Ухвала

від 16.11.2023 по справі 569/13755/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13755/23

1-кс/569/8682/23

УХВАЛА

16 листопада 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисників підозрюваного адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 ,яке погоджено керівником Рівненської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ст. 368-5, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Рівненського міського суду звернувся слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , із клопотанням, яке погоджено із керівником Рівненської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що Слідчими третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023240030000079 від 26.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ст. 368-5, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України та за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Пеньки Старкостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент вчинення злочину), у військовому званні «полковник».

Суть повідомленої підозри ОСОБА_5 і правова кваліфікація кримінального правопорушення: установлено, що полковник ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Наказом Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 07.03.2022 №193 полковника ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - ОК «ІНФОРМАЦІЯ_3»).

Наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 10.03.2022 №43 полковника ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ІНФОРМАЦІЯ_2 з 22.04.2023 проходив військову службу по мобілізації солдат ОСОБА_11 , призваний 07.06.2022 на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 , який, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 22.04.2023 №15-РС, призначений на посаду водія ІНФОРМАЦІЯ_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов`язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і по цей час.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України, а тому на нього поширюються вимоги Статутів Збройних Сил України та нормативні акти Міністерства оборони України, який останній повинен беззастережно дотримуватися.

Під час проходження військової служби, полковник ОСОБА_5 , як військова службова особа, яка займає посаду керівної ланки, відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, свято і непорушно додержуватись їх, знати та виконувати свої службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, поводитись з гідністю і честю та не вдаватись до негідних вчинків, а також бути прикладом для інших військовослужбовців.

Так, 26.04.2023, близько 19 год 50 хв, тобто у період дії на території України воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок чужого майна шляхом відкритого його викрадення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди власнику і бажаючи її настання, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого в момент заподіяння, підійшов до ОСОБА_11 , який також знаходився в цій кімнаті, умисно наніс йому один удар кулаком правої руки у ліву скроневу ділянку голови в області лівого ока, після чого, стоячи зліва від ОСОБА_11 , схопив його своїми обома руками за предмети одягу у ділянці лопаток (спини з-заду), застосовуючи власну фізичну силу різко нахилив його до низу, умисно наніс потерпілому другий удар коліном своєї правої ноги у ділянку грудей з переду ближче до шиї, від чого ОСОБА_11 відчув різкий біль у грудній клітині, відштовхнув його обома руками від себе та наказав ОСОБА_11 негайно передати йому свій мобільний телефон «IPhone 13 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 вартістю 37153,00 грн., в якому знаходилася активована картка оператора мобільного зв`язку «Київстар», а також повідомити пароль до цього телефону, що ОСОБА_11 і зробив ураховуючи обставини, що склалися, застосування щодо нього психологічний примус та фізичного насильства зі сторони ОСОБА_5 , проти своєї волі передав йому свій мобільний телефон із паролем, який ОСОБА_5 умисно, протиправно, незаконно привласнив, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

Також, відповідно до вимог ст. ст. 31, 32, 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. За своїми військовими званнями начальниками є: полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу.

Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.

Згідно з положеннями ст. ст. 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, полковник ОСОБА_5 під час проходження військової служби являється за своїм військовим званням начальником по відношенню до солдата ОСОБА_11 .

Згідно з приміткою (п. 1) до ст. 425 КК України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування, тобто начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 - полковник ОСОБА_5 є військовою службовою особою.

Згідно з вимогами ст. ст. 3, 21, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, полковник ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, сприяти у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, вимагати підпорядкування від своїх підлеглих, не припускаючись при цьому брутальності та приниження їх гідності.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов`язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

На підставі ст.ст. 110, 111, 113 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів досудового розслідування та інших державних органів у разі, зокрема, незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості. Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

Разом з тим, полковник ОСОБА_5 , будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись військовою службовою особою та начальником відносно солдата ОСОБА_11 за військовим званням, достовірно знаючи вищевказані статутні вимоги, які регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями, маючи на меті застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого, вирішив умисно застосувати насильство щодо свого безпосереднього підлеглого військовослужбовця за наступних обставин.

Так, 26.04.2023, близько 20 год 00 хв. начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_5 являючись начальником відносно солдата ОСОБА_11 , діючи за сприяння та пособництва начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_9 , діючи в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, перебуваючи за місцем свого проживання у приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на застосування психологічного насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, з метою спричинення йому моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, будучи невдоволеним фактом можливої співпраці солдата ОСОБА_11 з відповідними правоохоронними органами щодо викриття його та ОСОБА_9 протиправної діяльності, організував та реалізував механізм застосування насильства щодо підлеглого ОСОБА_11 , а саме тримаючи в правій руці предмет заздалегідь підготовлений для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді дерев`яної бити, умисно наніс солдату ОСОБА_11 один удар дерев`яною битою у ділянку передпліччя правої руки, один удар у ділянку правого плеча, один удар у потиличну ділянку голови з права та один удар у задню ділянку стегна лівої ноги, у подальшому примусив стати його на коліна та впродовж наступних приблизно 10 хвилин словесно ображав та погрожував фізичною розправою, чим завдав потерпілому солдату ОСОБА_11 додаткових психологічних страждань.

Водночас, за вказаних обставин та у вказаний час начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_9 , умисно підтримуючи протиправний умисел свого керівника - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_5 , вчинив пособництво щодо застосування насильства щодо солдата ОСОБА_11 , а саме надавав поради ОСОБА_5 про нанесення більшої кількості ударів по ОСОБА_11 , та з метою унеможливлення можливого супротиву ОСОБА_11 перебував поруч з останнім та додатково здійснював психологічний тиск і за допомогою свого мобільного телефону марки «Iphone 13PRO» здійснював фільмування процесу завдання останньому тілесних ушкоджень, при цьому словесно ображав та погрожував фізичною розправою, чим завдав потерпілому солдату ОСОБА_11 додаткових психологічних страждань.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 2 та 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частини 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України - в організації застосування та застосуванні військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, встановлено, що відповідно до статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 20 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яку ратифіковано Верховною радою України із заявами Законом № 251-V ( 251-16 ) від 18.10.2006 за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Крім того, частиною 8 статті 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, зобов`язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

На військових посадових осіб поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час проведення приписки до призовних дільниць, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України - під час призову на військову службу та проходження зборів зобов`язані ознайомити громадян України з їхніми правами та обов`язками згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОК «ІНФОРМАЦІЯ_3» є суб`єктом, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень Примітки до ст. 368-5 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.

Так, ОСОБА_5 при вступі до лав Збройних Сил України, відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», склав Військову присягу на вірність народу України та присягнув бути вірними та відданими українському народові, непохитно стояти на сторожі свободи і незалежності української держави, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та неухильно дотримуватися Конституції та законів України.

Перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_5 знав та розумів, що відповідно до пункту 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, на нього, у тому числі, покладено обов`язки додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно, у період з 07.03.2022 по теперішній час, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОК «ІНФОРМАЦІЯ_3», набув активів вартістю 46 572 791, 01 грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи, за наступних обставин.

08.03.2022 під № 9 виконавчим комітетом Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано - Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідно частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно із частиною 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» деклараціях серед іншого зазначаються відомості про персональні данні особи, що декларує, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.

Наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) № 534 від 05.10.2018, ОСОБА_5 призначений на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил країни та в подальшому 27.12.2020 на підставі наказу командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 464 (по особовому складу), у зв`язку із проведення організаційних заходів у ЗСУ в 2020 році, перепризначений на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9

Таким чином відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 як військова посадова особа Збройних Сил України, належав до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов`язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

17.02.2021 о 18 годині 22 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснивши вихід у мережу Інтернет з ІР-адреси НОМЕР_5 та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із номером сертифіката НОМЕР_14, подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (ІD документа - НОМЕР_15).

Перед підписанням декларації ОСОБА_5 ознайомився з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердив їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_5 , ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_5 був обізнаний із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2020 рік.

Так, в ході заповнення вищевказаної декларації, ОСОБА_5 вніс до її відповідних розділів інформацію про членів сім`ї декларування, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно - транспортні засоби, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування.

Так, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначив земельну ділянку загальною площею 0,1 га, з кадастровим номером: 2625210100:04:045:0062, розташовану по АДРЕСА_4 , дата набуття права: 27.12.2013, гараж (господарське приміщення) № НОМЕР_6 , площею 21,3 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , дата набуття права власності 22.12.2017, земельну ділянку загальною площею 0, 6 га, з кадастровим номером: 2611000000:06:004:0219, розташовану по АДРЕСА_4 , дата набуття права власності 27.02.2020, цоколь (нежитлове приміщення) №СХІ, площею 23, 8 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , дата набуття права власності 02.12.2020, квартиру площею 55,1 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 дата набуття права власності 23.11.2020, власником яких він являється та службову квартиру площею 28 м2, розташовану у АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Івано - Франківської міської ради, проте у його користуванні.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби», ОСОБА_5 зазначив легковий автомобіль «Audi Q7» 2008 року випуску з номером кузова НОМЕР_7 вартістю 149 134 грн., власником якого він являється та легковий автомобіль «Nissan Patrol GR» 2004 року випуску з номером кузова НОМЕР_8 вартістю 101 550 грн., який належить йому на праві спільної сумісної власності, разом із іноземним громадянином ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначив суми коштів у розмірі 301 058 грн. - заробітна плата отримана за основним місцем роботи, 1390 грн. - інше, державна та соціальна матеріальна допомога, 2000 грн. - інше, благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, 1007 грн. - спадщина, 29 грн. - інші доходи

У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначив про суми коштів 244 542 грн, 163 463 грн. та 8120 грн, які розміщені на банківських рахунках АТ КБ «Приватбанк», як про свої особисті заощадження, загальна сума коштів становить 416 125 грн.

При цьому, будь-які інші активи та майно ОСОБА_5 у щорічній Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, не вказані, так само як і не вказано інших членів сімї суб`єкта декларування у розділі 2.2.

Також, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_15 як посадова особа місцевого самоврядування, а саме секретар Поляницької сільської ради належала до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов`язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

04.03.2021 ОСОБА_16 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснивши вихід у мережу Інтернет та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, подала щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік.

Перед підписанням декларації ОСОБА_15 ознайомилася з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_15 , ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_15 була обізнана із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2020 рік.

Так, в ході заповнення вищевказаної декларації, ОСОБА_15 внесла до її відповідних розділів інформацію про членів сім`ї декларування, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно - транспортні засоби, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування.

У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_15 не зазначила будь - яких грошових коштів, які б були її особистими заощадженнями, а тому слід вважати, що на момент подання декларації у її володінні знаходилася сума, яка не перевищує суму 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Для цілей декларування розмір прожиткового мінімуму застосовується той, що встановлено на 1 січня відповідного року. Так, станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатної особи становив 2 102 грн. Відповідно, станом на 01.01.2020 - 50 прожиткових мінімумів становило 105 100 грн. Отже, станом на 01.01.2021 у ОСОБА_15 могли знаходитися активи у розмірі 105 099 грн.

Досудовим розслідування установлено, що за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 загальна сума доходів ОСОБА_5 , правомірно отриманих із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», склала 1 444 339,74 грн., таким чином загальна сума грошових активів ОСОБА_5 становить 1 860 464, 74 грн.

Загальна сума доходів члена сім`ї (дружини) ОСОБА_5 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , правомірно отриманих із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, склала 442 909,4 грн (в тому числі із 386 600 грн - дохід від продажу 20.05.2023 автомобіля марки «MERCEDES-BENZ B 250E», 2016 р.в.), та ймовірні грошові активи станом на 01.01.2021 - 105 099 грн, таким чином загальна сума грошових активів ОСОБА_15 становить 548 009, 4 грн.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 протягом 2021-2023 років могли володіти грошовими коштами у загальному розмірі 2 408 473, 14 грн.

В той же час, установлено, що сума видатків на проживання ОСОБА_5 становить 74 670 грн. 12.08.2021 ОСОБА_5 набув право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol GR», 2004 року випуску з номером кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 , вартістю 94 590,6 грн.

Також, встановлено, що сума видатків ОСОБА_15 із врахуванням видатків на проживання трьох малолітніх дітей ( ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ) становить 276 880,35 грн.

Також, ОСОБА_15 на виконання вказівки ОСОБА_5 придбала у власність наступні транспортні засоби:

- 29.10.2021 автомобіль марки «MERCEDES-BENZ B 250E», 2016 р.в., за вартістю 398 842,6 грн.

- 29.04.2023 автомобіль марки «ЗИЛ 131», 1982 р.в., д.н.з. НОМЕР_10 , вартістю 15 400 грн;

- 31.05.2023 тягач марки «RENAULT PREMIUM 420», 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_11 вартістю 9 125,22 грн;

- 31.05.2023 причіп марки «SCHMITZ S 01», 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_12 вартістю 7 169,51 грн.

Загальна сума на придбання рухомого майна за вказаний період становить 430 537, 33 грн.

Досудовим розслідування встановлено, що загальна сума доходів ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка є рідною сестрою його матері ОСОБА_12 , тобто його тіткою, за період з 01.01.1998 по 30.06.2023, склала 1 512 650,78 грн., а сума її видатків на проживання та придбання об`єктів нерухомості за вказаний період - 414 621 грн.

Незважаючи на вищевикладене, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.04.2023, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на набуття ним та набуття за його дорученням іншими фізичними особами активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою приховати свої незаконно здобуті активи, 01.04.2022 надав вказівку ОСОБА_21 надіслати на його мобільний телефон за допомогою месенжера «Viber», фотографії її паспортних даних та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що остання і виконала надіславши фото даних документів із номеру мобільного телефону НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_22 - доньці ОСОБА_21 .. В свою чергу ОСОБА_5 переслав вказані фотозображення документів ОСОБА_23 за допомогою месенжера «Viber», з метою підготовки документів для придбання даної земельної ділянки у ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_15 . Після чого, з відому ОСОБА_21 07.06.2022 у власність останньої придбав земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3617, розташовану в с. Поляниця Івано-Франківської області, участок Подина площею 0, 1460 га, цільове призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, розмір частки 1/1, право власності на вказану земельну ділянку набуте 07.06.2022 у Надвірнянському нотаріальному окрузі, Івано - Франківської області.

Після придбання зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3617 ОСОБА_5 не пізніше 18.05.2022 продовжуючи переслідувати злочинний умисел, спрямований на набуття ним активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, розпочав на ній будівництво житлового будинку, загальною площею 279, 86 м2. Будівництво даного будинку є завершеним та будинок придатний для проживання у ньому людей, згідно висновку судової оціночно - будівельної експертизи №СЕ-19/103-23/10985-ОБ від 17.10.2023 ринкова вартість житлового будинку, який знаходиться на ділянці з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3617, розташованій в с. Поляниця Івано-Франківської області, участок Подина та який належить ОСОБА_5 становить 26 671 670, 00 грн.

Надалі, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на набуття ним активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, ОСОБА_5 не пізніше 26.10.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, без укладання відповідних договорів та без офіційного виділення частини від земельної ділянки придбав у ОСОБА_24 , частину від земельної ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3616, розташовану в АДРЕСА_8 площею 0, 6 га.

Після чого, не пізніше 26.10.2022 переслідуючи злочинний умисел, спрямований на набуття ним активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, розпочав на ній будівництво семи котеджних будинків, загальною площею 427, 2 м2. Будівництво даних будинків є завершеним та вони придатні для проживання у них людей, згідно висновку судової оціночно - будівельної експертизи № СЕ-19/103-23/10988-ОБ від 20.10.2023 ринкова вартість вказаних котеджів, які знаходиться на частині від ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3616, розташованій в с. Поляниця Івано-Франківської області, участок Подина та який належить ОСОБА_5 становить 17 246 960 грн.

Надалі, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на набуття ним активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, ОСОБА_5 не пізніше 02.07.2023, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, без укладання договорів купівлі - продажу, придбав земельну ділянку з кадастровим номером: 2624056200:03:005:0016, площею 0, 4 га, що розташована за адресою: смт. Ланчин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_25 , розмір частки 1.

Після чого, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на набуття ним активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, ОСОБА_5 не пізніше 02.07.2022 розпочав на вищевказаній ділянці будівництво житлового будинку загальною площею 316, 51 м2. Будівництво даного будинку є завершеним та будинок придатний для проживання у ньому людей, згідно висновку судової оціночно - будівельної експертизи № СЕ-19/103-23/10987-ОБ від 20.10.2023 ринкова вартість житлового будинку, який знаходиться на ділянці з кадастровим номером: 2624056200:03:005:0016, що розташована за адресою: смт. Ланчин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області та який належить ОСОБА_5 становить 4 260 625, 87 грн.

Таким чином, вартість активів, набутих фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_15 та їх витрати на проживання за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 становить 49 055 934, 15 грн, в тому числі 48 704 383, 8 грн - витрати на придбання рухомого та нерухомого майна, 351 550, 35 грн - витрати на проживання ОСОБА_5 , його дружини та трьох дітей становить.

При цьому, різниця між вартістю набутих активів та підтвердженою сумою грошових надходжень зазначених осіб розрахунково складає 46 647 461, 01 грн.

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_5 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набув активів вартістю 46 647 461, 01 грн, що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України Кримінального кодексу України - набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

27 липня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Також, 27.07.2023 з додержанням вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Крім того, 28.08.2023 ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.

Також, 25.10.2023 ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру за ст. 368-5 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.07.2023 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави строком на 2 (два) місяці до 16 год. 20 хв. 25.09.2023.

Крім того, в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 31.08.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилася без змін.

Також, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2023 ОСОБА_5 відсторонено від займаної посади до 25.09.2023.

Та в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 31.08.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилися без змін.

20.09.2023 строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження був продовжений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області до 27 січня 2024 року.

Також, 20.09.2023 ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави строком на 60 днів, а саме до 18.11.2023, без визначення розміру застави.

Крім того, в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 02.11.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилася без змін.

Слід зауважити, що заявлені при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики, визначені у п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогодні не зменшились, продовжують мати місце, а відтак виправдовують подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема: це можливість ОСОБА_5 , переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу продовжують бути актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного ОСОБА_5 на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останні можуть перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, так на даний момент залишаються не проведеними дві оціночно - земельні експертизи, так як для їх належного та швидкого проведення були необхідні документи, які не були віднайдені у ході проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 та членів його сім`ї та які переховуються останніми з метою затягування проведення належного експертного дослідження. Також, впливати на осіб, які будували вказані об`єкти нерухомості та інших осіб з метою приховування протиправної діяльності ОСОБА_5 шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тяжкістю покарання у вигляді реального позбавлення волі, так ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ст. 368-5 КК України та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України, за скоєння якого законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років та відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На даний час отримано нові докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке інкримінується останньому, зокрема, три висновки оціночно - будівельних експертиз та матеріали отримані в ході проведення тимчасових доступів до речей і документів, а саме до інформації операторів мобільного зв`язку.

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість вчиненого злочину та наявну сукупність доказів, що зібрані стороною обвинувачення для доведення його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У разі доведення вини ОСОБА_5 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність ризику, передбаченого у п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 є службовою особою та використовуючи службове становище, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 чи у розпорядження ОК «ІНФОРМАЦІЯ_3» при цьому залишаючись у старшому офіцерському складі, а саме у військовому званні «полковника» може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме документи, які свідчать про приналежність ОСОБА_5 до майна, яке інкриміноване йому в повідомленні про підозру за ст. 368 - 5 КК України. Так, на даний момент залишаються не проведеними дві оціночно - земельні експертизи, так як для їх належного та швидкого проведення були необхідні документи, які не були віднайдені у ході проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 та членів його сім`ї та які переховуються останніми з метою затягування проведення належного експертного дослідження. Крім того, в ході проведення досудового розслідування, встановлені обставини, які дають підстави вважати про наявність у ОСОБА_5 і іншого рухомого і нерухомого майна зареєстрованого на третіх осіб, та перебування останнього не під вартою, забезпечить знищення та спотворення документів та інформації про дані об`єкти, та про факт перебування їх у власності ОСОБА_5 .

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що у рамках розслідуваного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на керівній посаді, користуючись авторитетом та міцними соціальними зв`язками серед ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також серед ОК «ІНФОРМАЦІЯ_3» може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом з метою знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Поряд з цим, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на потерпілого та осіб, які вже були допитані в якості свідків у кримінальному провадженні.

Саме обранням такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з яким ОСОБА_5 вчиняв злочин за попередньою змовою забезпечило розкриття кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 , та здобуття інформації від інших осіб про об`єкти його нерухомості, які свідчать про факт незаконного збагачення останнього.

Наведене підтверджує той факт, що тільки за ініціативою зазначених підозрюваних у таку протиправну діяльність було втягнено значну кількість осіб, які уже на даний час надають свідчення у викривленому вигляді, тим самим вводять орган досудового розслідування в оману. Це вказує на те, що ОСОБА_5 та інші підозрювані після вчинення злочинів і під час досудового розслідування мають авторитет перед іншими фігурантами та, скоріше за все, здатні викликати у них страх, адже є явний факт підриву авторитету Збройних Сил України, однак після вчинення злочинів все ж таки, користуючись своїм статусом серед населення, зв`язками серед кримінального середовища та правоохоронних органів, будуть спільно впливати на свідків у різноманітних способах з метою зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема перешкодити збору в повному об`ємі матеріалів, які характеризують його особу та осіб причетних до інкримінованих йому злочинів з метою затягування слідства та судового розгляду. Також встановлено, що ОСОБА_5 в подальшому може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом інформування можливих співучасників про встановлені досудовим розслідуванням обставини та про необхідність (або ж її відсутність) у знищенні речей та документів, а саме перебуваючи не під вартою надасть ОСОБА_5 можливість контактувати із нотаріусами з метою забезпечення переоформлення та укриття об`єктів нерухомості, які свідчать про його незаконне збагачення.

Крім того, на цій стадії досудового розслідування не проведено усі необхідні слідчі дії із особами, які були встановлені у ході перебування ОСОБА_5 під вартою, та які погодилися надати покази про причетність ОСОБА_5 до придбання і інших об`єктів нерухомості та рухомого майна, які зареєстровані на третіх осіб, проте перебувають у його фактичній власності, а тому перебування на волі підозрюваного дасть йому можливість спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення таких злочинів, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування. У такому разі, застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Ці факти дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 не тільки буде намагатися ввести в оману орган досудового розслідування шляхом висування неправдивих версій, а навпаки умисно вчиняти дії задля запобігання виявлення всього злочинного механізму, до якого причетні й інші особи, що також є предметом дослідження у цьому провадженні.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 - 5 КК України, та в організації застосування та застосуванні військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України.

Вказані кримінальні правопорушення набули суспільного резонансу.

Враховуючи вказані обставини, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може забезпечити продовження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 - 5 КК України, а саме унеможливіть віднайдення і іншого належного йому рухомого та нерухомого майна.

З урахуванням того, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 та іншим підозрюваним, а також які досліджуються у цьому провадженні, вчинені з особливою зухвалістю та цинізмом, із залученням великої кількості осіб, орган досудового розслідування приходить до висновку про їх схильність до вчинення злочинів у різноманітних сферах, наявності широкого кола знайомства серед осіб з числа співробітників правоохоронних та контролюючих органів, які за проханням/вказівками підозрюваних можуть здійснювати тиск у різних формах на свідків або інших учасників провадження, що може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного.

Щодо обставин які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слід зазначити, що на теперішній час у кримінальному провадженні необхідно провести та завершити проведення розпочатих раніше важливих слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу, і які мають значення для встановлення об`єктивної істини та отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.

Неможливість отримання органом досудового розслідування висновків ряду експертиз, а також інших документів, надання кількома свідками показань, які фактично викривлені та можуть бути спрямовані на введення орган досудового розслідування в оману задля унеможливлення досягнення цілей кримінального судочинства, а також відмова від показань всіх без винятку підозрюваних на цій стадії слідства у сукупності призвело до утруднення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вручені повідомлення про підозру, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими фігурантами провадження (всього крім зазначених ще понад 3 осіб), як вказаних так і інших злочинів.

Передчасне вручення повідомлення про підозру зазначеним, а також іншим особам, не в остаточній та неповній редакції призведе до недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині не притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, на даній стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаного злочину впродовж тривалого періоду часу, з дотриманням всіх притаманних такій категорії злочинів правил та норм конспірації, у зв`язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

З огляду на викладене та інші зазначені у клопотанні обставини, неможливо завершити досудове розслідування через особливу складність кримінального провадження і значну кількість слідчих та процесуальних дій, які у ньому необхідно провести для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, а саме:

отримати висновок судової військової експертизи, яка знаходиться на виконанні у експертів Національного наукового центру «Інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса», проведення якої відповідно до клопотання судового експерта буде продовжене: «у зв`язку із великим експертним завантаженням, оскільки на даний час на виконанні експертів знаходяться експертизи за резонансними справами, комплексні, комісійні та складні, що потребують кількох видів досліджень, постанови та ухвали про призначення яких надійшли до установи значно раніше, ніж зазначена постанова»;

отримати висновок двох оціночно - земельних експертиз;

отримати висновки трьох автотоварозначих експертиз;

після отримання висновків оціночно - земельних експертиз та автотоварознавчих експертиз призначити судово - економічне експертизу та в подальшому отримати її висновок;

отримати висновок експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

отримати висновок комп`ютерно - технічної експертизи, щодо вилученого мобільного телефону ОСОБА_10 ;

провести тимчасові доступи до інформації, яка становить банківську таємницю;

закінчити проведення огляду отриманих матеріалів комп`ютерно - технічних експертиз та надати їм належну правову оцінку;

з урахуванням отриманої у ході досудового розслідування та від оперативного підрозділу інформації визначитися з необхідністю у проведенні ряду слідчих дій з особами, яким відомі фактичні обставини вчинення вищевказаними підозрюваними та іншими особами вищевказаного злочину, а також їх причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень, доцільність у здійсненні яких може виникнути під час досудового розслідування;

на підставі одержаної під час досудового розслідування інформації провести за участі фігурантів провадження, осіб, яким також може бути вручено повідомлення про підозру у вчинені таких та інших злочинів, а також свідків, уточнюючі допити з метою встановлення всіх детальних обставин вчинення зазначеної протиправної діяльності;

отримати з численних державних установ та організацій матеріали, результати яких можуть мати важливе доказове значення та слугувати як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження;

на підставі отриманих матеріалів, а також тих, які планується здобути за результатом проведених слідчих та процесуальних дій, здійснити додаткову реєстрацію та внести до ЄРДР відомості про інші епізоди протиправної діяльності, вчинені ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

після збору вказаних та інших доказів, їх оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку, на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінальних проваджень, визначитися із остаточною та вірною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інших осіб, після чого скласти та вручити їм, а у випадку наявності достатніх доказів, і іншим особам, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, повідомлення про підозру в кінцевій редакції;

вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування;

здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;

виконати вимоги ст. 290 КПК України;

скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.

Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, оскільки їх виконання потребує тривалого часу, значних зусиль, об`єктивного дослідження всіх здобутих доказів у їх сукупності. Зокрема, зазначене кримінальне провадження потребує проведення ретельного досудового розслідування та з тим, щоб проводити слідчі та процесуальні дії шляхом дотримання встановленого алгоритму та методики, які регламентують порядок їх виконання і забезпечують досягнення ефективного кінцевого результату. Винятково дотримання існуючих методик розслідування та поетапності виконання вищевказаних дій може надати слідчому, прокурору можливість оцінити кожний зібраний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Необхідність і доцільність проведення кожної слідчої та процесуальної дії встановлюються слідчим, прокурором у кожному конкретному випадку з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, доказову важливість обставин, які необхідно встановити, можливість перевірки цих обставин іншими способами тощо. Відповідно, одержання матеріалів слідчих дій тільки частково, та результатів висновків великої кількості експертиз набагато пізніше, інших документів від оперативних підрозділів та з інших органів і організацій, зумовлює відтермінування проведення інших слідчих та процесуальних дій на пізніший період, а їх передчасне проведення не буде сприяти ефективному розслідуванню та буде вказувати на зайвий формалізм.

На цій стадії досудового розслідування ще не допитано велику кількість осіб, а тому не продовження такого заходу забезпечення у такому вигляді щодо підозрюваного ОСОБА_5 дасть можливість йому спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення такого злочину, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Окремим аспектом слід врахувати те, що органом досудового розслідування встановлено ще кілька осіб, які причетні до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Слід врахувати той факт, що злочини, передбачені ст. 368 - 5 та ч. 5 ст. 426 - 1 КК України, є суспільно небезпечним діяннями, що порушують функції державних органів, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб, а самі службові злочини так чи інакше пов`язані з корупційними проявами. Особливості способів службових злочинів полягають у тому, що вони застосовуються не як одиничні дії, а найчастіше у вигляді продуманої системи злочинної діяльності, яка здійснюється протягом тривалого періоду, для яких є характерна загальна особливість - основою їх способу є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон. Спосіб приховування службових злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної відповідно до єдиного задуму, оскільки спосіб приховування їх передбачається заздалегідь.

На підставі викладеного, орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України без продовження строку дії раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу вищевказаною ухвалою слідчого судді від 20.09.2023.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні не заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчими третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023240030000079 від 26.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 4261 КК України та за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

27 липня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Також, 27.07.2023 з додержанням вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Крім того, 28.08.2023 ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.

Також, 25.10.2023 ОСОБА_5 додатково повідомлено про підозру за ст. 368-5 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.07.2023 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави строком на 2 (два) місяці до 16 год. 20 хв. 25.09.2023.

Крім того, в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 31.08.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилася без змін.

Також, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2023 ОСОБА_5 відсторонено від займаної посади до 25.09.2023.

Та в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 31.08.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилися без змін.

Також, 20.09.2023 ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави строком на 60 днів, а саме до 18.11.2023, без визначення розміру застави.

Крім того, в ході розгляду апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_5 02.11.2023 колегією Рівненського апеляційного суду вищевказана ухвала залишилася без змін.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 20.09.2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023240030000079 від 26.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_9 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, до шести місяців, тобто до 27 січня 2024 року включно.

Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_5 ознак у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.ч. 2, 3, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_5 слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він раніше не судимий, працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість продовження до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати заявлені стороною обвинувачення ризики не процесуальної поведінки підозрюваного.

Однією з обставин, з якою закон пов`язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з доводів прокурора, по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Тому з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 встановлених у судовому засіданні ризиків, недостатньо для доведення того, що підозрюваний виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при продовженні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193-194, 196, 197,199,309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ст. 368-5, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, а саме до 15.01.2024 року без визначення розміру застави.

Визначити місцем тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 державну установу «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали встановити - до 15.01.2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1