Постанова

від 08.08.2024 по справі 520/16518/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 520/16518/2020

адміністративне провадження № К/990/38642/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 (головуючий суддя Шевченко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 (головуючий суддя Ральченко І.М., судді Чалий І.С., Катунов В.В.)

у справі №520/16518/2020

за позовом ОСОБА_2

до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської районної державної адміністрації Харківської області,

третя особа: ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Дергачівська РДА, відповідач 1), Харківської районної державної адміністрації (далі - Харківська РДА, відповідач 2), третя особа: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), в якому, з урахуванням змісту ухвали від 08.02.2021, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дергачівської РДА від 05.08.2019 № 365, яким затверджено Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він постійно проживає разом з сім`єю у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та є членом територіальної громади Малоданилівської селищної ради. Зазначає, що будівництво автомобільних мийок порушує права мешканців сусідніх земельних ділянок, оскільки ця частина смт Мала Данилівка не має централізованого водопостачання та водовідведення. З огляду на це, позивач вважає, що у разі побудови автомийки, токсична речовина - вода із агресивними миючими засобами та мастилом, бензином, бітумом, іншими токсичними речовинами, буде скидатись у водоносний шар ґрунту.

Також позивач зазначає, що проєкт детального плану території складено з грубими порушеннями вимог законодавства, зокрема, порушено процедуру фінансування розробки детального плану, відсутня стратегічно-екологічна оцінка, детальний план розроблено відповідно до недіючих державних будівельних норм.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 23.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021, позов задоволено.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне рішення відповідача прийнято не в межах та не у спосіб встановлений чинним законодавством, зокрема, без проведення стратегічно-екологічної оцінки, розроблений відповідно до недіючих державних будівельних норм та з порушенням процедури його фінансування. Крім того, за висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржуване розпорядження порушує права позивача як члена територіальної громади на безпечне довкілля.

3. Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 судові рішення у справі скасовано, справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції з огляду на те, що оскаржене розпорядження, яким затверджено Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, має ознаки нормативно-правового акта.

У цій постанові Суд вказав, що оскарження нормативно-правових актів державних районних адміністрацій передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Однак суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу про оскарження нормативно-правового акта голови Дергачівської РДА, не дотримались порядку, визначеного статтями 264, 265 КАС України, зокрема, не зобов`язали відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, а також не дотримались інших вимог, визначених цими статтями КАС України.

При цьому колегія суддів зазначила, що недотримання судами встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права та безумовною підставою для розгляду такої справи спочатку, оскільки таке порушення, серед іншого, впливає на права та інтереси необмеженої кількості осіб (всіх осіб, на яких поширюється дія цього акта).Проте суди попередніх інстанцій в порушення норм.

4. Після нового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та нечинним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05.08.2019 № 365 "Про затвердження детального плану території за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області".

Вирішено питання розподілу судових витрат.

4.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято не в межах та не у спосіб, встановлений чинним законодавством, зокрема, без проведення стратегічно-екологічної оцінки, розроблений відповідно до недіючих державних будівельних норм та з порушенням процедури його фінансування. Крім того, за висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржуване розпорядження порушує права позивача як члена територіальної громади на безпечне довкілля.

5. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

5.1. ОСОБА_2 є членом територіальної громади Малоданилівської селищної ради та постійно проживає разом з сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

5.2. За вказаними адресами станом на час правовідносин, щодо яких виник спір, були розташовані земельні ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер: 6322055900:00:003:1661, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6322055900:00:003:1898, площею 0,1477 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 6322055900:00:003:1898.

5.3. Головою Дергачівської РДА Харківської області 15.06.2018 прийнято розпорядження № 293 «Про розроблення детального плану території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (АДРЕСА_2)».

Зазначеним розпорядженням, було передбачено наступне:

- Дергачівській районній державній адміністрації виступити замовником розроблення детального плану території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (АДРЕСА_2).

- Визначити гр. ОСОБА_1 (за згодою) відповідальним за фінансування розроблення детального плану території, зазначеного в пункті 1 цього розпорядження.

- Укласти трьохсторонній договір про розроблення детального плану території, вказаного в пункті 1 даного розпорядження, в якому районна державна адміністрація - Замовник, гр. ОСОБА_1. Платник, проектна організація -Виконавець.

- Визначити, за погодженням із Платником, ліцензовану організацію - розробника детального плану території.

- Забезпечити, за погодженням із Платником, надання Виконавцю вихідних даних на розроблення детального плану території.

5.4. На підставі зазначеного розпорядження ПП «Перспектива-ДІ» було розроблено «Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (АДРЕСА_2)».

Зазначеним детальним планом території передбачався намір розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер: 6322055900:00:003:1898 загальною площею 0,1477 га за умови зміни цільового призначення для розміщення об`єктів транспортної інфраструктури.

На території підприємства передбачалось розміщення: 2 постів для миття легкових автомобілів, пост технічного огляду та технічного ремонту легкових автомобілів, пост технічного ремонту для виконання шиномонтажних і вулканізаційних робіт, побутові приміщення та комунальна зона.

5.5. Розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05.08.2019 № 365 «Про затвердження детального плану території за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області» затверджено детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (АДРЕСА_2).

5.6. У матеріалах детального плану території (замовник - Дергачівська РДА в Харківській області, виконавець - ПП "Перспектива-ДІ") відсутній Звіт про стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації.

Крім того, Дергачівською РДА Харківської області не дотримано вимоги стосовно оприлюднення розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

6.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 № 2354-VIII (далі - Закон № 2354-VIII). При цьому суди не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах від 13.04.2020 у справі № 160/2852/19, від 15.07.2021 у справі № 1.380.2019.004556, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 26.09.2023 у справі № 320/2015/22.

6.2. Крім того вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Зазначає, що про час розгляду справи судом апеляційної інстанції його було повідомлено менше ніж за п`ять днів до судового засідання, що унеможливило його участь у розгляді справи і є порушенням вимог частин 1 та 3 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. Учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали, про відкриття касаційного провадження повідомлені належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції насамперед має надати відповідь на доводи скаржника про порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

10. Частиною 2 статті 307 КАС України визначено, що про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням. А відповідно до частин 1 та 2 статті 313 цього Кодексу суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка ж сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

11. Частинами 1 та 3 статті 126 КАС України встановлено, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

12. Відтак, своєчасне вручення учаснику справи повістки, яка містить відомості щодо дати, часу та місця розгляду справи, є забезпеченням такому учаснику права на доступ до суду.

13. За матеріалами цієї справи судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 було призначене на 20.09.2023 на 13:00 год. При цьому судову повістку ОСОБА_1 було надіслано засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення 11.09.2023. У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що судову повістку під розписку отримав ОСОБА_1 12.09.2023 року, тобто у строк більше п`яти днів до судового засідання. Проте у судове засідання він не прибув (т. 4 а. с. 100, 112, 114).

14. За таких обставин доводи ОСОБА_1 про порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції суд касаційної інстанції відхиляє як безпідставні.

15. Щодо доводів касаційної скарги по суті судових рішень суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

17. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Згідно з частиною 4 цієї статті детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

18. Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 290 рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

19. Відтак суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що за обставинами цієї справи Дергачівська РДА Харківської області була наділена повноваженнями щодо затвердження детального плану території поза межами населеного пункту.

20. Статтею 21 Закону № 3038-VI встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

21. Також варто зауважити, що згідно частини 4 статті 2 Закону № 3038-VI містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

22. Відтак правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у процесі затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів території, обов`язковою є стратегічна екологічна оцінка містобудівної документації у встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20.03.2018 № 2354-VIII (далі - Закон № 2354-VIII).

23. Закон № 2354-VIII набрав чинності 12.04.2018 та введений у дію з 12.10.2018, регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

24. Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 2354-VII визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

25. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону 2354-VII, суб`єктами стратегічної екологічної оцінки, є серед інших, замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.

26. Частиною 1 статті 9 Закону № 2354-VII визначені етапи здійснення стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

27. Відповідно до статті 11 Закону № 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію: 1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування; 2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування; 6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків; 7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування; 8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки); 9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності); 11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

28. У свою чергу, положеннями статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно із яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про: 1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту; 2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування; 3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі: а) дату початку та строки здійснення процедури; б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо); в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення); г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій; д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; 4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

29. Частиною 2 статті 13 Закону № 2354-VIII визначено, що проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

30. Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій, матеріали детального плану території (замовник - Дергачівська РДА в Харківській області, виконавець - ПП "Перспектива-ДІ") не містять Звіту про стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації. Крім того, суди встановили, що вимоги стосовно оприлюднення розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті Дергачівською РДА дотримані не були.

31. З огляду на зазначене нормативне регулювання правовідносин, що виникли у цій справі, та встановлених обставин суд касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про порушення Дергачівською РДА процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону № 2354-VIII, що є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та нечинним оспорюваного у цій справі рішення - розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05.08.2019 № 365 "Про затвердження детального плану території за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області". Таке порушення, з огляду на визначену Законом 3038-VI обов`язковість стратегічної екологічної оцінки детального плану території, не є формальним та є підставою для скасування оскарженого рішення відповідача 1.

32. Відтак доводи особи, яка подала касаційну скаргу про те, що у відповідача 1 був відсутній обов`язок здійснити стратегічну екологічну оцінку детального плану території не ґрунтуються на вимогах норм Закону № 3038-VI та Закону № 2354-VIII.

33. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи висновків Верховного Суду щодо застосування норм Закону № 3038- VI та Закону № 2354-VIII в частині дії у часі вимог про обов`язкове проведення оцінки впливу на довкілля матеріалів детального плану території суд касаційної інстанції зауважує, що вище Судом вказано про набрання чинності Законом № 2354-VIII 12.04.2018 та введення його у дію з 12.10.2018.

34. Верховним Судом у постанові від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20 зроблено такий висновок:

« 104. Розглядаючи справу № 1.380.2019.004556, Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року зазначив таке.

105. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20 березня 2018 року № 2354-VIII, яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, зокрема, для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

106. За змістом пункту 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Вказаний закон прийнятий 20 березня 2018 року, набрав чинності 12 квітня 2018 року, введений в дію 12 жовтня 2018 року.

107. Згідно з підпунктом 5 пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354 внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, стаття 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

108. На цій підставі, Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556 дійшов висновку, що обов`язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним Законом, має застосовуватися після 12 жовтня 2018 року.

109. Такий підхід було висловлено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16.

110. Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 зробив такі висновки.

111. За приписами частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

112. Названій правовій нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99.

113. У абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт.

114. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

115. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

116. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

117. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17.

118. На підставі вищезазначеного, Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 та від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556 дійшов висновку, що у випадку розроблення детального плану території до 12 жовтня 2018 року, вимоги щодо проведення стратегічної екологічної оцінки не повинні застосовуватися.

119. Водночас, оскільки у справі № 1.380.2019.004556 було встановлено, що спірні проєкти детальних планів були подані на затвердження 19 жовтня 2018 року, тобто після введення в дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року дійшов висновку, що така містобудівна документація повинна була проходити процедуру стратегічної екологічної оцінки.

120. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, особливістю спірних правовідносин є те, що рішення про розробку проєкту спірних змін до генерального плану відповідач прийняв у липні 2015 року, розробка проєкту змін до Генерального плану тривала з 2016 року по вересень 2018 року, а затверджений він був у серпні 2019 року.

121. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за даних обставин справи у відповідача не виникло обов`язку забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.»

35. Крім того, у постанові від 15.07.2021 у справі № 1.380.2019.004556 Верховний Суд вказав, що оскільки позивач не подав на затвердження детальні плани територій до набрання чинності Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», а подання документації у момент його чинності вимагало проведення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, відповідно відповідачем зобов`язаний був виконати вимоги щодо проведення стратегічної екологічної оцінки детальних планів території.

36. З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду щодо застосування норм Закону № 2354-VIII колегія суддів касаційного суду зазначає, що при вирішенні питання про необхідність проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану території необхідно виходити з нормативного регулювання, яке було на час подання матеріалів детального плану території на затвердження.

37. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали детального плану території були розроблені у 2019 році, громадські слухання щодо проекту містобудівної документації оскарженого детального плану території проведені 07.06.2019, тобто після набрання чинності та введення у дію Закону № 2354-VIII. Відтак такі матеріали цілком очевидно були подані на затвердження пізніше набрання чинності вказаним Законом, а тому підлягали обов`язковій стратегічній екологічній оцінці. Проте суди встановили, що таку оцінку проведено не було.

38. За наведеного правового регулювання та обставин справи висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та нечинним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 05.08.2019 № 365 "Про затвердження детального плану території за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області" зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального і процесуального права. Ці висновки не суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах від 13.04.2020 у справі № 160/2852/19, від 15.07.2021 у справі № 1.380.2019.004556, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 26.09.2023 у справі № 320/2015/22.

39. Вказане, згідно статті 350 КАС України, є підставою для залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 - без змін.

Керуючись статтями 327, 343, 349, 350 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін