Ухвала

від 22.11.2023 по справі 690/352/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 690/352/22

провадження № 61-16433ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Держан Валентина Василівна, на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання.

В обґрунтування позову зазначала, що вона та відповідач є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У шлюбі сторони перебували з 2003 року до 2020 року. На цей час їх дочка навчається в університеті бізнесу у м. Вроцлаві. Вказувала, що дочка навчається на денній формі навчання, не працює, потребує матеріальної допомоги. Зазначала, що її матеріальне становище не дозволяє в повній мірі утримувати повнолітню дочку. Вважала, що відповідач має змогу допомагати дитині, оскільки є працездатним.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, а саме з 09 серпня 2022 року і до закінчення нею навчання, але не довше як до досягнення нею 23 років. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 443,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б виключали його працездатність та звільняли від обов`язку утримувати дитину на час навчання, суду не надано. Суд взяв до уваги доводи відповідача про наявність у нього ще однієї дитини від іншого шлюбу, яка на теперішній час є малолітньою, що підтверджується наданою разом з відзивом копією свідоцтва про народження дитини, і з урахуванням цієї обставини та беручи до уваги, що сімейним законодавством не передбачено, що розмір аліментів, які стягуються на утримання повнолітньої дочки, зумовлений розміром прожиткового мінімуму, вважав справедливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 2 500,00 грн щомісячно до закінчення нею навчання. Суд першої інстанції врахував, що згідно з договором дарування квартири від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, зазначений договір дарування не є підставою для звільнення від сплати аліментів, оскільки не є тотожним із договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно, передбаченим СК України, який між сторонами не укладався.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року залишено без задоволення. Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року залишено без змін. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року задоволено частково. Додаткове рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 639,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи розмір задоволених позовних вимог при ухваленні основного рішення (63,0 %), апеляційний суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 639,00 грн.

16 листопада 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Держан В. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом спору у цій справі є стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання, а тому справа є малозначною.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно з якими державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Держан Валентина Василівна, на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний