Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/11976/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/11976/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/11976/23

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична

компанія "Укренерго"

про стягнення 186 596 430,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: Панов Д.І.;

від відповідача: Остапенко С.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 186 596 430,49 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов Типового договору про участь у балансуючому ринку, Правил ринку електричної енергії та вимог цивільного законодавства в установлені строки не сплачено вартість отриманої балансуючої електричної енергії за період лютий-червень 2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 182 217 244,04 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані інфляційні втрати в сумі 2 897 573,78 грн та 3% річних - 1 481 612,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2023.

01.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на Закон України «Про ринок електричної енергії», який встановлює спеціальний алгоритм розрахунків між Оператором системи передачі (надалі - відповідач/ОСП) та постачальником послуг з балансування (надалі - позивач/ППБ), що передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ, та розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування. У зв`язку із систематичним порушенням рядом учасників ринку - сторонами, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед ОСП, рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку. Крім того, відповідач заперечив проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332.

13.09.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Присутній у підготовчому засіданні 14.09.2023 представник позивача повідомив суд про направлення заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 19.10.2023.

14.09.2023 після судового засідання через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 281 845 712,95 грн, з яких: сума основного боргу - 277 262 385,44 грн., 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні нарахування - 2 897 573,78 грн.

17.10.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 19.10.2023 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти прийняття заяви позивача.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки остання подана з дотриманням вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

27.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення.

31.10.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення проти клопотання про відстрочення виконання рішення у справі № 910/11976/23.

01.11.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11976/23 до прийняття постанови об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22.

Представник позивача в судове засідання 02.11.2023 не з`явився.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11976/23.

Суд, на підставі ч. 2 ст.207 ГПК України, залишив без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, як таке, що подано з пропуском строку на стадії судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 відкладено судове засідання у справі на 16.11.2023.

06.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо надання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

Присутній у судовому засіданні 16.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.11.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 871 від 31.05.2019.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.

27.05.2019 ПрАТ «НЕК «Укренерго» сповістило АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0421-41013, дата акцептування 27.05.2019).

Відповідно до п. 1.1. типового договору про участь у балансуючому ринку (надалі - договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до п. 1.2. договору за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.

В пункті 2.2. договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022 року внесено зміни до типового договору про участь у балансуючому ринку.

Відповідно до п. 4.1. договору (в редакції вказаної постанови) виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку. Пункти 4.2-4.4 типового договору виключено.

За умовами п. 4.2., 4.3., 4.4. договору (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022 року) подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) два примірники Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

За змістом п. 5.4. договору на ОСП покладено обов`язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.

Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1., 9.2. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в межах виконання договірних зобов`язань, позивач протягом лютого-серпня 2023 року здійснив продаж відповідачу балансуючої енергії загальною вартістю 277 262 385,44 грн. та направив відповідні рахунки на її оплату на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy).

Зокрема, позивач виставив відповідачу на оплату балансуючої електричної енергії рахунки-фактури (INVOICE) № 1602202300006 від 16.02.2023 на суму 33 286 559,58 грн., №2402202300004 від 24.02.2023 на суму 9 080 478,60 грн., № 2403202300216 від 24.03.2023 на суму 9 581 786,05 грн., №0604202300008 від 06.04.2023 на суму 7 506 128,59 грн., № 1404202300007 від 14.04.2023 на суму 60 148 451,66 грн., №2604202300405 від 26.04.2023 на суму 21 035 272,31 грн., № 0405202300006 від 04.05.2023 на суму 12 000 167,58 грн., № 1605202300199 від 16.05.2023 на суму 6 264 255,35 грн., №2505202300005 від 25.05.2023 на суму 9 334 566,80 грн., №0606202300547 від 06.06.2023 на суму 2 104 004,90 грн., №1506202300004 від 15.06.2023 на суму 2 083 186,88 грн., № 2606202300201 від 26.06.2023 на суму 2 787 763,19 грн., № 06072023000206 від 06.07.2023 на суму 7 004 622,55 грн., №1407202300005 від 14.07.2023 на суму 20 481 864,38 грн., №2607202300204 від 26.07.2023 на суму 9 989 206,09 грн., № 0408202300207 від 04.08.2023 на суму 10 091 774,00 грн., № 1608202300212 від 16.08.2023 на суму 22 050 380,32 грн., № 2408202300233 від 24.08.2023 на суму 14 613 899,28 грн., № 0509202300002 від 05.09.2023 на суму 17 818 017,34 грн.

Також на виконання умов договору між сторонами електронно-цифровим підписом було підписано помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2023 р. № БР/23/02-0421 (за лютий 2023), від 31.03.2023 р. № БР/23/03-0421 (за березень 2023), від 30.04.2023 №БР/23/04-0421 від 30.04.2023 (за квітень 2023), від 31.05.2023 №БР/23/05-0421 (за травень 2023), від 30.06.2023 №БР/23/06-0421 від 30.06.2023 (за червень 2023), від 31.07.2023 №БР/23/07-0421 від 31.07.2023 (за липень 2023), від 31.08.2023 №БР/23/08-0421 від 31.08.2023.

За твердженням позивача, відповідач за отриману балансуючу електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 277 262 385,44 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 2 897 573,78 грн. та 3% річних у розмірі 1 685 753,73 грн, розраховані за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що у зв`язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем, відкритий відповідачем рахунок зі спеціальним призначенням, з якого здійснюються платежі на користь позивача, не накопичує в достатній мірі кошти для належного проведення відповідачем розрахунків перед позивачем. Крім того, відповідач вказав на необґрунтованість розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, здійснених позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 27.05.2019 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Дніпроенерго» виникли договірні відносини, у зв`язку з приєднанням позивача до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0421-41013, дата акцептування 27.05.2019).

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалося судом вище, умовами п. 4.1. договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.

За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку не підписання та/або не направлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022 року внесено зміни до типового договору про участь у балансуючому ринку.

Згідно з п. 4.1. договору (в редакції наведеної постанови) виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку. Пункти 4.2. - 4.4. типового договору виключено.

Відповідно до п. 4.2., 4.3., 4.4. договору (в редакції наведеної постанови) подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) два примірники Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

В п. 7.2.1. Правил ринку унормовано, що ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

Відповідно до пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами електронно-цифровим підписом було підписано помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2023 р. № БР/23/02-0421 (за лютий 2023), від 31.03.2023 р. № БР/23/03-0421 (за березень 2023), від 30.04.2023 №БР/23/04-0421 від 30.04.2023 (за квітень 2023), від 31.05.2023 №БР/23/05-0421 (за травень 2023), від 30.06.2023 №БР/23/06-0421 від 30.06.2023 (за червень 2023), від 31.07.2023 №БР/23/07-0421 від 31.07.2023 (за липень 2023), від 31.08.2023 №БР/23/08-0421 від 31.08.2023. Такий порядок підписання актів узгоджується із п. 4.4. договору.

Вищевказані акти за лютий-серпень 2023 року підписані сторонами КЕП із застосування системи «АСКОД Онлайн», про що зазначено в цих актах.

У відповідності до п. 4.2. договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Відповідно до пункту 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (у редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків (АР) на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

В пункті 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

На оплату балансуючої електричної енергії позивач виставив відповідачу рахунки-фактури (INVOICE) № 1602202300006 від 16.02.2023 на суму 33 286 559,58 грн., №2402202300004 від 24.02.2023 на суму 9 080 478,60 грн., № 2403202300216 від 24.03.2023 на суму 9 581 786,05 грн., №0604202300008 від 06.04.2023 на суму 7 506 128,59 грн., № 1404202300007 від 14.04.2023 на суму 60 148 451,66 грн., №2604202300405 від 26.04.2023 на суму 21 035 272,31 грн., № 0405202300006 від 04.05.2023 на суму 12 000 167,58 грн., № 1605202300199 від 16.05.2023 на суму 6 264 255,35 грн., №2505202300005 від 25.05.2023 на суму 9 334 566,80 грн., №0606202300547 від 06.06.2023 на суму 2 104 004,90 грн., №1506202300004 від 15.06.2023 на суму 2 083 186,88 грн., № 2606202300201 від 26.06.2023 на суму 2 787 763,19 грн., № 06072023000206 від 06.07.2023 на суму 7 004 622,55 грн., №1407202300005 від 14.07.2023 на суму 20 481 864,38 грн., №2607202300204 від 26.07.2023 на суму 9 989 206,09 грн., № 0408202300207 від 04.08.2023 на суму 10 091 774,00 грн., № 1608202300212 від 16.08.2023 на суму 22 050 380,32 грн., № 2408202300233 від 24.08.2023 на суму 14 613 899,28 грн., № 0509202300002 від 05.09.2023 на суму 17 818 017,34 грн. (направлені на електронну пошту відповідача settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy, що підтверджується роздруківками електронної пошти та знімків екранів комп`ютера).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20).

Роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п. 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21). При цьому, осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).

Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20).

Представлені позивачем роздруківки знімків екранів комп`ютера підтверджують факт направлення відповідачу рахунків-фактур за спірний період.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк оплати поставленої позивачем у лютому-серпні 2023 року балансуючої електричної енергії є таким, що настав.

Отже, наявність та розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за Договором підтверджуються належними та допустимими доказами на суму у розмірі 277 262 385,44 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором нараховано 3% річних у сумі 1 685 753,73 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 897 573,78 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора, у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що у зв`язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем, відкритий відповідачем рахунок зі спеціальним призначенням, з якого здійснюються платежі на користь позивача, не накопичує в достатній мірі кошти для належного проведення відповідачем розрахунків перед позивачем.

Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути взято до уваги судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати за балансуючу електричну енергії та не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, в тому числі і ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Крім того, відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення, в якому просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11976/23 на 1 (один) рік з дня прийняття відповідного рішення.

Як на підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує, що: вартість балансуючої електричної енергії сплачується саме з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників балансуючого ринку, а отже відповідач не мав права та можливості направити кошти на розрахунки із позивачем, які були б отримані поза балансуючим ринком. До того ж, заявником наголошено, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Крім того, стягнення з відповідача заборгованості за рішенням суду в умовах воєнного стану може призвести до зупинки належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України.

За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11976/23 на 1 (один) рік з дня прийняття вказаного рішення.

Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Поряд із тим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Разом із тим, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши заяву про відстрочку виконання рішення, враховуючи те, що заявником не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником, суд вважає заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 939 400,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (ідентифікаційний код 00130872, місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20) суму основного боргу в розмірі 277 262 385 грн 44 коп., 3% річних - 1 685 753,73 грн 73 коп., інфляційні витрати - 2 897 573 грн 78 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочення виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.11.2023.

Суддя А.І. Привалов