Постанова

від 15.11.2023 по справі 380/18997/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Костецький Н.В.

15 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/18997/21 пров. № А/857/18308/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Гранат В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/18997/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПЛАСТ» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПЛАСТ» (далі - ТзОВ «НОВИЙ ПЛАСТ») звернувся з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010р. № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007р.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. позов задоволено

Суд визнав протиправним та скасував наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010р. № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007р., який виданий ТзОВ «НОВИЙ ПЛАСТ».

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державна служба геології та надр України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги 15.11.2023р. по території України в 12 год 06 хв. у зв`язку із вильотом МіГ -31К, розгляд справи в 12:30 не розпочався.

Після оголошення відбою в 14год. 18 хв. апеляційний суд розпочав розгляд справи.

Представник позивача Мельник А.І. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

Колегія суддів зазначає, що явка сторін обов`язковою в судове засідання не визнавалась, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ч.4 ст..229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ є власником спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007р. на видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища піску - Лозинське 1, що знаходиться у Львівській області, Яворівському районі, м. Яворів, 1,0 км на північний захід від с. Лозино, з терміном дії спеціального дозволу до 07.09.2027р. на 20 (двадцять) років.

14.06.2021р. ТзОВ «НОВИЙ ПЛАСТ» звернулось із запитом на інформацію № 14/06/21 до Державної служби геології та надр України, із проханням повідомити надрокористувача ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ про стан дії спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007р. (Родовище Лозинське 1) станом на дату звернення в Державну службу геології та надр України.

25.06.2021р. позивач отримав лист № 9946/01/07-21 від 17.06.2021р, із змісту якого видно, що відповідно до відомостей, що обліковуються Державним науково-виробничим підприємством Державний інформаційним геологічний фонд України станом на 17.06.2021р. спеціальний дозвіл на користування нарами від 07.09.2007р. № 4362, який надано ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ строком дії 20 років з метою видобування пісків родовища Лозинське1 у Львівській області, є анульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010р.

Одночасно, відповідач Державна служба геології та надра України зазначив, що накази (з додатками) Держгеонадр щодо надання, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, розміщені у підрозділі Накази Держгеонадр розділу Діяльність на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України www.geo.gov.ua.

В подальшому на запит ТзОВ «Новий пласт» за вих. № 20/07/21-1 від 20.07.2021р., відповідно до листа вих. № 12553/01/02-21 від 29.07.2021р. Державна служба геології та надр України надала позивачу копію Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010р. №370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007р., який наданий ТзОВ Новий пласт з метою видобування піску Лозинського родовища Львівської області, а також копію листа Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.09.2010 № 27/09-1595.

Із змісту копії наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010р. № 370 (далі також наказ № 370) видно, що в п.3 передбачено анулювати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у Додатку 3.

Відповідно до Додатку 3 (Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, як підлягають анулюванню) в №5 зазначено про анулювання ТзОВ «Новий пласт» спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007р. Причина анулювання - суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Кодексом України про надра та Порядком надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року № 596 (далі Порядок № 596).

В ст.2 Кодексу України про надра в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, видно, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно п.1 Порядку №596 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що цей Порядок визначає процедуру надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Із змісту п.25, п.26 Порядку № 596 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що рішення про продовження, переоформлення, зупинення, поновлення, анулювання дозволу приймає Мінприроди на підставі рішення міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, а у випадку, передбаченому підпунктом 8 пункту 8, - Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.

Дозвіл анулюється у разі: 1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування; 3) ліквідації діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, що є власниками дозволу; 4) встановлення обвинувальним вироком або рішенням суду факту подачі надрокористувачем підробних документів; 5) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я людей; 6) використання надр не за призначенням; 7) визнання аукціону або конкурсу, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним; 8) неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу, угоди про умови користування ділянкою надр та законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання надр; 9) визнання дозволу недійсним у судовому порядку; 10) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлені строки; 11) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; 12) припинення робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів; 13) коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

ч.1 ст.19 Кодексу України про надра в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, чітко передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

В ст.16 Кодексу України про надра в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що спеціальні дозволи надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством, як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для припинення права користування надрами передбачені ст.26 Кодексу України про надра.

п.6 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що право користування надрами припиняється у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Отже, ч.2 ст.26 Кодексу України про надра, чітко визначено, що право на користування надрами для їх видобування виникає із моменту прийняття уповноваженим органом рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами та припиняється у зв`язку із його анулюванням. Таким чином, спеціальні дозволи анулюються або за рішенням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що припинення права користування надрами з підстави, визначеної п.6 ч.1 ст.26 Кодексу може бути здійснено двома способами:

1) шляхом прийняття органом який надав надра у користування рішення у разі згоди користувачів;

2) у судовому порядку у разі незгоди користувачів.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на той факт, що ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ не надавав згоду та не відмовлявся від користування надрами. Тому, законних підстав анулювати спеціальний дозвіл №4362 від 07.09.2007р. у відповідача не було. При цьому, приймаючи наказ від 03.09.2010р. № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007р. без згоди ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України діяв у спосіб що суперечить ч.2 ст.26 Кодексу України про надра, оскільки не отримано згоду товариства на анулювання спеціального дозволу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідач не надав суду доказів звернення до ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ з приводу отримання згоди на припинення спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007р. (п.6 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра).

Таким чином, в даному випадку суб`єкт владних повноважень в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України позбав позивача висловити свою незгоду на анулювання спеціального дозволу.

Стосовно доводів апелянта про те, що оскільки спецдозвіл № 4362 від 07.09.2007р. анульовано оспорюваним наказом не Державною службою геології та надра України, а Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та розпорядником даного наказу є Міністерство, відповідно Державна служба геології та надр України не є належним відповідачем, колегія суддів зазначає про таке.

Оспорюваний наказ видано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

В п.1 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади вирішено утворити Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N391/2011, вирішено питання щодо передачі в установленому порядку до сфери управління Державної служби геології та надр України зі сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України підприємств, необхідних для забезпечення виконання покладених на Державну службу геології та надр України функцій.

В пп.13 п.4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N391/2011, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Отже, в даному випадку є вірним висновки суду першої інстанції, що саме Державна служба геології та надр України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та є належним відповідачем у даній справі.

Стосовно доводів апелянта про пропуск позивачем строків звернення до суду із даним позовом, колегія суддів правової оцінки таким доводам не дає, оскільки Постановою Верховного Суду від 13.09.2023р. касаційну скаргу «Новий пласт» задоволено частково, а Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022р. у справі №380/18997/21 скасовано з підстав передчасних висновків про пропуск строків звернення з позовом до суду. Зокрема, касаційний суд зазначив, що інших даних, які б підтверджували, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ніж він про це зазначає у позовній заяві апеляційний судом не встановлено.

Разом з тим, як видно із змісту позовної заяви, лише 25.06.2021р. ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ стало відомо, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 4362 від 07.09.2007р. є анульований наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 03.09.2010р. При цьому, з позовом до суду позивач звернувся 04.11.2021р. Тобто, в межах шестимісячного строку з дня коли особа дізналась про порушення свої прав, свобод чи інтересів. (ч.1-2 ст.122 КАС України), а тому строки звернення до суду ТзОВ НОВИЙ ПЛАСТ не пропустив.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Державної служби геології та надр України діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/18997/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 24.11.2023р.