Ухвала

від 27.11.2023 по справі 520/8418/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 листопада 2023 року Справа № 520/8418/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16,м. Харків, ЄДРПОУ 03366078) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

визнати незаконною бездіяльність Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_2 ; визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.3 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м.; стягнути з відповідача Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлово - комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради, на користь позивача. ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень

Щодо позовних вимог в частині визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.3 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, коли хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти, відповідно, зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Згідно з п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту позовних вимог та наданих суду документів вбачається, що спірні правовідносини в стосуються набуття статусу користувача житлом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).

З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір про зобов`язання надати житло підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, від 20 вересня 2018 року у справі №815/2551/15 та від 23 січня 2019 року у справі № 806/5217/15 та в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 160/10500/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 2380, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі 520/8418/23 в частині вимог про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.3 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м..

Роз`яснити позивачу, що розгляд вказаної позовної заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Копію даної ухвали направити позивачу та повернути позивачу позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Зоркіна Ю.В.