Повістка

від 19.12.2023 по справі 453/197/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/197/22 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.

Провадження № 22-з/811/258/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

Додаткова ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Марко О.Р.,

з участю: представника ОСОБА_1 - Грет О.С.,

представника Міністерства оборони України -

Кравціва Р.Ю., представника ДП «Магерівський

військовий лісгосп» - Домініка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за апеляційними скаргами Міністерства оборони України та державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп», державного підприємства «Яворівський військовий лісгосп» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано наказ Міністра оборони України від 05 січня 2022 року №1-ДП та наказ ДП «Магерівський військовий лісгосп» від 17 січня 2022 року №04-ОС.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Магерівський військовий лісгосп».

Стягнуто з ДП «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2022 року по 11 квітня 2023 року в розмірі 316220 грн. 31 коп.

Стягнуто з ДП «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1984 грн. 80 коп.

Стягнуто з ДП «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 14000 грн. судових витрат, пов`язаних з отриманням позивачем професійної правничої допомоги адвоката.

Рішення суду оскаржили відповідачі Міністерство оборони України та ДП «Магерівський військовий лісгосп», просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційні скарги Міністерства оборони України та ДП «Магерівський військовий лісгосп» залишено без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року залишено без змін.

06.10.2023 року позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Грет О.С., подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ДП «Магерівський військовий лісгосп» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 квітня по 26 вересня 2023 року, а також витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що у зв`язку з оскарженням відповідачами рішення Сколівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2023 року в апеляційному порядку, таке набрало законної сили 26 вересня 2023 року, тому вимушений прогул ОСОБА_1 тривав не до 11 квітня, а до 26 вересня 2023 року, оскільки відповідачами проігноровано вимогу суду про негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі.

Вважає, що колегією суддів Львівського апеляційного суду розглянуто позовну вимогу позивача про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не в повному обсязі, оскільки відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України не вирішено питання про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Окрім того, зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, разом із відзивом було надано протокол погодження гонорару від 01.06.2023 року, квитанцію про сплату коштів за правничу допомогу, а також виписку по рахунку адвокатського об`єднання «Правда і закон», окрім цього, матеріали справи містять витяг з договору про надання правничої допомоги №16/02/22-1 від 16.02.2022 року.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання поданої заяви, заперечення сторони відповідачів, перевіривши матеріали справи, в яких наявне клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (а.с.227-229 т.2), законність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що до закінчення судових дебатів сторона позивача зробила відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу і докази на підтвердження понесених витрат подала з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, така заява підлягає вирішенню апеляційним судом шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

Колегія суддів вважає розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем на стадії апеляційного розгляду справи і описаних у протоколі погодження гонорару (а.с.212 т.2), завищеним, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відтак, підстав для висновку про складнощі у написанні адвокатом відзивів на аналогічні за змістом апеляційні скарги немає, тому ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення у його користь витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн. (за участь у судовому засіданні та написання відзивів на апеляційні скарги).

За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Що ж стосується вимоги позивача про вирішення апеляційним судом питання про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за період до дня ухвалення апеляційним судом рішення в даній справі (набрання законної сили рішенням суду першої інстанції), то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки вирішення даного питання врегульовано статтею 236 КЗпП України, а не статтею 270 ЦПК України у спосіб ухвалення судом додаткового рішення.

Таким чином, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

ухвалити додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Магерівський військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови. Повний текст додаткової постанови складений 26 грудня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич