Постанова

від 23.11.2023 по справі 396/1617/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 396/1617/23

провадження № 22-ц/4809/1287/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Голованя А.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кропивницькому заправилами спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргуОСОБА_1 , яка представляє інтереси ОСОБА_2 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2023 року, у складі головуючого судді Цесельської О.С. у справі за позовом Приватного підприємства «Агрофірма» «Агроленд» до ОСОБА_2 про визнання права власності на посіви,-

ВСТАНОВИВ:

05вересня 2023року Приватне підприємство «Агрофірма» «Агроленд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на посіви.

Позивач просив визнати за ним посіви та врожай соняшника 2023 року, що зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 3524086000:02:000:1484, площею 6,7201 га ріллі, що розташована на території Семинастівської сільської ради Новоукраїнського району, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

08 вересня 2023 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам, які будуть діяти від її імені чи в її інтересах, вчиняти будь -які дії , що перешкоджатимуть вирощуванню посівів соняшника урожаю 2023 року, що зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 3524086000:02:000:1484, площею 6,7201 га ріллі, що розташована на території Семинастівської сільської ради Новоукраїнського району, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 та іншим особам, які будуть діяти від її імені чи в її інтересах вчиняти будь -які дії, що перешкоджатимуть вирощуванню посівів соняшника врожаю 2023 року на земельній ділянці, кадастровий № 3524086000:02:000:1484, площею 6,7201 га ріллі, що розташована на території Семинастівської сільської ради Новоукраїнського району, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Не погодившись із вказаною ухвалою суду представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали суду про забезпечення позову порушено право власності ОСОБА_2 , чим позбавлено права користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд.

Вказує, що позивач звернувшись із заявою про забезпечення позову навмисно вчиняє перешкоди відповідачу (власнику) у користуванні земельною ділянкою та позбавляє права користуватися та розпоряджатися своєю ж земельною ділянкою.

Крім того вказує, що судом першої інстанції під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не дослідив належним чином, чи існує небезпека (ризик) ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29.09.2023 відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звертаючись до суду із позовом просив визнати за ним посіви та врожай соняшника 2023 року, що зростає на земельній ділянці з кадастровим номером 3524086000:02:000:1484, площею 6,7201 га ріллі, що розташована на території Семинастівської сільської ради Новоукраїнського району, яка належить ОСОБА_2 на праві власності.

Предметом позовує визнання права власності на посіви та врожай на зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частині другійстатті 149 ЦПК Українипередбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 150 ЦПК Україниодним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Застосовуючи вказаний вид забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття вказанихзаходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав і законних інтересів у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2023 зареєстровано кримінальне провадження за ст. 194 КК України, відповідно до якого зазначено, що 01.08.2023 виявлено знищення посівів соняшника на земельній ділянці власником якої є ОСОБА_2 .

Встановлено, що зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «Агрофірма «Агроленд».

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та забороняючи відповідачці та іншим особам, які діятимуть від її імені та в її інтересах вчиняти дії, які перешкоджатимуть вирощуванню посіву соняшника ,суд першої інстанції послався на те, що заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.

Проте, такий висновок суду є помилковим, оскільки звертаючись з відповідною заявою, заявник не навів належного обґрунтування щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Крім цього, спосіб забезпечення позову та коло невизначених осіб, яких він стосується, не надає ні фізичної, ні правової можливості контролювати, чи примусово виконувати дану ухвалу суду.

За таких обставин, вимога про забезпечення позову у зазначеній редакції не відповідає очікуваній меті заявленого позову і задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала першої інстанції скасуванню, з ухваленням рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка представляє інтереси ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2023 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Агрофірма» «Агроленд» про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді А.М. Головань

О.А. Письменний