Ухвала

від 28.11.2023 по справі 233/5539/23

АВДІЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 233/5539/23

Провадження № 2-з/217/4/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Гордієнко І.В.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні заявупредставникапозивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозовууцивільній справізапозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-Плюс» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-Плюс» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

27 листопада 2023 року на адресу суду від представника позивача Лісодіда О.В. надійшла заява про забезпечення даного позову, згідно якої він просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Спецресурс-Плюс». В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідачі після вчинення дорожньо-транспортної пригоди протягом року проводять господарську діяльність та отримують прибуток, але в добровільному порядку врегулювати спір та відшкодувати завдану позивачу шкоду не намагаються. Тому він вважає, що відповідачі будуть ухилятися від обов`язку з відшкодування шкоди. Отже, на його думку існує об`єктивна необхідність у забезпеченні позову, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вважає, вказаний вид забезпечення позову співмірним із заявленими позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом, яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 3-4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, заявник в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачі будучи суб`єктами господарської діяльності отримують прибуток, але після дорожньо-транспортної пригоди тривалий час не намагаються у добровільному порядку відшкодувати позивачу завдану шкоду, у зв`язку із чим він вважає, що відповідачі у майбутньому будуть ухилятися від відшкодування завданої матеріальної шкоди, що істотно ускладнить ефективний захист його прав.

Разом з тим, до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів того, що відповідачі будуть намагатися уникнути виконання можливого судового рішення про відшкодування шкоди, у разі задоволення позовних вимог позивача, або ж вживають заходи щодо відчуження належного їм майна чи грошових коштів саме з цією метою.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, суд вважає, що сам факт здійснення тривалий час відповідачами господарської діяльності після дорожньо-транспортної пригоди, отримання ними прибутку та не відшкодування у добровільному порядку позивачу шкоди не свідчить про намагання відповідачів, у разі задоволення позовних вимог, у майбутньому ухилитися від виконання відповідного обов`язку, встановленого рішенням суду, отже вимоги заяви не є обґрунтованими.

Також, суд вважає, що заявлений представником позивача вид забезпечення позову у виді накладення арешту на все майно та всі грошові кошти відповідачів фактично може призвести до порушення їх господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 149-150, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-Плюс» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Авдіївського міського

суду Донецької області С.Г. Пронін