Рішення

від 27.11.2023 по справі 520/8418/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2023 року № 520/8418/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16,м. Харків, ЄДРПОУ 03366078) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

визнати незаконною бездіяльність Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_2 ;

визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.3 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м.;

стягнути з відповідача Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради, на користь позивача. ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідачем вчинена протиправна бездіяльність в частині не розгляду документів щодо визнання наймачем квартири.

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому ст.263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч.2-5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку, а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Ухвалою від 27.11.2023 в частині вимог про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.3 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м. провадження у справі закрито.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає та зареєстрований у квартирі

АДРЕСА_3 входить до складу комунальної власності Харківської міської громади та знаходиться на балансі Харківської міської ради.

Ордер на спірну квартиру отриманий у 1985 році на сім`ю з п`яти осіб.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31.05.2021 року (Справа № 644/3758/20) визнано такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У грудні 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання наймачем квартири АДРЕСА_2

Листом від 05.01.2023 № Н-4-421/0/88-22.08- 31-146/0/129-23 позивача повідомлено про те, що документи щодо питання про визначення позивача наймачем квартири АДРЕСА_2 передані для вирішення до юридичного департаменту Харківської міської ради та ОСОБА_1 буде повідомлено про рішення, яке буде прийнято після опрацювання висновків юридичного департаменту ХМР.

На момент звернення до суду відповідачем рішення щодо розгляду заяви відповідачем не прийнято.

Перевіряючи оскаржувану бездіяльність відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону; суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Стетю 10 Закону визначено, що граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги. Суб`єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб`єктом звернення. У разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку. Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб`єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб`єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), у тому числі, за бажанням суб`єкта звернення, кур`єром за додаткову плату, або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Також статтею 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що у лютому 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання наймачем квартири АДРЕСА_2 (а.с.17)

В подальшому 06.12.2022 ним подано заяву про надання інформації стосовно результатів розгляду документів про визнання наймачем квартири (а.с.19)

Листом від 05.01.2023 № Н-4-421/0/88-22.08- 31-146/0/129-23 позивача повідомлено про те, що документи щодо питання про визначення позивача наймачем квартири АДРЕСА_2 передані для вирішення до юридичного департаменту Харківської міської ради та ОСОБА_1 буде повідомлено про рішення, яке буде прийнято після опрацювання висновків юридичного департаменту ХМР.

Судовим розглядом встановлено, що на момент звернення позивака до суду та розгляду справи відповідачем рішення за результатами розгляду заяви не прийнято.

Отже, має місце протиправна бездіяльність як зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_2 та зобов`язання розглянути вказану заяву.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, які складають 20000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч.2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що Позивач уклав з ОСОБА_8 договір про надання правової допомоги № 22-а/22 від 17.12.2022 року предметом якого є забезпечення захисту прав позивача у справі про оскарження бездіяльності органу владних повноважень та сприяння визнанню наймачем квартири.

Згідно акту наданих послуг від 01.04.2023 року позивачем отримано консультацію тривалістю 2 години- 3000 грн., адвокатом складено заяви на адресу відповідача, листи, позовна заява, відвідування органів державної влади, суду першої інстанції (10 годин) -15000 грн.; консультація щодо процесуальних дій в статусі позивача (2 години) 2000 гнр. Усього 20000 грн.

На підтвердження оплати послуг за вказаним договором надано рахунок-факту № 2 від 01.04.2023 та довідка № 2 від 001.04.2023 про отримання коштів від клієнта

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постановах від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 та від 18 серпня 2022 року по справі № 340/323/21 Верховний Суд, надаючи оцінку відсутності детального опису робіт на виконання положень частини 4 статті 134 КАС України, звернув увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат, в той час як в межах справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 134 КАС України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 19.07.2021 року по справі № 910/16803/19, яка враховується судом при вирішенні в рамках даної справи питання щодо відшкодуванню позивачу витрат на оплату послуг адвоката.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відсутності доказів складання представником документів на адресу суду та відповідача, складність справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд,-

вирішив

Адміністративний позов задовольнити частково

Вийти за межі вимог

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_2

Зобов`язати Департамент житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_2

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.