Ухвала

від 28.11.2023 по справі 520/16518/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2023 року

м. Київ

справа №520/16518/2020

адміністративне провадження №К/990/38642/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №520/16518/2020 за позовом ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у 2020 році звернувся до суду першої інстанції з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 , у якому (з урахуванням змісту ухвали від 08.02.2021 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог) просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05.08.2019 № 365 яким затверджено «Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ( АДРЕСА_1 )».

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Харківський окружний адміністративний суд, своїм рішенням від 23.06.2021 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022) позов задовольнив.

За результатами перегляду справи у касаційному порядку, Верховний Суд скасував згадані судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

В межах нового розгляду справи, Харківський окружний адміністративний суд, своїм рішенням від 21.02.2023 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023) позов задовольнив.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 17.11.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв`язком 07.11.2023), в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Щодо сплати судового збору

Згідно з частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1 681,60 грн (2 102,00 грн * 0,4 * 200%)

Проте, скаржником до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору лише у розмірі 1 680,00 грн.

Відтак, скаржнику слід надати докази сплати судового збору на суму 1,80 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Щодо строку на касаційне оскарження

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 6 статті 120 КАС України).

Повний текст оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду складено 28.09.2023, а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк (з урахуванням положень частини 6 статті 120 КАС України) закінчився 30.10.2023. Водночас, касаційну скаргу скаржником направлено поштовим зв`язком до Верховного Суду 07.11.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує отриманням копії оскаржуваної постанови лише 02.11.2023, однак будь-яких доказів на підтвердження зазначеного (поштовий конверт із відбитком календарного штемпеля тощо) скаржником не надано.

Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.

Відтак зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, позаяк такі не підтверджені належними доказами.

Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного вище, скаржнику необхідно надати:

- докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження (поштовий конверт із відбитком календарного штемпеля тощо) або ж вказати інші причини такого пропуску з наданням відповідних доказів;

- докази сплати судового збору у розмірі 1,80 грн.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №520/16518/2020 за позовом ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін