Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/11976/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 910/11976/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Лозовицький М.С. (посвідчення адвоката № 5208 від 19.10.2018)

від відповідача: Остапенко С.Л. (посвідчення адвоката № 818 від 23.06.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (повний текст рішення складено та підписано 28.11.2023)

у справі № 910/11976/23 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 186 596 430,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідача) про стягнення 281 845 712,95 грн, з яких: сума основного боргу - 277 262 385,44 грн, 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні нарахування - 2 897 573,78 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем в порушення умов Типового договору про участь у балансуючому ринку, Правил ринку електричної енергії та вимог цивільного законодавства в установлені строки не сплачено вартість отриманої балансуючої електричної енергії за період лютий-серпень 2023, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 277 262 385,44 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані інфляційні втрати в сумі 2 897 573,78 грн та 3% річних - 1 685 753,73 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" суму основного боргу в розмірі 277 262 385,44 грн, 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні витрати - 2 897 573,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн. Відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції:

- не врахував законодавчі вимоги щодо порядку розрахунків на балансуючому ринку, а також не врахував обставини, що виключають вину відповідача в порушенні строків проведення розрахунків;

- не перевірив факт виставлення у належний спосіб рахунків- фактур для оплати придбаної балансуючої електричної енергії;

- безпідставно прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог;

- вирішив даний спір на підставі неналежних і недостовірних доказів;

- неправильно визначив строки розрахунків за придбану електричну енергію;

- залишив поза увагою той факт, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту;

- безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що твердження відповідача про наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Крім того, на думку позивача, посилання відповідача на існування заборгованості третіх осіб перед відповідачем є безпідставним, оскільки згідно ст. 617 Цивільного кодексу України не є підставою для звільнення від відповідальності, зокрема, недодержанням своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у божника необхідних коштів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11976/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі № 910/11976/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2024.

В судове засідання, яке відбулося 20.03.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (позивач) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 871 від 31.05.2019.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.

27.05.2019 ПрАТ "Н"К "Укренерго" сповістило АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору № 0421-41013, дата акцептування 27.05.2019).

Відповідно до п. 1.1 типового договору про участь у балансуючому ринку (надалі - договір) цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

За змістом п. 1.2 договору за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.

В пункті 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022 внесено зміни до типового договору про участь у балансуючому ринку.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції вказаної постанови) виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку. Пункти 4.2-4.4 типового договору виключено.

За умовами п. 4.2, 4.3, 4.4 договору (в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022) подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) два примірники Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

За змістом п. 5.4 договору на ОСП покладено обов`язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.

Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, 9.2 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в межах виконання договірних зобов`язань, позивач протягом лютого - серпня 2023 здійснив продаж відповідачу балансуючої енергії загальною вартістю 277 262 385,44 грн та направив відповідні рахунки на її оплату на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy).

Зокрема, позивач виставив відповідачу на оплату балансуючої електричної енергії рахунки-фактури (INVOICE) № 1602202300006 від 16.02.2023 на суму 33 286 559,58 грн, № 2402202300004 від 24.02.2023 на суму 9 080 478,60 грн, № 2403202300216 від 24.03.2023 на суму 9 581 786,05 грн, № 0604202300008 від 06.04.2023 на суму 7 506 128,59 грн, № 1404202300007 від 14.04.2023 на суму 60 148 451,66 грн, № 2604202300405 від 26.04.2023 на суму 21 035 272,31 грн, № 0405202300006 від 04.05.2023 на суму 12 000 167,58 грн, № 1605202300199 від 16.05.2023 на суму 6 264 255,35 грн, № 2505202300005 від 25.05.2023 на суму 9 334 566,80 грн, № 0606202300547 від 06.06.2023 на суму 2 104 004,90 грн, № 1506202300004 від 15.06.2023 на суму 2 083 186,88 грн, № 2606202300201 від 26.06.2023 на суму 2 787 763,19 грн, № 06072023000206 від 06.07.2023 на суму 7 004 622,55 грн, № 1407202300005 від 14.07.2023 на суму 20 481 864,38 грн, № 2607202300204 від 26.07.2023 на суму 9 989 206,09 грн, № 0408202300207 від 04.08.2023 на суму 10 091 774,00 грн, № 1608202300212 від 16.08.2023 на суму 22 050 380,32 грн, № 2408202300233 від 24.08.2023 на суму 14 613 899,28 грн, № 0509202300002 від 05.09.2023 на суму 17 818 017,34 грн.

Також на виконання умов договору між сторонами електронно-цифровим підписом було підписано помісячні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: від 28.02.2023 № БР/23/02-0421 (за лютий 2023), від 31.03.2023 № БР/23/03-0421 (за березень 2023), від 30.04.2023 № БР/23/04-0421 від 30.04.2023 (за квітень 2023), від 31.05.2023 № БР/23/05-0421 (за травень 2023), від 30.06.2023 № БР/23/06-0421 від 30.06.2023 (за червень 2023), від 31.07.2023 № БР/23/07-0421 від 31.07.2023 (за липень 2023), від 31.08.2023 № БР/23/08-0421 від 31.08.2023.

За твердженням позивача, відповідач за отриману балансуючу електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 277 262 385,44 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 2 897 573,78 грн та 3% річних у розмірі 1 685 753,73 грн, розраховані за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" суму основного боргу в розмірі 277 262 385,44 грн, 3% річних - 1 685 753,73 грн, інфляційні витрати - 2 897 573,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн. Відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 4.1. договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.2, 4.3, 4.4 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

В п. 7.2.1. Правил ринку унормовано, що ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

Відповідно до п. 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Як вже було встановлено судом першої інстанції вище, на виконання умов договору між сторонами електронно-цифровим підписом було підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: від 28.02.2023 № БР/23/02-0421 на суму 43 079 408,11 грн, від 31.03.2023 № БР/23/03-0421 на суму 20 529 075,84 грн, від 30.04.2023 № БР/23/04-0421 на суму 96 899 540,44 грн, від 31.05.2023 № БР/23/05-0421 на суму 22 703 315,40 грн, від 30.06.2023 № БР/23/06-0421 на суму 12 860 471,26 грн, від 31.07.2023 № БР/23/07-0421 на суму 41 660 293,97 грн, від 30.08.2023 № БР/23/08-0421 на суму 54 704 907,30 грн. Такий порядок підписання актів узгоджується із п. 4.4 договору.

Акти за лютий - серпень 2023 року підписані сторонами КЕП із застосування системи "АСКОД Онлайн", про що зазначено в цих актах.

Згідно п. 4.2. договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (у редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків (АР) на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

В п. 7.7.4 Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

На оплату балансуючої електричної енергії позивач виставив відповідачу рахунки-фактури (INVOICE) № № 1602202300006 від 16.02.2023, № 2402202300004 від 24.02.2023, №2403202300216 від 24.03.2023, № 0604202300008 від 06.04.2023, № 1404202300007 від 14.04.2023, № 2604202300405 від 26.04.2023, № 0405202300006 від 04.05.2023, №1605202300199 від 16.05.2023, № 2505202300005 від 25.05.2023, № 0606202300547 від 06.06.2023, № 1506202300004 від 15.06.2023, № 2606202300201 від 26.06.2023, № 0607202300206 від 06.07.2023, № 1407202300005 від 14.07.2023, № 2607202300204 від 26.07.2023, № 0408202300207 від 04.08.2023, №1608202300212 від 16.08.2023, № 2408202300233 від 24.08.2023 та № 0509202300002 від 05.09.2023 (направлені на електронну пошту відповідача settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy, що підтверджується роздруківками електронної пошти та знімків екранів комп`ютера).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Вказаним Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 Цивільного кодексу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20).

Роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, установленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п. 82 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21). При цьому, осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).

Надані позивачем роздруківки знімків екранів комп`ютера підтверджують факт направлення відповідачу рахунків-фактур за спірний період.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія висновку, що строк оплати поставленої позивачем у лютому - серпні 2023 року балансуючої електричної енергії є таким, що настав.

Щодо твердження скаржника про те, що законом установлено спеціальний алгоритм розрахунків між ОСП та ППБ, який передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ, та розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування, колегія суддів відзначає наступне.

Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Частиною третьою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

Згідно з ч. 7 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Зі змісту наведеної статті Закону вбачається, що її приписи не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, означеними положеннями передбачено можливість відповідача, з метою належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що у свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. У той же час, ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Відповідно до п. 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 № 307, у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, адміністратор розрахунків (АР) на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.

Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка (п. 7.7.4 Правил ринку).

Положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, наведеними в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №910/9216/22.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено суду відсутність у нього обов`язку з оплати вартості поставленої позивачем у лютому - серпні 2023 року балансуючої електроенергії, строки виконання якого настав.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" не в повному обсязі здійснило розрахунок за отриману балансуючу електричну енергію, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість в сумі 182 217 244,04 грн. Одночасно, в процесі вирішення спору заборгованість відповідача збільшилась з урахуванням обсягів поставок за липень - серпень 2023 року. Остаточно заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір основного боргу становить 277 262 385,44 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 277 262 385,44 грн та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 277 262 385,44 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2 897 573,78 грн інфляційних нарахувань та 1 685 753,73 грн 3% річних, розрахунок яких є арифметично вірним.

Щодо тверджень скаржника про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників. Суд враховує, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії та відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21 та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині відмови у клопотанні відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11976/23 на 1 (один) рік, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Відмовляючи у клопотанні про відстрочення виконання рішення у справі №910/11976/23 суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником.

Як на підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач посилався на наступні обставини, що: вартість балансуючої електричної енергії сплачується саме з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників балансуючого ринку, а отже відповідач не мав права та можливості направити кошти на розрахунки із позивачем, які були б отримані поза балансуючим ринком. До того ж, заявником наголошено, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Крім того, стягнення з відповідача заборгованості за рішенням суду в умовах воєнного стану може призвести до зупинки належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України.

Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За таких обставин, скаржником не спростовано висновків господарського суду щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, а тому такі доводи відхиляються апеляційним судом.

Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/11976/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/11976/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.09.2024 після повернення головуючого судді Іоннікової І.А. з відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська