Ухвала

від 27.11.2023 по справі 120/19700/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

справа №120/19700/21-а

адміністративне провадження № К/990/33296/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №120/19700/21-а за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт", інженер-землевпорядник ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації,-

УСТАНОВИВ:

04.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 120/19700/21-а, з підстави визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2023 касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліку касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та мотивів цієї ухвали).

В межах встановленого ухвалою Верховного Суду від 23.10.2023 строку скаржником надіслано до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, в якій окрім підстав касаційного оскарження судових рішень в цій справі, які є аналогічними тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 23.10.2023, наведено інші, зокрема, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми статей 79-1, 186 Земельного кодексу України, 55 Закону України "Про землеустрій" та пунктів 1.3 та 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 без урахування висновків щодо застосування зазначених норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц та від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №514/1571/14-ц на яку посилається скаржник як на приклад іншого правозастосування на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки зазначеною постановою спір не було вирішено по суті, а скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в силу неповноти встановлених обставин.

У справі № 372/5635/13-ц на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 12.12.2018 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача.

Натомість у цій справі предметом оскарження є дії державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо державної реєстрації земельної ділянки.

Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 23.10.2023 про залишення касаційної скарги без руху в частині зазначення належних підстав оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та мотивів цієї ухвали).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 120/19700/21-а за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт", інженер-землевпорядник ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду