Рішення

від 20.11.2023 по справі 922/3802/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023м. ХарківСправа № 922/3802/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (67633, Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 43435133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, ідентифікаційний код 44772281) про стягнення 1 612 511,89 грн за участю представників сторін:

позивача - адвоката Стратулата С.Д.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (відповідач) про стягнення з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог основного боргу - 1 236 161,60 грн, інфляційних втрат - 8 953, 95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн, всього: 1 612 511,89 грн.

Крім того, позивач просить з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог повернути позивачу судовий збір в сумі 12 576,09 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 12 361,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про перевезення вантажу №20012023 від 20.01.2023 щодо сплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2023 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3802/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2023 року о 09:40. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

10.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№27555), в якій він просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50 000,00 грн у зв`язку зі сплатою відповідачем згідно платіжної інструкції №243 від 01.09.2023, інші вимоги просив суд залишити без змін.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 16.10.2023 про відкладення підготовчого засідання на 06.11.2023 о 09:40.

30.10.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог (вх.№29579), в якому він просив суд залишити без розгляду подану заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 50 тис. грн. основного боргу та зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу на 50 000 грн, а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 1 236 161,60 грн, повернути позивачу судовий збір в сумі 12 576,09 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 12 361,60 грн та підтверджені документально витрати на професійну правничу допомогу, які будуть надані після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 прийнято до розгляду заяву позивача (вх.№29579 від 30.10.2023) про зменшення розміру позовних вимог, вирішено розгляд справи продовжувати з урахуванням зменшення розміру позовних вимог до 1 612 511,89 грн, з яких: основний борг - 1 236 161,60 грн, інфляційні втрати - 8 953,95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06.11.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2023 об11:50.

Присутній у судовому засіданні 20.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлений ухвалою суду від 06.11.2023 в порядкустатей 120-121 ГПК України, яку надіслано за адресою місцезнаходження відповідача: 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, яка вказана у позовній заяві позивачем та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600232330861) не була вручена та 14.11.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Також, суд намагався повідомити відповідача про дату, час і місце цього засідання телефонограмою 16.11.2023, проте за номером, який вказано позивачем у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (абонент не відповідає).

Крім того, суд звертає увагу, що копію ухвали суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі було надіслано за вказаною адресою місцезнаходження відповідача, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102272478936) не була вручена та 27.09.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Відповідно до змісту ч. 3ст. 242 ГПК України(в редакції станом на час відкриття провадження у справі) рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України(в редакції станом на час відкриття провадження у справі) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленогостаттею 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

Відтак днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 27.09.2023.

В ухвалі суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі судом встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Отже відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 12.10.2023, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2статті 178 ГПК України.

Також, суд зазначає, що за приписами ч.ч. 1, 2ст. 2 ГПК Українизавданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі Фрідлендер проти Франції, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Господарський суд виходить з того, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 20 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРІДІАН (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Н-ВЕКТОР (Експедитор) було укладено договір перевезення вантажу № 20012023 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довіренний йому Замовником вантаж, (надалі іменується "Вантаж" (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "Вантажоодержувач"), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах встановлених цим Договором та заявками до нього.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу, встановлюється в заявках до Договору, що є невід`ємними частинами Договору. Розрахунки між Експедитором і Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Експедитора. При цьому Замовник оплачує Експедитору 80% від вартості перевезеної партії протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту вигрузки вантажу в пункті призначення та отримання рахунку. Замовник проводить остаточний розрахунок після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та надання Замовнику наступних документів: оригінал рахунку на перевезений Товар; оригінал акту-приймання передачі наданих послуг, підписаного обома Сторонами; оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою про розвантаження в пункті призначення.

Моментом виконання оплати вважається день зарахування коштів на рахунок Експедитора (п.4.3. договору).

Акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути наданий Експедитором Замовнику протягом 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, повинен підписати такий акт, або у разі незгоди з актом, надати Експедитору свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом 5-ти робочих днів Замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги Експедитора вважаються наданими якісно та в повному обсязі та прийнятими Замовником без претензій (п.4.4. договору).

Згідно з п. 7.1. договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Відповідно до п. 7.2. договору строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023.

Згідно з п. 7.4. договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Сторони погодили, що при реалізації цього договору (після його підписання) в разі отримання будь-якою із його Сторін факсимільним або електронним зв`язком документів, з відповідним відтиском печатки, що в тій чи іншій мірі стосується виконання Сторонами цього Договору - вони мають силу оригіналу до моменту отримання самого оригіналу документу (п.7.5. договору).

Як убачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач надав послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 446 577,26 грн, а відповідач прийняв дані послуги, про що свідчать підписані сторонами Акти надання послуг за № 1 від 30.01.2023 на загальну суму 316 860,00 грн, № 4 від 30.01.2023 на загальну суму 315 095,57 грн, № 29 від 03.02.2023 на загальну суму 240 468,34 грн, № 38 від 07.02.2023 на загальну суму 241 860,34 грн, № 39 від 08.02.2023 на загальну суму 367 361,87 грн, № 43 від 10.02.2023 на загальну суму 149972,00 грн, №66 від 14.02.2023 на загальну суму 210250,30 грн, № 93 від 16.02.2023 на загальну суму 297 714,41 грн, № 103 від 21.02.2023 на загальну суму 306 994,43 грн та товарно-транспортні накладні, які додані до цих актів.

Проте, відповідач оплатив послуги частково на загальну суму 1 160 415,66 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями, випискою карткового рахунку 361 за 2023 рік та підписаним сторонами Актом взаємних розрахунків від 21.02.2023, відповідно до якою станом на 07.06.2023 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 1 286161,60 грн.

У порядку досудового врегулювання спору між сторонами, позивач направив на електрону адресу відповідача претензію вих. №13/06 від 13.06.2023, у відповідь на яку відповідач надав гарантійний лист вих. №1/08 від 01.08.2023, в якому повністю визнав заборгованість на загальну суму 1 286 161,94 грн за договором та зобов`язався повністю сплатити її до 22.08.2023.

Проте, як стверджує позивач, станом на день звернення до суду з цим позовом відповідач заборгованість у розмірі 1 286 161,94 грн за договором не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог основного боргу - 1 236 161,60 грн, інфляційних втрат - 8 953, 95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн, всього: 1 612 511,89 грн.

Відповідач в установлений судом строк відзив на позов до суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою наявний у матеріалах справи договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України та статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За умовами частини 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 931 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк, протягом якого відповідач зобов`язаний виконати обов`язок по сплаті позивачу вартості наданих послуг, настав.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно вказаного договору в сумі 1 236 161,60 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Щодо решти вимог про стягнення інфляційних втрат - 8 953,95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн, суд зазначає наступне.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.1. договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 5.10. договору за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник платить Експедитору пеню, що обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг за договором, а тому позивач правомірно нарахував до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат - 8 953,95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ураховуючи те, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог, судовий збір у розмірі 750,01 грн, сплачений позивачем за подання до суду даної позовної заяви підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, решта сума судового збору у розмірі 24 187,68 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 179, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 906, 908, 909, 916 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 73-75, 77, 80, 177, 178, 203, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, ідентифікаційний код 44772281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (67633, Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 43435133) основний борг - 1 236 161,60 грн, інфляційні втрати - 8 953,95 грн, 3% річних - 21 095,21 грн та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 346 301,13 грн, всього: 1 612 511,89 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 24 187,68 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, ідентифікаційний код 44772281).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, ідентифікаційний код 44772281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (67633, Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 43435133) судовий збір в сумі 24 187,68 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Заяву представника позивача про повернення судового збору (вх.№29579 від 30.10.2023) - задовольнити частково.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (67633, Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 43435133) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 750,01 грн, сплачений до Господарського суду Харківської області платіжною інструкцією № 735 від 21.08.2023, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" (67633, Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 43435133).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРІДІАН" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 8, офіс 5, ідентифікаційний код 44772281).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XI "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "28" листопада 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова