Рішення

від 22.11.2023 по справі 914/2406/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 914/2406/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Львівської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Свореня Юрія Ярославовича

про: стягнення 584 835,18 грн.,

представники:

позивача: Гузюк Н.І.,

відповідача: Бідак О.О.,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до відповідача: Фізичної особи-підприємця Свореня Юрія Ярославовича про стягнення 584 835,18 грн.

14.08.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 06.09.2023р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов`язковою.

Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

15.09.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№22490/23).

18.09.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№22551/23).

27.09.2023р. на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23360/23).

27.09.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№23367/23).

04.10.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№24042/23).

18.10.2023р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№25240/23).

01.11.2023р. на адресу суду позивачем подано клопотання про долучення документів до справи (вх.№26504/23).

Протокольною ухвалою від 01.11.2023р. суд ухвалив: визнати причини пропуску строку на подання доказів поважними, поновити строк на подання доказів, долучити докази до матеріалів справи та оголосити перерву в судовому засіданні до 15.11.2023р.

03.11.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№26845/23).

15.11.2023р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№27810/23).

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником об`єктів нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці, яка належить Львівській міській територіальній громаді. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати плату за користування земельною ділянкою. Позивач вказує на те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає, що відсутні підстави до застосування до нього відповідальності за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, покликаючись при тому на відсутність належних та допустимих доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за заявлені до стягнення періоди, неправомірне та безпідставне застосування при розрахунку позовних вимог відсоткової ставки 6 замість, як він вважає, належної 3, вказуючи на невірне визначення Кф, неправомірне застосування індексації НГО, вважає, що розрахунок позовних вимог, розрахунок НГО є необгрунтованим, а позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, просить в позові відмовити повністю.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Земельна ділянка в місті Львові на вулиці Є.Лазаренка, 6-б (кадастровий номер 4610136900:05:005:0004) площею 1,1724 га належить територіальній громаді м.Львова, є комунальною власністю та на момент подання позовної заяви не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам.

Дана обставина стверджується згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-00001199462023 від 23.06.2023р., дата державної реєстрації земельної ділянки - 04.12.2008р.

Відтак, земельну ділянку сформовано з 04.12.2008р.

Ухвалою Львівської міської ради від 17.04.2008 №1744 передано фізичній особі- підприємцю Свореню Юрію Ярославовичу земельну ділянку площею 0, 1724 га (у тому числі площею 0,0032 га у межах червоних ліній з обмеженнями) на вул. Академіка Є. Лазаренка, 6-б в оренду терміном на 10 років для обслуговування та реконструкції виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції (Договір оренди землі від 01.08.2008р. №Ф-1062 на 10 років до 17.04.2018р.).

Ухвалою Львівської міської ради від 09.03.2023р. №3071 «Про продовження ФОП Сворень Ю.Я. терміну оренди земельної ділянки на вул. Академіка Є.Лазаренка, 6-б» надано ФОП Сворень Ю.Я. тримісячний термін для укладення договору оренди земельної ділянки та договору відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати з 17.04.2018р.

Станом на дату подання позову документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні.

Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 04.11.2022 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою на вул. Є.Лазаренка, 6 б у місті Львові та встановлено, що ФОП Сворень Ю.Я. фактично використовує земельну ділянку площею 0,1724 га, кадастровий номер 4610136900:05:005:0004 за адресою вул. Є.Лазаренка, 6 б у місті Львові для обслуговування будівель, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки.

Підставою для проведення даного обстеження є наказ Департаменту

містобудування від 14.10.2022р. № 129.

За результатами зазначеного обстеження акт обстеження земельної ділянки від 04.11.2022 року №30 та вимогу від 11.11.2022р. №2412-вих-98646, як стверджує позивач, скеровувались на адресу ФОП Сворень Ю.Я.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2023 № 340579548, у власності ФОП Сворень Ю.Я. перебуває наступне майно на вул. Є.Лазаренка, 6 б:

-нежитлова будівля літ.«А-2», загальною площею (кв.м): 819.6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомоrо майна 9486946101). Дата державної реєстрації 19.01.2013р.

-нежитлова будівля літ. «В-1», загальною площею (кв.м): 333.7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 9468446101). Дата державної реєстрації 19.01.2013р. будівля літ. «А-2», площею 544,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13540291). Дата державної реєстрації 30.06.2006р.

-будівля літ. «Г-1», площею 295,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13540503). Дата державної реєстрації 15.02.2013р.

-будівля літ. «Б-1», площею 147,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13540647 ) . Дата державної реєстрації 30.06.2006р.

-будівля літ. «В-1», площею 222,5 кв.м (реєстраційний номер об' єкта нерухомого майна 13540776). Дата державної реєстрації 30.06.2006р .

Відтак, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 4610136900 :05: 005 :0004 за адресою вул Є.Лазаренка, 6 б у місті Львові) .

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.03.2023р. №НВ- 4600288842023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136900 :05: 005 :0004) становить 3 814 418,96 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документі з 01.07.2020 року по - 30.06.2023 року.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017р. «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до п.п.7.5.1 Розділу 7 Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 - 7.16 цього Порядку.

Згідно з п.7.15 Порядку, орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування адміністративних, офісних будівель/споруд встановлюється у розмірі: п.7.15.1 - 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001199462023 від 23.06.2023 року на земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:05:005:0004 встановлено: Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення: 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,1724 га (кадастровий номер 4610136900 :05: 005 :0004) на вул, Є.Лазаренка,6 б в місті Львові за період з 17.04.2018 року по 30.06.2023 року становить 983 873,30 грн. За період з 01.07.2020 року по 30.06 2023 року становить 584 835,18 грн.

Відповідно до листаГоловного управління ДПС у Львівській області від 25. 07.2023р. №1.8-23361-24, відомості по задекларованих та сплачених сумах плати за землю на вул. Є.Лазаренка, 6 б у місті Львові (кадастровий номер 4610136900:05:00 5:0004), площею 0,1724 відсутні.

Відповідно до листа Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради від 27.07.2023 року №4-2201-10048, надходжень з плати за землю від ФОП Сворень Юрія Ярославовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2020р. по 30.06.2023р. не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019р. у справі № 922/981/18, від 05.08.2022р. у справі № 922/2060/20.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у м. Львові, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб, не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.

Зважаючи на доводи позивача, а також практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.

Щодо формування земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-00001199462023 від 23.06.2023р., дата державної реєстрації земельної ділянки - 04.12.2008р.

Відтак, земельну ділянку сформовано з 04.12.2008р.

Щодо користування відповідачем земельними ділянками без правових підстав.

Відповідач не був постійним землекористувачем чи користувачем земельними ділянками на підставі договору за спірний період. Такий висновок грунтується на тому, що відповідач не надав первинних документів, на підставі яких у нього виникло таке право користування (наприклад, акту про право постійного користування чи договору оренди за спірний період).

Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2020р. до 30.06.2023р.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі №922/902/18, від 08.08.2019р. у справі №922/1276/18, від 01.10.2019р. у справі №922/2082/18, від 06.11.2019р. у справі №922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020р. у справі №922/2843/19).

Суд зауважує, що Верховний Суд у справі №922/2060/20 вказує, що «витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані про таку оцінку, як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період».

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.03.2023р. №НВ- 460028842023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136900 :05: 005 :0004) становить 3 814 418,96 грн.

Відповідно до пункту 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017р., річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

Згідно з п.7.15 Порядку, орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування адміністративних, офісних будівель/споруд встановлюється у розмірі: п.7.15.1 - 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001199462023 від 23.06.2023 року на земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:05:005:0004 встановлено: Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення: 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Враховуючи вищенаведене, річний розмір орендної плати за земельну ділянку на вул. Академіка Є.Лазаренка, 6 б» (кадастровий номер 4610136900:05:005:0004) за період з 01.07.2020р. по 09.03.2023р. підпадає під п.7.15.1 «Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» та становить 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, оскільки коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,1724 га (кадастровий номер 4610136900 :05: 005 :0004) на вул, Є.Лазаренка,6 б в місті Львові за період з 01.07.2020 року по 30.06 2023 року становить 584 835,18 грн.

Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленим позивачем періодом, з урахуванням, нормативно грошової оцінки земельної ділянки, відповідних коефіцієнтів індексації (1,0 за 2020 рік, 1,0 за 2021 рік, 1.1. за 2022 рік та 1.15 за 2023 рік), ставки орендної плати (6 %) суд встановив, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до податкових декларацій відповідачем сплачено земельний податок у сумі 158 137 грн у 2019 році, відтак вказані кошти правомірно зараховані у період їх сплати, в той час, як позовні вимоги стосуються періоду 01.07.2020р.-30.06.2020р.

В матеріалах справи містяться витяги з 2023, 2022 року, які повністю співпадають із розмірами нормативних грошових оцінок, зазначених в розрахунках, які подані позивачем.

Відповідачем не враховано п.п.7.15.1 «Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», відповідно до якого орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування адміністративних, офісних будівель/споруд встановлюється у розмірі: 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Ухвалою Львівської міської ради від 17.04.2008р. №1744 та від 09.03.2023р. №3071 визначено призначення спірної земельної ділянки, що надавалася в оренду відповідачу, а саме «для обслуговування та реконструкції виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель» та «для обслуговування виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель» що співпадає з п.7.15. Порядку.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про подання відповідачем контррозрахунку щодо проведеного міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів.

З огляду на позиції Верховного Суду, які викладено у його постановах від 10.02.2020р. у справі № 922/981/18 та від 02.06.2020р. у справі № 922/2417/19, неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

Відтак, твердження відповідача, викладені у відзиві є необгрунтованими та не спростовують доводів позивача.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №254 від 02.08.2023р. на суму 8 772,52 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свореня Юрія Ярославовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.РИНОК, будинок 1; ідентифікаційний код: 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку із користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610136900:05:005:0004) за адресою: вул. Є.Лазаренка,6-б у місті Львові, без правовстановлюючих документів, у розмірі 584 835,18 грн. та 8 772,52 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 27.11.2023 р.

Суддя Король М.Р.