Постанова

від 21.11.2023 по справі 462/2666/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/2666/21 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.

Провадження № 22-ц/811/2741/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Ніткевича А.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю заявника ОСОБА_1 , представника державної виконавчої служби Комлик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому у приміщенні Львівського апеляційного суду у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року в складі судді Постигач О.Б. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо невиконання судового рішення та зобов`язання виконати рішення суду в повному обсязі, -

встановив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати незаконними дії державних виконавців та їх керівників щодо невиконання судового рішення по справі № 462/2666/21, ВП № 68815470, зобов`язати державних виконавців та їх керівників в повному обсязі виконати рішення суду від 02.08.2021 по справі № 462/2666/21, ВП №68815470, повернути вкрадені в нього кошти в сумі 396,63 грн.

Скарга обґрунтована тим, що 02.08.2021 Залізничний районний суд м. Львова по справі № 462/2666/21 ухвалив рішення про стягнення із Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 1992,88 грн компенсаційних виплат по заробітній платі за період з 01.01.2019 по 01.06.2021. Виконавчий лист виданий 09.02.2022 на суму 1992,88 грн., проте рішення суду не виконане.16.08.2023 на його банківський рахунок поступила сума коштів в розмірі 1596,25 грн, однак така не відповідає сумі за рішенням суду та виконавчим листом.

Зазначив, що посадові особи Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції змовились з посадовими особами боржника і правонаступника боржника та вигадали схему, щоб витрати на проведення виконавчих дій стягувати із стягувача, а не з боржника, вигадали ще стягувати зі стягувачів «податки» з сум за судовими рішеннями по зарплатних боргах. Вважає, що державні виконавці вкрали у нього 396,63 грн (1992,88 грн - 1596,35 грн).29.08.2023 заступником начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 68815470, хоча рішення суду не виконане.

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо невиконання судового рішення та зобов`язання виконати рішення суду в повному обсязі відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив таку в апеляційному порядку. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою без посилань на норми чинного законодавства.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд вирішив стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 1992,88 грн компенсаційних виплат по заробітній платі за період з 01.01.2019 по 01.06.2021. У виконавчому листі чітко зазначена сума, яка підлягає стягненню 1992 грн. 88 коп. Проте на його банківський рахунок поступила сума 1596 грн. 25 коп., що не відповідає сумі за рішенням суду Іменем України та у виконавчому листі.

29.08.2023 заступником начальника Залізничного відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 68815470, де зазначено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №462/2666/21, виданого 09.02.2022 Залізничним районним судом м. Львова, виконане в повному обсязі, в той час як судове рішення виконане на суму 1596 грн. 25 коп., а не 1992 грн. 88 коп.

Вважає, що 396 грн. 63 коп. стягнутих з коштів «податків» є обкраданням стягувача на підставі власних вигадок суду зі змовою з посадовими особами ДВС.

Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким зобов`язати державних виконавців та їх керівників усунути порушення (поновити порушене право заявника), в повному обсязі виконати рішення суду від 02.08.2021, як вказано в судовому рішенні і у виконавчому листі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно із вимогами ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з її безпідставності та необґрунтованості, при цьому прийшов висновку, що дії працівників Залізничного ВДВС м. ЛьвівЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при виконанні виконавчого листа № 462/2666/21 від 09.02.2022 вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», рішення суду від 02.08.2021 у справі №462/2666/21 є виконане в повному обсязі. Також, суд першої інстанції врахував правову позицію викладену Верховним Судом в постанові від 18 липня 2018 року в справі №359/10023/16-ц, де зазначено, що відрахування податків і обов`язкових платежів із указаних видів виплат не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Судом встановлено, що Залізничним районним судом м. Львова 09.02.2022 видано виконавчий лист у справі №462/2666/21 на виконання рішення суду від 02.08.2021, за яким стягнуто з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 1992,88 грн компенсаційних виплат за період з 01.01.2019 по 01.06.2021.

Постановою головного державного виконавця Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гнатишин Н.Б. №68815470 від 15.04.2022 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №462/2666/21, виданого 09.02.2022.

Згідно із платіжною інструкцією №0100026948 від 11.08.2023 ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького перерахував на рахунок Залізничного ВДВС у м. Львові 1604,27 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період 01.01.2019 01.06.2021, згідно ВП №68815470.

В подальшому, відповідно до платіжної інструкції №56112 від 15.08.2023 Залізничний ВДВС м. Львів ЗМУМЮ перерахував ОСОБА_1 1604,27 грн.

Як зазначено заявником та підтверджено наданою ним роздруківкою, ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 1596,25 грн, при цьому 8,02 грн комісія банку.

29.08.2023 заступником начальника Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. у ВП №68815470 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Даною постановою встановлено, що стягувачу перераховано 1604,27 грн компенсації втрати частини заробітної плати (на банківські реквізити визначені для сплати податків та зборів сплачено 358,72 грн прибуткового податку, 29,89 грн військового збору), оскільки відповідно до листа ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» роботодавець є податковим агентом при здійсненні виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за рішенням суду.

Звертаючись до суду із скаргою стягувач ОСОБА_1 покликається на те, що рішення суду не виконане повністю, оскільки сума до стягнення за рішенням суду становила 1992,88 грн, а тому йому має бути виплачено ще 396,63 грн.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно із ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії .

Відповідно до п. 3 ч.1ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, статтею 67 Конституції Українивизначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Крім цього, підпунктом164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із пунктом167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку.

Заробітна плата та премія є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка об`єкта оподаткування (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10розділу XX ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленомустаттею 168 ПК України.

Згідно з підпунктом168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, поняття якого визначено підпунктом14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 16 цього Кодексуі ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10розділу XX ПК України.

У пункті164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17 (провадження № 61-12609св20) зазначено, що оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 (провадження № 11-43заі21) суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК Україниподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 цього Кодексу(за загальним правилом 18 відсотків).

Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи заробіток, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбаченихПК України) утримати і перерахувати податок і збори із суми такого доходу, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Встановивши, що Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Д.Галицького, як податковим агентом, сплачено податок і військовий збір із стягуваної за судовим рішенням суми компенсації втрати частини заробітної плати в розмірі 396 грн. 63 коп, а різниця в сумі 1596,25 грн. була зарахована на рахунок стягувача ОСОБА_2 , про що останній не заперечує, заступником начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. правомірно винесено постанову ВП № 68815470 від 29.08.2023 про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність в рішенні суду вказівки в резолютивній частині про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів, не є підставою для невиконання ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Д.Галицького функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та встановив дійсні обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішеннявідсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які давали б підстави для скасування постановленої ухвали суду.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу судубез змін.

Керуючись ст.ст. 263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2023 року.

Головуючий А.В.Ніткевич

Судді: С.М.Бойко

С.М.Копняк