Ухвала

від 24.11.2023 по справі 686/4862/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/4862/23

Провадження № 1-кс/686/9976/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62022240010000306,

встановив:

Слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із заступником керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на належні підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 причіп марки АМС 500 Старконь, н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в., номер кузова: НОМЕР_2 , а також земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820686700:05:002:0306, площею 0,239 га; 6820686700:05:002:0304, площею 0,7364 га; 6820686700:05:002:0347, площею 0,7364 га; 6820686700:05:002:0349, площею 0,2402 га; 6825085100:05:007:0199, площею 0,12 га; 6820655100:02:001:0045, площею 2 га; 6810100000:35:003:0113, площею 0,06 га; 6825086400:03:009:0210, площею 0,5 га.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно зч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення,зокрема, збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змістуст.170КПК Українивбачається,що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, крім того, у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого ще й наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Водночас, за змістом ч. 2 ст.64-2 КПК України, у випадку коли вирішується питання про арешт майна третьої особи, суб`єктом звернення із клопотанням про арешт майна є лише прокурор.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане слідчим клопотання не відповідає.

Так, клопотання слідчого складено формально та містить лише посилання на ряд статей КПК України, які регламентують порядок накладення арешту на майно, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, з зазначенням, за яких обставин вчинялась це правопорушення, перелік майна, яке належить ОСОБА_4 та на яке слідчий просить накласти арешт. Разом з тим, у поданому клопотанні слідчий взагалі не зазначає, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні.

Також, у випадку, якщо слідчий просить накласти арешт на майно, з метою забезпечення конфіскації майнаяк видупокарання,у клопотанніслідчого малиб бути:зазначено підстави та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту майна, та долучено документи, які б надали можливість слідчому судді пересвідчитись в обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, у випадку, якщо все майно, на яке просить накласти арешт слідчий, належить саме підозрюваному. Так, до клопотання слідчим долучено лише копії: витягу з ЄРДР; повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень; реєстраційна картка ТЗ; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інших документів,якими бслідчий мігобґрунтувати своїдоводи,а такождокументів,які б містили актуальну інформацію про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами майном, на яке просить накласти арешт слідчий, до клопотання долучено не було, як і не долучено жодних підтверджуючих документів, які б дали змогу пересвідчитись в обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Зокрема, у клопотанні слідчий просить накласти арешт, окрім іншого, й на належний, на його думку, саме ОСОБА_4 причіп марки АМС 500 Старконь, н.з. НОМЕР_1 , 2016 р.в., номер кузова: НОМЕР_2 , однак, долучена до клопотання реєстраційна картка ТЗ не містять дати її формування, та не може свідчити, що викладена у них інформація щодо власника транспортного засобу є актуальною на сьогоднішній день.

Окрім того, з долученої до клопотання неактуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №349161770 від 04.10.2023 р.), більшість земельних ділянок, на які просить накласти арешт слідчий, станом на 04.10.2023 р., були орендовані особами, представникам яких в рамках означеного кримінального провадження не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тобто, слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно, яке перебуває у володінні третіх осіб, хоча, суб`єктом звернення з таким клопотанням про арешт майна, за наявності правових підстав, мав бути прокурор.

Також, у клопотанні слідчий не зазначає про те, які він просить застосувати заборони (позбавлення права на відчуження, розпорядження чи користування), з метою збереження майна. Не наведено у клопотанні слідчого й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-

постановив:

Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_2 , погоджене з заступником керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62022240010000306, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя