Постанова

від 28.08.2024 по справі 120/19700/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 120/19700/21-а

адміністративне провадження № К/990/403/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Кравчука В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/19700/21-а

за позовом ОСОБА_1

до державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт", інженер-землевпорядник ОСОБА_2

про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації,

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 (головуючий суддя: Бошкова Ю.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 (колегія у складі: головуючого судді Курка О.П., суддів: Боровицького О. А., Шидловського В.Б.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації 27.04.2021 земельної ділянки площею 1,8867 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що здійснена відповідачем, площею 1,8867 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що 27.04.2021 державним кадастровим реєстратором відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островським О.В., на підставі розробленої інженером-землевпорядником ОСОБА_2 землевпорядної документації, внесено відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, власником якої є територіальна громада міста Києва, а користувачем ПАТ "Київський річковий порт". Позивач зазначив, що вищезазначена земельна ділянка майже повністю поглинула земельну ділянку, на якій розташоване його приватне нерухоме майно.

З огляду на зазначене, позивач вважає дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки площею 1,8867 га за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 протиправними та просить скасувати державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 відкрито провадження у даній справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" та інженера-землевпорядника ОСОБА_2 .

4. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островського Олега Васильовича щодо державної реєстрації 27.04.2021 земельної ділянки площею 1,8867 га за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, площею 1,8867 га за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, що здійснена Державним кадастровим реєстратором відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островським Олегом Васильовичем 27.04.2021.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не здійснено належної перевірки відповідності поданих Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» документів вимогам законів, що свідчить про протиправність таких дій кадастрового реєстратора та наявність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,8867 га за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, що здійснена 27.04.2021.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та провадження у справі закрити.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду щодо предметної юрисдикції розгляду вказаного спору, визначення належного відповідача, повноважень для звернення фізичної особи ОСОБА_1 з вказаним адміністративним позовом в інтересах ТОВ «КОМАНДОР БОТ КЛАБ» (визначення належного позивача) та наявності законного інтересу, як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві. Скаржник вважає, що відповідач при реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснив належну перевірку відповідності поданих Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» документів вимогам законів, що свідчить про відсутність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 1,8867 га за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, що здійснена 27.04.2021.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 03.01.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Кравчук В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №120/19700/21-а.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як встановлено судами попередніх інстанції, 27.04.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островським О.В., на підставі розробленої інженером-землевпорядником ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на замовлення Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт», внесено відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009.

13. Земельна ділянка за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 частково накладається на земельну ділянку за кадастровим номером: 8000000000:90:115:205, на якій розміщене придбане ОСОБА_1 майно на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.07.2012.

14. Позивач посилається на недотримання кадастровим реєстратором Відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Островським О.В. процедури реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 в Державному земельному кадастрі, тому звернулась до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

16. Щодо доводів скаржника про порушення судами предметної юрисдикції розгляду вказаного спору, Верховний Суд зазначає наступне.

17. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. За наведеним у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначенням суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

19. Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

20. З вищенаведеного констатується, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

21. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Публічно - правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

23. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

24. Спірні у справі, що розглядається, правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 07.07.2011 №3613-VI «Про Державний земельний кадастр», згідно з нормами статті 1 якого державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

25. Частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

26. Частинами першою та четвертою статті 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

27. Статтею 16 вищевказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

28. Верховний Суд підкреслює, що за змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев`ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

29. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

30. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

31. Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

32. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

33. Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

34. Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

35. Тож державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності.

36. Зміст вищенаведених норм також засвідчує, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

37. Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21.

38. Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18).

39. Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 у справі № 802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані на визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.

40. Колегія суддів підкреслює, що адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів.

41. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

42. Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.

43. Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

44. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи не підтверджують того, що внаслідок проведеної відповідачем у спірних правовідносинах та оскарженої позивачем державної реєстрації земельної ділянки відбулись зміни або припинення цивільних відносин, відбувся вплив на цивільні права та обов`язки учасників цієї справи.

45. В даному випадку позивачем не ставиться питання порушення її права та/або інтересу у володінні або користуванні земельною ділянкою. ОСОБА_1 піднімається виключно питання у перевірці дотримання державним кадастровим реєстратором визначеної законом процедури та виконання своїх обов`язків.

46. При цьому, відсутній будь-який спір за межі земельної ділянки, так само як і щодо прав позивача або третіх осіб на ці земельні ділянки. В результаті здійснення оскарженої позивачем державної реєстрації земельної ділянки, така земельна ділянка залишається комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

47. Тому колегія суддів вважає, що цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізував наявні у нього за законом контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Спору про речове право у справі, що розглядається, не виникло.

48. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі № 480/749/23.

49. У зв`язку з вказаним, доводи скаржника щодо порушення судами предметної юрисдикції розгляду вказаного спору є необґрунтованими.

50. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

51. Частинами 1, 2 статті 55 Конституції України визначено, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.

52. Статтею 5 КАС України гарантовано кожному право на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

53. Виходячи зі змісту наведених вище норм права, судовому захисту підлягає виключно порушене право особи. Тобто, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

54. Водночас, відповідно до вказаних норм право особи звернутися до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

55. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Якщо ж це право не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.

56. У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

57. За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

58. Правові висновки аналогічного змісту викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №305/2127/16-а, від 21.11.2021 у справі №804/2669/18 та від 16.12.2021 у справі № 420/6907/20.

59. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відображених у інформаційній довідці № 275406695 від 17.09.2021, вбачається, що позивач набула 18.07.2012 на праві приватної власності нерухоме майно: адміністративну будівлю (літ. С) площею 307,5 кв.м., будівлю охорони (літ. СІ) площею 22,2 кв.м., гаражний бокс (літ. СІІ) площею 63,0 кв.м., загальна площа - 392,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Промислова (Голосіївський р-н), будинок 4а.

60. Також, за змістом вказаної інформаційної довідки № 275406695 від 17.09.2021 встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2014 зареєстровано за ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" (код ЄДРПОУ 39541085), за №567563580000 право приватної власності на нежитлове приміщення, адміністративна будівля (літ.С), заг. пл. 307,5 кв.м., будівля охорони (літ. СІ) площею 22,2 кв.м., гаражний бокс (літ. СІІ) площею 63,0 кв.м., загальна площа 392,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Промислова (Голосіївський р-н), будинок 4а.

61. Перелічені вище об`єкти нерухомості загальною площею 392,70 кв.м., з 18.07.2012 перебували на праві приватної власності у позивача, а з 30.12.2014 на праві приватної власності ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ".

62. 30.12.2014 позивач, як засновник та власник ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ", внесла вказане майно до його статутного капіталу, про що було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

63. Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначала, що оскаржувані дії державного реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 є протиправними, оскільки вказана земельна ділянка за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 майже повністю поглинула земельну ділянку за кадастровим номером: 8000000000:90:115:205, на якій розміщене придбане ОСОБА_1 майно на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.07.2012.

64. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки оскаржувані дії державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації 27.04.2021 земельної ділянки площею 1,8867 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, стосуються об`єктів нежитлової нерухомості, які на ній знаходяться та наразі належать ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ", єдиним учасником та директором якого є позивач, впливають на користування та можуть обмежувати реалізацію права власності на нежитлові будівлі позивача, то право у ОСОБА_1 на звернення до суду з даним адміністративним позовом є беззаперечним.

65. Проте, Верховний Суд вважає, що вказані висновки є передчасними, з огляду на те, що суди не перевірили чи були порушені права, на час звернення до суду, саме позивача.

66. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що об`єкти нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:90:115:205, яка поглинута земельною ділянкою з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, з 18.07.2012 перебували на праві приватної власності у позивача, а з 30.12.2014 перебували на праві приватної власності ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ".

67. Однак, суди попередніх інстанцій не перевірили які права мав з 30.12.2014 позивач на вказані об`єкти нерухомості чи на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Суди лише обмежились висновком про те, що оскаржувані дії державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, стосуються об`єктів нежитлової нерухомості, які на ній знаходяться та наразі належать ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" та директором якого є позивач.

68. При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), якими передбачено, що юридична особа, господарське товариство має майно, відокремлена від майна її (його) учасників та у відповідності до статті 46 КАС України може бути стороною у спорі, тобто самостійно позиватися у разі порушення її прав.

69. Тобто, юридична особа ТОВ "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" відповідно до положень частини третьої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну правосуб`єктність, та у випадку порушення своїх прав, може звертатись до суду від свого імені, а учасники цього товариства, які мають окрему адміністративну процесуальну правосуб`єктність, не мають права особисто від свого імені звертатись до суду в інтересах товариства.

70. У цьому спорі позовна заява позивача фактично направлена на захист інтересів юридичної особи, засновником якої є позивач, а не на захист його охоронюваного законом інтересу.

71. У постанові від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18 Верховний Суд наголосив, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення. Положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

72. Отже, суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином доводи третьої особи ПАТ "Київський річковий порт" щодо відсутності порушеного права позивача та безпідставності звернення нею до суду з таким позовом, враховуючи реєстрацію об`єктів нерухомості, про які повідомляє позивач, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності з 30.12.2014 за юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальність "КОМАНДОР БОТ КЛАБ" (код ЄДРПОУ 39541085).

73. Крім того, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях зазначили, що з аналізу наданих позивачем разом з позовом доказів вбачається накладення меж земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009 на межі земельної ділянки площею 2688,38 кв.м., якою користувалась позивач.

74. Разом з тим, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначала, що у неї в користуванні перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:115:205.

75. Однак, ПАТ "Київський річковий порт" під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції наголошувало, що наведений позивачем набір цифр (8000000000:90:115:205), не є та не може бути кадастровим номером земельної ділянки, оскільки не відповідає структурі кадастрового номеру, як її визначає Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №749 від 18.08.2010, а також Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від №1051 від 17.10.2012.

76. Також, ПАТ "Київський річковий порт" звертало увагу суду, що до позову додано Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі. Відповідно до цього акту проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки 8000000000:90:115:0205. Цей номер зовні відповідає формату кадастрового номеру земельної ділянки, однак Публічна кадастрова карта такого номеру земельної ділянки не містить, що свідчить про те, що земельну ділянку з таким номером не було сформовано та передано у користування.

77. Крім вказаного, ПАТ "Київський річковий порт" зазначало, що судом не прийнято до уваги доказ - інформацію Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 05702-2552 від 01.02.2022, відповідно до якої у Міському земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:115:0205 не обліковується, земельна ділянка з кодом 90:115:0205, не сформована, рішення щодо її передачі у власність чи користування Київська міська рада не приймала.

78. Наведені обставини, на думку третьої особи, спростовують доводи адміністративного позову про те, до земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:115:0205 або 90:115:0205 передавалась в користування позивачу. Також, на думку третьої особи, наведене свідчить про те, що ані позивач, ані ТОВ «КОМАНДОР БОТ КЛАБ» не мають прав на сформовану земельну ділянку, тобто на об`єкт цивільних прав в сенсі статті 79-1 ЗК України, а тому висновок про порушення охоронюваних законом інтересів позивача є помилковим.

79. Однак вказаним вище доводам суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку та не перевірили вищезазначені обставини доказами.

80. Колегія суддів наголошує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

81. З огляду на викладене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

82. Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

83. Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

84. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

85. З`ясування факту порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом передує розгляду питання щодо правомірності дій, котрі оскаржуються.

86. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15 та від 22.04.2021 у справі №640/2291/20.

87. Колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо порушення прав позивача оскаржуваними діями відповідача щодо державної реєстрації 27.04.2021 земельної ділянки площею 1,8867 га з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Промислова (Голосіївський район), будинок 4.

88. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки ними не досліджено обставини, які мають визначальне значення для вирішення спору.

89. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.

90. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

91. З урахуванням вказаного, ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не перевірили їх доказами та не надали оцінки доводам учасників справи у вказаній вище частині.

92. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

93. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

94. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

95. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

96. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

97. У пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (заява №63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (заява №2586/07) та пункту 280 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява №42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

98. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

99. Встановлені Верховним Судом порушення процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій, свідчать про необхідність скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

100. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

101. Оскільки Суд повертає справу для нового розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук В.М. Кравчук