Постанова

від 28.11.2023 по справі 185/8148/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10039/23 Справа № 185/8148/23 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Демченко Е.Л.

суддів Макарова М.О., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватне підприємство Агрофірма Старт, товариство з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із уточненим позовом до ОСОБА_2 , треті особи - приватне підприємство Агрофірма Старт (далі ПП Агрофірма Старт), товариство з обмеженою відповідальністю АФ Старт-Плюс (далі - ТОВ АФ Старт-Плюс), ПН ДМНО Рудкевич Є.В., про припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року дану справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ Старт-плюс.

В апеляційнійскарзі позивачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для передачі справи за її позовом до Господарського суду Дніпропетровської області відсутні. Суд помилково застосував положення Кодексу України з процедур банкрутства до її позову.

Відповідачка ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Доводи апеляційної скарги є помилковими. Господарським судом Дніпропетровської області визнано ТОВ АФ «Старт-плюс» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Треті особи правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно частини першої статті 19 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Встановлено судомпершої інстанціїта вбачаєтьсяз матеріалівсправи,що звернувшисьдо судуіз данимпозовом до ОСОБА_2 про припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким припинити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на зерносховище (склад №3), розташований у АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196725912235), яку було вчинено ПН ДМНО Рудкевичем Є.В. на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2021 року; витребувати від ОСОБА_2 зерносховище (склад №3) загальною площею 1083,9 кв.м, розташоване у АДРЕСА_1 .

Передаючи справу за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області місцевий суд керувався тим, що у провадженні господарського суду Дніпропетровської області наразі перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ «Старт-плюс».

Колегія суддів звертає увагу на те, що 20 березня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності15 квітня 2023 року. Вказаним Законом частину 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства викладено у наступній редакції: «Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.».

Згідно ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином, з 15 квітня 2023 року всі справи, в яких стороною є боржник, незалежно від того коли відкрито провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а на суд покладено імперативний обов`язок направити таку справу за підсудністю для розгляду у порядку господарського судочинства.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Колегія суддів наголошує на тому, що жодних вимог до ТОВ АФ Старт-Плюс позивачка ОСОБА_1 не заявляла.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ АФ Старт-Плюс є не стороною у даній справі (сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач ч.1 ст.48 ЦПК України), а є учасником справи (у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи ч.1 ст.42 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції формально поставився до передбачених законом вимог, не дотримався принципів «рівності вихідних умов», не дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді і обґрунтованості судового рішення та помилково дійшов висновку про передачу справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, що призвело до постановлення помилкової ухвали й у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року скасувати, справу направитидля продовженнярозгляду досуду першоїінстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Е.Л.Демченко

Судді: І.Ю.Ткаченко

М.О.Макаров