Ухвала

від 01.11.2023 по справі 757/10596/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 листопада 2023 року місто Київ

справа №757/10596/21-ц

провадження№22-ц/824/10472/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк", подану адвокатом Пиріг Оленою Вікторівною,

на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 18 квітня 2023 року, постановлену у складі судді Хайнацького Є.С.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Будинок Краусса" про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 лютого 2015 року між нею та ТОВ " Будинок Краусса" та ПАТ "Златобанк" укладено договір № 3 про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п.1.2 договору цесії №3 в порядку та на умовах, визначених цим договором , первісний кредитор відступив новому кредиторові , а новий кредитор набув право вимоги до боржника, належне первісному кредиторові у відповідності до договору банківського рахунку фізичної особи від 20 березня 2014 року, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, укладеного між первісним кредитором і боржником. Пунктом 1.3 договору цесії №3 встановлено, що за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного та реального виконання обов`язку з повернення грошових сум, належних первісному кредиторові в розмірі 155 010,52 Євро, що є еквівалентом 175 115,38 доларів США згідно з курсом НБУ станом на дату цього договору, а також процентів, нарахованих (але не виплачених) згідно з умовами договору банківського рахунку.

Відповідно до п.1.5 договору цесії № 3 документи, що підтверджують право вимоги, а саме: оригінал договору банківського вкладу, оригінал довідки боржника від 12 лютого 2015 року щодо суми залишку на поточному рахунку № НОМЕР_1 станом на 12 лютого 2015 року передається первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього договору, про що складається акти приймання - передачі документів, який підписується первісним кредитором та новим кредитором.

12 травня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено акт приймання - передачі документів за якими позивач ОСОБА_1 передала, а відповідач ТОВ "Будинок Краусса" прийняв оригінал договору банківського рахунку фізичної особи від 20 березня 2014 року, оригінал довідки боржника від 12 лютого 2015 року щодо суми залишку на поточному рахунку станом на 12 лютого 2015 року.

Згідно з пунктом 2.1. договору цесії №3 (зі змінами внесеними відповідно до додаткової угоди до договору №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12 лютого 2015 року) за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредиторові компенсацію вартості прав вимоги в національній валюті України - гривнях, в загальному розмірі, еквівалентному 175115,38 доларів США.

Відповідно до пункту 2.2. договору цесії №3 сторони домовились, що новий кредитор перераховує первісному кредиторові компенсацію вартості в термін до 1 квітня 2018 року (включно), з розстроченням платежів. Оплата відповідної частини компенсації вартості прав вимоги здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора, сума до сплати визначається за курсом Міжбанку * на дату здійснення платежу.

Пунктом 2.3. договору цесії №3 (зі змінами) встановлено розстрочення оплати. Графік виплати компенсації вартості відступлення прав: 2.3.1. з 1 лютого 2018 року по 1 березня 2018 року - сума , еквівалентна 87 557,69 доларів США; 2.3.2. з 1 березня 2018 року по 1 квітня 2018 року - сума, еквівалентна 87 557,69 доларів США.

За розстрочення оплати вартості відступлених прав новий кредитор сплачує проценти за користування грошовими коштами з розрахунку 1 % річних за кожен день (з розрахунку 365 днів у році) від несплаченої частини компенсації вартості відступлених прав.

Вказана плата за користування грошовими коштами нараховується з 1 квітня 2015 року до дати сплати новим кредитором суми компенсації вартості відступлених прав в повному обсязі та сплачується новим кредитором починаючи з 1 квітня 2016 року. Нараховані та не сплачені проценти за користування грошовими коштами за період з 1 квітня 2015 року по 1 квітня 2016 року сплачується рівними частинами з 1 квітня 2017 року по 1 квітня 2018 року.

Проценти згідно даного пункту нараховуються на несплачену частину боргу щомісячно та сплачуються не пізніше третього робочого дня кожного наступного місяця у гривнях за курсом Міжбанку*, встановленим станом на останній робочий день того місяця, у якому вони нараховані.

Відповідач ТОВ "Будинок Краусса" не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань за договором цесії №3 перед позивачем ОСОБА_1 , а тому остання просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12 лютого 2015 року в розмірі 6 412 749,65 грн., з яких: компенсація вартості права вимоги за договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12 лютого 2015 року - 4 894 474,87 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 266 659,32 грн., розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141,32 грн., три проценти від простроченої суми - 428 473,86 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У жовтні 2021 року ТОВ " Будинок Краусса" звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12 лютого 2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на момент укладання договору цесії №3 сторонами було досягнуто домовленості щодо відступлення права вимоги в іноземній валюті в розмірі 155 010,52 Євро, що є еквівалентом 175 155,38 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату укладеного договору. З урахуванням договору цесії №3 ОСОБА_1 повинна була отримати індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави відповідно до п "г" ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Оскільки договір цесії №3 укладено з порушенням вимог, встановлених ст.. 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України " Про валюту і валютні операції", тому в силу приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України такий договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2022 року залучено до участі у цивільній справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом ПАТ "Златобанк".

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18 квітня 2023 року задоволено спільну заяву ОСОБА_1 та ТОВ " Будинок Краусса", затверджено мирову угоду укладену 7 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Будинок Краусса" в особі директора Матушевського М.О. в наступній редакції:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК КРАУССА", ідентифікаційний код юридичної особи 38748607, місцезнаходження: місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7, надалі - відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом, в особі директора Матушевський Микола Олександрович, який діє на підставі Статуту та Протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" №01/02 від 01.02.2023, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , надалі - Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом), з іншої сторони, які є сторонами в судовій справі № 757/10596/21-ц, що знаходиться у провадженні Печерського районного суду міста Києва, з огляду на обопільну зацікавленість Сторін в повному врегулюванні спору на основі взаємних поступок, керуючись ч. 7 ст. 49, ст. ст. 182, 182, 206-208 Цивільного процесуального кодексу України, уклали цю мирову угоду на зазначених нижче умовах:

1.Печерським районним судом міста Києва розглядається справа №757/10596/21-ц за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК КРАУССА» про стягнення заборгованості за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р., що укладений між позивачем і відповідачем за первісним позовом та ПАТ «ЗЛАТОБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 35894495, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 17/52, надалі - Договір цесії №3, в сумі 6 412 749, 65 гривень (шість мільйонів чотириста дванадцять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 65 копійок), з яких:

-компенсація вартості права вимоги за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. - 4 894 474, 87 гривні (чотири мільйони вісімсот дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 87 копійок);

-проценти за користування грошовими коштами - 266 659, 32 гривень (двісті шістдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 32 копійки);

-розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141, 60 гривня (вісімсот двадцять три тисячі сто сорок одна гривня 60 копійок);

-три проценти річних від простроченої суми - 428 473, 86 гривні (чотириста двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят три гривні 86 копійок).

2.З метою врегулювання спору, зазначеного у п. 1 цієї Мирової угоди, Сторони домовились про такий порядок (спосіб) його врегулювання.

3.Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) визнає грошову заборгованість перед Позивачем за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. в сумі 6 412 749, 65 гривень (шість мільйонів чотириста дванадцять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 65 копійок), з яких:

-компенсація вартості права вимоги за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. - 4 894 474, 87 гривні (чотири мільйони вісімсот дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 87 копійок);

-проценти за користування грошовими коштами - 266 659, 32 гривень (двісті шістдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 32 копійки);

-розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141, 60 гривня (вісімсот двадцять три тисячі сто сорок одна гривня 60 копійок);

-три проценти річних від простроченої суми - 428 473, 86 гривні (чотириста двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят три гривні 86 копійок).

3.1.Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) визнає заборгованість перед позивачем за первісним позовом з витрат по сплаті судового збору в розмірі 11 350, 00 гривень (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

4.Відповідно до п. 4.2 Договору цесії №3 Сторони провели переговори щодо коригування суми зобов`язання та на підставі п. 4.2 Договору цесії №3, в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що із заборгованості з процентів за користування грошовими коштами, яка становить 266 659 гривень 32 копійки, сплаті на користь Позивача за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) підлягають грошові кошти у розмірі 66 659, 32 гривень (шістдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 32 копійки), оскільки 08.04.2022 року під час розгляду вказаної судової справи на рахунок Позивача за первісним позовом були зараховані грошові кошти у розмірі 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок) гарантованої суми відшкодувань, як вкладнику ПАТ «ЗЛАТОБАНК», що підтверджується випискою з рахунку від 08.04.2022.

5.Сторони дійшли згоди, що гарантована сума відшкодувань в сумі 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок), яка була перерахована Позивачеві за первісним позовом 08.04.2022, в повному розмірі зараховується як часткове погашення заборгованості з процентів за користування грошовими коштами за Договором цесії №3, а тому не зменшує розмір зобов`язань Відповідача за первісним позовом за аналогічним Договором №4 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р., що також укладений між Позивачем і Відповідачем за первісним позовом, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в судовій справі №757/10426/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК КРАУССА» про стягнення заборгованості за Договором №4 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. в розмірі 132 339, 19 гривень, яка також знаходиться в провадженні Печерського районного суду міста Києва.

6.Сторони дійшли згоди, що Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) відмовляється від зустрічного позову до Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) про визнання недійсним Договору №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р., що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.12.2021 був об`єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БУДИНОК КРАУССА» про стягнення заборгованості.

7.Сторони домовились, що Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом), на виконання п. 5 цієї Мирової угоди, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 49, ст. ст. 182, 183 Цивільного процесуального кодексу України, зобов`язується подати до Печерського районного суду міста Києва заяву про відмову від зустрічного позову до Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) про визнання недійсним Договору №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. в справі №757/10596/21-ц, яка є невід`ємною частиною цієї Мирової угоди.

8.Сторони дійшли згоди, що Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний сплатити Позивачеві за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 350, 00 гривень (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок) та заборгованість за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. в сумі 6 212 749, 65 гривень (шість мільйонів двісті дванадцять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 65 копійок) з урахуванням пп. 4, 5 Мирової угоди, з яких:

-компенсація вартості права вимоги за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. - 4 894 474, 87 гривні (чотири мільйони вісімсот дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 87 копійок);

-проценти за користування грошовими коштами - 66 659, 32 гривень (шістдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 32 копійки);

-розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141, 60 гривня (вісімсот двадцять три тисячі сто сорок одна гривня 60 копійок);

-три проценти річних від простроченої суми - 428 473, 86 гривні (чотириста двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят три гривні 86 копійок).

9.Сторони домовились про те, що Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) зобов`язаний сплати вказану в п. 8 Мирової угоди заборгованість за Договором №3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 р. в повному обсязі та витрати по сплаті судового збору, що разом становлять суму 6 224 099, 65 гривень (шість мільйонів двісті двадцять чотири тисячі дев`яносто дев`ять гривень 65 копійок), на поточний рахунок Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) НОМЕР_6, IBAN НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до «03» січня 2033 року (включно). Днем сплати Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) грошових коштів вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом).

10.Сума грошових коштів, яка встановлена в п. 9 Мирової угоди, є остаточною, до «03» січня 2033 року (включно) проценти за користування грошовими коштами, індекс інфляції за весь період відстрочення платежу, а також будь-які інші грошові нарахування, в тому числі, але не виключно, три відсотки річних від вказаної в п. 9 Мирової угоди суми, пеня та інші штрафні санкції, на таку суму не нараховуються.

11.Здійснення Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) в порядку, строках та розмірах, визначеними в п. 9 Мирової угоди, оплати на користь Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) є фактом належного виконання зобов`язань, встановлених для нього Мировою угодою та Договором цесії №3, та є наслідком припинення зобов`язань для Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) за Мировою угодою та Договором цесії №3.

12.Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) має право достроково виконати зобов`язання за цією Мировою угодою, а Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) зобов`язаний прийняти таке дострокове виконання.

13.Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) і Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

14.Сторони підтверджують, що реорганізація Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) не впливає на виконання цієї Мирової угоди. Ця Мирова угода є обов`язковою для виконання правонаступником Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом).

15.Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам, а також породжують появу наслідків, зазначених в тексті цієї Мирової угоди.

16.Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені сторін цю Мирову угоду, мають всі необхідні для її підписання повноваження і не мають будь-яких обмежень їх повноважень та/або правоздатності, та/або дієздатності.

17.У разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) умов Мирової угоди, ухвала суду, якою затверджується ця Мирова угода, є виконавчим документом й підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби/приватними виконавцями, а з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) у спосіб та порядку, передбаченому чинним законодавством з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», підлягає стягненню вся сума заборгованості за цією Мировою угодою.

18.Ухвала суду про затвердження цієї Мирової угоди є виконавчим документом, у зв`язку з чим Сторони зазначають наступні свої реквізити для відображення в ухвалі суду:

18.1. ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , поточний рахунок № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

18.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК КРАУССА», місцезнаходження: місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 38748607, ІПН 387486026558, св-во № 200134357, поточний рахунок IBAN НОМЕР_5 в АТ «Банк Кредит Дніпро».

Цю Мирову угоду укладено в 3-х примірниках - по одному для кожної із Сторін та один примірник для Печерського районного суду міста Києва ".

Не погоджуючись з такою ухвалою представник ПАТ " Златобанк" - Пиріг О.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі посилається на те, що проект мирової угоди складено 6 лютого 2023 року між ТОВ " Будинок Краусса" в особі директора Матушевського М.О. та ОСОБА_1. без участі АТ " Златобанк", хоча банк на той час був співвідповідачем у цій справі та стороною у договорі відступлення, що є предметом розгляду у справі. Проект мирової угоди АТ "Златобанк" не надавався.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що договір відступлення права вимоги укладено всупереч прямій забороні Національного банку України, оскільки Національним банком України прийнято низку рішень з метою недопущення погіршення стану ліквідності АТ "ЗЛАТОБАНК" та захисту інтересів його вкладників і кредиторів, зокрема Постанову Правління НБУ від 04 грудня 2014 року №777/БТ "Про віднесення АТ "ЗЛАТОБАНК" до категорії проблемних" строком на 180 днів.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року №105 "Про віднесення ПАТ "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року №30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ЗЛАТОБАННК", згідно з яким з 14 лютого 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ЗЛАТОБАНК".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13 травня 2015 року №99 "Про початок процедури ліквідації АТ "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ЗЛАТОБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК".

Згідно статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини неплатоспроможного банку є нікчемними.

Зазначає, що пов`язаними особами АТ "ЗЛАТОБАНК" у 2017 році оскаржено постанови НБУ та рішення Фонду. Позов задоволено частково, зокрема визнано протиправними та скасовано вищевказані постанови НБУ та рішення Фонду (справа №826/2184/17).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2021 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 червня 2019 року у справі №910/4475/19 про порушення провадження у справі про банкрутство скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Златобанк".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №320 від 11 лютого 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК".

Вказує, що станом на тепер, в силу чинного законодавства та відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" продовжується виведення АТ "ЗЛАТОБАНК" з ринку фінансових послуг.

Зазначає, що позивач підтверджує отримання ним гарантованої суми відшкодування 200 000,00 гривень, що свідчить про те, що він обізнаний з процедурою задоволення вимог вкладників банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та скористався нею, чим спростував виникнення зобов`язань за договором відступлення прав вимоги.

21 січня 2013 року між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" укладено кредитний договір №8/33/13-KLMV.

5 березня 2014 року між НБУ та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" укладено кредитний договір №12, відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит для забезпечення ліквідності.

26 березня 2014 року укладено договір застави майнових прав №12/ЗМП/2, предметом застави за яким є майнові права за кредитними договорами, що укладені між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" і юридичними та фізичними особами, в тому числі майнові права за Кредитним договором №8/33/13-KLMV, укладеним між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО".

12 лютого 2015 року між ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" , ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" та АТ "ЗЛАТОБАНК" укладено договір відступлення права вимоги.

Відповідно до Договору про відступлення банк має певні зобов`язання з повернення грошових коштів згідно, зокрема із договорами банківського рахунку фізичної особи та договором про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки, укладених між АТ "ЗЛАТОБАНК" та ОСОБА_1 ..

Відповідно до договору про відступлення права вимоги до банку за вищезазначеними договорами були передані/відступлені відповідними особами-кредиторами (клієнтами, вкладниками) банку на користь ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" за договорами про відступлення права вимоги (цесії) від 12 лютого 2015 року.

ТОВ "Соларенерго" повідомив АТ "Златобанк" про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21 січня 2013 року.

Договори відступлення на підставі яких відбулося зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21 січня 2013 року Уповноваженій особі ФГВФО не надавались, в тому числі щодо ОСОБА_1 , та у бухгалтерському обліку не відображені.

У зв`язку з порушенням прав Національного банку України недійсність заяв про зарахування однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21 січня 2013 року, в тому числі на підставі договорів, укладених з позивачем, перебуває на розгляді Господарського суду міста Києва (справи № 910/3262/19, №910/3264/19).

1 вересня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від адвоката Німи Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказує на безпідставність тверджень ПАТ "ЗЛАТОБАНК" про те, що ПАТ "ЗЛАТОБАНК" не надавався проект мирової угоди, оскільки ПАТ "ЗЛАТОБАНК" було залучено до участі у справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору цесії №3.

9 березня 2023 року представником ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" подано заяву про відмову від зустрічного позову до ПАТ "ЗЛАТОБАНК" про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним. Відтак у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" про стягнення заборгованості за договором цесії №3, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" не був стороною у розумінні статті 48 ЦПК України.

Вказує, що якщо договір цесії №3 дійсно укладено було б всупереч будь-яким заборонам, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була б зобов`язана звернутися з відповідним позовом до суду та оскаржити його укладення. Однак, фактичні обставини справи свідчать, що з дати укладення Договору цесії №3 по теперішній час ні ПАТ "ЗЛАТОБАНК", ні уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не звертались з позовом до суду.

Звертає увагу, що договір цесії укладено 12 лютого 2015 року.

14 лютого 2015 року у ПАТ "ЗЛАТОБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14 лютого 2015 року до 13 травня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Про наявність договору цесії скаржник був обізнаний, оскільки із змісту судових рішень у справі №910/20978/15, що набрали законної сили, правовідносини між ТОВ "СОЛАРЕНЕРГО" та ПАТ "ЗЛАТОБАНК", які виникли та ґрунтувались, в тому числі на підставі договору цесії №3, припинені. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" брала участь в розгляді справи, була ознайомлена з матеріалами справи та обізнана про наявність договорів про відступлення права вимоги ще в 2015 році.

Просить ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

23 серпня 2023 року представником ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" адвокатом Кулібаба О.О. подано клопотання про закриття апеляційного провадження з посиланням на те, що оскаржувана ухвала не впливає на права та обов`язки банку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Німа Ю.В. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" - адвокат Кулібаба О.О. просив закрити апеляційне провадження.

АТ "Златобанк" свого представника в судове засідання не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення на електронну пошту, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року ( том №3, а.с.249). Причини неявки свого представника суд не повідомив, а тому суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність представника АТ " Златобанк" відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги представника АТ "Златобанк" та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції представника АТ "Златобанк" - Пиріг О.В. в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність представника АТ " Златобанк", який не з`явився в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання ,перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження за апеляційною скаргою АТ "Златобанк" підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно частини 7 статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями статті 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи необмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Системний аналіз указаної норми дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Отже, мирова угода це укладений сторонами правочин з метою врегулювання їх спору на основі взаємних поступок.

За таким правочином сторони заново визначають свої матеріальні права та обов`язки у спірному правовідношенні, припиняючи спір, що став предметом судового розгляду.

Тобто, мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб`єктивні права та обов`язки. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки них осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 320/915/19 міститься висновок про те, що за змістом статті 392 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

У постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010 передбачено, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, провадження № 61-41547св18.

Таким чином, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, слід встановити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу, права на оскарження судового рішення та перевірити, чи вирішив суд першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції.

Вирішення такого питання є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що судовим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті судового рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про права та інтереси особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 127/4368/18 (провадження № 61-1258св19), від 4 листопада 2020 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-2519св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 318/3230/13-ц (провадження № 61-15711св19), від 3 березня 2021 року у справі № 333/537/13-ц (провадження № 61-17767св19) та від 7 квітня 2021 року у справі № 202/2158/16-ц (провадження № 61-22913св19).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Будинок Краусса" про стягнення заборгованості. В процесу розгляду справи сторонами врегульовано їх спір та укладено мирову угоду.

Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з наявності на це відповідних правових підстав та того, що викладені у мировій угоді умови не порушують не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Як убачається з матеріалів справи АТ " Златобанк" був залучений до участі у справі в якості співвідповідача у зустрічному позові ТОВ "БУДИНОК КРАУССА" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення праві вимоги №3.

18 квітня 2023 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва закрито провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ " БУДИНОК КРАУССА" до ОСОБА_1 , ПАТ "Златобанк" про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №3 на підставі заяви ТОВ " БУДИНОК КРАУССА" про відмову від зустрічного позову.

Відтак, у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором цесії №3 ПАТ " Златобанк" не було стороною у розумінні ст.. 48 ЦПК України, відповідно мирова угода була укладена між сторонами у справі - позивачем та відповідачем у справі.

Таким чином, оскаржуваним судом рішенням не встановлюються, не змінюються, не обмежуються або припиняються права або обов`язки, інтереси та свободи АТ "Златобанк" як особи, яка не брала участі у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором з ТОВ "БУДИНОК КРАУССА".

Посилання ПАТ " Златобанк" на те, що договір цесії №3, який був укладений між ОСОБА_1 , ТОВ " БУДИНОК КРАУССА" та ПАТ " Златобанк" укладено всупереч прямій забороні Національного банку України, враховуючи те, що з 14 лютого 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації,- є безпідставними, оскільки у зазначеній справі предметом спору є стягнення заборгованості за договором, а питання щодо неправомірності укладення договору цесії судом не розглядалося.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним судовим рішенням порушені права ПАТ "Златобанк" не надано, отже, права банку у даній справі, де предметом позову є саме стягнення заборгованості з відповідача, ніяким чином не порушуються.

Враховуючи, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ПАТ "Златобанк" не вирішувалося, тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 268, 362, 367, 368 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк", подану адвокатом Пиріг Оленою Вікторівною, на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 18 квітня 2023 року - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала складена 28 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус