Ухвала

від 27.11.2023 по справі 911/3531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження

"27" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/3531/23

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовомКомунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В, ідентифікаційний код 13713569)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Лаброгран» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, ідентифікаційний код 30912975)

про стягнення 34 981,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради 22.11.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаброгран», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлену теплову енергію на об`єкт, що належить відповідачу квартиру №31 по вул. Київська 5, м. Вишгород, у загальному розмірі 34 981,71 грн., з яких:

- 20 230,00 грн. основного боргу за період листопад 2017 року по жовтень 2023 року,

- 2 942,33 грн. три відсотки річних за сукупний період з листопада 2017 року по 15 листопада 2023 року,

- 11 809,38 грн. інфляційних втрат за сукупний період з листопада 2017 року по жовтень 2023 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За приписами статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

За приписами Глави 2 «Юрисдикція» Розділу І Господарського процесуального кодексу України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України), а також справи за участю іноземних осіб (ст. 366 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням такого майна або основної його частини.

Відтак до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном (зокрема, надання комунальних послуг) поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Враховуючи місцезнаходження об`єкту нерухомого майна (квартири) в м. Вишгороді Київської області, куди позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії, вирішення даного спору за правилами виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Київської області.

Суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №911/3531/23.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного (загального або спрощеного) провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Як визначено частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що ціна позову у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет позову не становить підвищеної складності і не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, вказана справа є малозначною та належить до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В силу частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/3531/23. Справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).

2. У порядку підготовки справи до розгляду для організації дієвої комунікації з учасниками справи в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану зобов`язати відповідача невідкладно, протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали письмово повідомити суду: контактний телефон уповноваженої особи та діючу електронну адресу, про здійснення/не здійснення самостійної реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

3. Зобов`язати відповідача подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати за поставлену теплову енергію за період листопад 2017 року - жовтень 2023 року.

4. Відповідач має право подати відзив в строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 165 ГПК України).

5. Попередити відповідача про те, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

6. Встановити позивачу строк для подачі відповіді на відзив (відповідь) із додержанням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України п`ять днів з дня отримання відзиву.

7. Встановити відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь із додержанням вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України п`ять днів з дня отримання відповіді.

8. Учасникам справи письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України. Подача документів здійснюється через канцелярію господарського суду Київської області з супровідним листом.

9. Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

10. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного у порядку Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Повноваження особи, яка представляє інтереси учасника справи в порядку самопредставництва, підтверджуються наказом про призначення на посаду, посадовою інструкцією, положенням про відділ, статутом, трудовим договором (контрактом) тощо.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх

Відповідно до Розпорядження голови господарського суду Київської області від 19.07.2022 №6-А Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога співробітники служби охорони мають забезпечити вихід відвідувачів суду за межі території та обмежити допуск на територію суду відвідувачів та працівників суду до оголошення відбій повітряної тривоги.

Відповідно до частин 5-8 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Інформація про права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до стаття 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 200 ГПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.