Рішення

від 27.11.2023 по справі 345/5459/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/5459/21

Номер провадження 2/350/499/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

з участю секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" про визнання наказу незаконним, допущення до роботи та виплату середньомісячного заробітку за вимушений прогул -

в с т а н о в и в:

05.01.2022 із Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області направлено за підсудністю позов ОСОБА_1 , у якому вона просила визнати незаконним та скасувати наказ Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Перегінської селищної ради №43-к від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи невакцинованого працівника від Covid-19», допустити її до виконання покладених на неї трудових обов`язків, виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За наслідками розгляду вищезазначеної цивільної справи, 28.07.2022 Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні вищезазначеного позову.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.04.2023 суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2022 року без змін.

06.10.2023 із Верховного Суду до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області направлено матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" про визнання наказу незаконним, допущення до роботи та виплату середньомісячного заробітку за вимушений прогул.

Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 суд:

1) задоволив частково касаційну скаргу ОСОБА_1 ; скасував рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року;

2) задоволив позовну вимогу ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу від 08 листопада 2021 року № 43-к «Про відсторонення від роботи невакцинованого працівника від COVID-19»;

3) визнав незаконним та скасував наказ Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячого садка) «Любисток» Перегінської селищної ради від 08 листопада 2021 року № 43-к «Про відсторонення від роботи невакцинованого працівника від COVID-19».

4) закрив провадження в справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради про допуск її до роботи;

5) справу в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року до 25 лютого 2022 року направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року втратили законну силу.

Беручи до уваги вищезазначене рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023, розгляд даної справи проводиться виключно щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки рішення щодо інших її позовних вимог ухвалено судом касаційної інстанції, яке набрало законної сили.

І. Стислий виклад позицій сторін:

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зіслалася на те, що вона працює у Небилівському закладі дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Перегінської селищної ради музичним керівником за сумісництвом. Наказом №43-к від 08.11.2021 її відсторонено від роботи з 08.11.2021 до усунення причин відсторонення. Відповідно до вказаного документу, причиною відсторонення її від роботи будо не надання нею інформації про вакцинацію від коронавірусної хвороби Covid -19. Видаючи наказ, відповідач керувався статтею 46 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП), статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст.5 Закону України «Про державну службу».

Вищезазначений наказ позивачка вважає незаконним з огляду на те, що відповідно до «Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію Covid-19 в Україні у 2021-2022 роках» (зі змінами від 13.05.2021№ 213), вакцинація від коронавірусної хвороби Covid-19 в Україні є добровільною для усіх груп населення та професійних груп, тому зареєстровані на території України препарати для екстреного застосування для профілактики коронавірусної хвороби (Covid-19), які не пройшли клінічних випробувань, а наслідки, спричинені застосуванням яких недосліджені, можуть бути застосовані виключно за добровільної згоди конкретної особи.

Отже, відсторонення особи від роботи у зв`язку із відсутністю вакцинації від гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2 за відсутності на території України відповідного лікарського засобу, який може застосовуватися в медичній практиці, відсутності обов`язкового щеплення проти такої інфекції і без подання відповідних службових осіб державної санітарної-епідеміологічної служби не має правових підстав, є незаконним, а така особа піддається дискримінації за ознаками стану її здоров`я.

У судове засідання позивачка не прибула, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у її відсутності, задоволити позов, а також зазначила, що не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, однак керівник Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Миндюк О. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи здійснити без її участі, а також зазначила, що стосовно вирішення спору покладається на рішення суду.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

15.11.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій вона також зазначила, що підтримує позовні вимоги, не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення у справі (а.с.200).

06.11.2023 представниця відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій вона також зазначила, що стосовно вирішення спору покладається на рішення суду (а.с.199).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для вирішення спору по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Наказом директора Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради №29 від 16 серпня 2021 року (а.с.92) відновлено навчально-виховний процес у закладі дошкільної освіти з 16 серпня 2021 року.

Наказом директора Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради №43-к від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи невакцинованого працівника від COVID-19»(а.с.8) ОСОБА_1 , музичного керівника за сумісництвом, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до часу усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до наказу директора Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради №11-к від 25 лютого 2022 року (а.с.103), ОСОБА_1 , невакцинованого музичного керівника за сумісництвом, поновлено на роботі з 25 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану.

Згідно із довідкою директора Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради від 24.04.2023 (а.с.129), на час відсторонення невакцинованого музичного керівника за сумісництвом ОСОБА_1 навчально-виховний процес у закладі дошкільної освіти проходив у очній формі навчання з 16 серпня 2021 року по 25 січня 2022 року, з 26 січня 2022 року по 13 лютого 2022 року призупинений навчально-виховний процес, з 14 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року - очна форма навчально-виховного процесу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 у справі №345/5459/21, провадження №2/350/137/2022 суд визнав незаконним та скасував наказ Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячого садка) «Любисток» Перегінської селищної ради від 08 листопада 2021 року № 43-к «Про відсторонення від роботи невакцинованого працівника від COVID-19», яким ОСОБА_1 , як музичного керівника за сумісництвом, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не врахували об`єктивної можливості організації для позивача дистанційної роботи.

Окрім цього, Верховний Суд вищезазначеним рішенням закрив провадження в справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради про допуск її до роботи, оскільки щодо зазначеної позовної вимоги відсутній предмет спору, адже позивачка ОСОБА_1 була допущена до роботи 25 лютого 2022 року.

Згідно з наказом директора Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Любисток» Перегінської селищної ради «Про затвердження режиму роботи працівників Небилівського ЗДО (дитячого садка) «Любисток» на 2021-2022 н.р.» (а.с.124), музичному керівнику ОСОБА_1 затверджено режим роботи на 2021-2022 навчальні роки: понеділок (09:00-12:00), вівторок (09:00-12:00), четвер (09:00-12:00), п`ятниця (09:00-12:00).

З табеля обліку робочого часу у Небилівському ЗДО дитячий садок «Любисток» за вересень 2021 року та за жовтень 2021 року (а.с.110, 111) суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 у вересні місяці 2021 року відпрацювала 17 робочих днів, а у жовтні місяці 2021 року 16 робочих днів. При цьому загальна кількість робочих днів у зазначені місяці разом становила 43.

Довідкою про доходи від 27.03.2023 №51 (а.с.125) підтверджено, що позивачці ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували відстороненню її від роботи на підставі наказу №43-к від 08 листопада 2021 року, зокрема у вересні та жовті 2021 року, нараховано заробітну плату по 4,988,61 грн. за кожен місяць, загальна сума за два місяці склала 9977, 22 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовну вимогу позивачки про стягнення з відповідача у її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу слідзадоволити з таких підстав.

Відповідно до змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1-4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України, окрім іншого передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому, статтею 12 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановив суд вище, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 у справі №345/5459/21 суд касаційної інстанції визнав незаконним та скасував наказ Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячого садка) «Любисток» Перегінської селищної ради від 08 листопада 2021 року № 43-к, яким ОСОБА_1 , як невакцинованого працівника від COVID-19 було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до часу усунення причин, що його зумовили.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Вирішуючи позовну вимогу позивачки про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, щоу законодавстві відсутнє визначення поняття «відсторонення від роботи», однак на практиці відсторонення від роботи означає призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання та відповідно, сплачувати заробітну плату.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною після вимоги про скасування наказу про відсторонення.

Зважаючи на те, що відсторонення позивачки було без збереження заробітної плати, відповідно така їй не виплачувалась, тому після задоволення Верховним Судом позовної вимоги про скасування наказу про відсторонення, слід стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогул (відсторонення).

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, пунктом 2 розділу ІІ якого передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 розділу ІУ Порядку).

З урахуванням вищезазначених норм, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Суд встановив, що позивачці ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували відстороненню її від роботи, зокрема у вересні та жовті 2021 року нараховано заробітну плату по 4,988,61 грн. за кожен місяць, а загальна сума за два місяці склала 9977,22 грн.

З табеля обліку робочого часу у Небилівському ЗДО дитячий садок «Любисток» за вересень 2021 року та за жовтень 2021 року суд встановив, що загальна кількість робочих днів у цих місяцях складала 43.

Середньоденна заробітна плата позивачки визначається шляхом ділення вказаного загального розміру заробітної плати на загальну кількість робочих днів та становить 232,03 грн. (4,988,61 грн. + 4,988,61 грн.) : 43 роб.дні).

З часу відсторонення позивачки від роботи до фактичного поновлення на роботі останній не виплачувалась заробітна плата з 08 листопада 2021 року по 25 лютого 2022 року, а всього за 79 робочих днів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З метою ефективного захисту порушених прав позивачки, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо справедливого вирішення справ по суті, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час її відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 25 лютого 2022 року в сумі 18330,37 грн. за 79 робочих днів (232,03 грн. * 79 роб.днів = 18330,37 грн.), з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.

Керуючись ст.ст.1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задоволити позов ОСОБА_1 до Небилівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Перегінської селищної ради про визнання наказу незаконним, допущення до роботи та виплату середньомісячного заробітку за вимушений прогул в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з період з 08 листопада 2021 року по 25 лютого 2022 року.

Зобов`язати Небилівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Перегінської селищної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по 25 лютого 2022 року в розмірі 18330 (вісімнадцять тисяч триста тридцять) гривень 37 коп., з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Небилівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) "Любисток" Перегінської селищної ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 18б, с.Небилів Калуського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 23806042.

Суддя: