Ухвала

від 19.06.2024 по справі 520/8418/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2024 р.Справа № 520/8418/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши порядку письмового провадження клопотання Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року по справі № 520/8418/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на зазначене рішення, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 27.11.2023 року.

Матеріали справи не містять доказів вручення скаржнику копії оскаржуваного рішення.

Проте, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що копію зазначеного судового рішення отримано ним 05.12.2023, згідно із штампом вхідної кореспонденції (відповідні докази додає).

Апеляційну скаргу подано відповідачем 11.06.2024 року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що 24 лютого 2022 російська федерація розпочала повномасштабний воєнний наступ на територію України.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затверджеення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року, строк якого неодноразово продовжувався та, на цей час, воєнний стан продовжено.

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради зазначає, що 2 березня 2022 року російські військові вчинили обстріл будівлі Харківської міської ради, внаслідок чого виникла руйнація будівель розташованих поблизу будівлі та безпосередньо повна або часткова руйнація конструкцій у службових приміщеннях Харківської міської ради, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7. З того часу доступ до адміністративної будівлі Харківської міської ради відсутній, не визначено стан будівлі щодо безпечності перебування в ній співробитників міської ради, а тому працівники міської ради переведені на дистанційну форму роботи, що значно уповільнює внутрішньовідомчу взаємодію між виконавчими органами Харківської міської ради, в тому числі, реєстрацію кореспонденції, її опрацювання, складання письмових доручень та їх направлення до безпосередніх виконавців.

В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників Юридичного Департаменту Харківської міської ради. Так до повномасштабного вторгнення та запровадження воєнного стану на територі України у штаті Юридичного департаменту передбачалась 71 посада. На цей час, у штаті Юридичного департаменту, у зв?язку зі скороченням чисельності штату виконавчих органів Харківської міської ради, визначено 47 посад з яких на цей час у зв?язку з відсутністю фінансування працюють лише 22 особи. Кількість фактично працюючих, уповноважених діяти в судах в порядку самопредставництва складає 16 осіб, з іншими призупинені трудові відносини до закінчення воєнного стану або працівники перебувають у відпустці за власний рахунок; частина працівників мобілізовані.

Враховуюче вищевикладене, відповідач просить поновити строк на оскажуване рішення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу працівників відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання суб`єкта владних повноважень на обмежену кількість працівників як на поважну причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки внутрішня організація роботи, у тому числі щодо підготовки апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що відповідач з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у передбачений законодавством строк.

Стосовно доводів щодо руйнування будівлі за адресою м.Харків, майдан Конституції,7, внаслідок чого працівники переведені на дистанційну роботу, колегія суддів оцінює критично, оскільки посилання суб`єкта владних повноважень на неможливість з певних причин організувати ефективну роботу установи у дистанційному режимі є безпідставними, та не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для здійснення роботи на необхідному рівні.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ральченко І.М.Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.