Ухвала

від 27.11.2023 по справі 440/7214/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/7214/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б. в ході підготовки до судового розгляду справи №440/7214/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа за вищевказаним позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення форми митного контролю у вигляді зважування та взяття проб (зразків) товару розчинника ефірно-спиртового Solvent complеx LEKI-30, ввезеного ТОВ "Атлантік 2020" за електронними митними деклараціями №23UA806070001738U4 від 18.04.2023 та №23UA806070001798U1 від 20.04.2023, а також стягнути з відповідача на користь ТОВ "Атлантік 2020" збитки у розмірі 422 351,40 грн, спричинені протиправними діями посадових осіб Закарпатської митниці внаслідок затримання вагонів з товаром.

Суть спору зводиться до з`ясування обставин порушення прав Товариства через безпідставне проведення митного контролю у формі зважування товару та взяття проб, здійснене за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника, як того вимагає норма ч. 2 ст. 356 Митного кодексу України. За твердженням позивача, в результаті незаконного затримання Закарпатською митницею вагонів з товаром, ТОВ "Атлантік 2020" змушене було сплатити на користь ТОВ "Єврокарго" 500 000,00 грн, з яких 422 351,40 грн - це сума, що є прямими збитками ТОВ "Атлантік 2020" через простій вагонів.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

04.07.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а 07.08.2023 - заперечення відповідача на відповідь на відзив. У запереченні представник відповідача зазначив, що з вимогами щодо стягнення збитків позивач звернувся до неналежного відповідача, оскільки такі вимоги мають заявлятися до контрагента, який допустив порушення законодавства в частині відвантаження товару з іншою вагою.

Перевіривши доводи сторін з цього приводу, суд з`ясував, що гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 3 цього ж Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з висновком, сформульованим Конституційним Судом України у рішенні №12/рп-2001 від 03.10.2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить на користь висновку про те, що управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Отже, при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень, співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

На підставі викладеного та за відсутності згоди позивача, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі №440/7214/23 Державну казначейську службу України в якості другого відповідача.

Керуючись ст. ст. 48, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Залучити до участі у справі №440/7214/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік 2020" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та стягнення збитків в якості другого відповідача Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646; вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601).

Надіслати Державній казначейській службі України копію позовної заяви з додатками, встановивши строк для надання відзиву на позов п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Суд зазначає про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https:// id.court.gov.ua), якщо такий учасник(и) справи відповідно до частини шостої статті 18 КАС України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував(ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (ч. 6-7 ст. 162 КАС України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б. Супрун