Постанова

від 11.09.2023 по справі 910/5571/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/5571/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Козир Т.П.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.09.2023:

від позивача: Лантух Я.В.

від відповідача:Олексієнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 03.07.2023

у справі № 910/5571/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ»

про стягнення 341.900,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новарент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" про стягнення 341.900,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди обладнання № 150421-1О від 15.04.2021 позивачем було передано відповідачу обладнання, яке в подальшому було повернуто, про що між сторонами було складено акт прийому передачі № 455 від 29.06.2021, протокол погодження істотних умов № 595 від 29.06.2021 та акт повернення № 248 від 17.06.2022. Надання та отримання послуг оренди обладнання, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за весь період дії оренди на загальну суму 600.000,00 грн, які частково були сплачені відповідачем в розмірі 350.000,00 грн. Відповідно до умов договору, сторони погодили, що у разі надання додаткових послуг на підставі окремо виставленого рахунку, оплата таких рахунків має бути здійснена протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту надання послуги. Позивачем було надано відповідачу послуги з організації доставки обладнання на суму 35.200,00 грн, що підтверджується актом надання послуг № 714 від 17.06.2022 та послуги з демонтажу підйомника на суму 56.700,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття (надання послуг) № 842 від 17.06.2022. Протягом строку, встановленого договором відповідач не оплатив отримані послуги. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 341.900,00 грн боргу, з яких 250.000,00 грн боргу за послуги оренди, 35.200,00 грн боргу за послуги з організації доставки та 56.700,00 грн боргу за послуги демонтажу.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач не заперечував щодо наявної заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 250.000,00 грн, проте заперечує щодо їх стягнення, оскільки військова агресія російської федерації та оголошення на території України воєнного стану є форс-мажорними обставинами, що є загальновідомим фактом та не підлягає доказування, та які спричинили повне зупинення господарської діяльності відповідача. Також відповідач посилається на те, що за даними статистики Фонду державного майна ринок нерухомості в Україні, в тому числі в м. Запоріжжя, з 24.02.2022 по 12.12.2022 впав на 78,4%. Щодо стягнення 35.200,00 грн боргу за послуги з організації доставки та 56.700,00 грн боргу за послуги демонтажу відповідач заперечує в повному обсязі, оскільки жодних додаткових послуг між сторонами договору не погоджувалося

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новарент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літера "А", код ЄДРПОУ 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новарент" (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7, код ЄДРПОУ 42823873) 341.900 (триста сорок одна тисяча дев`ятсот) грн 00 коп. боргу, 5.128 (п`ять тисяч сто двадцять вісім) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача 341.900 (триста сорок одна тисяча дев`ятсот) грн 00 коп. заборгованості, з якої 250.000,00 грн боргу за послуги оренди, 35.200,00 грн боргу за послуги з організації доставки та 56.700,00 грн боргу за послуги демонтажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" (15.07.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладено, з яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права (ст. ст. 73,76, 77, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що докази, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, не підписані з боку відповідача, не містять його печатки, а також містять підпис невстановленої особи. Крім того, військова агресія російської федерації та оголошення на території України воєнного стану - є форс-мажорними обставинами, що є загальновідомим фактом та не підлягає доказування, та які спричинили повне зупинення господарської діяльності відповідача.

Також, скаржник наголошував, що жодних додаткових послуг між позивачем та відповідачем у встановленому порядку - не погоджувалося, а тому підстави для стягнення 35.200,00 грн боргу за послуги з організації доставки та 56.700,00 грн боргу за послуги демонтажу - відсутні, оскільки зазначені витрати не підтверджені жодними доказами.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

18.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив відмовити в задоволені апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач наголошував на тому, що з огляду на погоджені умови Договору оренди, зокрема п. 6.16, усі акти, що були направлені поштою та не повернуті орендарем або за відсутності заперечень від орендаря, вважаються визнаними орендарем, а послуги - прийнятими в повному обсязі. Крім того, позивачем долучено якісні копії актів. Також, позивач наголошував, що військова агресія рф проти України не є підставою невиконання відповідачем взятих на себе обов?язків. Крім того, умовами договору передбачено обов?язок відповідача сплачувати т послуги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Козир Т.П., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/5571/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23.

31.07.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/5571/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5571/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023, розгляд справи призначено на 14.09.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 11.09.2023 з`явились представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ».

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 11.09.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новарент" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" (орендар, відповідач) укладено договір оренди обладнання № 150421-1О (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування з обов`язком повернути, будівельне та/або інше обладнання (далі - обладнання).

Згідно з п. 1.2 договору найменування обладнання, його комплексність, технічні характеристики (інші особливості у разі необхідності), вартість, ціна послуг оренди та строк оренди по кожній одиниці обладнання та інше погоджуються сторонами та зазначаються в протоколі погодження істотних умов оренди (далі - протокол), який є невід`ємною частиною цього договору та який сторони зобов`язуються підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором.

Пунктом 3.1 договору сторони домовилися, що для отримання обладнання в оренду за даним договором, сторони погоджують істотні умови в протоколі погодження істотних умов оренди.

Протокол, підписаний та скріплений печатками сторін (за наявності), є підтвердженням факту досягнення сторонами усіх істотних умов договору.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, між орендодавцем та орендарем підписано протокол № 595 погодження істотних умов договору від 29.06.2021 (далі - протокол № 595), відповідно до якого орендодавець акцептує заявку орендаря та погоджується передати в тимчасове оплатне користування будівельне та/або інше обладнання, а орендар погоджується отримати, оплачувати, користуватися та повернути отримане обладнання на умовах погоджених договором оренди № 150421-1О від 15.04.2021 та даним протоколом.

Згідно з протоколом № 595 орендарем прийнято наступне обладнання: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м - 1 шт.; загальна кількість 228 шт.; одиниця обчислення строку оренди - місяць; розрахункова сума за одиницю обчислення строку оренди - 60.000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору, факт передачі кожної одиниці обладнання підтверджується підписами уповноважених представників сторін в акті прийому-передачі обладнання, згідно встановленої у додатку № 2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідними узгодити.

На виконання умов договору та протоколу № 595, між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі обладнання № 455 від 29.06.2021 до договору № 150421-1О від 15.04.2021, згідно якого орендарем прийнято обладнання у загальній кількості 228 шт., з яких: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м. - 1 шт.

Згідно з п. 6.1 договору, орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі в оренду згідно з п 3.4 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно з п. 5.1 договору.

Згідно з п. 6.2 договору, орендна плата нараховується на підставі тарифу орендодавця в розмірі, встановленому за добу або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

Протоколом № 595 визначено, що розрахункова сума за одиницю обчислення строку оренди (за місяць) становить 60.000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 6.6 договору, орендар вносить орендну плату на умовах попередньої оплати після підписання цього договору та/або протоколу, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду. Якщо погоджений строк оренди збільшується, в такому разі орендар оплачує орендну плату за новий період до закінчення раніше оплаченого періоду. Сторони можуть погодити інші умови та порядок оплати в протоколі.

Пунктом 3 протоколу № 595 сторонами встановлено, що орендна плата сплачується на умовах попередньої оплати в порядку, погодженому в п. 6.6 договору.

Згідно з п. 6.15 договору, складання актів виконаних робіт (наданих послуг) покладається на орендодавця. Акти виконаних робіт (наданих послуг) складаються щомісячно в останні день місяця, а якщо повернення відбувається в іншу дату, в такому випадку датою акту виконаних робіт (наданих послуг) буде дата повернення обладнання. Орендодавець передає орендарю поштою (цінний або рекомендований лист), чи кур`єром чи особисто під підпис уповноваженому представнику орендаря, оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) в двох примірниках.

Пунктом 6.16 договору визначено, що орендар зобов`язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний примірник (оригінал) акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 календарних днів з моменту його отримання, або в той самий строк надати письмову вмотивовану відмову. У випадку неповернення (не своєчасного повернення) підписаного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) і відсутності письмової вмотивованої відмови орендаря від підписання цього акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Пунктом 15.1 договору сторони визначили, що він набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2021 року. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання зобов`язань.

Пунктом 15.2 договору сторони погодили, якщо до закінчення строку дії даного договору, вказаного в п. 15.1 договору, жодна із сторін не висловить наміру його розірвати, направивши відповідне письмове повідомлення про це іншій стороні, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі обладнання № 455 від 29.06.2021 до договору № 150421-1О від 15.04.2021, згідно якого орендарем прийнято обладнання у загальній кількості 228 шт., з яких: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м. - 1 шт.

Позивачем було оформлено наявні наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 600.000,00 грн: № 1917 від 31.07.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2196 від 31.08.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2532 від 30.09.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2818 від 31.10.2021 на суму 60.000,00 грн; № 3156 від 30.11.2021 на суму 60.000,00 грн; № 3510 від 31.12.2021 на суму 60.000,00 грн; № 113 від 31.01.2022 на суму 60.000,00 грн; № 206 від 28.02.2022 на суму 60.000,00 грн; № 301 від 31.03.2022 на суму 60.000,00 грн; № 395 від 30.04.2022 на суму 60.000,00 грн.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1917 від 31.07.2021, № 2196 від 31.08.2021, № 2532 від 30.09.2021, № 2818 від 31.10.2021, № 3156 від 30.11.2021 та № 3510 від 31.12.2021 підписані орендодавцем та орендарем.

Проте, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 113 від 31.01.2022, № 206 від 28.02.2022, № 301 від 31.03.2022, та № 395 від 30.04.2022 - з боку орендаря не підписані, але на підставі п. 6.16 договору та з наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист № 0813900187735 вбачається, що 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією були надіслані такі акти надання послуг:

№ 113 від 31.01.2022,

№ 206 від 28.02.2022,

№ 301 від 31.03.2022,

№ 395 від 30.04.2022

Крім того, в матеріалах справи наявні сформовані позивачем наступні рахунки-фактури на оренду обладнання:

№ 1273 від 02.08.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1103 від 30.09.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1643 від 04.10.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1854 від 01.11.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 79 від 20.01.2022 на суму 60.000,00 грн.

Матеріали справи містять наступні платіжні доручення в підтвердження здійснення відповідачем часткової сплати орендної плати, на загальну суму 350.000,00 грн:

- платіжне доручення № 2470 від 27.04.2021 на суму 50.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду зг. дог. №150421-1О від 15.04.2021";

- платіжне доручення № 1432 від 28.08.2021 на суму 60.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 1273 від 02.08.2021";

- платіжне доручення № 2883 від 18.10.2021 на суму 60.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 1103 від 01.10.2021";

- платіжне доручення № 4912 від 19.11.2021 на суму 60.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 1643 від 04.10.2021";

- платіжне доручення № 910 від 11.02.2022 на суму 30.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 1854 від 01.11.2021";

- платіжне доручення № 1017 від 14.02.2022 на суму 30.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 1854 від 01.11.2021";

- платіжне доручення № 803 від 09.02.2022 на суму 30.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 79 від 20.01.2022";

- платіжне доручення № 872 від 10.02.2022 на суму 30.000,00 грн, призначення платежу "оплата за оренду підйомника зг.рах. № 79 від 20.01.2022".

Матеріали справи містять підписаний та скріплений печаткою лише зі сторони позивача акт повернення обладнання № 248 від 17.06.2022 до договору № 150421-1О від 15.04.2021 та протоколу № 595 від 29.06.2021, відповідно до якого орендодавцю повернуто обладнання у загальній кількості 228 шт., а саме: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м. - 1 шт.

З наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист № 0813900187735 вбачається, що 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією було надіслано акт повернення обладнання № 248 від 17.06.2022.

Дане рекомендоване відправлення № 0813900187735 згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет вручене відповідачу 18.04.2023.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 341.900,00 грн, з яких 250.000,00 грн становить борг за послуги оренди, 35.200,00 грн борг за послуги з організації доставки та 56.700,00 грн борг за послуги демонтажу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В свою чергу, враховуючи п. 15.2 та 15.1 Договору, сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, між орендодавцем та орендарем підписано протокол № 595, відповідно до якого орендодавець акцептує заявку орендаря та погоджується передати в тимчасове оплатне користування будівельне та/або інше обладнання, а орендар погоджується отримати, оплачувати, користуватися та повернути отримане обладнання на умовах погоджених договором оренди № 150421-1О від 15.04.2021 та даним протоколом, і за вказаним протоколом орендарем прийнято наступне обладнання: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м - 1 шт.; загальна кількість 228 шт.; одиниця обчислення строку оренди - місяць; розрахункова сума за одиницю обчислення строку оренди - 60.000,00 грн з ПДВ.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Також, на виконання п. 3.3 договору, між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі обладнання № 455 від 29.06.2021 до договору № 150421-1О від 15.04.2021, згідно якого орендарем прийнято обладнання у загальній кількості 228 шт., з яких: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м. - 1 шт.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 6.2 договору орендна плата нараховується на підставі тарифу орендодавця в розмірі, встановленому за добу або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

Протоколом № 595 визначено, що розрахункова сума за одиницю обчислення строку оренди (за місяць) становить 60.000,00 грн з ПДВ.

В свою чергу, на виконання п. 6.15 Договору, позивачем було оформлено наявні наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 600.000,00 грн: № 1917 від 31.07.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2196 від 31.08.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2532 від 30.09.2021 на суму 60.000,00 грн; № 2818 від 31.10.2021 на суму 60.000,00 грн; № 3156 від 30.11.2021 на суму 60.000,00 грн; № 3510 від 31.12.2021 на суму 60.000,00 грн; № 113 від 31.01.2022 на суму 60.000,00 грн; № 206 від 28.02.2022 на суму 60.000,00 грн; № 301 від 31.03.2022 на суму 60.000,00 грн; № 395 від 30.04.2022 на суму 60.000,00 грн.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1917 від 31.07.2021, № 2196 від 31.08.2021, № 2532 від 30.09.2021, № 2818 від 31.10.2021, № 3156 від 30.11.2021 та № 3510 від 31.12.2021 підписані орендодавцем та орендарем.

Проте, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 113 від 31.01.2022, № 206 від 28.02.2022, № 301 від 31.03.2022, та № 395 від 30.04.2022 - з боку орендаря не підписані, але на підставі п. 6.16 договору та з наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист № 0813900187735 вбачається, що 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією були надіслані такі акти надання послуг: № 113 від 31.01.2022, № 206 від 28.02.2022, № 301 від 31.03.2022, № 395 від 30.04.2022

Дане рекомендоване відправлення № 0813900187735 згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет вручене відповідачу 18.04.2023.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновками суду першої інстанції про те, що не підписання відповідачем вказаних актів, відсутність заперечень з боку відповідача та враховуючи умови п. 6.16 договору, зазначені вище акти вважаються підписаними в редакції позивача та підлягають оплаті.

Також в матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури на оренду обладнання:

№ 1273 від 02.08.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1103 від 30.09.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1643 від 04.10.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 1854 від 01.11.2021 на суму 60.000,00 грн;

№ 79 від 20.01.2022 на суму 60.000,00 грн.

Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи будь-яких інших рахунків та доказів їх надання позивачем відповідачу відповідно до умов договору не є підставою для звільнення від сплати наданих послуг оренди обладнання, які як встановлено судом є прийнятими відповідачем згідно актів надання послуг, наведених вище.

Згідно з п. 6.10 договору орендна плата, та за необхідності гарантійний платіж, вноситься орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов договору і відповідного протоколу до нього.

Виставлення та направлення орендодавцем рахунку та акту виконаних робіт (наданих послуг) на будь-які послуги, що були надані в межах даного договору для підписання орендарю, здійснюється виключно для упорядкування бухгалтерського обліку сторін договору.

З урахування того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) не є підставою для несплати орендарем орендної плати.

Орендар самостійно, згідно погоджених умов (в строк) п. 6.6 договору та/або умов відповідного протоколу, розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатися таким, що прострочив платіж.

Матеріали справи містять наступні платіжні доручення в підтвердження здійснення відповідачем часткової сплати орендної плати, на загальну суму 350.000,00 грн, що учасниками спору не заперечувалось.

Враховуючи погоджені сторонами умови п. 6.10 договору, які встановлюють, що неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) не є підставою для несплати орендарем орендної плати та приймаючи до уваги визнані орендарем акти виконаних робіт (наданих послуг) та прийняті надані відповідно до цих актів послуги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач є таким що прострочив строк здійснення оплати орендної плати у розмірі 250.000,00 грн. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 5.1 договору, обладнання повертається орендарем за актом повернення у місці повернення обладнання, адреса якого зазначена в протоколі.

Згідно з п. 5.12 договору у випадку, коли обладнання, яке повертається орендарем орендодавцю, прибуло або перебуває в місці повернення без уповноваженої на підписання відповідних документів особи, представник орендодавця:

- одноособово фіксує технічний стан обладнання в порядку, узгодженому сторонами в п. 5.7 договору, при необхідності зі здійсненням фото та/або відео зйомки;

- встановлює та засвідчує факт повернення обладнання одноособово, навіть якщо акт повернення не є підписаний відповідною уповноваженою особою орендаря.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що підтвердженням факту повернення орендованого обладнання орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт повернення, в тому числі той, який складено відповідно до п. 5.12 даного договору.

Матеріали справи містять підписаний та скріплений печаткою лише зі сторони позивача акт повернення обладнання № 248 від 17.06.2022 до договору № 150421-1О від 15.04.2021 та протоколу № 595 від 29.06.2021, відповідно до якого орендодавцю повернуто обладнання у загальній кількості 228 шт., а саме: платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 - 1 шт., базова частина підйомника GEDA 1500 Z/ZP - 1 шт., косинка (500,1500) - 18 шт., кабельна бочка з гнучким кабелем 100м - 1 шт., направляюча кабелю (500,1500) - 14 шт., труба середня 1,5 м (500,1500) з одним хомутом - 36 шт., сталева секція щогли 1,5 м (500,1500) - 100 шт., хомут GEDA 48х48 - 18 шт., труба коротка з кронштейном (500,1500) - 36 шт., модифікований монтажний щит - 2 шт., пульт ручного керування з кабелем 5 м. - 1 шт.

З наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист № 0813900187735 вбачається, що 07.04.2023 позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією було надіслано акт повернення обладнання № 248 від 17.06.2022.

Дане рекомендоване відправлення № 0813900187735 згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет вручене відповідачу 18.04.2023.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не підписання відповідачем акту повернення обладнання № 248 від 17.06.2022, відсутність заперечень з боку відповідача та враховуючи умови п.п. 5.12 та 5.13 договору, зазначений вище акт підтверджує факт повернення позивачу обладнання.

Згідно з п. 6.1 договору, орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі в оренду згідно з п 3.4 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно з п. 5.1 договору.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо внесення плати за оренду обладнання, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 250.000,00 грн, яка не оспорена відповідачем. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача сплати понесених позивачем витрат за організацію доставки та демонтажу підйомника, а саме 35.200,00 грн та 56.700,00 грн, відповідно.

Суд апеляційної інстанції. Дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.11 договору, орендна плата не включає в себе витрати на: (транспортування) доставку; монтаж; нагляд за проведенням монтажних робіт; завантаження/розвантаження; ремонт обладнання, який виник з вини орендаря; витрачені орендарем енергоносії, паливо-мастильні та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання; консультаційні послуги тощо. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного договору або окремо виставленого рахунку орендодавця.

У разі надання додаткових послуг на підставі окремо виставленого рахунку, оплата таких рахунків має бути здійснена протягом 5 календарних днів з моменту надання послуги. Якщо додаткові послуги надаються на мовах попередньої оплати, в такому разі такі рахунки мають бути оплачені протягом 5 календарних днів з моменту їх отримання, але в будь-якому випадку до фактичного надання послуги.

Усі додаткові послуги оформлюються актами виконаних робіт (наданих послуг), які направляються в порядку, визначеному в п. 6.15 та п. 6.16 цього договору. Необхідність надання додаткових послуг та їх умови можуть погоджуватися сторонами в п. 9 протоколу.

Матеріали справи містять не підписані з боку відповідача наступні акти наданих послуг:

- акт надання послуг № 714 від 17.06.2022 на суму 35.200,00 грн, згідно з яким позивачем визначено наданими послуги: організація доставки обладнання Платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 (м. Запоріжжя - 08140, Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А);

- акт надання послуг № 842 від 17.06.2022 на суму 56.700,00 грн, згідно з яким позивачем було визначено наданими наступні послуги: демонтаж підйомника GEDA 1500 Z/ZP.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вказані акти відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем вказаних послуг, а тому вимоги позивача в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції недоведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, виставлені позивачем рахунок на оплату № 890 від 16.06.2022 на суму 35.200,00 грн за надану послугу з організації доставки обладнання Платформа типу "В" 1,45 х 3,3 х 1,10/1,8 (м. Запоріжжя - 08140, Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А), рахунок-фактура на сервіс № 1044 від 17.06.2022 на суму 56.700,00 грн за надану послугу з демонтажу підйомника GEDA 1500 Z/ZP - не можуть бути прийняті судом в якості єдиного такого доказу в підтвердження факту надання таких послуг позивачем та прийнятті їх відповідачем, і сукупність вказаних доказів, як і кожен окремо - не підтверджують факт вчинення між сторонами господарської операції з надання та прийняття таких послуг, а тому обумовлені законом підстави для їх стягнення - відсутні в розумінні умов договору та приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження погодження між сторонами додаткових послуг, їх вартості та порядку надання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат за організацію доставки та демонтажу підйомника, а саме 35.200,00 грн та 56.700,00 грн, відповідно - задоволенню не підлягають.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті платежів за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 250 000,00 грн. заборгованості з оплати орендної плати. В решті вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача як на підставу неможливості виконання зобов`язань з сплати основного боргу за договором на наявність форс-мажорних обставин, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з п. 10.1 договору, сторони можуть бути звільнені від відповідальності в окремих випадках, які сталися незалежно від волі обох сторін (обставини непереборної сили або форс-мажорні обставини).

Відповідно до п. 10.2 договору, до форс-мажорних обставин відносяться: війна і військові дії, повстання, мобілізація, епідемія, акти органів влади, які впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором, та усі інші пригоди та обставини, які Торгово-промислова палата України оголошує, як форс-мажорні обставини чи обставини непереборної сили (надалі - обставини), або якщо такі обставини підтверджені уповноваженим державним органом.

Пунктом 10.3 договору сторони визначили, що сторона, яка підпала під вплив таких обставин, повинна негайно (протягом доби) у письмовій формі повідомити іншу сторону про виникнення, вид та можливу подовженість дії обставин, які перешкоджають виконанню зобов`язань по даному договору. Якщо ця сторона вчасно не повідомить про настання вищевказаних обставин, передбачених в п. 10.2 договору, вона звільняється від права посилатися на них, якщо тільки самі обставини перешкоджали відправленню такого повідомлення.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україна" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем не було подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором № 150421-1О від 15.04.2021, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати.

Щодо встановленого договором зобов`язання сторони, яка підпала під вплив форс-мажорних обставин негайного (протягом доби) повідомити у письмовій формі іншу сторону про виникнення таких обставин, слід зазначити наступне

Умовами пункту 10.3 встановлено, якщо ця сторона вчасно не повідомить про настання вищевказаних обставин, передбачених в п. 10.2 договору, вона звільняється від права посилатися на них, якщо тільки самі обставини перешкоджали відправленню такого повідомлення.

24.02.2022 на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет в розділі Новини повідомлено наступне: "У зв`язку з введенням воєнного стану заради збереження Вашої безпеки та безпеки наших працівників відділення Укрпошти не будуть працювати 24 лютого". (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57560-viddilennja-ukrposhti-ne-pracjuvatimut-24-ljutogo).

Проте, вже 01.03.2022 на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет в розділі Новини розміщено повідомлення про те, що станом на 1 березня майже всі відділення Укрпошти відновили роботу (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57567-robota-viddilen-ukrposhti-stanom-na-1-bereznja-2022).

Зі змісту повідомлення вбачається, що відділення Укрпошти у м. Київ здійснюють прийом внутрішніх відправлень - виключно у відкритому вигляді.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач не був позбавлений можливості направити позивачу письмове повідомлення про настання форс-мажорних обставин, починаючи з 01.03.2022.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачу письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 10.3 договору.

Щодо посилання відповідача на ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, яка встановлює, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, су апеляційної інстанції також вважає за необхідне погодитись в цій частині з висновками суду першої інстанції та зазначити, що предметом даного позову є заборгованість за договором оренди обладнання № 150421-1О від 15.04.2021, а не відповідальність відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за відповідним договором.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору та винесенні даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 250 000,00 грн. основного боргу - є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і не були спростовані відповідачем належними засобами доказування в розумінні вимог процесуального закону, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 250 000,00 грн. основного боргу, в решті вимог позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ`на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» заборгованості у розмірі 91 900,00 грн. (витрат за організацію доставки та демонтажу підйомника, а саме 35.200,00 грн та 56.700,00 грн, відповідно) - слід відмовити за наведених у дані постанові підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження матеріалами справи (а саме, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ`на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» заборгованості у розмірі 91 900,00 грн. (витрат за організацію доставки та демонтажу підйомника, а саме 35.200,00 грн та 56.700,00 грн, відповідно)), оскаржуване рішення суду у наведеній частині першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ`на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» заборгованості у розмірі 91 900,00 грн. (витрат за організацію доставки та демонтажу підйомника, а саме 35.200,00 грн та 56.700,00 грн, відповідно) - підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні даних позовних вимог, за наведених у даній постанові підстав. В решті рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23, а с аме в частиін стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за послуги оренди- слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішенян в цйі частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» підлягає стягненню 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судовий збір за подачу позовної заяви;

- в решті судовий збір за подачу позовної заяви слід залишити за позивачем.

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 75 коп. судовий збір за подачу апеляційної скарги.

- в решті судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23 - скасувати в частині стягнення 91 900, 00 грн., і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

3. В решті рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2023 у справі № 910/5571/23 - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літера «А», код ЄДРПОУ 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7, код ЄДРПОУ 42823873) 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за послуги оренди.

В решті позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ`на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» заборгованості у розмірі 91 900,00 грн. - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літера «А», код ЄДРПОУ 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7, код ЄДРПОУ 42823873) 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судовий збір за подачу позовної заяви.

В решті судовий збір за подачу позовної заяви залишити за позивачем.»

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новарент» (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7, код ЄДРПОУ 42823873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ» (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літера «А», код ЄДРПОУ 38825398) 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 75 коп. судовий збір за подачу апеляційної скарги.

В решті судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

6. Матеріали справи № 910/5571/23 повернути Господарському суду міста Києва, доручивши видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 22.11.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Т.П. Козир

С.А. Гончаров