житлового будинку, особовий рахунок № НОМЕР_1 ; починаючи з 15.08.2018 р. відповідач не сплачує обов`язковий щомісячний внесок за утримання спільного майна на рахунок ОСББ, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідач позов не визнала.

У відзиві на позову заяву відповідач просила застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що ачено у позовній заяві, з 15 серпня 2018 року відповідач не сплачує обов`язковий щомісячний внесок за утримання спільного майна на рахунок ОСББ у встановленому розмірі, відтак, позивач був обізнаний про порушення прав з 15.08.2018 р.; строк позовної давності сплинув 16.08.2021 р., позивач звернувся до суду 03.08.2023 р.

Відповідач просила також врахувати, що однією з вимог позову ОСББ є стягнення 3 % річних у розмірі 1297,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 769,25 грн. за період з 15.08.2018 р . по 30.06.2023 р. Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID - 19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID -19)», та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р. зі змінами "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID -19", з 03.04.2020 р. на всій території України було запроваджено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. №651 відмінено з 24 год. 00 хвил. 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоУ-2.

Зважаючи нате,що натериторії Україниз 03.04.2020р.по 30.06.2023р.було запровадженокарантин,на періоддії якогоЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни,спрямованих назапобігання виникненнюі поширеннюкоронавірусної хвороби(СОVID-19)"(№530-ІХвід 17.03.2020року)заборонено нарахуваннята стягненнянеустойки (штрафів,пені)за несвоєчаснездійснення платежівза житлово-комунальніпослуги заперіод з03.04.2020р.по 30.06.2023р.на сумуборгу,на переконанняпозивача, позовнівимоги простягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних за період з 15.08.2018 р . по 30.06.2023 р. є незаконними та порушують норми матеріального права.

Постановою КМУ від 05.03.2022 р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 р. Таким чином, на переконання відповідача, стягнення 3 % річних та інфляційних втрат з 03.04.2020 року з огляду на вищевикладені норми матеріального права неможливе.

На думку відповідача, щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період до 03.04.2020 р., то в такому випадку позивачем порушено строк загальної позовної давності у 3 роки, оскільки позивачзвернувся досуду 03.08.2023 р.В такому випадкумінімальний період,за якийпозивач мавби правостягнути заборгованість,починається з03.08.2020р.,тобто,період з15.08.2018 р.по 03.08.2020 р. сплив за загальним правилом позовної давності.

Позивач у відповіді на відзив не погодився із твердженнями відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву, зазначив, що на початку 2020 р. з початком пандемії коронавірусної хвороби законодавець доповнив Прикінцеві та перехідні положення ЦК України п. 12, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19), строки, визначені ст.ст. 257, 258 (позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.

З початком повномасштабного вторгнення 24.02.2022 р. законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України п. 19, яким уу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257 259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Продовження строку позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу Закону, у зв`язку з чим обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

Стосовно стягнення3%річних таінфляційних витрат,то позивачне погодивсяіз відповідачем,зазначив,що ОСББне єнадавачем житлово-комунальнихпослуг,оскільки ОСББ-це формауправління будинком,у зв`язкуз чим зазначеніпозивачем законодавчі акти не розповсюджуються на діяльність ОСББ та не регулюють взаємовідносини ОСББ зі співвласниками (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчий актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19)» (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів пов`язаних із поширенням коронавірусної інфекції, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; Постанова КМУ від 05.03.2022 р. №206 Деякі питання житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, введен. Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги).

Відповідачу неодноразово відправлялись письмові повідомлення з вимогою сплатити борг, які відповідачем не отримані.

Всі рішення загальних зборів ОСББ відображені у протоколах, копії яких надані суду.

Позивач просив суд врахувати, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на законодавство, яке не має відношення до предмета позову, оскільки предмет позову не стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а стягнення заборгованості по внесках співвласника на утримання будинку.

Відповідач надав заперечення на підставі ст. 180 ЦПК України, просив врахувати, що відповідно до Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID -19", з 03.04.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 року) передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Зі зміступ.1ч.1ст.5Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» вбачається,що послугаз управліннябагатоквартирним будинкомє житловоюпослугою і включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Зважаючи на вказане, нарахування позивачем пені на суму боргу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території є безпідставним, оскільки в силу імперативної вказівки закону, починаючи з 03.04.2020 р., штрафні санкції не нараховуються, а тому вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають. Крім того, стягнення пені не передбачено письмовим договором.

На переконання відповідача, стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період карантину з 03.04.2020 року є протиправним.

Позивач у відповіді на заперечення відповідача просив врахувати, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19) (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Закон УкраїниПро житлово-комунальніпослуги,адже формауправління багатоквартирними,будинками,як ОСББ,не регулюєтьсяЗаконом України«Про житлово-комунальніпослуги». ОСББне надаєжодних послуг,а внески,що сплачуютьсяна рахункиОСББ,витрачаються насамозабезпечення.Законодавство Українивизначає,що внескиОСББ неє житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено: не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Представник позивача вимоги позову підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 80 ЦПК України, позивач є власником квартири АДРЕСА_3 , та не здійснює внески на утримання спільного майна багатоквартирного будинку (а.с. 11).

ОСББ «Крушельницької, 1» створено власниками квартир та власниками нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання, права та обов`язки об`єднання визначені його Статутом (а.с. 34 39).

Загальними зборами від 23.05.2018 р. затверджено кошторис об`єднання та введено його в дію з 01.06.2018 р., відповідно до якого розмір щомісячного внеску співвласників складає за 1 кв.м загальної площі квартири: 3,44 грн. для співвласників 1-2 поверхів, 3,60 грн. для співвласників квартир 3-9 поверхів (а.с. 26).

Загальними зборами затверджено кошторис та введено його в дію з 01.01.2019 р., відповідно до якого розмір щомісячного внеску співвласників складає за 1 кв.м загальної площі квартири 4,23 грн. для співвласників 1-2 поверхів, 4,50 грн. для співвласників 3-0 поверхів (а.с. 27 29).

Загальними зборамивід 25.01.2021р.затверджено кошторисоб`єднання тавведено йогов діюз 01.01.2021р.,відповідно доякого зірщомісячного внескуспіввласників складаєза 1кв.мплощі квартири5,23грн.для співвласників1-2поверхів,5,50грн. для співвласників3-9поверхів (а.с.30 32).

За період 15.08.2018 р. 30.06.2023 р. заборгованість відповідача становить 18628,36 грн., на підтвердження розміру позивачем наданий акт звіряння (а.с. 15 17).

Позивач надсилав даний акт та вимогу про сплату заборгованості (а.с. 13) на адресу відповідача (а.с. 14)).

Заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач не заперечує проти правильності наведеного позивачем розрахунку заборгованості.

Відповідач заперечує проти позову повністю та просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача та наголошує на безпідставності нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (СОVID -19 (№530-ІХ від 17.03.2020 року)) та Постанови КМУ від 05.03.2022 р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (а.с. 48 54).

Правовідносини між учасниками справи виникли з зобов`язань, які виникають з діяльності ОСББ та власником жилого приміщення та пов`язані зі сплатою внесків та житлово-комунальні послуги .

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов д висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Положеннями статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до положень статті 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Частинами 14 та 15 статті 10 Закону встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

За змістом статей15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 20 Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 22 Закону для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.

Схожий за змістом правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 679/49/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 522/1654/13-ц, що свідчить про те, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно доЗакону України"Про житлово-комунальні послуги".

Розв`язуючи спір, суд керується також приписами Закону України «Про житлово комунальні послуги», відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 якого предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно достатті 22Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідач, заперечуючи проти позову, просила врахувати, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19) (№530-ІХ від 17.03.2020 року), встановлює, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, позивач в свою чергу наголошував на тому, що Закон України Про житлово-комунальні послуги не регулює форму управління багатоквартирними будинками, як ОСББ, ОСББ не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки ОСББ, витрачаються на самозабезпечення.

З цього питання суд виходить з наступного.

Перелік житлових послуг наведений у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги», згідно з якою послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою та включає в себе:

-забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

-купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

-поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

-інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Позивачем суду був наданий Статут ОСББ «Крушельницької, 1», відповідно до якого завданням та предметом діяльності цього ОСББ є, у тому числі, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (а.с. 34 звор.).

Відтак, оскільки забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку віднесено до житлових послуг, обов`язок співвласника своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі визначений ст. 15 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», таким чином, є слушними доводи позивача в частині, що внески ОСББ не є житлово комунальною послугою, адже житловою послугою є забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, що становить завдання та предмет діяльності позивача відповідного до його Статуту.

Процесуальний закон покладає на особу обов`язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дочастини третьоїстатті 12ЦПК Україникожна сторонаповинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права не має вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

Разом із тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

-акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 25.07.2013 (а.с. 15 17), відповідно до якого заборгованість відповідача становить 18628, 36 грн.;

-розрахунок заборгованості 3% річних за період 15.08.2018 - 30.06.2018 (а.с. 18 19), відповідно до якого розмір 3% річних становить 1297,61 грн.;

-розрахунок інфляційних витрат за період 15.08.2018 - 30.06.2023 р. (а.с. 20 -21), відповідно до якого 6 769,25 грн. становлять інфляційні втрати.

Отже, на переконання суду, позивачем надані в порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України докази на підтвердження заявлених позовних вимог, доведено порушення прав позивача, оскільки відповідач своєчасно і в повному обсязі не сплачувала належні внески, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості зі сплати внесків є обґрунтованою.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін (грошові зобов`язання), то на них поширюється дія частини другої статті625 ЦК України,як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Щодо підстав застосування у цій справі ст. 625 ЦК України, то такі підстави на даний час відсутні відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2022 р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», згідно з якою до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

При цьому, зазначена постанова КМУ не встановлює період утворення заборгованості, на яку забороняється нараховувати інфляційні нарахування, проценти річних та ін., а містить чітку заборону такого нарахування під час воєнного стану; Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", починаючи з 24.02.2022 р., строк дії воєнного стану продовжується.

Як встановлено судом, відповідач має заборгованість зі сплати житлових послуг на користь позивача та нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань відбувалося позивачем під час дії воєнного стану в України на заборгованість, утворену за неповне внесення відповідачем плати за житлові послуги, нарахування якої заборонено зазначеною вище постановою КМУ, відтак, підстави для стягнення інфляційних нарахувань, процентів річних відсутні.

Не є слушними доводи відповідача щодо наявності підстав для застосування вимог Закону України від 17.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», адже зазначений Закон встановлює заборону на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни на нарахування тастягнення неустойки(штрафів,пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Втім, позивачем у цій справі не заявлено вимоги про стягнення неустойки (штрафів, пені).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, яка міститься у відзиві на позовну заяву, у ЦК визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (ст.ст. 257, 258 ЦК).

Згідно із Законом від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 12, під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК в редакції закону №540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

З 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений на підставі Постанови КМУ Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 27.06.2023 р. №651.

У позові заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період 15.08.2018 - 30.06.2023 р. в розмірі 18628,36 грн.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду 03.08.2023 р. (а.с. 42), строк дії карантину становить період з 12.03.2020 р. (Постанова КМУ від 11.03.2023 р. №211 «Прозапобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19) до 30.06.2023 р. (Постанова КМУ Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 27.06.2023 р. №651).

Відтак, позовна давність до вимог позову спливала 15.08.2021 р., втім, через карантин була продовжена на строк його дії (3 р. 3 міс. 18 дн.). Оскільки позивач звернувся до суду 03.08.2023 р., доводи відповідача в частині пропущення з боку позивача загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України) не заслуговують на увагу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 18628,36 грн. за період 15.08.2018 30.06.2023 р.р.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимога пропорційності присудженнясудових витратпри частковомузадоволенні позову(частинаперша статті88ЦПК)застосовується незалежновід того,за якоюставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом№3674-VI Постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10).

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1108,48 грн., враховуючи наступний розрахунок: 18 628,36 х 2684,00 : 26 695,22.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 142, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 264, 265,273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крушельницької, 1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крушельницької, 1» (ЄДРПОУ 43717256, м. Дніпро, провул. Крушельницької, буд. 1) заборгованість по оплаті комунальних послуг, яка утворилася за період з 15 серпня 2020 р. по 30 червня 2023 р. в розмірі 11025 (одинадцять тисяч двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крушельницької, 1» (ЄДРПОУ 43717256, м. Дніпро, провул. Крушельницької, буд. 1) судові витрати (судовий збір) в розмірі 1108 (одна тисяча сто вісім) грн. 48 коп.

Дата складення повного судового рішення 20.11.2023 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї