Ухвала

від 21.11.2023 по справі 453/197/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2023 року

місто Київ

справа № 453/197/22

провадження № 61-15729ск23

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп»

на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп», Державного підприємства «Яворівський військовий лісгосп» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у лютому 2022 року звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп» (далі - ДП «Магерівський військовий лісгосп»), Державного підприємства «Яворівський військовий лісгосп» (далі - ДП «Яворівський військовий лісгосп»), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 05 січня 2022 року № 1-ДП;

- визнати протиправними та скасувати наказ ДП «Магерівський військовий лісгосп» від 17 січня 2022 року № 04-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Магерівський військовий лісгосп»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Магерівський військовий лісгосп»;

- стягнути з ДП «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (згідно з рішенням суду першої інстанції 316 220, 31 грн).

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 11 квітня 2023 року Сколівський районний суд Львівської області задовольнив позов ОСОБА_1 .

Суд визнав протиправними та скасував наказ Міністра оборони України від 05 січня 2022 року № 1-ДП та наказ ДП «Магерівський військовий лісгосп» від 17 січня 2022 року № 04-ОС.

Поновив ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Магерівський військовий лісгосп».

Стягнув з ДП «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2022 року до 11 квітня 2023 року в розмірі 316 220, 31 грн.

Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою від 26 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги Міністерства оборони України та ДП «Магерівський військовий лісгосп», рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року - без змін.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ДП «Магерівський військовий лісгосп» 03 листопада 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначив те, що:

- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі№ 520/5442/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 19 квітня 2023 року у справі № 760/24447/20, за змістом яких до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом визначений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір;

- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 127/16375/19, яка розглядалася в порядку адміністративного судочинства.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Сколівського районного суду Львівської області цивільну справу № 453/197/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп», Державного підприємства «Яворівський військовий лісгосп» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Іншим учасникам справи надіслати копію цієї ухвали, касаційної скарги та доданих до неї документів.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак