Постанова

від 15.11.2023 по справі 299/6348/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/6348/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 листопада 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 299/6348/21 (Головуючий: Кашуба А.В.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу № 50-к від 01.10.2007 року по ЗОШ №4 м. Виноградова ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя групи продовженого дня Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 на період відпустки по вагітності та пологах Смереки- ОСОБА_2

01 вересня 2009 року наказом по ЗОШ №4 м. Виноградова №11-к від 20.08.2009 року позивачку переведено з тимчасово займаної посади вихователя ГПД на таку ж посаду на умовах безстрокового трудового договору.

25 березня 2021 року рішенням Виноградівської міської ради Закарпатської області IV сесії 8 скликання №60 від 25.03.2021 Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст №4 Виноградівської районної ради Закарпатської області була перейменована на Виноградівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі-Виноградівська ЗОШ №4).

04 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомленням №177 було попереджено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. У подальшому від неї неодноразово вимагали медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, чим грубо порушували її конституційне право на повноцінну роботу.

08 листопада 2021 року директором Виноградівської ЗОШ №4 Жодані Й. видано наказ №177 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » , яким відповідно до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000, Наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021, п.41-6 Постанови КМ України від 09.12.2020 №1236, ОСОБА_1 , вихователя групи продовженого дня, відсторонити від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Позивачка вважає наказ про відсторонення від роботи незаконним і таким, що грубо порушує її трудові права. (ст.21, ст.43 Конституції України). Відповідач позбавив її вказаних конституційних прав незаконно, оскільки позивачка не порушувала законодавство про працю. Законних підстав, визначених ст.46 КЗпП України, на її переконання не було. Обов`язкової вакцинації від COVID-19 у переліку статті 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» немає.

Також позивачка стверджує, що наказом МОЗ України від 24.12.2020 року №3018 затверджено Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, положеннями якої закріплено, що «Вакцинація від корона вірусної хвороби в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ №177 від 08.11.2021 року Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та стягнути із Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у справі або допущення до роботи.

Рішенням Виноградівського районного суду від 12 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу Виноградівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 " №177 від 08.11.2021, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові немає.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду, щодо обов`язкової вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19 є помилковим, оскільки єдиним нормативно-правовим актом, який визначає перелік обов`язкових щеплень, які можуть бути введені наказом головного державного санітарного лікаря України є Календар профілактичних щеплень в Україні, а МОЗ України відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» може встановити лише перелік професій чи виробництв в рамках Календаря профілактичних щеплень. При цьому, позивачем не порушувалось законодавство про працю, яке б стало підставою для відсторонення, а судом це повністю проігноровано Судом помилково враховано позицію позивача у суді як відмову у вакцинації, оскільки така не є належним доказом та не має жодного правового значення для прийняття спірного наказу. Перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу законів про працю не є вичерпним і положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України. Також ОСОБА_1 вважає, що спірний наказ взагалі не мотивований відмовою або ухиленням від вакцинації, а лише тим, що позивача повідомлено про прийняті нормативні акти та необхідність вакцинації. З матеріалів справи слідує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що починаючи з дня повідомлення позивача про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 з 04.11.2021 року до моменту відсторонення від роботи 08.11.2021 року позивач проходив медичний огляд, у визначений день закликався медичним працівником для проведення щеплення та відмовився або ухилився від проходження обов`язкового щеплення. Таких обставин не встановлено також і судом і не перевірено їх відповідними доказами. Суд першої інстанції залишив поза увагою і те, що відсторонення позивача від роботи 08.11.2021 року фактично відбулося у перший день чинності зазначених нормативних актів, а контроль відповідачем на предмет вакцинації відбувався у період з 04.11.2021 року по 05.11.2021 рік, тобто поза межами будь-якого правового поля.

Директором Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Виноградівської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки відсторонення ОСОБА_1 від роботи було здійснено відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Пересоляк О.С., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Представники відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.172) і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у відсутності сторони відповідача відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що Наказом № 50-к від 01.10.2007 по ЗОШ №4 м. Виноградова ОСОБА_1 призначено на посаду вихователя групи продовженого дня Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 на період відпустки по вагітності та пологах Смереки- ОСОБА_2

01.09.2009 наказом по ЗОШ №4 м. Виноградова №11-к від 20.08.2009 ОСОБА_1 переведено з тимчасово займаної посади вихователя ГПД на таку ж посаду на умовах безстрокового трудового договору.

25 березня 2021 року рішенням Виноградівської міської ради Закарпатської області IV сесії 8 скликання №60 від 25.03.2021 Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст №4 Виноградівської районної ради Закарпатської області була перейменована на Виноградівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст №4 Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі-Виноградівська ЗОШ №4).

Згідно з повідомленням №177 від 04.11.2021 ОСОБА_1 було повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення є обов`язковим для працівників закладу освіти відповідача, у зв`язку з чим до 05 листопада 2021 року просять її надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, а бо довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до профілактичних щеплень. Також ОСОБА_1 попереджено, що у випадку ненадання нею відповідного документу, 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. З даним повідомленням позивачка була ознайомлена, що підтверджується її підписом на повідомленні.

08.11.2021 директором Виноградівської ЗОШ №4 Жодані Й. видано наказ №177 від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » , яким відповідно до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року, Наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021, п.41-6 Постанови КМ України від 09.12.2020 №1236, ОСОБА_1 , вихователя групи продовженого дня, відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).

Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі Закон № 2801-XII) громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі Закон № 1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

В свою чергу, пунктом 41-6постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08.11.2021, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно достатті 46 КЗпП України, частини другоїстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі Закон № 4004-XII) та в Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ України № 66 від 14.04.1995 (далі Інструкція № 66).

Положення абзацу шостого частини першої статті 7 Закону № 4004-XII та Інструкції № 66 не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тільки Законом № 4004-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1096 передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ і частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Положення чинного законодавства з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює на посаді вихователя ГПД Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Виноградівської міської ради, і відноситься до групи працівників, якіпідлягають обов`язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 на період дії карантину.

ОСОБА_1 , посада якої віднесена до тих, працівники на якій підлягають обов`язковому профілактичному щепленню проти COVID-19, не надала директору Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Виноградівської міської ради,ні довідки відповідної форми про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, ні сертифікату про проходження вакцинації, що беззаперечно підтверджує відсутність у неї протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та те, що ОСОБА_1 не вакцинувалася проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, що відповідно до згаданого вище законодавства було її обов`язком.

Разом з тим, у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивача від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

За змістом Переліку № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженогонаказом МОЗ від 16.09.2011 № 595. Отже, Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку № 2153 останній не містить.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо».

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, характер виконуваної позивачкою роботи на посаді вихователя ГПД, пов`язаний із значною кількістю прямих та непрямих контактів з іншими особами впродовж робочого дня, в основному з дітьми, а зміст і характер службових обов`язків позивачки позбавляє її можливості працювати дистанційно (стаття 60-2 КЗпП України) чи надомно (статті 60-1 КЗпП України).

Об`єктивно оцінюючи загрозу, яку потенційно може нести невакцинований працівник, Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Виноградівської міської ради,правомірно ухвалила рішення про відсторонення позивачки від роботи, що відповідає загальновизнаному пріоритету захисту здоров`я суспільства від серйозних загроз, пов`язаних із поширенням на території України COVID-19.

З огляду на те, що за позивачем на період відсторонення зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, нарахування заробітної плати відновляється одразу після усунення позивачем причин, що зумовили її відсторонення від роботи та після її допуску до роботи (виконання робіт), колегія суддів не вважає, немає місця порушення права позивача на працю, передбачене устатті 43 Конституції України.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що контроль відповідачем на предмет вакцинації відбувався поза межами будь якого правового поля є безпідставними, оскільки відсторонення ОСОБА_3 від роботи відбулося 08 листопада 2021 року, тобто у день коли відповідні нормативні акти вже набрали чинності.

Інші доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 381 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Виноградівського районного суду від 12 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року.

Головуючий

Судді: