Ухвала
від 27.11.2023 по справі 471/774/21
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.11.23

22-ц/812/1162/23

Єдиний унікальний номер судової справи 471/774/21

Провадження № 22-ц/812/1162/23

У Х В А Л А

27 листопада 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Крамаренко Т.В.

суддів: Темнікової В.І., Тищук Н.О.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Забава», подану в його інтересах адвокатом Козиревич Оксаною Сергіївною на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Забава» (надалі ФГ «Забава») про внесення змін до договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021року позов ОСОБА_1 до ФГ «Забава» про внесення змін до договору оренди землі задоволено. Вирішено внести зміни до Договору оренди землі від 29.06.2006, зареєстрованого у Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №040600901759. Преамбулу Договору оренди землі викласти у такій редакції: «Орендодавець - ОСОБА_1 , що діє на підставі закону, як власник земельної ділянки, з одного боку та Орендар Фермерське господарство «ЗАБАВА»</a>, в особі голови Розумовича Олександра Васильовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку»; «Пункт 1 договору викласти у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4821484300:02:000:0411, розташованої в межах території Петропавлівської сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області»; «У пункті 2 договору фрази «загальною площею 6,25га» та «рілля-6,25га» замінити відповідно фразами «загальною площею 6.2534га» та «рілля -6.2534га»; «Пункт 5 договору викласти у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 185727,84 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот двадцять сім грн.. 84 коп.), і є базисною сумою для обчислення розміру орендних платежів до чергової зміни нормативної грошової оцінки»; «Пункт 9 договору викласти у наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22287,34 грн. за рік. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у грошовій та натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, орендна плата сплачується по собівартості продукції, але не вище державних закупівельних цін. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору»; «Пункт 10 договору викласти у такій редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Індексація здійснюється Орендарем щорічно при кожній виплаті орендної плати шляхом множення розміру орендної плати, визначеної у п.9 договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за останні 12 календарних місяців перед місяцем сплати орендної плати»; «Пункт 13 договору викласти у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається Орендарем самостійно щорічно при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з врахуванням індексації в порядку, передбаченому п.10 договору. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом»; «Пункт 14 договору викласти у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення»; «У розділі реквізити сторін зазначити такі відомості про Орендодавця: « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ». Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із зазначеним рішення суду, 26 вересня 2023 року адвокат КозиревичО.С. діючи в інтересах ФГ «Забава» через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження разом з клопотанням про поновлення строку.

Як на підставу задоволення клопотання, адвокат Козиревич О.С. вказувала те, що строк нею пропущено з поважних причин, оскільки апеляційну скаргу на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року нею було подано фактично 24 грудня 2021 року, тобто в межах строку передбаченого ч.2 ст. 354ЦПК України. При цьому зазначає, що до Миколаївського апеляційного суду цим же поштовим відправленням (в одному конверті) було спрямовано також і апеляційну скаргу по цивільній справі № 471/775/21 за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Забава» про внесення змін до оренди землі. Однак, Миколаївським апеляційним судом було розглянуто тільки апеляційну скаргу по справі № 471/775/21, про що їй стало відомо під час розгляду іншої справи.

За такого вважає, що строк пропущено з поважних причин, а тому просила його поновити.

З огляду на те, що обставини, на які посилається представник відповідача адвокат КозиревичО.С., як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження, могли бути встановлені за матеріалами справи, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 04жовтня 2023 року витребувано з Братського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 471/774/21.

Крім того, з Братського районного суду Миколаївської області витребувано цивільну справу № 471/775/21.

Однак, ознайомившись з матеріалами цивільних справ № 471/774/21 та №471/775/21, суд встановив, що апеляційна скарга ФГ «Забава» на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року в матеріалах цивільних справ відсутня.

Оскільки, підстави на які посилається адвокат Козиревич О.С., як на поважність причин пропуску строку не знайшли свого підтвердження за матеріалами справ, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року їх було визнано не поважними, апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням особі, яка її подала строку для надання нової заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням доказів поважності.

21 листопада 2023 року від адвоката Козиревич О.С. надійшов лист, в якому вона підтвердила раніше викладені підстави для поновлення строку та надала витяг з реєстраційної картки вхідного документа за номером 1368/22-Вх по справі № 471/775/21, при цьому зауважила що в графі «Короткий зміст документу» вказано: апеляційна скарга на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року по цивільній справі № 471/774/21. У зв`язку з чим просила поновити строк ФГ «Забава» на апеляційне оскарження рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2023 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з таких підстав.

За правилами ст.354ЦПКУкраїни апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.2 ст.358ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Крім того, саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (пункти 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справі № 490/10272/19 (провадження № 61-20314ск21).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2021 року Братським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні присутній не був, хоча ФГ «Забава» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції ( а.с.58).

30 листопада 2021 року адвокат Козиревич О.С. згідно поданої нею 29 листопада 2021 року заяви ознайомилась з матеріалами справи, а тому як мінімум з цього часу була обізнана про наявність ухваленого рішення у справі (а.с.68).

Крім того, як убачається зі зворотнього повідомлення ФГ «Забава» отримало рішення суду 25 листопада 2023 року (а.с.71).

Апеляційну скаргу подано адвокатом Козиревич О.С. в інтересах ФГ «Забава» через систему «Електронний суд» до Миколаївського апеляційного суду лише 26вересня 2023 року, тобто після спливу двох років з дня складання повного тесту оскаржуваного рішення (а.с.100).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. ЄСПЛ наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, ФГ «Забава» як відповідач у даній справі повинно було добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та вживати активних заходів з метою оскарження цього рішення суду у встановлені законом строки.

Посилання адвоката Козиревич С.О. на те, що апеляційну скаргу на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року нею було подано фактично 24 грудня 2021 року, тобто в межах строку передбаченого ч.2 ст. 354ЦПК України, на підтвердження чого надала роздруківку з системи «Електронний суд», а саме реєстраційну картку вхідного документа за номером 1368/22-Вх по справі № 471/775/21, при цьому зауважила що в графі «Короткий зміст документу» вказано: апеляційна скарга на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року по цивільній справі № 471/774/21, не є підставами для поновлення строку, з огляду на відсутність в матеріалах цивільної справи № 471/774/21 поданої 24 грудня 2021 року апеляційної скарги.

Крім того, судом встановлено, що адвокат Козиревич О.С. є користувачем системи «Електронний суд», має електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, а тому має доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Відповідно до положень до ч.2 ст.358ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому матеріали справи не містять доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення ФГ «Забава» до суду з апеляційною скаргою.

Апеляційним судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19), відповідно до якого аналіз ст. 358ЦПК України дає підстави для висновку про те, що за відсутності виключних випадків сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. В контексті наведеної статті під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 613/1167/15-ц (провадження № 61-18650св19), від 01 грудня 2021 року в справі № 613/1250/15-ц (провадження № 61-20989св19), від 19 березня 2021 року в справі № 210/2663/18 (провадження № 61-710св21) наведено схожі за змістом правові висновки, а саме про те, що сама по собі обізнаність учасника справи про розгляд справи судом першої інстанції є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у разі подання ним апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства«Забава»,подану вйого інтересахадвокатом КозиревичОксаною Сергіївноюна рішенняБратського районногосуду Миколаївськоїобласті від11листопада 2021року,з підстав, передбачених ч.2 ст.358 ЦПК України.

Натомість протилежний висновок міг свідчити про порушення принципу res judicata (правової визначеності).

Керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Відмовити Фермерському господарству «Забава» у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року, ухваленого у справі № 471/774/21 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Забава» про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення27.11.2023
Оприлюднено29.11.2023
Номер документу115204079
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —471/774/21

Ухвала від 08.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 27.11.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 27.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 02.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Рішення від 11.11.2021

Цивільне

Братський районний суд Миколаївської області

Гукова І. Б.

Рішення від 11.11.2021

Цивільне

Братський районний суд Миколаївської області

Гукова І. Б.

Ухвала від 15.09.2021

Цивільне

Братський районний суд Миколаївської області

Гукова І. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні