Ухвала

від 22.11.2023 по справі 463/5124/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

місто Київ

справа № 463/5124/21

провадження № 61-15412ск23

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії;

за об`єднаним позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у травні 2021 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк П. Т., у якому просили:

- скасувати рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П. Т. від 30 жовтня 2019 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 156746101, яка належить на праві власності ОСОБА_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі спірної квартири та інвентаризаційної справи на будинок.

Керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова (далі - прокурор) в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у травні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_3 на самочинне будівництво, зокрема квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 146, 70 кв. м, житловою площею 98, 70 кв. м, та відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна, зокрема комору в підвалі, площею 3, 00 кв. м, гараж, площею, 76, 60 кв. м зі змінами, внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 17 листопада 2022 року Личаківський районний суд м. Львова задовольнив позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та прокурора.

Суд скасував рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П. Т. від 30 жовтня 2019 року про державну реєстрацію змін до права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 156746101, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинив право власності ОСОБА_3 на самочинне будівництво, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , в редакції змін, внесених на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, а саме: загальна площа 146, 70 кв. м, житлова площа 98, 70 кв. м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі, площею 3, 00 кв. м, гараж, площею 76, 60 кв. м.

Зобов`язав ОСОБА_3 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , у попередній стан: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі спірної квартири та інвентаризаційної справи на будинок.

Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою від 05 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасував рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні обох позовів.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Прокурор - заступник керівника Львівської обласної прокуратури 26 жовтня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року залишити в силі.

Ухвалою від 13 листопада 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог.

Заявник 16 листопада 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження повноважень заступника керівника Львівської обласної прокуратури на підписання касаційної скарги у справі, що переглядається.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив те, що:

- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 392/1829/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 911/3594/17, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, за змістом яких державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама лише державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає;

- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 916/1613/20, відповідно до яких технічний паспорт та довідка не могли бути підставою реєстрації за особою права власності на об`єкт нерухомого майна без надання інших правовстановлюючих документів;

- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 26 липня 2018 року у справі № 926/1111/15, щодо представництва прокурором інтересів Держави в суді;

- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, щодо застосування статей 15, 16 ЦК України;

- (5) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, щодо обов`язковості застосування конкретного способу захисту порушеного права;

- (6) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, щодо застосування приписів статті 376 ЦПК України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- (7) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц, у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна;

- (8) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 806/1201/16, від 30 вересня 2019 року у справі № 475/164/17, від 07 грудня 2021 року у справі № 380/142/20, у яких встановлено, що право не виникає внаслідок неправомірних дій (ex iniuria ius non oritur); держава не може відмовитися від виконання свого зобов`язання, посилаючись на підстави, які визнано незаконними; те, що право виникає з факту (ex facto ius oritus), не означає, що право може виникати з несправедливості (ex iniuria ius non oritur).

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Личаківського районного суду м. Львова цивільну

справу № 463/5124/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії; за об`єднаним позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах Держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Іншим учасникам справи надіслати копію цієї ухвали, касаційної скарги та доданих до неї документів.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак