Ухвала

від 27.11.2023 по справі 910/4670/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4670/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Імпорт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023

(головуючий - Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Кравчук Г.А.)

у справі №910/4670/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Імпорт"

про стягнення 919 927,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (далі - ТОВ "ДСВ Логістика") звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Імпорт" (далі - ТОВ "Люкс Імпорт") 543 987,76 грн основного боргу, 168 597,85 грн пені, 163 196,32 грн штрафу, 34 029,32 грн втрат від інфляції та 10 115,88 грн 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №SC/AF-009647 від 03.08.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4670/23 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Люкс Імпорт" на користь ТОВ "ДСВ Логістика" 42 669,23 грн суми заборгованості, 21 575,37 пені, 1 294,52 грн 3% річних, та 2 035,98 грн втрат від інфляції, а також 1 013,63 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №910/4670/23 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/4670/23 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з ТОВ "Люкс Імпорт" на користь ТОВ "ДСВ Логістика" 543 987,76 грн основного боргу, 111 956,09 грн пені, 18 733, 36 грн інфляційних втрат, 6 717,37 грн 3% річних, а також 10 220,91 грн судового збору, сплаченого за подання позову. 3. У задоволенні решти позовних вимоги відмовити." Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №910/4670/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 у справі №910/4670/23 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"1.Заяву ТОВ "Люкс Імпорт" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. 2. Стягнути з ТОВ "ДСВ Логістика" на користь ТОВ "Люкс Імпорт" 9 007,87 грн судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції. 3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити." Стягнуто з ТОВ "Люкс Імпорт" на користь ТОВ "ДСВ Логістика" 13 810,93 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

09.11.2023 ТОВ "Люкс Імпорт" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №910/4670/23 разом з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Люкс Імпорт", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №910/4670/23 є стягнення 919 927,13 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваного судового рішення, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що: перегляд у касаційному порядку вказаного рішення суду апеляційної інстанції матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань належної оцінки доказам та необхідності беззастережного дотримання принципу, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється виключно державною мовою (частина 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»); формування висновку Верховним Судом сформує однакове застосування норм матеріального та процесуального права, забезпечить рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Вказує, що єдине застосування законодавства підтверджує довіру до відправлення правосуддя в державі, а тому формування правової позиції має вирішальне значення для правозастосовної практики та гарантуватиме законності та справедливості здійснення правосуддя в Україні. Окрім того зазначає, що справа №910/4670/23 має виняткове значення для скаржника.

Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Окрім того, посилання скаржника на те, що справа №910/4670/23 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовим рішенням суду попередньої інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №910/4670/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "Люкс Імпорт" подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Люкс Імпорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №910/4670/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Оскільки Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційому порядку не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Імпорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №910/4670/23.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

Н.М. Губенко