Ухвала

від 27.11.2023 по справі 2-34/10

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-34/10

Провадження № 6/697/48/2023

У Х В А Л А

про повернення заяви

27 листопада 2023 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчих листах, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс» Романенко М. звернувся до Канівського міськрайоннного суду Черкаської області із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання рішення суду у справі № 2-34/10, первісний стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", боржник: ОСОБА_1 .

Дослідивши подану заяву про заміну стягувача у виконавчих листах та додані до неї документи, враховуючи, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах вирішуються у загальному порядку, передбаченому ЦПК України, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, ст. 442 ЦПК України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим ЦПК України.

Відтак, виходячи із приписів частини 9 статті 10 ЦПК України щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 175, 177 ЦПК України.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що подана заява про заміну стягувача у виконавчих листах підписана директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенком М. із застосуванням штампу факсиміле, а додані до неї додатки жодним чином не посвідчені.

Факсиміле з латині "facsimile" - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні заяв при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис представника заявника в особі директора Романенка М.Е. у заяві про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 2-34/10, з якою він звернувся до суду, таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано вказану заяву.

Отже, заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні ЦПК України, є такою, що не підписана уповноваженою особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, що є підставою для її повернення.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що вказана заява підписана заявником чи його уповноваженим представником.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/10 зазначено, що «оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам частини другої статті 4, статей 42, 46, частини другої статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.

Близьку за змістом правову позицію щодо застосування частини восьмої статті 42 та/чи частини другої статті 162 ГПК України за обставин факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи на процесуальних документах викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11 врахування якої судами попередніх інстанцій у цій справі колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим».

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 461/6248/21 (провадження № 61-8625ск22) та постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 755/6297/21 (провадження № 61-16884св21).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні Цивільного процесуального законодавства України, є такою, що не підписана повноважною особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім того, згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 19, 47, 58, 60, 62, 175-177, 185, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчих листах - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Б . К . Скирда