Ухвала

від 24.11.2023 по справі 5019/1274/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" листопада 2023 р. м. Рівне Справа №5019/1274/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (35800, Рівненська область, Рівненський район, м. Острог, проспект Незалежності, буд. 9) Тетяни Думи про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісава" до Сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" про стягнення 470 384 грн 70 коп.

від Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 11.07.2012 було частково задоволено позов ТОВ "ВІСАВА" до СГПП "ЗІРКА" про стягнення 470 384,70 грн і стягнуто з відповідача на користь позивача 185 742,16 грн - основного боргу, 37 630,35 грн - курсову різницю, 73 474,10 грн - пені, 119 739,66 грн - 28% річних, 43 944,98 грн - інфляційних втрат, а також 4 605,24 грн - державного мита і 231,05 грн - витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.07.2012 на примусове виконання рішення від 11.07.2012 видано відповідний наказ №5019/1274/11.

У виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу від 27.07.2012 було замінено стягувача (кредитора) з ТОВ "ВІСАВА" на ТОВ "МВК "Омега" (згідно ухвали від 24.09.2012) і з ТОВ "МВК "Омега" на ТОВ "Компанія "Нотапс" (згідно ухвали від 16.08.2021).

03.08.2023 від начальника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяни Думи надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника СГПП "Зірка" - Рудика О.В. без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань, вважаючи, що перебування за кордоном керівника товариства-боржника утруднить виконання рішення суду.

На момент отримання Господарським судом Рівненської області вищезазначеного подання, матеріали справи перебували у Верховному Суді у зв`язку з касаційним оскарженням Острозьким відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2023.

Так, ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною скаргою органу ДВС, призначено її до розгляду у порядку письмового провадження, а справу №5019/1274/11 - витребувано з Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 04.08.2023 вирішення питання про призначення/повернення подання начальника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника СГПП "Зірка" - відкладено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2023 касаційну скаргу Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишено без задоволення, а додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 - без змін.

Також, постановою Верховного Суду від 31.10.2023 частково задоволено заяву ТОВ "Компанія Нотапс" і постановлено стягнути з Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ТОВ "Компанія Нотапс" 4 450,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №5019/1274/11 в суді касаційної інстанції, Господарському суду Рівненської області доручено видати відповідний наказ.

23.11.2023 матеріали справи №5019/1274/11 повернулись до Господарського суду Рівненської області.

23.11.2023 Господарським судом Рівненської області, на виконання постанови Верховного Суду від 31.10.2023, видано відповідний наказ.

Ухвалою від 23.11.2023 розгляд подання начальника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяни Думи призначено у судовому засіданні на 24.11.2023.

24.11.2023 начальник Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяна Дума у судове засідання не з`явилась, заявивши клопотання про проведення судового засідання без її участі.

Судом при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника встановлено наступне.

Обґрунтовуючи заявлене подання, державний виконавець вказує на те, що 31.08.2012 року відділом ДВС Острозького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №34066143 по виконанню наказу №5019/1274/11 від 27.07.2012, виданого Господарським судом Рівненської області про стягнення з СГПП "ЗІРКА" на користь ТОВ "ВІСАВА" 465 367,54 грн - боргу.

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем вживаються заходи, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Рудик О.В. є керівником СГПП "Зірка". На даний час він перебуває на території України, проте виїзд Рудика О.В. за кордон та подальше його перебування за кордоном може ускладнити виконання рішення суду та взагалі унеможливити подальше його виконання.

До подання додано клопотання стягувача - ТОВ "Компанія "Нотапс" від 27.05.2023 про здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №34066143, адресоване Острозькому відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Підставою для заявлення даного клопотання став факт, що наказ не виконується протягом 11-ти років.

Господарський суд, розглянувши подання державного виконавця, прийшов до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, відповідно до положень ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Положеннями наведеної статті законодавцем чітко окреслено коло осіб, які можуть бути піддані такому заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що охоплює лише фізичну особу, яка має статус боржника у виконавчому провадженні.

Отже, на відміну від положень пп.19 п.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", приписи ст. 337 ГПК України не передбачають повноважень господарського суду зі встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи, а визначає можливість тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.

В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на співвідношення вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" і норм ГПК як загальної і спеціальної норми права.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, Розділ "V" ГПК України напряму регулює питання, пов`язані з виконанням судових рішень саме у господарських справах, зокрема, ст. 337 - щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" регулює питання щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), тобто не лише рішень господарського суду.

Таким чином, в даному випадку, п.19 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до ст. 337 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при виконанні не лише рішень господарського суду, а і судів цивільної, адміністративної юрисдикцій, третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Аналогічний висновок щодо співвідношення норм Закону України "Про виконавче провадження", як загальної і норм ГПК України, як спеціальної - викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 920/149/18 (Провадження №12-297гс18).

Тому приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження (широке коло відносин) має право, в порядку п.19 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" звернутись до суду із поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Проте, господарський суд при розгляді такого подання має керуватись нормами ГПК України в межах своїх повноважень, а саме: ст. 337 ГПК України ("Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", розділу V ГПК України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах).

З огляду на викладене, суд враховує, що боржником за наказом Господарського суду Рівненської області від 27.07.2012, виданим на виконання рішення від 11.07.2012 у справі №5019/1274/11, є юридична особа - СГПП "Зірка", тому, з огляду на положення ст. 337 ГПК України, у суду відсутні повноваження на задоволення подання начальника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяни Думи про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника СГПП "Зірка" - Рудика О.В. без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань.

Крім того, розглядаючи заявлене подання, господарський суд звертає увагу і на те, що відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань.

Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Проте, звертаючись з відповідним клопотанням, начальник Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції обмежився лише посиланням на ухилення боржника від виконання зобов`язань по рішенню суду, не підтвердивши своє твердження будь-якими доказами, що позбавляє суд можливості оцінити їх на предмет підставності.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України Рудики О.В. реально забезпечить виконання рішення суду, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

Отже, неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, серед іншого є підставою для відмови у задоволенні подання.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання начальника Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяни Думи про тимчасове обмеження особи (боржника) виїзду за межі України Рудика О.В. до виконання ним своїх зобов`язань задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 337, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Острозького відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Тетяни Думи про тимчасове обмеження особи керівника боржника Сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" (с. Оженин, Острозький р-н, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 33408742) Рудика Олександра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань в частині сплати заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у порядку.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК