Рішення
від 17.11.2023 по справі 912/1456/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 рокуСправа № 912/1456/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1456/23 від 22.08.2023

за позовом: Керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, код ЄДРПОУ 38296363, вул. Шевченка, 3, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, код ЄДР 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

до відповідача 1.: Кропивницької міської ради, код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022

відповідача 2.: Фізичної особи-підприємця Непоменка Олексія Федоровича (далі - ФОП Непоменко О.Ф.), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький, код ЄДР 08541051, провулок Училищний, 8, м. Кропивницький, 25006;

- Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", код ЄДР 24308300, вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151.

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення та реєстрації, витребування земельної ділянки,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Гонтар А.Д., посвідчення №077388 від 12.04.2023;

від позивача (в режимі відеоконференції) - Вологжаніна О.Д., витяг з ЄДР (в порядку самопредставництва);

від відповідача 1. - участі не брали;

від відповідача 2. - Непоменко О.Ф. (особисто);

від третьої особи 1. - Полонець О.А. (в порядку самопредставництва);

від третьої особи 2. - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Кропивницької міської ради, ФОП Непоменка О.Ф. з вимогами:

1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький (провулок Училищний, 8, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 08541051).

2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 24308300).

3. Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 № 1597 "Про регулювання земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акту визначення збитків та надання приватному підприємцю Непоменку О.Ф. в оренду на 5 років земельну ділянку площею 3912,07 кв.м. забудованих земель (в тому числі по угіддях: 3912,07 кв.м. землі оборони) по вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький; рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 № 731 "Про поновлення ФОП Непоменку О.Ф. договору оренди земельної ділянки по вул. Добровольського, 5-а" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2014 № 3090 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 № 731").

4. Визнати недійсним договір оренди землі № 59 від 16.06.2014, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Непоменко Олексієм Федоровичем ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), зареєстрований в реєстраційній службі Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області від 05.08.2014 за № 6566763.

5. Скасувати рішення реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку № 6566763 від 05.08.2014 щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010.

6. Скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га.

7. Витребувати у Кропивницької міської ради та фізичної особи-підприємця Непоменко Олексія Федоровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) в особі філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 24308300) 1080 управління начальника робіт земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, загальною площею 0,1890 га, яка розташована за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький.

Ухвалою від 22.08.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1456/23, ухвалив справу №912/1456/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.09.2023 - 11:00, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький, Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", встановив учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи.

Відповідно розписки від 23.08.2023 відповідач 1. отримав ухвалу від 22.08.2023 - 23.06.2023, тому п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 07.09.2023.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 22.08.2023, що направлявся судом на адресу відповідача 2., вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 09.09.2023.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 22.08.2023 вважається днем вручення судового рішення ФОП Непоменку О.Ф.

Ухвалою від 21.09.2023 господарський суд відмовив у задоволенні заяви №б/н від 21.09.2023 Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" про відвід судді Коваленко Н.М. (в порядку ст. 35 ГПК України).

Протокольною ухвалою від 21.09.2023 на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.10.2023 о 14:30 год.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 21.09.2023, що направлявся судом на адресу відповідача 2., вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 30.09.2023.

Відповідач 1. повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання суду, що підтверджується розпискою від 21.09.2023, яка міститься в матеріалах справи.

Третя особа 2. повідомлена про час та місце підготовчого засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0600047898096, яке міститься в матеріалах справи.

Ухвалою від 05.10.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1456/23 до судового розгляду по суті на 19.10.2023 о 12:00 год.

16.10.2023 до господарського суду від відповідача 1. надійшли пояснення №б/н від б/д, відповідно до змісту яких, ознайомившись із позовною заявою та доданих до неї додатків, зазначає, що Кропивницька міська рада повністю підтримує позовні вимоги заявлені Керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування рішення та реєстрації, витребування земельної ділянки. Кропивницька міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

18.10.2023 до господарського суду від відповідача 2. надійшла заява №б/н від 18.10.2023 (в порядку ст. ст. 61, 170 ГПК України), відповідно до якої за ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, та, керуючись ст. ст. 61, 178, 236 ГПК України просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 19.10.2023 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 02.11.2023 о 14:30 год.

19.10.2023 після судового засідання через систему "Електронний суд" від ДП МОУ "Укрвійськбуд" надійшли пояснення №б/н від 19.10.2023 (в порядку ст. 42 ГПК України) з вимогою ухвалити рішення у справі №912/1456/23, яким позов, керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону України до Кропивницької міської ради та ФОП Непоменка Олексія Федоровича, задовольнити у повному обсязі.

25.10.2023 до господарського суду від Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли пояснення у справі №5-4-2928вих.-23 від 25.10.2023 з приводу заяви відповідача 2. про застосування строку позовної давності.

26.10.2023 відповідач 2. подав до суду клопотання №б/н від 25.10.2023 про надання підтвердження відправки учасникам справи заяви від 18.10.2023 з додатками.

02.11.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання №б/н від 01.11.2023 з приводу заяви відповідача 2. про застосування строку позовної давності.

Ухвалою від 02.11.2023 господарський суд залишив без розгляду пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України) №б/н від 19.10.2023 Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд".

Протокольною ухвалою від 02.11.2023 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.11.2023 об 11:30 год.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Правом подачі власних письмових пояснень щодо поданого позову у встановлений строк треті особи не скористались.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.11.2023 за відсутності представників відповідача 1. та третьої особи 2.

У судовому засіданні 17.11.2023 прокурор та представник позивача позов підтримали повністю, наполягали на його задоволенні. Представник третьої особи - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький підтримав позицію прокурора.

Представник відповідача 2. позов заперечив.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як зазначалося вище, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов, відповідно, останні позбавлені права заперечувати проти будь-яких обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників учасників справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

19.10.1999 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 17.09.1999 №332 філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 002220 (далі - Акт), яким, зокрема, надано у постійне користування для розміщення військової частини земельну ділянку по вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький площею 1,27172 га.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №1170.

Відповідно до свідоцтва №29 від 21.01.2003 про право власності, виданого на підставі рішення №65 від 14.01.2003 Кіровоградського міськвиконкому, право власності на цілий комплекс будівель за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кіровоград, належить Державі в особі Верховної Ради України на праві повного господарського відання Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на праві загальнодержавної власності.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 583,4 кв.м з реєстраційним номером 69328235000 за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький, зареєстровано за Міністерством оборони України. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59085465 від 05.07.2021; документи, подані для державної реєстрації - рішення суду серія та номер 912/1109/20, виданий 04.12.2020.

Водночас, у розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права" зазначено, що орендарем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010 є ФОП Непоменко О.Ф. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14921539 від 05.08.2014; документи, подані для державної реєстрації - договір оренди землі від 16.06.2014 №59; видавник - Кіровоградська міська рада.

При цьому, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010 знаходиться під об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером 69328235000 за адресою: вул. Добровольського, 5а, м. Кропивницький.

Рішенням №1597 від 08.12.2005 Кіровоградської міської ради "Про регулювання земельних відносин" (далі - рішення №1597 від 08.12.2005) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надано приватному підприємцю Непоменку О.Ф. в оренду на 5 років земельну ділянку площею 3912,07 кв.м забудованих земель (в тому числі по угіддях: 3912,07 кв.м землі оборони) по вул. Добровольського, 5-а, під розміщення меблевого цеху за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Встановлено Кіровоградському міському управлінню земельних ресурсів внести зміни до земельно-кадастрової карти.

За наслідками розроблення проекту землеустрою земельну ділянку за адресою: вул. Добровольського, 5а, м. Кропивницький, площею 0,1890 га зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3510100000:06:072:0010, із зазначенням категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільового призначення - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; суб`єктом права власності на вказану земельну ділянку є Кіровоградська міська рада; форма власності - комунальна власність.

22.01.2007 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем Непоменко О.Ф. (Орендар) укладено договір оренди землі №428, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 №1597 "Про регулювання земельних відносин" надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення меблевого цеху, яка знаходиться по вул. Добровольського, 5а, в місті Кіровограді. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 1890,21 кв.м (в тому числі по угіддях: 1890,21 кв.м землі оборони). Договір укладено на 5 років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради.

Договір №428 від 22.01.2007 оренди землі припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Водночас, 30.06.2011 рішенням Кіровоградської міської ради №731 поновлено ФОП Непоменку О.Ф. строком на 15 років договір оренди земельної ділянки, наданої на підставі рішення №1597 від 08.12.2005 Кіровоградської міської ради для розміщення меблевого цеху, загальною площею 1890,21 кв.м (у тому числі по угіддях: 1890,21 кв.м - землі промисловості) по вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Встановлено укласти договір оренди земельної ділянки протягом 6 місяців від дати прийняття рішення.

03.09.2012 ФОП Непоменко О.Ф. звернувся до директора КП "Кіровоградський земельно-кадастровий центр" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складанню договору оренди терміном на 15 років на земельну ділянку загальною площею 0,1890 га, яка розміщена за адресою: вул. Добровольського, 5а, м. Кропивницький, для розміщення меблевого цеху.

03.09.2012 секретарем Кіровоградської міської ради, заступником начальника управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області, директором КП "Кіровоградський земельно-кадастровий центр" та ФОП Непоменко О.Ф. на підставі рішення №731 від 30.06.2011 сесії Кіровоградської міської ради підписано акт про встановлення та погодження меж земельної ділянки та прийомки-передачі межових знаків ФОП Непоменко О.Ф. для розміщення меблевого цеху за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кіровоград.

16.06.2014 на підставі рішення №731 від 30.06.2011 Кіровоградської міської ради "Про поновлення ФОП Непоменку О.Ф. договору оренди земельної ділянки по вул. Добровольського, 5-а" та №3090 від 24.04.2014 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 №731" між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ФОП Непоменко О.Ф. (Орендар) укладено договір оренди землі №59 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування під розміщення меблевого цеху земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Добровольського, 5А в м. Кіровограді.

Згідно з п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, загальною площею 0,01890 га. Кадастровий номер 3510100000:06:072:0010.

У п. 2.3. Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду разом із частиною будівлі, що належать орендарю на підставі рішення Ленінського районного суду від 21.05.2003.

Так, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003, на який міститься посилання у п. 2.3. договору, позов Непоменка О.Ф. задоволено; визнано дійсним договір купівлі продажу 3/50 частин будівель, що складаються з казарми (Літер С,С1), загальною площею 583,4 кв.м, сараю (літ. З) загальною площею 78,8 кв.м, сараю (літ. К) загальною площею 23,2 кв.м, будівлі гаражу (літ. М), загальною площею 75,2 кв.м, будівлі складу, загальною площею (МІ) 42,3 кв.м, сараю (літ. Н) загальною площею 81,8 кв.м, сараю (літ. НІ) загальною площею 5,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Добровольського, 5а в місті Кіровограді , укладений між Непоменко О.Ф. та Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" та зареєстрований в Західно-Українській біржі нерухомості 05.02.2003 №12-03/12 без нотаріального посвідчення; визнано право власності на вказане майно за Непоменко О.Ф .

Водночас, ухвалою від 21.02.2012 (провадження №22-ц/781/97/13) Апеляційний суд Кіровоградської області апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" задовольнив частково, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003 скасував, провадження у справі за позовом Непоменко О.Ф. до державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", "Західно -Української" біржі нерухомості про визнання дійсним договору купівлі-продажу, права власності - закрив.

Після скасування рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003 нерухоме майно за адресою: вул. Добровольського, 5а в місті Кіровограді , 06.12.2012 безоплатно відчужене ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, укладеного між Непоменко О.Ф. (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний).

У договорі дарування від 06.12.2012 зазначено, що предмет договору розташований на земельних ділянках з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010 загальною площею 0,1890 га та кадастровим номером 3510100000:06:072:0011 загальною площею 0,2022 га; документом, що підтверджує право власності дарувальника на відчужувану частку комплексу є рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2003.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2020 у справі №912/1109/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021, визнано за Державою Україна в особі Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) право власності на нерухоме майно, а саме: 3/50 частин будівель, що складаються з казарми (Літер С,С1), загальною площею 584,2 кв.м, сараю (літ. З) загальною площею 78,8 кв.м, сараю (літ. К) загальною площею 23,2 кв.м, будівлі гаражу (літ. М) загальною площею 75,5 кв.м, будівлі складу загальною площею (МІ) 42,3 кв.м, сараю (літ. Н) загальною площею 81,8 кв.м, сараю (літ. НІ) загальною площею 5,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 5-А .

Витребувано шляхом вилучення у ОСОБА_2 та передано державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (вул. Вінницька, 14/39, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 24308300) в особі його філії "1080-Управління начальника робіт" (вул. Добровольського, 5-А, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 24971286) 3/50 частин будівель по вул. Добровольського, 5-А, у м. Кропивницькому , а саме: казарми (Літер С,С1) загальною площею 584,2 кв.м.

При цьому, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має законний цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, тобто діє принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній споруди, що підтверджується зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.08.2022 у справі №910/5201/19.

Водночас, Міністерство оборони України відповідну згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 0,1890 га з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010 за адресою: вул. Добровольського, 5-А, у м. Кропивницькому, не надавало, жодної заяви про добровільну відмову від належного права на вказану земельну ділянку не надавало.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Щодо органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Спірна земельна ділянка є частиною земель оборони, які призначались для використання військових формувань, установ, що входять в структуру Міністерства оборони України для потреб оборони та для забезпечення повсякденної (постійної) діяльності, утримання та охорони.

При цьому, статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою №671 від 26.11.2014 Кабінету Міністрів України (далі - Положення), Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (п. 1 Положення).

Відповідно до підп. 9 п. 5 Положення Міністерство оборони України з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.

Таким чином, Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а звернення прокуратури з позовною заявою зумовлено тим, що Міністерство оборони України як уповноважений орган не вживає належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави, незважаючи на протиправне використання ФОП Непоменко О.Ф. земель оборони.

Як стверджує прокурор, з моменту виявлення порушень інтересів держави Міністерство оборони України до суду з позовом не зверталось.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, що сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом №5-4-1173вих.-23 від 05.05.2023 поінформувала Міністерство оборони України про наявність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах, у т.ч. шляхом пред`явлення позову.

Міністерство оборони України з моменту отримання зазначеного листа з позовною заявою про захист своїх порушених прав та законних інтересів у даних правовідносинах не зверталось та про намір вжиття заходів судового захисту прокуратуру не повідомляло.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом №5-4-2237вих.-23 07.08.2023 проінформувала Міністерство оборони України про намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва у спірних правовідносинах.

Щодо суті спору господарський суд виходить з такого.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 2 вказаної норми ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення №1597 від 08.12.2005) визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації відповідно до закону.

Особливості правового режиму земель оборони визначені статтею 77 ЗК України, за частинами 1 та 2 якої (станом на час прийняття оскаржуваного рішення №1597 від 08.12.2005) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Відповідне регулювання міститься також у статті 1 Закону України "Про використання земель оборони", за змістом якої землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, визнаються землями оборони.

За статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління.

Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного Закону, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, за статтею 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення №1597 від 08.12.2005) відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті; рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Повноваження органів виконавчої влади у галузі земельних відносин визначено нормами глави 3 ЗК України.

Статус та повноваження Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади (стаття 113 Конституції України) визначаються розділом VІ Конституції України, а також Законом України "Про Кабінет Міністрів України". Відповідно до частини другої статті 41 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин стаття 13 ЗК України відносить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України може розпоряджатися землями лише у випадках та в порядку, прямо передбачених законом: 1) у разі вилучення та надання у власність чи користування земельних ділянок державної власності (частина 8 статті 122, статті 149, 150 ЗК України); 2) у разі продажу земельних ділянок державної власності іноземним державам та юридичним особам (стаття 129 ЗК України).

Законами України "Про оборону України" (стаття 9) та "Про Збройні Сили України" (стаття 9) передбачено, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг.

Перелік повноважень Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин, закріплений статтею 13 ЗК України, не є вичерпним. До них належать повноваження із нормативно-правового регулювання земельних відносин у випадках, визначених законом; прийняття визначених законом індивідуально-правових актів у сфері земельних відносин; загальна виконавчо-розпорядча діяльність Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади (в тому числі й розпорядження землями державної власності).

Міністерство забезпечує використання земельних ділянок державної власності, виділених для потреб Збройних Сил України.

Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (стаття 2) передбачає, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном. Цим законом також встановлено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства і організації (стаття 6).

Відповідно до цих приписів, наведених у Законі України "Про оборону України" та Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо (стаття 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

22.01.2007 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем Непоменко О.Ф. (Орендар) на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 №1597 "Про регулювання земельних відносин" укладено договір №428 оренди землі площею 1890,21 кв.м для розміщення меблевого цеху, яка знаходиться по вул. Добровольського, 5а, в місті Кіровограді.

Водночас, як вже зазначено земельну ділянку по вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький площею 1,27172 га надано філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт у постійне користування для розміщення військової частини відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КР № 002220 від 19.10.1999.

Відповідно до постанови №563-ХІІ від 18.12.1990 Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" рішенням №797 від 28.11.1996 Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів "Про розгляд матеріалів інвентаризації земель" за результатами інвентаризації земельних ділянок підприємств та установ міста затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок підприємств та установ міста з оформленням документів на право користування землею згідно з додатком, відповідно до якого земельна ділянка за адресою: вул. Добровольського, м. Кропивницький, перебувала в постійному користуванні військової частини НОМЕР_2 , призначення земельної ділянки - для розміщення військової частини.

28.01.1998 Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради прийняв рішення №73 "Про перехід права користування земельними ділянками при переході права власності на будівлі і споруди", відповідно до якого земельна ділянка по вул. Добровольського, м. Кропивницький, була надана в постійне користування військовій частині НОМЕР_3 за рахунок вилучених земельних ділянок попереднього землекористувача - військової частини НОМЕР_2 .

Наказом №27 від 29.01.1998 Міністра оборони України "Про створення та реєстрацію підприємств Міністерства оборони України" вирішено організувати створення відокремлених структурних підрозділів державних підприємств Міністерства оборони України, зокрема, "Укрвійськбуд" з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків, затвердити статути.

Відповідно до Додатку №1 до вказаного наказу встановлено у 1998 році розформувати 1080 управління начальника робіт Головного управління військового будівництва (м. Кіровоград). Правонаступником вважати державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", якому передано фонди і майно. Умовне найменування військова частина НОМЕР_3 - анульовано.

29.01.1998 наказом №27 Міністра оборони затверджено Статут Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", додатком до якого затверджено перелік відособлених структурних підрозділів, що входять до складу підприємства, зокрема, 1080 управління начальника робіт.

17.09.1999 рішенням №332 сесії Кіровоградської міської Ради "Про перехід права користування земельними ділянками при переході права власності на будівлі та споруди" вирішено земельну ділянку за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький , передати з користування військової частини НОМЕР_3 в користування філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт.

19.10.1999 на підставі вказаного рішення філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 002220, яким надано у постійне користування для розміщення військової частини земельну ділянку по вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький площею 1,27172 га.

Отже, земельна ділянка за адресою: вул. Добровольського, 5А, загальною площею 0,1890 га має належати за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності - до державної власності.

Відповідно до частини 1 статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення №1597 від 08.12.2005) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частина 2 статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення №1597 від 08.12.2005).

На момент укладення спірного договору стаття 20 ЗК України не була доповнена п`ятою частиною.

Судом встановлено, що в матеріалах даної справи відсутні докази зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні філії державного підприємства Міністерства оборони України на законних підставах, що підтверджується матеріалами справи.

За положеннями частини 1 статті 92 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору №428 від 22.01.2007 оренди землі) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина 2 статті 92 ЗК України).

Таким чином, вищезазначена стаття 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок, а отже ФОП Непоменко О.Ф. не відноситься до кола осіб, які можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою.

При цьому, господарський суд звертає увагу на положеннями пункту б) частини 3 та пункту в) частини 4 статті 84 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору №428 від 22.01.2007 оренди землі), якими встановлено заборону передачі у комунальну та приватну власність земель оборони, які є державною власністю (крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення щодо передачі у комунальну власність).

Аналогічні положення закріплені також у статті 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення у філії державного підприємства Міністерства оборони України права користування спірною земельною ділянкою з підстав, визначених статтями 141-142 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом частин 1 та частин 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Згідно статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю.

Характерною особливістю права державної власності на землю є те, що держава реалізує своє право власності на землю через відповідні органи державної влади, які фактично і здійснюють комплекс правомочностей власника (держави), визначених у частині першій статті 78 ЗК України, у тому числі й розпоряджаються землею державної власності.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

За загальним правилом статті 122 ЗК України питання передачі ділянок із земель державної власності в приватну перебуває в компетенції органу виконавчої влади, а не органу місцевого самоврядування.

Тому, Кіровоградська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не була розпорядником спірної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка відносилась до земель оборони, власником якої є держава в особі Міністерства оборони України і право постійного користування останнього не було припинено.

У частинах 1 та 4 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері регулювання земельних відносин.

Пункт 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Також відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто, рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У Рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Разом з тим із вказаного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що такі рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в інший спосіб.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу, позивача, з урахуванням принципу свободи розпорядження власними процесуальними правами, не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №923/466/17 та від 19.06.2018 у справі №916/1979/13.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Оскільки Кіровоградська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не мала повноваження щодо передачі оспорюваної земельної ділянки в оренду, рішення останньої №1597 від 08.12.2005 "Про регулювання земельних відносин", №731 від 30.06.2011 "Про поновлення ФОП Непоменку О.Ф. договору оренди земельної ділянки по вул. Добровольського, 5-а" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2014 №3090 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 №731"), є незаконними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У зв`язку з відсутністю у Кіровоградської міської ради повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, договір №59 від 16.06.2014 оренди землі, укладений між Кіровоградською міською радою та ФОП Непоменко О.Ф., є недійсним.

При цьому, суд враховує, що відповідачем 2. заявлялось про застосування строку позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Результат аналізу наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Частинами другою, третьою ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, господарський суд дійшов висновку, про незаконність вищевказаних рішень відповідача 1. та, як наслідок недійсність договору оренди землі №59 від 16.06.2014, укладеного між відповідачами, при тому, що діє принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній споруди.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.

З огляду на зазначене, господарський суд доходить висновку, що позивачем заявлено негаторний позов, за яким наслідки спливу позовної давності в частині позовних вимог про фактичне звільнення земельної ділянки відповідачем 2. не застосовуються, позаяк негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне порушення.

У зв`язку з викладеним, суд не погоджується з доводами відповідача 2. щодо пропуску строку для звернення з даним позовом.

Крім цього, на момент прийняття спірних рішень, укладення договорів оренди нормами земельного законодавства не передбачалося автоматичного переходу права на землю до нових власників нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, а також не передбачалося автоматичної зміни цільового призначення земельних ділянок.

У випадку, якщо особа (набувач) не може за жодних обставин реалізовувати правомочності власника щодо певного майна через те, що вона не може у зв`язку із прямою законодавчою забороною виступати навіть потенційним власником майна, однак фактично володіє, користується або розпоряджається майном, питання про позовну давність не може виникати, оскільки не можуть захищатися права особи, яка не може бути власником такого майна. Те саме стосується випадків, коли право на певне майно може бути набуто лише у порядку спеціальної законодавчо визначеної процедури.

Навіть із внесенням відповідних змін до ЗК України у 2009 році, у силу конституційного принципу, закріпленого у статті 58 Конституції України (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі), спірна земельна ділянка відносилася до державної власності.

У цій справі право оренди, власності чи будь - яке інше право на земельну ділянку у декілька разів більшу, ніж площа придбаної нерухомості, не може виникнути у жодної юридичної особи на підставі рішення органу місцевого самоврядування, оскільки щодо земель оборони встановлено спеціальний порядок їх відчуження. Без дотримання цього спеціального порядку, тобто без рішення відповідного уповноваженого органу, який є розпорядником відповідних земель, не може змінюватися цільове призначення земель оборони, проводитися передання їх у власність, оренду тощо. Такі землі не змінюють свого цільового призначення автоматично і залишаються землями оборони, тобто залишаються у державній власності.

Оскільки власником спірної земельної ділянки є держава в особі Міністерства оборони України і цей власник не вчиняв жодних дій по її відчуженню та/або передання у користування відповідачу 2., а земельна ділянка була відведена в оренду неуповноваженим на це суб`єктом, тому доводи відповідача 2. про сплив строку позовної давності не знайшли свого підтвердження, при цьому докази, які б свідчили про протилежне, відсутні.

Щодо вимоги про скасування рішення реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку №6566763 від 05.08.2014 щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Тобто, визнання недійсним договору оренди землі №59 від 16.06.2014, укладеного відповідачами, який зареєстрований в реєстраційній службі Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області від 05.08.2014 за №6566763, - є імперативною підставою для припинення права оренди на таку земельну ділянку і не вимагає додаткового скасування рішення реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку №6566763 від 05.08.2014 щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010.

Тому, господарський суд доходить висновку, що саме такий спосіб захисту прав держави не є ефективним, відповідно, правові підстави для задоволення позовної вимоги: скасувати рішення реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку № 6566763 від 05.08.2014 щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, відсутні.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га, господарський суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За змістом ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів; й) відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Частиною 13 ст. 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як встановлено судом, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010 площею 0,1890 га, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 5А, цільове призначення: 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: під розміщення меблевого цеху; форма власності: комунальна власність.

У розділі про суб`єктів права власності на вказану земельну ділянку містяться відомості про Кіровоградську міську раду.

Проте, оскільки матеріалами справи підтверджується, що зазначена земельна ділянка у встановленому законодавством порядку не вибувала з державної власності, віднесена до категорії земель оборони, її цільове призначення не було змінено у встановленому законом порядку, і станом на час розгляду справи вказана земельна ділянка віднесена до земель оборони та є державною власністю, проведена державна реєстрація цієї земельної ділянки, є незаконною.

За таких обставин, вимога прокурора в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га у Державному земельному кадастрі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; 3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

При цьому, у вказаному пункті передбачено, що у разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки поземельна книга закривається.

Відповідно до п. 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Отже, положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, передбачений чіткий алгоритм дій державного кадастрового реєстратора у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки та набрання ним законної сили в установленому законодавством порядку.

За вказаних обставин, ефективним способом захисту прав держави, порушення яких полягає в неправомірному вилученні земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га, яка перебуває у постійному користуванні філії державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КР № 002220, та незаконного передання такої земельної ділянки в комунальну власність є визнання незаконними та скасування рішень Кіровоградської міської ради №1597 від 08.12.2005 "Про регулювання земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою, №731 від 30.06.2011 "Про поновлення ФОП Непоменку О.Ф. договору оренди земельної ділянки по вул. Добровольського, 5-а" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2014 №3090 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 №731") та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га у Державному земельному кадастрі. За висновком суду вказаний спосіб захисту відповідає змісту порушеного права.

На підставі викладеного, господарський суд не встановив правових підстав для витребування у Кропивницької міської ради та ФОП Непоменко О.Ф. на користь Міністерства оборони України в особі філії Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" 1080 управління начальника робіт земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, загальною площею 0,1890 га, яка розташована за адресою: вул. Добровольського, 5А, м. Кропивницький та задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених господарським судом, інші доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, не беруться судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За змістом ст. 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Так, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що прокурором заявлено п`ять немайнових позовних вимог та одну майнову позовну вимогу - про витребування майна.

Отже, прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову - 588 229,08 грн (щодо позовної вимоги майнового характеру), що становить 8 823,44 грн, а також 13 420,00 грн за позовні вимоги немайнового характеру (2 684,00 грн х 5).

Всього сума судового збору становить 22 243,44 грн.

Разом з тим, згідно платіжної інструкції №714.08.2023 судовий збір сплачено у розмірі 19 559,44 грн, платником якого є Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, код ЄДР 38296363.

Таким чином, прокурором не доплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн за одну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з прокуратури в дохід Державного бюджету України недоплачену суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури.

До спеціалізованих прокуратур належать Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері (на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора), Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах місцевих).

Відповідно до п. 1.1. Регламенту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, затвердженого наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 30 червня 2023 року №99, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, та є органом прокуратури вищого рівня щодо спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних) Південного регіону.

Разом з тим, Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону не має статусу юридичної особи.

Таким чином, саме на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону, як юридичну особу, мають бути покладені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у розмірі 5 368,00 грн з кожного.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 №1597 "Про регулювання земельних відносин" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акта визначення збитків та надання приватному підприємцю Непоменку Олексію Федоровичу в оренду на 5 років земельну ділянку площею 3912,07 кв.м забудованих земель (в тому числі по угіддях: 3912,07 кв.м землі оборони) по вул. Добровольського, 5А (м. Кропивницький).

Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 №731 "Про поновлення ФОП Непоменку О.Ф. договору оренди земельної ділянки по вул. Добровольського, 5-а" (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2014 №3090 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 №731").

Визнати недійсним договір оренди землі №59 від 16.06.2014, укладений між Кіровоградською міською радою (код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кіровоград, 25006) та Фізичною особою - підприємцем Непоменко Олексієм Федоровичем (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), зареєстрований в реєстраційній службі Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області від 05.08.2014 за №6566763.

Скасувати реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0010, площею 0,1890 га.

Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Стягнути з Кропивницької міської ради (код ЄДР 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022) на користь Cпеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Непоменка Олексія Федоровича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити керівнику Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, позивачу, відповідачу 1. та третім особам через систему "Електронний суд", відповідачу 2. засобами поштового зв`язку.

Повне рішення складено 27.11.2023.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення17.11.2023
Оприлюднено28.11.2023
Номер документу115193044
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —912/1456/23

Рішення від 17.11.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 02.11.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 02.11.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 19.10.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 13.10.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 05.10.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 21.09.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 21.09.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 20.09.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

Ухвала від 12.09.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Коваленко Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні