Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/6516/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023Справа № 910/6516/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Міністерства оборони України

до Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза"

про стягнення 2 276 762, 40 грн

за участю представників:

від позивача: Хатунцева І.В.

від відповідача: Бєлова О.С.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Міністерство оборони України (далі - Міноборони, позивач) до Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" (далі - ПрАТ "ТФ "Роза", відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 2 276 762, 40 грн. за договором про закупівлю товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 286/3/22/277 від 24.06.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині своєчасної поставки товару. У позові, у зв`язку з простроченням зобов`язання, Міноборони просить стягнути з ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" штрафні санкції у сумі 2 276 762, 40 грн, з яких: пеня у сумі 59 162,40 грн. та штраф у сумі 2 217 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що неналежне виконання зобов`язань за договором зумовили воєнний стан, введений з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, часті ворожі ракетні обстріли, необхідність обов`язкової евакуації працівників відповідача, а також застосування рішенням ДТЕК графіку аварійного відключення електроенергії у жовтні-листопаді 2022, споживачем якої є Трикотажна фабрика "Роза", що використовує повний замкнутий цикл виробництва від виготовлення трикотажних полотен до пошиття готових трикотажних виробів. Посилаючись на вказані форс-мажорні обставини, відповідач просив звільнити його від відповідальності за прострочення поставки товару та відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача подав клопотання про долучення доказів (від 30.06.23 та 25.07.23), у яких просив долучити до матеріалів справи: Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-0719 про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за договором № 286/3/22/277 від 24.06.2022; копію відповіді ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» від 07.07.2023 року за № 1/04/21203 щодо аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії; копію відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення міста Києва Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.07.2023 року за № 056/934-19852; копію заяви свідка в порядку ст. 88 ГПК України. Одночасно з цим представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення процесуального строку для подання вказаних доказів до справи.

Розглянувши зазначені клопотання, з урахуванням думки учасників процесу, суд ухвалою від 08.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання, вирішив їх задовольнити, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку для подання доказів, представник відповідача зазначив, що неодноразово звертався із запитами до ДТЕК та КМДА щодо надання інформації відносно графіку відключення електроенергії, підтвердження факту обстрілу та пошкодження об`єктів цивільної інфраструктури, однак, відповіді на запити надійшли до відповідача лише у липні 2023 року, що унеможливлювало подачу вказаних доказів разом з відзивом та стало причиною оформлення та подання до суду заяви свідка на підтвердження факту відключення світла на підприємстві. Також представник відповідача зазначив, що у зв`язку із перебуванням директора ТОВ «Трикотажна фабрика «Роза» закордоном, про наявність Сертифікату ТПП представнику відповідача стало відомо лише після його повернення, що унеможливило подачу даного доказу до суду раніше.

Згідно з частинами 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши наведені відповідачем обґрунтування, суд визнав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання доказів і відповідно до ст. 119 ГПК України поновив ПрАТ "Трикотажна фабрика Роза" строк на подачу доказів та долучив їх до матеріалів даної справи.

Також в підготовчому засіданні суд розглянув клопотання ТОВ "Трикотажна фабрика «Роза»" (від 25.07.2023) про витребування доказів, в якому відповідач просив витребувати у ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» письмові докази у вигляді офіційно викладеної інформації про обставини щодо аварійних та стабілізаційних відключень електроенергії у виробничих цехах підприємства за адресою: м. Бровари, б. Незалежності, 23, та надати графіки відключень електроенергії у період виконання зобов`язання по договору про закупівлю для державних потреб речової служби № 286/3/22/277 від 24.06.2022 за період з 24.06.2022 по 15.11.2022.

За результатами розгляду вказаного клопотання Господарський суд м. Києва ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 08.08.2023, відмовив у його задоволенні з огляду на наявність відповідних доказів у справі.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Установлено, що 24.06.2022 між Міністерством оборони України (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Трикотажна фабрика "Роза" (постачальник) був укладений договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/277 (далі - договір), предметом якого є поставка фуфайок та сорочок з трикотажного бавовняного кулірного полотна.

Так, відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

Згідно зі специфікацією, погодженою сторонами в пункті 1.3 договору, поставці підлягає товар у кількості 200 000 шт. на загальну суму 31 680 000,00 грн. у строк до 15.10.2022 включно.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна цього договору становить 31 680 000,00 грн, у тому числі ПДВ 00,00 грн (платник єдиного податку III група за ставкою 2 %) (за загальним фондом). Ціна за договором може змінюватися у порядку, визначеному у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату.

Відповідно до п. 4.1 договору товар постачається на об`єднані центри забезпечення замовника власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Згідно з п. 6.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату поставленого товару відповідно до умов договору.

У свою чергу, відповідно до п. 6.3.1 договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки (терміни), встановлені договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно (п. 11.1 договору).

Також Додатком № 1 до договору сторони погодили рознарядку Міністерства оборони України за специфікацією, відповідно до якої на 2022 рік підприємству сплановано відвантаження: фуфайки та сорочки (18330000-1) - 200 000 штук до 15.10.2022 включно, Додатком № 2 - ростовку Міністерства оборони України за специфікацією, а Додатком № 3 - калькуляцію ціни товару ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза".

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Судом встановлено, що за умовами договору постачальник (відповідач) зобов`язаний був поставити позивачу товар в 2022 році у кількості 200 000 штук до 15.10.2022 (включно) загальною вартістю 31 680 000,00 грн.

Проте, на виконання умов договору відповідач до 15.10.2022 поставив частину товару - у кількості 172 100 шт. на суму 22 260 640,00 грн, а решту товару поставив з порушенням обумовленого в договорі строку.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, за актом приймання-передачі № P-1392 від 26.10.2022 відбулась поставка товару в кількості 23 400 штук на суму 3 706 560,00 грн. з простроченням на 10 діб, а за актом приймання-передачі № Р-1662 від 16.11.2022 року - в кількості 4 500 штук на суму 712 800,00 грн. з простроченням на 31 добу.

Тобто постачальником здійснено поставку товару у кількості 27 900 шт. на загальну суму 4 419 360 грн з порушенням терміну, визначеного договором.

Позивачем на адресу ПрАТ "Трикотажна фабрика "Роза" направлялась претензія № 286/438 від 21.02.2023, в якій позивач повідомив відповідача про нарахування суми штрафних санкцій в сумі 2 276 762,40 грн. у зв`язку з простроченням поставки частини товару, яку просив сплатити протягом одного календарного місяця з дати отримання претензії, проте, відповіді не отримав.

Встановлені у справі обставини щодо прострочення постачальником зобов`язання, сторонами не заперечуються, спір між ними виник стосовно наявності підстав для нарахування пені та штрафу за відсутності вини відповідача та за виключних при цьому обставин.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 п. 7.3.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної ціни договору.

Тож на підставі зазначених умов договору позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції 2 276 762,40 грн, з яких: пеня в сумі 59 162,40 грн. та штраф у сумі 2 217 600,00 грн., нараховані за прострочення зобов`язання.

Разом з тим частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини, відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також за умовами п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору, а саме знищення, внаслідок бойових дій, виробничих потужностей виконавця, партії (партій) товару тощо.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі не повідомлення у строк, який визначений у пункті 8.2 договору, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняться від відповідальності, передбаченої розділом VII договору, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними промисловими палатами України (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є сертифікат, який видано Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними Торгово-промисловими палатами України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання п. 8.2 договору, листом № 135 від 10.10.2022 повідомив позивача про обставини, які ускладнили належне виконання договору внаслідок дії обставин непереборної сили та зобов`язався отримати сертифікат Торгово-промислової палати за місцем розміщення виробництва з обґрунтуванням всіх обставин, що спричинили затримку виконання умов договору. Даний лист був отриманий позивачем 17.10.2022, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача та не заперечується самим позивачем.

Під час розгляду справи в суді, на підтвердження настання форс-мажорних обставин, відповідач надав сертифікат № 3200-23-0719 від 16.02.2023, виданий Київською обласною (регіональною) ТПП, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у період з 10 жовтня 2022 по 15 листопада 2022, які унеможливили виконання ПрАТ «ТФ «Роза» договору № 286/3/22/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 24.06.2022, у визначений строк (15.10.2022).

Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Також у даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2022 у справі № 905/857/19, такого змісту:

- єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні";

- разом з цим обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (стаття 75 ГПК України).

- отже суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів.

У даному випадку суд зазначає, що військова агресія Росії проти України, введення воєнного стану, ракетні обстріли об`єктів енергетики починаючи з жовтня 2022 року, відключення на території м. Києва та Київської області електроенергії, в тому числі на виробничих потужностях відповідача (аварійні, стабілізаційні, екстрені тощо) є обставинами непереборної сили (обставини форс-мажору) у період виконання відповідачем зобов`язання по договору, які окрім сертифікату ТПП, також підтверджуються наданими відповідачем доказами: листом апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.01.2023 № 009-45 про кількість та тривалість повітряних тривог у м. Києві з 24.02.2022 до 31.12.2022, листом виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Департаменту будівництва та житлового забезпечення № 056/934-19856 про фіксування пошкоджень об`єктів цивільної інфраструктури, житлових, адміністративних, промислових та інших будівель шляхом влучання по цих об`єктах різними типами зброї та/або уламками такої зброї в період з 02.05.2022 по 31.12.2022; графіками відключення електроенергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на виробничих підприємствах за адресою: м. Бровари, б. Незалежності, 23 та м. Київ, вул. Нововокзальна, 41, заявою свідка, оформленою в порядку ст. 88 ГПК України.

За таких обставин суд вважає, що відповідач належними засобами доказування підтвердив настання форс-мажорних обставин, які в даному конкретному випадку (враховуючи, що виготовлення та поставка товару є неможливим за відсутності безперебійного або хоча б прогнозованого постачання електричної енергії за графіком та в умовах частих обстрілів і повітряних тривог, тощо) призвели до часткового прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Також судом взято до уваги те, що товар у кількості 172 100 шт. на суму 22 260 640,00 грн, тобто в більшій своїй частині, був поставлений відповідачем у визначений договором строк та станом на 16.11.2022 (тобто через місяць) договір був виконаний постачальником у повному обсязі, а решта товару поставлялась відповідачем із незначним простроченням з урахуванням вже зазначених вище обставин.

На підставі викладеного, враховуючи факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у спірних відносинах, дотримання ПрАТ "Трикотажна фабрика «Роза» умов договору щодо повідомлення позивача про їх настання та підтвердження належними доказами таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасну поставку товарів за договором № 286/3/22/277 від 24.06.2022 на підставі ст. 617 ЦК України та п. 8.1 вказаного договору.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов договору в сумі 2 276 762,40 грн.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГРК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з предмету заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про стягнення 2 276 762,40 грн. задоволенню не підлягають.

У разі відмови у задоволенні позову, згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про стягнення 2 276 762, 40 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні 16 листопада 2023 року.

Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.