Постанова

від 29.11.2023 по справі 219/3568/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1458/23 Справа № 219/3568/19 Суддя у 1-й інстанції - Погрібна Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого судді- Тимченко О.О.,

суддів -Зубакової В.П., Остапенко В.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія»,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК «Схід»,

третя особа Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія»,

розглянувши в порядку спрощеногопозовного провадженнябез виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 219/3568/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК «Схід», Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ,

на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2021 року, (суддя Погрібна Н.М.), повний текст рішення складено 26 листопада 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.12.2011 р., належить нежиле вбудоване приміщення перукарні і магазину непродовольчих та продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу, в жовтні 2017 р. сталося залиття гарячою водою центрального опалення студії краси «Гвоздика», у зв`язку з чим, ТОВ «ТСК «Схід» складено акт про залиття. При цьому, відповідач заборонила квартиронаймачу вищевказаної квартири ОСОБА_5 вирішувати будь-які питання з позивачем з цього приводу, посилаючись на те, що залиття сталось з вини ТОВ «Бахмут-Енергія». Відповідач проігнорувала звернення представника позивача від 11.05.2018 р. щодо вирішення питання про відшкодування шкоди в позасудовому порядку. ТОВ «Бахмут-Енергія» повідомило про те, що будинок АДРЕСА_1 був підключений до центрального опалення 21.10.2017 р. згідно акту від 05.09.2017 р. про перевірку готовності внутрішніх систем теплопостачання об`єкту до опалювального періоду 2017-2018 рр. 14.09.2017 р. відповідач зверталась до ТОВ «Бахмут-Енергія» з письмовою заявою про злиття мережної води з внутрішньобудинкової системи централізованого опалення з метою подальшого самостійного виконання робіт (ремонту) по заміні приладів опалення (батарей) у належній їй квартирі по вищевказаному адресу. 29.10.2017 р. до ТОВ «Бахмут-Енергія» надійшло повідомлення про аварію за вищевказаною адресою, у зв`язку з чим, 30.10.2017 р. відповідач надала доступ до квартири та встановлено, що радіаторна пробка з приладу опалення (батареї) була зірвана, тобто відкручена, що призвело до витікання мережної води з бактерії із подальшим затопленням квартири поверхом нижче. Також, ТОВ «Бахмут-Енергія» повідомила про те, що аварійна ситуація виникла з вини відповідача, яка несе відповідальність за належний технічний стан приладів опалення, що знаходяться в її квартирі. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2734-2736 від 30.11.2018 р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків залиття студії краси «Гвоздика» становить 21 732 грн. Вважає, що матеріальна шкода повинна бути стягнута з урахуванням росту інфляції. Крім того, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо позивача та членів його сім`ї. Також, вважала, що відповідач повинна відшкодувати витрати на залучення адвоката в сумі 4000 грн., за проведення експертизи в сумі 4118,40 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану залиттям салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в сумі 21732 грн., інфляційні збитки в сумі 6 628,26 грн., 3 % річних в сумі 2647,14 грн., витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження в сумі 4 118,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., судовий збір у розмірі 768,40 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду спричинену завдану залиттям нежитлового приміщення в розмірі 31 007,40 грн., що складається з: 21732,00 грн. - майнова шкода завдана залиттям нежитлового приміщення; 6 628,26 грн.- інфляційні збитки; 2 647,14 грн. 3 % річних. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 118,40 грн. - витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження, 4 000,00 грн. витрати на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заподіяна матеріальна шкода внаслідок залиття Студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 21732,00 грн., а також нарахована позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, сума індексу інфляції 6628,26 грн. та 3 % річних в сумі 2647,14 грн., оскільки вина відповідача у залитті повністю доведена письмовими матеріалами справи та розмір шкоди визначено проведеною оцінкою визначення майнової шкоди. Крім того, стягненню з відповідача підлягають витрати на проведення звіту визначення майнової шкоди в розмірі 4118,40 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував, що мало місце залиття нежитлового приміщення позивача з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено емоційними стресами, душевними стражданнями, негативними емоціями, переживаннями з приводу залиття та пошкодження майна, через залиття було порушено звичайний та розмірений спосіб життя, а також захисту свого порушеного права в суді, а тому суд вважав, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 5000,00 грн. За матеріалами справи встановлено, що 10.04.2018 року між адвокатом Деменковою Є.С. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 4000 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 10.04.2018 р., тому, суд вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 4000 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, відповідачка не погодилась з висновками рішення суду першої інстанції. Вважала рішення суду ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального прав, та неповним з`ясуванням обставин справи, тому просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів щодо причинно-наслідкового зв`язку між фактом залиття та пошкодженням майна позивача і ступенем пошкодження цього майна. Відповідний експертний висновок посилається лише на пояснення та листи інших учасників справи, який, крім того, зроблено 30 листопада 2018 року стосовно подій, що мали місце в 2017 році у період, коли законом не було передбачено право проведення експертизи на замовлення сторони. Акт від 31 жовтня 2017 року не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, оскільки був складений за відсутності позивача та відповідача, не містить висновків щодо причин залиття та висновків щодо встановлення винної у цьому особи. Обов`язок слідкувати за технічним станом інженерних комунікацій квартир лежить на виконавцеві послуг, яким є теплопостачальна організація. У суду не було підстав після закриття підготовчого провадження приймати заяву позивача про збільшення позовних вимог від 04 жовтня 2021 року та від 16 листопада 2021 року. Щодо позовних вимог в частині моральної шкоди, то суд не вказав та не навів причинно-наслідкового зв`язку між конкретними діями чи бездіяльністю відповідача та залиттям об`єкта позивача, і спричинення йому моральної шкоди у заявленому розмірі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від позивача у справі відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.12.2011 р. належить нежиле приміщення, а саме нежиле вбудоване приміщення перукарні і магазину непродовольчих та продовольчих товарі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.12.2011 р., витягу з Державного реєстру правочинів від 02.12.2011 р., витягу про держану реєстрацію прав від 13.12.2011 р., інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2018 р. (т.1 а.с.12-14).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2018 р., ОСОБА_6 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.16), що також підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.05.2017 р. (т.1 а.с.104-105).

29.10.2017 р., о 23 год. 00 хв., на телефонний номер аварійної служби ТОВ «Бахмут-Енергія» надійшло повідомлення про аварійну ситуацію у житловому будинку АДРЕСА_1 . Прибувши на місце аварії, враховуючи вихідний день та пізню годину доби, спеціалісти служби по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи централізованого опалення не змогли оперативно потратити до місця аварії бо вхідні двері до під`їзду вказаного будинку замикаються на ключ. З метою усунення даної аварійної ситуації та збереження майна споживачів, спеціалістами служби по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи централізованого опалення було прийнято рішення про злиття мережної води з внутрішньобудинкової системи централізованого опалення житловому будинку АДРЕСА_1 . 30.10.2017 р. (понеділок) доступ до місця аварії був забезпечений та спеціалістами по обслуговуванню внутрішньобудинкової системи централізованого опалення було виявлено, що у квартирі АДРЕСА_1 , розташованої у даному житловому будинку, власницею якої є ОСОБА_2 , сталася аварійна ситуація, а саме радіаторна пробка з приладу опалення (батареї) була зірвана, тобто відкручена, що призвело до витікання мережі води з батареї із подальшим затопленням квартири поверхом нижче, що вбачається з копії листа ТОВ «Бахмут-Енергія» № юр/544 від 21.05.2018 р. (т.1 а.с.22).

З копії акту ТОВ «ТСК «Схід» від 31.10.2017 р., складеного у складі комісії ЖЕУ-1 майстра ОСОБА_7 та начальника ОСОБА_8 , вбачається, що по стінам, стелі, швам між панелями студії краси «Гвоздика» текла гаряча вода з квартири АДРЕСА_2 , що розташована над студією краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в місцях скупчення гарячої води під миючими шпалерами, по всьому периметру приміщення, шпалери здулися та прийшли у непридатність, міжкімнатна двері прийшла у непридатність, на стелі лінолеум частково деформований. Зі слів працівників студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », залиття трапилось в ніч з 30 на 31 жовтня 2017 р. по причині аварії системи централізованого опалення у зв`язку з заміною радіаторів, що проводились влітку, зі слів власника квартири АДРЕСА_1 , якою є ОСОБА_5 (т.1 а.с.15).

Згідно рішення виконкому Бахмутської міської ради № 150 від 13.07.2016 р. встановлено тарифи на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення для населення м. Бахмута, яке мешкає у комунальному житловому фонді, у тому числі по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.23, 24-25).

Відповідно до рішення виконкому Бахмутської міської ради № 191 від 13.09.2017 р. розпочато опалюваний сезон 2017-2018 рр. у м. Бахмуті (т.1 а.с.26).

Актом перевірки готовності внутрішньої системи теплопостачання об`єкта до опалювального періоду від 05.09.2017 р., об`єкт по АДРЕСА_1 до експлуатації у опалюваний період 2017/2018 рр. підготовлений (т.1 а.с.27), вказаний будинок було підключено до системи опалювання 21.10.2017 р. (т. 1 а.с.28).

14.09.2017 р. ОСОБА_2 зверталась до ТОВ «Бахмут-Енергія» з заявою щодо здійснення зливу вод, у зв`язку з ремонтними роботами по заміні радіаторів опалення. В заяві зазначила адресу: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.29)

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2743-2736 від 30.11.2018 року, 29.10.2017 р., близько 23.00 години, сталося залиття студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді ТОВ «Бахмут-Енергія» № юр/544 від 21.05.2018 р. причиною залиття є аварійна ситуація, а саме - радіаторна пробка з приладу опалення (батареї) була зірвана, тобто відкручена, це призвело до витікання мережної води з батареї із подальшим затопленням квартири поверхом нижче. Інших даних стосовно причин залиття в наданих документальних матеріалах не мається. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків залиття студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої у будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи склала: 21 732,00 грн. (т.1 а.с.36-46).

Витрати пов`язані з оцінкою матеріальної шкоди складають 4118,40 грн., про що в матеріалах справи мається рахунок № 178 від 11.07.2018 р., акт здачі-прийняття висновку судового експерта, спеціаліста № 2734-2736 від 30.11.2018 р. (т.1 а.с.34,35).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Рішення суду мотивоване тим, що оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заподіяна матеріальна шкода внаслідок залиття Студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 21732,00 грн., а також нарахована позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, сума індексу інфляції 6628,26 грн. та 3 % річних в сумі 2647,14 грн., оскільки вина відповідача у залитті повністю доведена письмовими матеріалами справи та розмір шкоди визначено проведеною оцінкою визначення майнової шкоди. Крім того, стягненню з відповідача підлягають витрати на проведення звіту визначення майнової шкоди в розмірі 4118,40 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував, що мало місце залиття нежитлового приміщення позивача з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено емоційними стресами, душевними стражданнями, негативними емоціями, переживаннями з приводу залиття та пошкодження майна, через залиття було порушено звичайний та розмірений спосіб життя, а також захисту свого порушеного права в суді, а тому суд вважав, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 5000,00 грн. За матеріалами справи встановлено, що 10.04.2018 року між адвокатом Деменковою Є.С. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 4000 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 10.04.2018 р., тому, суд вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 4000 гривень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЖК України громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа,якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є,зокрема,втрати,яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27травня 2021рокуу справі № 761/12945/19, провадження № 61-15575св20.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій в разі залиття квартири складається відповідний акт.

Відповідно до додатку № 4 до зазначених Правил у акті, зокрема, зазначається, що трапилось, причини та наслідки залиття, акт складається комісією у складі головного інженера виконавця послуг, майстра, слюсаря-сантехніка, з актом ознайомлюються мешканці квартир.

Отже, з акту ТОВ «ТСК «Схід» від 31.10.2017 р., складеного у складі комісії ЖЕУ-1 майстра ОСОБА_7 та начальника ОСОБА_8 , вбачається, що по стінам, стелі, швам між панелями студії краси «Гвоздика» текла гаряча вода з квартири АДРЕСА_2 , що розташована над студією краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в місцях скупчення гарячої води під миючими шпалерами, по всьому периметру приміщення, шпалери здулися та прийшли у непридатність, міжкімнатна двері прийшла у непридатність, на стелі лінолеум частково деформований. Зі слів працівників студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », залиття трапилось в ніч з 30 на 31 жовтня 2017 р. по причині аварії системи централізованого опалення у зв`язку з заміною радіаторів, що проводились влітку, зі слів власника квартири АДРЕСА_1 , якою є ОСОБА_5 (т.1 а.с.15).

Окрім того, слід зазначити, що 14.09.2017 р. ОСОБА_2 зверталась до ТОВ «Бахмут-Енергія» з заявою щодо здійснення зливу вод, у зв`язку з ремонтними роботами по заміні радіаторів опалення. В заяві зазначила адресу: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.29).

Також, згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2743-2736 від 30.11.2018 року, 29.10.2017 р., близько 23.00 години, сталося залиття студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді ТОВ «Бахмут-Енергія» № юр/544 від 21.05.2018 р. причиною залиття є аварійна ситуація, а саме - радіаторна пробка з приладу опалення (батареї) була зірвана, тобто відкручена, це призвело до витікання мережної води з батареї із подальшим затопленням квартири поверхом нижче. Інших даних стосовно причин залиття в наданих документальних матеріалах не мається. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків залиття студії краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої у будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи склала: 21 732,00 грн. (т.1 а.с.36-46).

Посилання відповідачки на те, що акт був складений за відсутності позивача та відповідачки, не спростовує вини відповідачки у залитті нежитлового приміщення поверхом нижче, що належить на праві власності позивачу, а інших доказів на підтвердження відсутності її вини у затопленні нежитлового приміщення, враховуючи те, що згідно вимог закону саме на відповідача у даних правовідносинах покладається обов`язок по доведенню відсутності їх вини у завданні шкоди та доказів на підтвердження їх доводів щодо причин такого затоплення, суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем надано достатньо доказів, які вказують на те, що затоплення нежитлового приміщення відбулося з причинтого,що зквартири АДРЕСА_2 ,що розташовананад студієюкраси « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,текла гарячаводачерез аварійну ситуацію, а саме - радіаторна пробка з приладу опалення (батареї) була зірвана, тобто відкручена, що призвело до витікання мережної води з батареї.

Вказані обставини належними та допустимими доказами не були спростовані відповідачкою.

Враховуючи те, що позивачем доведено наявність шкоди спричиненої залиттям його нежитлового приміщення, а відповідачем у розумінні частини 2 статті 1166 ЦК України, не доведено, що шкоду завдано не з її вини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування збитків у розмірі 31007,40 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 є належним відповідачем, оскільки остання як власник квартири АДРЕСА_2 , 14 вересня 2017 року зверталась до ТОВ «Бахмут-Енергія» з заявою щодо здійснення зливу вод, у зв`язку з ремонтними роботами по заміні радіаторів опалення по АДРЕСА_2 , та повинна була здійснювати комплекс робіт таким чином, щоб уникнути виникнення аварійних ситуацій.

За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1 статті 23 ЦК України).

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час визначення підстав для стягнення моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для ви рішення спору.

Разом з тим, відповідно до вимог статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статі 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач обґрунтовує моральну шкоду тим, що мало місце залиття нежитлового приміщення позивача з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено емоційними стресами, душевними стражданнями, негативними емоціями, переживаннями з приводу залиття та пошкодження майна, через залиття було порушено звичайний та розмірений спосіб життя.

Виходячи з положень статі 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено порушення прав позивача,залиття нежитлового приміщення, переживаннями з приводу пошкодження майна, та виходячи із засад розумності,виваженості і справедливості, суд першої інстанції вірно встановив, що наявні підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Посилання відповідачки, що у суду першої інстанції не було підстав після закриття підготовчого провадження приймати заяву позивача про збільшення позовних вимог від 04 жовтня 2021 року та від 16 листопада 2021 року, не заслуговують на увагу, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення спору по суті.

Апеляційна скарга відповідачки не дає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції наданих сторонами доказів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2021 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Тимченко

Судді: В.П. Зубакова

В.О. Остапенко