Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/96/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/96/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Балацький Я.А.

від відповідача-2: не з`явився

від прокуратури: Жовтун Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2023 (дата складання та підписання повного тексту 12.05.2023)

у справі № 910/96/23 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до: 1. Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД"

про визнання недійсними рішень та визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2022 року Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД", в якому просив:

визнати недійсним рішення відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a б/д про допуск до аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД";

визнати недійсним рішення відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оформлене протоколом розкриття тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 01.03.2022 року, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД" кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутність підстав для відмови, встановлених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі";

визнати недійсним рішення відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 15.03.2022 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД" переможцем торгів та укладення договору на закупівлю: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів);

визнати недійсним договір №1/3/11-121-01-22 від 28.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОК ЛТД" та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог статей 16, 17, 22, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні торгів, оскільки тендерна пропозиція не відповідала вимогам встановленим вимогам закону. ТОВ "КРОК ЛТД" мало податковий борг (встановлено судовим рішенням у справі № 520/26677/21), декларація відповідності матеріально-технічної бази не відповідала формі, наведеній у додатку 8 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77. Крім того, ТОВ "КРОК ЛТД" не підтвердило відповідність кваліфікаційному критерію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також не надало необхідних документів (довідок), передбачених тендерною документацією, шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що призвело до неправомірного укладення договору від 28.04.2022 №1/11-121-01-2211201.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/96/23 позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості та доведеності вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/96/23, в якій просить суд його скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

прокурор належним чином не обґрунтував підстави щодо представництва інтересів держави в суді;

на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" замовником було опубліковано 19.12.2022 обґрунтування закриття договору із зазначенням інформації про припинення договірних відносин з переможцем закупівлі;

виявлені контролюючим органом порушення були усунуті замовником;

обраний прокурором спосіб захисту у вигляді визнання ряду рішень замовника та спірного договору недійсними не передбачений Законом України "Про публічні закупівлі" та є неефективним для захисту прав та інтересів держави.

Василівська окружна прокуратура Запорізької області подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого суду - без змін. Стверджує, що виявлені під час моніторингу порушення законодавства у сфері публічних закупівель не були усунуті, прокуратурою належним чином обґрунтовано підстави щодо представництва у цій справі, обраний спосіб захисту є належним і ефективним, отже пред`явлені вимоги є обґрунтованими.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого суду - без змін. Стверджує, що 16.12.2022 замовником оприлюднено інформацію, в якій він вказав про технічну неможливість виконання зобов`язань з причин фактичного перебування замовника на тимчасово окупованій території. Відповідно до звіту 19.12.2023 про виконання договору на сайті Прозорро зазначено про закриття договору.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/96/23 та призначено її до розгляду на 20.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) у розгляді справи оголошено перерву до 01.11.2023 та продовжено строк її розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Демидова А.М.; Владимиренко С.В.) у розгляді справи оголошено перерву до 22.11.2023.

У судовому засіданні 22.11.2023 представник скаржника просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 22.11.2023 представник прокуратури просила апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

31.01.2022 на веб-сайті Prozorro відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою через електронну систему закупівель №UA-2022-01-13-006524-a предмета закупівлі: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів) (згідно з Технічною специфікацією до предмета закупівлі)». (т.1 а.с.40)

ТОВ «КРОК ЛТД» скористалось правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши 11.02.2022 року тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі. (т.1 а.с.62)

Протоколом розгляду тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 23.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК ЛТД» допущено до аукціону. (т.1 а.с.63)

Протоколом розкриття тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 01.03.2022 ТОВ «КРОК ЛТД» визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, встановлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

16.03.2022 на веб-сайті Prozorro розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю №UA-2022-01-13-006524-a з переможцем закупівлі: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів) (згідно з Технічною специфікацією до предмета закупівлі)» - ТОВ «КРОК ЛТД». (т.1 а.с.66-67)

28.04.2022 між ТОВ «КРОК ЛТД» (Виконавець) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) було укладено Договір №1/3/11-121-01-22, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику наступні послуги: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, BBT,маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, кН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №№1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів)». Код класифікатора послуги згідно з ДКПП 016:2010 - 33.12. (т.1 а.с.81-117)

Вартість послуг за договором визначається відповідно до «Протоколу узгодження договірної ціни» (невід`ємний додаток № 1 до договору) та складає: 4 927 495,97 грн, крім того ПДВ: 985 499,19 грн, разом: 5 912 995,16 грн (п.2.1 Договору)

Договір вважається укладеним з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 р. (п.10.1 Договору)

Висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-01-13-006524-a, складеним Управлінням Східного офісу Держаудиту в Запорізькій області 12.12.2022, встановлено невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхиленню згідно з вимогами законодавства, а саме: п.13 ч.1 ст. 17 та абз. 4 п.1 ч.1 ст. 31 Закону з причини наявності у учасника податкової заборгованості та надання недостовірної інформації в складі тендерної пропозиції;- 303.3 п.1 ч.1, абз.3 п.3 ч.1 ст.31 Закону з причини не надання переможцем торгів у спосіб, зазначений в тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону та інших документів, надання яких передбачено ТД Замовника; А також, порушення ч.16 ст.29 Закону в частині не надання учаснику вимоги про усунення невідповідностей в інформації та документах, виявлених Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено. 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Східного України Держаудитслужби в Запорізькій області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо припинення договірних відносин, враховуючи умови договору. (т.1 а.с.125-131)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що тендерна пропозиція ТОВ "КРОК ЛТД" мала бути відхилена на підставі п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки останній мав заборгованість із сплати податків і зборів, що також встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №520/26677/21 та підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Харківській області. Крім того, декларація відповідності матеріально - технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки не відповідала формі, наведеній у додатку 8, а також переможцем торгів протягом 10 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір не надано довідок.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог статей 16, 17, 22, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення торгів, оскільки тендерна пропозиція не відповідала вимогам встановленим вимогам закону. ТОВ "КРОК ЛТД" мало податковий борг (встановлено судовим рішенням у справі № 520/26677/21 та підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Харківській області), декларація відповідності матеріально-технічної бази не відповідала формі, наведеній у додатку 8 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77. Крім того, ТОВ "КРОК ЛТД" не підтвердило свою відповідність кваліфікаційному критерію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також не надало необхідних документів (довідок), передбачених тендерною документацією, шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що призвело до неправомірного укладення договору від 28.04.2022 №1/11-121-01-2211201.

Отже, спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними результатів закупівлі, як таких, що порушують вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", та відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору, укладеного відповідачами за результатами проведення вказаної закупівлі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі №925/383/18 від 23.07.2020.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). (ч.1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»)

У п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, листами №51-2538вих22 від 19.12.2022, №51-2555вих22 від 21.12.2022 Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області просив Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надати інформацію які заходи планується вжити за фактом виявлених порушень при проведенні закупівлі, чи планують звертатися з позовною заявою до суду. У відповідь на який Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило, що заходи реагування шляхом пред`явлення позову не вживались та не плануються.

Листом № 2630вих-22 від 27.12.2022 Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області повідомив Позивача про намір здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що при зверненні до суду з даним позовом прокурором було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави. Таким чином, у цій справі прокурор належним чином обґрунтував підстави щодо представництва.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до п. 32 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. (ч.ч. 1-2 ст. 20 ЗУ "Про публічні закупівлі").

Оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (ч.1 ст. 21 Закону).

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. (ч.1 ст. 22 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 31.01.2022 на веб-сайті Prozorro відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою через електронну систему закупівель №UA-2022-01-13-006524-a предмета закупівлі: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів) (згідно з Технічною специфікацією до предмета закупівлі)».

ТОВ «КРОК ЛТД» скористалось правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши 11.02.2022 тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі.

Протоколом розгляду тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 23.02.2022 ТОВ «КРОК ЛТД» допущено до аукціону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично. У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Згідно з ч. 12 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорію;

2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель;

3) перелік тендерних пропозицій;

4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасників;

5) результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону);

6) підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій може містити іншу інформацію.

Враховуючи те, що оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2022-01-13-006524-a було оприлюднено відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки очікувана вартість закупівлю складала 4936597 грн. 05 коп., тобто більше 133 тисяч євро станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів відповідно до ч.12 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно з п. 1 розд. 3 Тендерної документації № 83-12-13/2, затвердженою рішенням уповноваженої особи від 13.01.2022 року, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження файлів з сканованими копіями нижчезазначених документів, зокрема, довідка за підписом керівника учасника або уповноваженої особи, з зазначенням інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, передбачених п. 5,6, 12, 13 частини першої та частиною другою ст. 17 Закону згідно з формою додатку № 4 до тендерної документації.

На виконання вимог тендерної документації ТОВ «КРОК ЛТД» було подано довідку № 4 від 10.02.2022 про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, передбачених п. 5,6, 12, 13 частини першої та частиною другою ст. 17 Закону згідно з формою додатку № 4 до тендерної документації.

Проте, як встановлено місцевим судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі № 520/26677/21 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД" про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 297 468,84 гривень у рахунок погашення податкового боргу з ТОВ «Крок ЛТД».

Вказаним рішенням встановлено, що ТОВ "Крок ЛТД" зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 30591211. Станом на дату звернення до суду відповідач має податковий борг у розмірі 297468,84, який виник на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9239468323 від 20.08.2021 (залишок недоплаченої суми) у розмірі - 122032,84 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9271613036 від 17.09.2021 у розмірі - 175436,00 грн.

З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу останнього було надіслано податкову вимогу № 0074001-1313-2038 від 25.05.2021, яка була отримана відповідачем 30.06.2021.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості ТОВ "Крок ЛТД" є узгодженою.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 1291 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі № 520/26677/21, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

Крім того, листом №6567/5/20-40-13-13-19 від 09.11.2022 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що станом на 11.02.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок ЛТД» обліковується податковий борг у сумі 297 468,84 гривень, заборгованість виникла 20.04.2021 року внаслідок несплати податкового повідомлення - рішення та поточних зобов`язань згідно поданих декларацій з податку на додану вартість. Станом на 09.11.2022 обліковується податковий боргу у сумі 171775 грн. 21 коп.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що станом на момент подання тендерної пропозиції 11.02.2022 щодо участі в процедурі закупівлі №UA-2022-01-13-006524-a у ТОВ «Крок ЛТД» був наявний податковий борг у сумі 297 468,84 грн, що не було відображено у довідці № 4 від 10.02.2022, відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Крок ЛТД» на підставі пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно з п.5 розділу 5 Тендерної документації №83-12-13/2, затвердженою рішенням уповноваженої особи від 13.01.2022 року, для участі у процедурі закупівлі учасники повинні надати документи щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, в тому числі:

наявність у учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (для підтвердження своєї відповідності такому критерію учасник може залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як можливих;

довідка в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника, що містить інформацію щодо наявності (як власних так і можливих співвиконавців) обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, достатніх для надання послуги з видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок теплообмінного устаткування енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 ВП ЗАЕС в повному обсязі, з додаванням переліку гідромеханічного обладнання, оснащення, матеріалів допоміжних пристроїв, які є в наявності, за підписом уповноваженої особи учасника;

декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, згідно з «Переліком видів робіт підвищеної небезпеки» до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію небезпеки», в редакції затвердженій Постановою КМУ від 03 лютого 2021 р. №77, a саме: -роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; лист(ти)-погодження, що підтверджує(ть) згоду можливого(вих) співвиконавця(ців) надавати послуги на умовах договору з учасником, в якому(их) в обов`язковому порядку повинна бути відображена інформація щодо повного найменування та місцезнаходження можливого співвиконавця(ців), найменування обсягу послуг, будуть надані можливим (вими) співвиконавцем (цями) (за підписом уповноваженої посадової особи можливого співвиконавця (ців).

У разі, якщо до надання послуг учасником передбачається залучення співвиконавця(ців), для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію учасник надає документи, зазначені в п.п. 5.1.1 - 5.1.2, щодо можливого (вих) співвиконавця (ців), у відповідності з інформацією щодо найменування та обсягу послуг л!а відображена у листі (тах)-погодження, зазначених в п.п.5.1.3 ((завірені підписом уповноваженої посадової особи можливого (вих) співвиконавця (ців)).

На виконання вимог тендерної документації ТОВ «КРОК ЛТД» було подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, яка була зареєстрована у журналі обліку суб`єктів господарювання у територіальному органі Держгірпромнагляду 14.12.2022 № 125.

Місцевий суд обґрунтовано відхилив доводи прокурора в частині невідповідності декларації формі, наведеній у додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України № 77 від 03.02.2021, зазначивши, що допущення технічної помилки (зазначення «та промислової безпеки»), ніяким чином не впливає на суть рішення Замовника з урахуванням того, на вказаній декларації міститься відмітка про реєстрацію у журналі обліку суб`єкта господарювання у територіальному органі Держгірпромнагляду. Місцевим судом також враховано, що підстави відхилення тендерних пропозицій викладено у ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», однак прокурором не вказано, яку норму ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» порушено відповідачем - 1, що має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

В той же час, протоколом розкриття тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 01.03.2022 ТОВ «КРОК ЛТД» визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, встановлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

16.03.2022 на веб-сайті Prozorro розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю №UA-2022-01-13-006524-a з переможцем закупівлі: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів) (згідно з Технічною специфікацією до предмета закупівлі)» - ТОВ «КРОК ЛТД».

Відповідно до п. 5.3 розділу 3 Тендерної документації №83-12-13/2, затвердженою рішенням уповноваженої особи від 13.01.2022, та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель файли з сканованими копіями нижчезазначених документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п.5, 6, 12 і 13 ч.1 та ч.2 ст. 17 Закону:

довідка, видана Міністерством внутрішніх справ України, про відсутність судимості за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість за яке не знято або не погашено у встановленому законом порядку (довідка повинна бути надана на керівника Учасника; у разі надання повноважень керівником Учасника іншій особі на підпис документів в складі тендерної пропозиції, крім зазначеної довідки відносно керівника Учасника, надається також довідка відносно такої уповноваженої особи); надання зазначеної довідки також підтверджує відсутність притягнення уповноваженої особи учасника до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми; довідка має бути видана не раніше ніж за 90 днів до дати надання замовнику;

довідка, складена учасником у довільній формі, за підписом уповноваженої особи, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону, або інформація у довільній формі, що підтверджує вжиття заходів для доведення надійності учасника/, згідно абз. 2 ч.2 ст. 17 Закону.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження, а судом не встановлено обставин оприлюднення ТОВ «Крок ЛТД» в електронній системі закупівель файли з сканованими копіями вищезазначених документів відповідно п.5.3 розділу 3 Тендерної документації №83-12-13/2.

28.04.2022 між ТОВ «КРОК ЛТД» (Виконавець) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) було укладено Договір №1/3/11-121-01-22, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику наступні послуги: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, BBT,маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, кН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №№1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів)». Код класифікатора послуги згідно з ДКПП 016:2010 - 33.12. (т.1 а.с.81-117)

Висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2022-01-13-006524-a, складеним Управлінням Східного офісу Держаудиту в Запорізькій області 12.12.2022 року, встановлено невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхиленню згідно з вимогами законодавства, а саме: п.13 ч.1 ст. 17 та абз. 4 п.1 ч.1 ст. 31 Закону з причини наявності у учасника податкової заборгованості та надання недостовірної інформації в складі тендерної пропозиції;- 303.3 п.1 ч.1, абз.3 п.3 ч.1 ст.31 Закону з причини не надання переможцем торгів у спосіб, зазначений в тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону та інших документів, надання яких передбачено ТД Замовника; А також, порушення ч.16 ст.29 Закону в частині не надання учаснику вимоги про усунення невідповідностей в інформації та документах, виявлених Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено. 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Східного України Держаудитслужби в Запорізькій області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо припинення договірних відносин, враховуючи умови договору. (т.1 а.с.125-131)

Приймаючи до уваги встановлені обставини у даній справі щодо невідповідності поданої ТОВ «Крок ЛТД» тендерної пропозиції вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації, рішення, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a б/д про допуск до аукціону ТОВ «КРОК ЛТД»; рішення, оформлене протоколом розкриття тендерних пропозицій №UA-2022-01-13-006524-a від 01.03.2022, про відповідність ТОВ «КРОК ЛТД» кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутність підстав для відмови, встановлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; рішення, оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 15.03.2022 про визначення ТОВ «КРОК ЛТД» переможцем торгів та укладення договору на закупівлю: «ДБН А.2.2-3:2014 Видалення гідромеханічним методом відкладень з внутрішніх поверхонь охолоджуючих трубок ОГЦ, ВВТ, маслоохолоджувачів ТГ, УВГ, РТЖН, ЦН, КН-2ст., ННС, блочних трансформаторів, повітряохолоджувачів електродвигунів, теплообмінників випару та охолодження проб, конденсаторів ТЖН енергоблоків №1, 2, 3, 4, 5, 6 (код ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів), не відповідали вимогам чинного законодавства України, оскільки прийняті всупереч вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи, замовником на веб-сайті розміщено інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень до договору, обґрунтування закриття договору.

Місцевим судом розглянуті та обґрунтовано відхилені заперечення в частині того, що замовником було повідомлено контрагента за договором, шляхом розміщення на електронному ресурсі державних закупівель, в загальному доступі, інформацію щодо закриття договору за процедурою, а тому замовником повною мірою виконано обов`язки, визначені у висновку ДАСУ та передбачені нормами закупівельного законодавства щодо усунення порушень, виявлених контролюючим органом, оскільки закриття договору жодним чином не передбачено нормами чинного законодавства України й умовами договору.

Крім того, місцевим судом встановлено, що угодою про розірвання №11-121-01-22-110201 від 20.02.2023 сторони дійшли згоди про розірвання Договору №1/3/11-121-01-22 від 28.04.2022. Проте, укладення угоди про розірвання договору не є доказом усунення виявлених недоліків, оскільки можливість укладення цього договору виникла за результатами незаконних рішень, оформлених протоколами Замовника під час проведення процедури закупівлі.

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 зазначено, що з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Необхідно звернути увагу, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову про визнання недійсним договору закінчення (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Так, одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої 2 статті 16 ЦК України). За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Велика Палата неодноразово звертала увагу на послідовність розгляду позову, яка передбачає спершу вирішення питання про те, чи має позивач право, по захист якого звернувся, далі - чи було воно порушене, і лише згодом - чи може бути захищене у спосіб, про який просить позивач.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і №200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Такий спосіб захисту порушеного права та інтересу, як визнання правочину недійсним, передбачений частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України, а інший висновок не враховує зазначених норм матеріального права, а також вимог статей 2, 14 ГПК України. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Але це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Поняття "інтереси держави" відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист закону, прав та інтересів усіх суб`єктів господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутись порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Тобто, подаючи позов в інтересах держави, не можна говорити лише про матеріальне благо держави, адже відновлення законності є не менш вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є насамперед недопущення порушення закону у майбутньому.

Дотримання приписів закону відповідає легітимній меті встановленим правилам у Законі України "Про публічні закупівлі", що покликані зробити конкурентні та прозорі умови для проведення закупівель, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на приписи статті 68 Конституції України, де, зокрема відзначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Поряд з цим, аналізуючи поняття "майнової шкоди державі" з точки зору мети Закону України "Про публічні закупівлі" у контексті обставин даної справи вагомим є аспект щодо дотримання чи порушення вимог цього Закону.

Державний інтерес, зокрема, але не виключно, може бути спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, принципів максимальної ефективності, прозорості, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції тощо.

Відтак, посилання на недоведеність порушення державних інтересів за відсутності матеріального виразу та неналежність обраного прокурором способу захисту є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладення сторонами договору №1/3/11-121-01-22 від 28.04.2022 здійснено з порушенням приписів Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про недодержання при укладенні договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Місцевим судом також розглянуті та обґрунтовано відхилені доводи прокурора щодо визначення переможцем ТОВ «КРОК ЛТД», який знаходиться у м. Харкові, для надання ним послуг на окупованій території, свідчить про задоволення потреб агресора й вказує на порушення державних інтересів у сфері забезпечення публічного порядку переміщення послуг з іншої території України на тимчасово окуповану територію, оскільки матеріли справи не містять, а прокурором в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження вказаних доводів.

Аналіз сукупності наявних в матеріалах справи доказів дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи скаржника про порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/96/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 27.11.2023.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко