Ухвала

від 22.11.2023 по справі 757/7693/23-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 757/7693/23-ц

провадження № 61-16031ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства «Соломія-Сервіс», подану адвокатом Павлюк Ольгою Василівною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року,у складі судді - Хайнацького Є. С., та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, у складі колегії суддів: Соколової В. В., Поліщук Н. В., Шкоріної О. І.,у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК СТАНІСЛАВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЗАКАРПАТТЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЖИТОМИР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК КИЇВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ВІННИЦЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРКАСИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК СУМИ», Приватного підприємства «Соломія-Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК КРОПИВНИЦЬКИЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ДНІПРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ХАРКІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЗАПОРІЖЖЯ», Приватного підприємства «Аптека «Фарм-Проект», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІВЦІ», ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та захист прав інтелектуальної власності,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 травня 2023 року.

07 квітня 2023 року АТ «Ощадбанк» подало заяву про забезпечення позову, в якій просило:

заборони ОСОБА_1 повністю чи частково передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності, або надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання, або відмовлятися повністю або частково від торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 серпня 2022 року та торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 26 жовтня 2022 року;

заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передання ОСОБА_1 виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 серпня 2022 року та торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 26 жовтня 2022 року іншим особам, або щодо надавання дозволів (видачі ліцензій) будь-якій особі на їх використання або припинення їх дії у зв`язку із повною або частковою відмовою власника зазначених свідоцтв, до набрання рішенням у справі № 757/7693/23-ц законної сили.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач є банківською установою, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якої належить державі. Ощадбанк є універсальним банком, якій надає послуги всім групам клієнтів: фізичним особам, мікро-, малому, середньому та великому бізнесу. При наданні послуг в банківському секторі позивач використовує та активно захищає належну йому торговельну марку «ощад». Крім цього, Позивачем було зареєстровано низку інших торговельних марок із домінуючим словесним елементом «ощад», які використовуються під час надання банком послуг на різноманітних онлайн та офлайн майданчиках. Позивачу стало відомо, що ДП «Український інститут інтелектуальної власності», правонаступником якого є УКРНОІВІ, видано на ім`я ОСОБА_1 такі свідоцтва на торговельні марки:

1)«ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 26 жовтня 2022 року для 05, 35 класів МКТП;

2)« ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 серпня 2022 року для 05, 35 класів МКТП.

Виходячи із візуального аналізу оспорюваних торговельних марок, до складу обох торговельних марок як домінуючий словесний елемент включено позначення « Ощад », що є тотожним з добре відомою ТМ «ощад». Виходячи із візуального аналізу оспорюваних торговельних марок, до складу обох торговельних марок як домінуючий словесний елемент включено позначення « Ощад », що є тотожним з добре відомою ТМ «ощад». При цьому, у ОСОБА_1 як законного володільця прав інтелектуальної власності на оскаржувані торговельні марки, є повна та нічим не обмежена можливість розпоряджатися такими правами на власний розсуд.

Тому невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 , як власник виключних майнових прав на спірні торговельні марки, володіє визначеним чинним законодавством обсягом прав та повноважень, а відтак може передати відповідні права іншим особам, надати дозвіл іншим особам на використання спірних торговельних марок на підставі ліцензії (ліцензійного договору), відмовитися від спірних торговельних марок в повному обсязі чи частково. Будь-яка із вказаних дій, що потенційно може бути вчинена ОСОБА_1 , призведе до необхідності залучення до участі у справі інших осіб (яких стосуватиметься вирішення даного спору), а також інших наслідків, які перешкодять або унеможливлять ефективний захист законних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року, заяву АТ «Ощадбанк» про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 повністю чи частково передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності, або надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання, або відмовлятися повністю або частково від торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 серпня 2022 року та торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 26 жовтня 2022 року.

Заборонено ДО «УКРНОІВІ» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передання ОСОБА_1 виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 03 серпня 2022 року та на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 26 жовтня 2022 року іншим особам, або щодо надавання дозволів (видачі ліцензій) будь-якій особі на їх використання або припинення їх дії у зв`язку із повною або частковою відмовою власника зазначених свідоцтв, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Судові рішення мотивовані тим, що існують обґрунтовані ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він вернувся. Обрані способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому такі заходи зможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.Існує ймовірність того, що ОСОБА_1 , як власник свідоцтв на оспорювані торговельні марки може у будь-який момент до вирішення спору по суті відмовитися від свідоцтв на оспорювані торговельні марки повністю або частково, передати виключні майнові права інтелектуальної власності на оспорювані торговельні марки третім особам повністю або стосовно частини товарів та послуг, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, тобто до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Апеляційний суд також вказав, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не стосуються прав та обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу (ПП «Соломія-Сервіс»).

06 листопада 2023 року ПП «Соломія-Сервіс» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підставою, на якій подається касаційна скарга, скаржники зазначили неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, оскільки судом апеляційної інстанції було застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18; у постановах Верховного Суду: від 02 грудня 2021 року у справі № 910/4724/21, від 16 липня 2021 у справі 910/19065/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 914/1569/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 910/5028/21, від 15 липня 2019 року у справі № 910/18587/16, від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 14 червня 2018 року у справі № 916/10/18, від 23 червня 2018 року у справі № 916/2026/17, від 16 серпня 2018 року у справі № 910/5916/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січні 2019 року у справі № 909/526/18, від 21 січня 2019 року у справі № 916/1278/18, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19, від 21 січня 2019 року у справі № 902/483/18, від 28 серпня 2019 року у справі № 910/4491/19, від 12 травня 2020 року у справі № 910/14149/19, від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суду апеляційної інстанції, задовольняючи заяву АТ «Ощадбанк» про забезпечення позову не навів належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Зазначено, що реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається та фактично є відсутня. Суди обох інстанцій не звернули уваги на те, що позивач належним чином не обґрунтував співмірність заявлених заходів забезпечення із позовними вимогами, тому протиправно задовольнили заяву банку. Також вказують, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження наміру відповідачів умисно ухилитися від виконання рішення суду. Такі заходи забезпечення можуть частково заблокувати господарську діяльність відповідачів, які розвивають мережу аптек під оспорюваними торговельними марками.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61 -2417сво19).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Предметом спору у справі, що переглядається є визнання торговельної марки «ощад» добре відомою в Україні станом на 01 січня 2017 року для послуг 36 класу МКТП «фінансові послуги, кредитно-грошові операції, банківські послуги» на ім`я АТ «Ощадбанк» та визнання недійсним свідоцтва України від 03 серпня 2022 року № НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для 05, 35 класів МКТП і свідоцтва України від 26 жовтня 2022 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» для 05, 35 класів МКТП, зобов`язання УКРНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним свідоцтв України від 03 серпня 2022 року № НОМЕР_1 та від 26 жовтня 2022 № НОМЕР_2, про що повідомити у офіційний електронний бюлетень Національного органу інтелектуальної власності. Вжитими судами заходами забезпечення цього позову заборонено ОСОБА_1 передавати виключні майнові права інтелектуальної власності, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання, відмовлятися повністю або частково від спірних торговельних марок, заборонено Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на спірні торговельні марки.

Касаційна скарга ПП «Соломія-Сервіс» не містить належного обґрунтування, яким чином застосовані судом заходи забезпечення позову про заборону вчиняти певні дії стосовно ОСОБА_1 порушують права скаржника враховуючи, що ОСОБА_1 відповідні судові рішення не оскаржував. Саме лише посилання на те, що такі заходи можуть частково заблокувати господарську діяльність відповідачів, не є належним мотивуванням того, що застосовані заходи забезпечення позову можуть заблокувати господарську діяльність скаржника. Доводів щодо неправильності висновку апеляційного суду, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не стосуються прав та обов`язків ПП «Соломія-Сервіс», касаційна скарга не містить.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Соломія-Сервіс» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у справі справа № 757/7693/23-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. М. Русинчук