ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/1720/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
представник позивачів - Кухта О.В.;
представник відповідача - Полтавцева Т.В.;
представник третьої особи - Рега Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов, а саме: визнати дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі гр. ОСОБА_3 містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:0700-7720-5472-9785, реєстраційний номер 34/03-03/22 від 18.05.2022 року на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 , що затверджені наказом №22-М від 18.05.2022 року незаконними та протиправними; Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва ЄДЕССБ МU01:0700-7720-5472-9785, реєстраційний номер 34/03-03/22 від 18.05.2022 року, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради гр. ОСОБА_3 на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 , що затверджені наказом №22-М від 18.05.2022 року скасувати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження прийняті і надані з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, такі є протиправними та незаконними. Зазначає про те, що при наданні таких не було враховано мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується до існуючого об`єкту - будинку, що впритул межує із розпочатим третьою особою ОСОБА_3 будівництвом, а також проектна документація на об`єкт будівництва не погоджена з органом охорони культурної спадщини при департаменті культури, національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації, що підтверджується повідомленням Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації від 01 березня 2023 року за № 01-15/192, в якому міститься наступне: «В період з 2022 року по теперішній час проектна документація «Реконструкція власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 » департаментом культури не погоджувалась».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
14.04.2023 року третьою особою ОСОБА_3 подано до суду письмові пояснення, в яких вона просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Зокрема вказує на те, що доводи позивачів щодо порушення законодавства про охорону культурної спадщини при видачі спірних містобудівних умов та обмежень не відповідає п. 5 самих спірних обмежень та фактичним обставинам справи, так як згідно повідомлення Департаменту культури Закарпатської ОДА від 21.08.2020 року №01-12/896 будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 був взятий під охорону держави рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих від 06.07.1976 року №191 як пам`ятка історії місцевого значення «будинок, в якому жив і працював ОСОБА_4 ». Проте, в судовому порядку встановлено, що згідно витягу із Історико-архітектурного опорного плану м. Ужгород Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та пам`ятоохорнних досліджень, 2014 рік зазначено, що будинок, в якому жив і працював відомий закарпатський художник ОСОБА_5 1910 року пам`ятка історії, ох. №133, АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 знищений, на ділянці побудовано сучасний житловий будинок. Наказом №01-05/106 від 18.07.2011 року будинок, у якому жив і працював знаний художник ОСОБА_4 включено до Переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії і культури, які знімаються з державної реєстрації. Зазначено, що будинок знесено владою міста. Вказує на те, що позивачем не надано доказів, про те, що вказаний будинок віднесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Крім того, вказує і на те, що 19.02.2022 року змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0213, що підтверджується відповідним витягом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
23.08.2023 року відповідачем подано пояснення, відповідно до яких вказано про те, що використання за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0213 та 2110100000:31:001:0066 по АДРЕСА_2 для реконструкції існуючого об`єкту під об`єкт із змішаними функціями (житловий будинок та торгово-офісні приміщення) не суперечить вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року поновлено судовий розгляд, для з`ясування додаткових обставин.
У судовому засіданні позивачі та представник позивачів позовні вимоги підтримали позовні вимоги та просили суд задоволити позов, з мотивів наведених у позовній заяві.
Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позову, як безпідставному.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 01 квітня 2005 року за реєстраційним № 1-802 та зареєстрованого в КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації 05 квітня 2005 за номером запису 8327 в книзі 39 (копія Свідоцтва про право на спадщину за заповітом - додається).
Позивача ОСОБА_2 , є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 року (копія витягу - додається).
Як встановлено судом, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради наказом №22-М від 18.05.2022 року затвердило Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:0700-7720-5472-9785 реєстраційний номер 34/03-03/22 від 18.05.2022 року реконструкція власної квартири АДРЕСА_1 та вбудованих нежитлових приміщень під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_2 (далі Містобудівні умови). Вказані Містобудівні умови затверджені для замовника ОСОБА_3 . (а.с. 19-21).
Позивачі у позовній заяві вказують на те, що відповідачем вказані Містобудівні умови прийняті і надані з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, а відтак є протиправними та незаконними.
Вважаючи Містобудівні умови протиправними позивачі вказують на те, що проектна документація на об`єкт будівництва не погоджена з органом охорони культурної спадщини при департаменті культури, національностей та релігій Закарпатської ОВА; цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0213 « 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС», а не як зазначено відповідачем « 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови»; на земельній ділянці площею 0,0198 га із кадастровим номером 2110100000:31:001:0066 до липня 2020 року жодної забудови ніколи не було, вона була незабудованою, а в липні ОСОБА_3 розпочала незаконне самовільне будівництво, яке є предметом розгляду у цивільній справі №308/4195/22.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч..2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року №2780-XII (далі - Закон №2780-ХІІ).
Згідно зі ст.17 Закону №2780-ХІІ (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов) містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.
Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 (далі Закон №3038-VI).
За змістом п.8 ч.1 ст.29 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
Згідно з ч.5 ст.26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
За змістом ч.1, 3-5 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях вказав на те, що використання за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0213 та 2110100000:31:001:0066 по АДРЕСА_2 для реконструкції існуючого об`єкту під об`єкт із змішаними функціями (житловий будинок та торгово-офісні приміщення не суперечить вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам, що і стало підставою для затвердження оскаржуваних містобудівних умов.
Суд вказує на те, що містобудівні умови, які оскаржують позивачі належать до вихідних даних та факт їх видання не свідчить про наявність у замовника права на виконання підготовчих і будівельних робіт, оскільки до початку їх виконання необхідними і обов`язковими є такі стадії як розроблення проектної документації, проведення її експертизи та затвердження.
Аргументи позивачів щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0213 для розміщення на постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС спростовуються актуальною інформацією на даний час з відкритих даних земельного кадастру України.
Відповідно до вказаної інформації, 19.02.2022 року цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0213 змінено на код 3.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Що стосується доводів позивачів, про порушення законодавства про охорону культурної спадщини при видачі оскаржуваних містобудівних умов, то суд вказує про те, що вказане питання було вже предметом розгляду у справі №260/4374/20.
Згідно з Наказом управління культури Закарпатської ОДА № 01-05/106 від 18 липня 2011 року будинок, у якому жив і працював знаний художник ОСОБА_4 включено до Переліку пам`яток архітектури та містобудування, історії і культури, які знімаються з державної реєстрації. Зазначено, що будинок знесено владою міста.
У матеріалах справи відсутні докази віднесення будинку по за адресою АДРЕСА_1 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
А відтак, суд відхиляє доводи позивачів про те, що про порушення законодавства про охорону культурної спадщини при видачі оскаржуваних містобудівних умов.
Аналізуючи наведені норми та встановлені обставини, суд зазначає про те, що за своєю юридичною природою містобудівні умови і обмеження, - це акт індивідуальної дії, який видається уповноваженими органами містобудування та архітектури та покладає на замовника будівництва певні обов`язки і обмеження.
Правовідносини, що виникають на підставі містобудівних умов і обмежень, носять довготривалий характер, оскільки діють до закінчення будівництва об`єкту, а як встановлено судом будівництво на земельній ділянці, яка зазначена в містобудівних умовах третьою особою ще не розпочато.
Відтак, суд не погоджується із твердженнями позивача, що оскаржувані містобудівні умови прийняті всупереч Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", так як доводи позивачів спростовані у ході розгляду вказаної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Позивачами не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач при затвердженні оскаржуваних містобудівних умов діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а третьою особою вказані містобудівні умови не порушувалися (що є підставою для їх скасування), так як будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:31:001:0213 не розпочиналося, а відтак у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування містобудівних умов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.11.2023 року.
СуддяС.А. Гебеш
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 29.11.2023 |
Номер документу | 115206087 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гебеш С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні