Постанова

від 21.11.2023 по справі 916/599/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/599/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк": Шабаровський Б.В.

від Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області: Терлюга О.І., Дударенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк"

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 року, суддя в І інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст якого складено 07.06.2023 в м. Одесі

у справі: №916/599/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк"

до відповідача: Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області

про стягнення 1 608 922,80 грн

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплодарський енергетичний парк» (далі- ТОВ «ТЕП») звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення 1 608 922,80 грн безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за період із 31.10.2019 за укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки №4 від 18.05.2018.

Позов обґрунтований тим, що на земельній ділянці перебувають належні відповідачу об`єкти незавершеного будівництва, які унеможливлюють будівництво електростанцій та з 31.10.2019 (реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт) позивач не мав можливості здійснювати будівництво електростанції та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тому наявні підстави для звільнення його від сплати орендної плати з 31.10.2019, а сплачена орендна плата з 31.10.2019 підлягає поверненню Товариству.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/599/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" до Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що заявляючи позов про стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за період з 31.10.2019 позивач не врахував, що станом на день пред`явлення позову та розгляду справи в суді договір оренди №4 від 18.05.2018 є чинним, позивач продовжує користуватися цією орендованою ділянкою, про особливості земельної ділянки позивач був обізнаний на день укладення договору і не вбачав неможливості її використання. Ініціативи щодо розірвання даного договору оренди землі позивач не проявляв. Відтак, внесення орендної плати є обов`язком позивача, а відповідач отримував зазначені кошти саме на законних підставах, на виконання чинного договору оренди землі.

Місцевий господарський суд також зазначив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 29.03.2021 у справі №916/3225/20, залишеним в силі постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та постановою Верховного Суду від 15.06.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки від об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Теплодар та зобов`язання відповідача звільнити позивачу, як Орендарю по Договору оренди землі №4 від 18.05.2018 року, від сплати орендної плати, на весь час протягом якого земельна ділянка не може бути використана Орендарем через обставини, за які Орендар не відповідає, а саме: до звільнення відповідачем земельної ділянки від об`єктів комунальної власності , територіальної громади м. Теплодар.

Господарські суди у справі №916/3225/20 зазначили, що позивачу ТОВ «ТЕП» ще до укладання договору оренди землі № 4 від 18.05.2018 року було достеменно відомо, що на одержуваній за договором земельній ділянці розташовані будівельні матеріали, непридатні до використання, оскільки листом ТОВ «ТЕП» №05/3 від 05.03.2018 року зверталося до Державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в якому вказувало, що товариством проведено процедуру повного та вичерпного визначення належності об`єктів нерухомого майна, та з`ясовано, що об`єкти які знаходяться на ділянці, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям. При цьому, суди у справі №916/3225/20 зазначили, що жодним пунктом договорів Теплодарська міська рада Одеської області не брала на себе зобов`язання щодо звільнення одержуваної за договором земельної ділянки від об`єктів комунального майна територіальної громади м. Теплодар, а досліджені матеріали справи у своїй сукупності не дають підстав для висновку про неможливість використання позивачем земельної ділянки.

05.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/599/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

-не досліджено та в рішенні не надано оцінки аргументам Позивача і наданим ним доказам, якими підтверджується, що Позивач користувався ділянкою до 31.10.2019, і що починаючи з 31.10.2019 Позивач не може користуватися орендованою ділянкою (не може використовувати земельну ділянку) за її цільовим призначенням (для будівництва сонячної електростанції) через обставини, за які він не відповідає;

-відповідно до п. 3.6. Інвестиційного договору від 17.05.2018 (т. 1, а. с. 156-158), на виконання п. 3.5 якого було укладено договір оренди земельної ділянки, Відповідач взяв на себе зобов?язання протягом 30 календарних днів вжити комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення правового режиму об?єктів, розташованих на орендованій земельній ділянці, визначити та запропонувати Позивачу можливі варіанти їх подальшого використання, яке так і не було виконане;

-наявним у справі Висновком експерта від 26.12.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т.1, а.с.213-232) підтверджується, що «розташування існуючих конструкцій незавершеного будівництва перешкоджає використанню земельної ділянки 5111500000:02:003:0025 за адресою: Одеська обл., місто Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, земельна ділянка 14, за цільовим призначенням;

-не відповідає дійсності та безпідставним є висновок суду, що позивач продовжує користуватися орендованою ділянкою, оскільки вказаний висновок суду не підтверджується жодними доказами, та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Позивач продовжував (продовжує до цього часу) користуватись орендованою земельною ділянкою після 31.10.2019;

-не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 762, ст. 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 21.12.2021 у справі №914/2857/20, від 04.05.2023 у справі №910/59/22, від 01.02.2023 у справі №916/47/22, від 23.11.2022 у справі №636/951/17, не врахував того, що застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України, як підстави для звільнення орендаря від сплати орендної плати, не вимагає розірвання договору, та як наслідок не застосував до спірних правовідносин ч. 6 ст. 762 ЦК України, яка підлягала застосуванню;

-не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.05.2023 у справі №910/59/22, від 01.02.2023 у справі №916/47/22, від 23.11.2022 у справі №636/951/17, та помилково вважав і виходив з того, що ст. 1212 ЦК України не може бути застосована за наявності чинного договору.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду даної справи у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 та призначено справу №916/599/23 до розгляду на 19.09.2023 об 11:00.

Проте, у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Діброви Г.І. з 18.09.2021 року по 19.09.20203 року, відповідно до наказу голови суду Богацької Н.С. від 13.09.2023 року №229-к, судове засідання 19.09.2023 не відбулося.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 розгляд справи №916/599/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 призначено на 10.10.2023 о 12:30.

Протокольною ухвалою суду від 10.10.2023 оголошено перерву в розгляді даної справи до 21.11.2023 об 11:00.

20.11.2023 до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо застосування ч. 6 ст. 762, ст. 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

В судовому засіданні 21.11.2023 представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, представники відповідача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2018 між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою було укладено договір оренди землі №4, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, на підставі Рішення Теплодарської міської ради від 03.05.2018 № 430-VII (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони іншого призначення: вид використання земельної ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів енергетики) з кадастровим номером 5111500000:02:003:0025, яка розташована по вул. Енергетиків, 14 у Промзона м. Теплодар, Одеської області.

Згідно з пункту 3 Договору, на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстроване згідно чинного законодавства України - немає.

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 86 314 199, 40грн.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 Договору).

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні (п.6 договору).

Відповідно до п. 7 договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В п. 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки на період будівництва, яка становить 2 589 425, 98 грн. у рік та 6 відсотків нормативної грошової оцінки на період після введення в експлуатацію об`єктів комбінованої електростанції загальною потужністю 810МВт у складі: газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт; сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт; вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт; акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт, що станом на дату укладення договору становитиме 5 578 851,96 грн. у рік.

Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, починаючи з 21.05.2018 року.

Відповідно до пункту 13 Договору, земельна ділянка передається в оренду для: розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яке передбачає будівництво комбінованої електростанції загальною потужністю 810 МВт у складі:

- газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт;

- сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт;

- вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт;

- акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт.

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (пункт 14 Договору).

Пунктом 24 Договору передбачено, що Теплодарська міська рада зобов`язана, зокрема, передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Договір є дійсним, позивач станом на день розгляду справи не звертався до відповідача або до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

18.05.2018 між сторонами зазначеного Договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

15.05.2019 р. між Теплодарською міською радою як Орендодавцем та ТОВ «ТЕП» як Орендарем складено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою викладено пункт 8 останнього в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки на період будівництва, яка становить 2589425,98 грн (два мільйони п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 98 коп.) у рік та 6 (шість) відсотків нормативної грошової оцінки та період після введення об`єктів будівництва в експлуатацію, що станом на дату укладення цього договору становитиме 5178851,96 грн (п`ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня, 96 коп.) у рік.»

Окрім того, викладено пункт 13 Договору в новій редакції: «Земельна ділянка передається в оренду для: розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

Додаткову угоду № 1 підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

17.05.2018 між цими ж сторонами укладено інвестиційний договір, за умовами пункту 1.1 якого, спільна мета сторін цього договору полягає в забезпеченні сталого розвитку міста Теплодар, реалізації положень Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 902-р, Енергетичної стратегії України на період до 2030 року щодо збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії.

Пунктом 2.1 інвестиційного договору зазначено, що для досягнення мети, визначеної в пунктах 11, 1.2 цього договору, в порядку та на умовах визначених даним договором ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» бере на себе зобов`язання за власні та/або залучені кошти, на земельній ділянці, яка буде передана в довгострокову оренду Теплодарською міською радою ТОВ «Теплодарський енергетичний парк», здійснити будівництво комбінованої електростанції загальною потужністю 810 МВт, у складі:

-газової балансуючої ТЕС орієнтовною потужністю 500 МВт;

-сонячної електростанції орієнтовною потужністю 20 МВт;

-вітрової електростанції орієнтовною потужністю 15 МВт;

-акумулюючої балансуючої електростанції орієнтовною потужністю 275 МВт, а Теплодарська міська рада зобов`язується вжити комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування, захисту прав та законних інтересів ТОВ «Теплодарський енергетичний парк», як інвестора, у тому числі передати ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» земельну ділянку, площею 66,000га, що розташована за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область в довгострокову оренду на умовах, визначених рішеннями Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VII та від 03.05.2018 № 430- VII року, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з пункту 3.5 інвестиційного договору Теплодарська міська рада для виконання ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» обов`язків, передбачених пунктами 2.1, 3.1 цього договору, передає ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» земельну ділянку, площею 66,000га, що розташована за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область в довгострокову оренду на умовах, визначених рішеннями Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VII та від 03.05.2018 № 430- VII року, в порядку, передбаченому чинним законодавством, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд обєктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Пунктом 3.6 інвестиційного договору передбачено, що Теплодарська міська рада зобов`язана протягом тридцяти календарних днів вжити комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення правового режиму об`єктів, розташованих на земельній ділянці, визначеної у пункті 3.5 договору та визначити можливі варіанти їх подальшого використання (продаж, оренда тощо) і запропонувати ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зазначені варіанти. ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зобов`язується протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання пропозицій від Теплодарської міської ради, розглянути їх та визначитися щодо варіанту подальшого використання зазначених об`єктів в рамках чинного законодавства України.

Під час дії договору позивач здійснив дії з метою підготовки до початку фактичного будівництва електростанції: отримано містобудівні умови та обмеження, виконано інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування, розроблено проектну документацію та здійснено експертизу проектної документації, укладено договори із АТ «Одесаобленерго» та ДП «Гарантований покупець», погоджено технічні умови приєднання до електричних мереж, зареєстровано в Державній архітектурно-будівельний інспекції України повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На виконання договору оренди та реалізації забудови земельної ділянки, позивач підготував та розпочав реалізацію проекту із будівництва на орендованій земельній ділянці комбінованої електростанції. Позивач отримав Містобудівні умови та обмеження № 1 від 16.09.2019 року, затверджені рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 145/В-2019 від 20.09.2019 року.

Відповідно до листа Теплодарської міської ради від 14.12.2017 № 10-18/1289 направленого ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» на земельній ділянці, відведеній позивачу згідно рішення Теплодарської міської ради від 17.08.2017 № 294-VІІ, не розташовані об`єкти нерухомості, на які здійснена державна реєстрація права власності, у тому числі комунальної (т.2 а.с.106-зворотня сторінка).

Відповідно до змісту листа ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» від 05.03.2018 № 05/3 направленого Державному кадастровому реєстратору відділу у Біляївському районі позивачем було проведено процедуру повного та вичерпного визначення належності об`єктів нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, за результатами якої було з`ясовано, що на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, а об`єкти які знаходяться на ділянці, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям (т.2 а.с.102).

Рішенням Теплодарської міської ради «Про здійснення заходів з технічного обстеження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Теплодар» 14.06.2018 № 446-VII, вирішено здійснити заходи з технічного обстеження об`єктів незавершеного будівництва комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, розташованих за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, а саме головного корпусу з установкою 4хТ250/300-240, 4хКП-1000-25, 5-545, відкритого розпродпристрою 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорною, градирних 4х3200 кв. м, об`єднаного допоміжного корпусу (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів, майстерень і лабораторії ХВО) (т.2 а.с.107-зворотня сторінка).

Листом від 21.06.2018 вих. № 05-01-24/466 Теплодарською міською радою було повідомлено ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» про прийняте 14.06.2018 рішення №466-VII щодо технічного обстеження об`єктів незавершеного будівництва комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, Одеська області, розташованих за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар для надання пропозицій щодо варіантів подальшого використання цих об`єктів (т.2 а.с.107).

В подальшому ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» зверталося до відповідача (лист від 28.08.2018 №28/8) щодо виконання останнім умов пункту 3.6 інвестиційного договору (т.1 а.с.162).

22.10.2018 між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою укладено договір підряду № 22/10 про виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану об`єктів незавершеного будівництва, розташованих за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область (т.2 а.с.108-109).

18.01.2019 Приватним підприємством «Синегрія» виготовлено звіт про оцінку майна, об`єкт оцінки - об`єкт незвершеного будівництва: головний корпус з установкою 4хТ250/300-240, 4хКП-1000-25, 5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорної, градирні 4х3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів, майстерень і лабораторії ХВО), дві прожекторні вишки зовнішнього освітлення будбази, автодорога і бетонний майданчик, розташовані за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, Одеська область, та обліковуються на балансі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради (т.1 а.с.179-209).

09.08.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» листом Вих. № 4 звернулося до Теплодарської міської ради, у якому просило: усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме: видалити наявні на ділянці об`єкти та надати можливість використовувати земельну ділянку (т.1 а.с.163-164).

24.09.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» звернулося до Теплодарської міської ради з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом видалення наявних на земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва та надання можливості використовувати земельну ділянку за призначенням (т.1 а.с.165-166).

15.10.2020 ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» листом Вих. № 78 звернулося до Теплодарської міської ради, у якому просило зупинити дію пункту 8 договору оренди землі від 18.05.2018 № 4 (т.1 а.с.167-168).

26.12.2022 р. судовим експертом Шкребтієм Вячеславом Геннадійовичем за заявою ТОВ «ТЕП» підготовлено висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 12-2022/2, в якому зазначено, що за результатами проведеного обстеження встановлено, що на момент проведення експертизи на території земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, наявні конструкції незавершеного будівництва; розташування існуючих конструкцій незавершеного будівництва перешкоджає використанню земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, за цільовим призначенням відповідно до намірів забудови, які передбачені проектними рішеннями по будівництву сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, наведеними на Схемі генерального плану об`єкту «Нове будівництво сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14 (т.1 а.с.213-232).

Позивачем було здійснено сплату орендної плати згідно з договором, за період з листопада 2019 року по червень 2020 року, що становить 1 608 922,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень за вказаний період (т.1 а.с.233-238).

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є вимоги позивача про повернення 1 608 922,80 грн безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за період із 31.10.2019 по червень 2020 у зв`язку з порушення відповідачем, на думку позивача, своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 4 від 18.05.2018.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні дійшов висновку, що заявляючи позов про стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за період з 31.10.2019 позивач не врахував, що станом на день пред`явлення позову та розгляду справи в суді договір оренди № 4 від 18.05.2018р. є чинним, позивач продовжує користуватися цією орендованою ділянкою, про особливості земельної ділянки позивач був обізнаний на день укладення договору і не вбачав неможливості її використання. Ініціативи щодо розірвання даного договору оренди землі позивач не проявляв. Відтак, внесення орендної плати є обов`язком позивача, а відповідач отримував зазначені кошти саме на законних підставах, на виконання чинного договору оренди землі. Таким чином, позивачем не наведено правових підстав позовної вимоги щодо повернення, на думку позивача, надмірно сплачених грошових коштів за договором саме на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із вищевикладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановленою ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов`язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.

Отже, основною метою укладення договору є отримання сторонами результату, задля якого цей договір було укладено, та якого сторони за договором намагаються досягти шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення безпідставно сплаченої останнім орендної плати за період листопад 2019 червень 2020 за земельну ділянку, яку не міг використовувати через обставини, за які не відповідає на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України та ч.1 ст.1212 ЦК України.

В обгрунтування неможливості використовувати земельну ділянку позивач зазначає про те, що на земельній ділянці, яка передана Товариству за Договором оренди, перебувають належні міській раді об`єкти незавершеного будівництва, які унеможливлюють будівництво електростанції, що підтверджується таким:

-листом ТОВ «Агропром-М» №15/07 від 15.07.2020, в якому вбачається, що виявилося неможливим здійснити підготовчі роботи щодо будівництва сонячної електростанції за адресою м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, оскільки на земельній ділянці наявні будівельні об`єкти незавершеного будівництва, які перешкоджають використанню земельної ділянки за призначенням та роблять неможливим навіть початок будівництва;

-висновком експерта №12-2022/2 від 26.12.2022, в якому підтверджується, що станом на момент проведення експертизи зафіксовано наявність конструкцій незавершеного будівництва на території земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, земельна ділянка 14, а за результатами співставлення розташування існуючих конструкцій незавершеного будівництва з проектними рішеннями по будівництву сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, наведеними на Схемі генерального плану об?єкту «Нове будівництво сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, земельна ділянка 14», встановлено, що наявні конструкції незавершеного будівництва, розташовані в межах вищевказаного об?єкту будівництва, перешкоджають намірам забудови даної земельної ділянки, тобто потребують демонтажу;

-технічним висновком про стан об`єкта будівництва головного корпусу з установкою, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, підготовленим на замовлення Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради, Звітом про оцінку майна від 28.01.2019 та рецензією на нього від 30.01.2019, Інвестиційним договором від 17.05.2018.

Також позивач вказує, що відповідно до п. 3.6 укладеного між Теплодарською міською радою та Товариством Інвестиційного договору від 17.05.2018, на виконання якого було укладено Договір оренди, міська рада взяла на себе зобов?язання протягом 30 календарних днів вжити комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення правового режиму об`єктів, розташованих на земельній ділянці, визначити та запропонувати Товариству можливі варіанти їх подальшого використання. Згідно з п. 4.3 Інвестиційного договору, міська рада зобов?язана вживати комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють досягненню цілі внесення інвестицій Товариства, ефективній діяльності об`єктів інвестування, захисту прав та законних інтересів Товариства як інвестора. Відповідно до пункту 24 Договору оренди, міська рада зобов?язана не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Проте міська рада станом на день подання цього позову належним чином своїх обов`язків за Інвестиційним договором та Договором оренди не виконала.

Отже, на думку скаржника, через невиконання міською радою своїх обов`язків та неможливість використання земельної ділянки через обставини, за які Товариство не відповідає, Товариство вважає, що наявні підстави для звільнення його від сплати орендної плати з 31.10.2019, а сплачена орендна плата за період з 31.10.2019 (з моменту, коли було зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт) підлягає поверненню Товариству на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України та ч.1 ст.1212 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується із вищенаведеними доводами скаржника, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 наведено висновок, відповідно до якого норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 18.05.2018 року між Теплодарською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 4 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельного ділянку площею 66,0000 га: несільськогосподарського призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, на підставі Рішення Теплодарської міської ради № 430-VII від 03.05.2018 року (категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельнох ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів енрегетики), з кадастровим номером : 5111500000:02:003:0025, яка розташована за адресою Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14.

Позивач був обізнаний та засвідчив, що об`єктів нерухомого майна , право власності на які зареєстровано згідно чинного законодавства на орендованій ділянці немає (п.3 договору).

Сторони підтвердили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.5 договору).

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні (п.6 договору).

В контексті даного питання щодо неможливості використовувати позивачем спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Так, в Господарському суді Одеської області розглядалась справа №916/3225/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теплодарський енергетичний парк до Теплодарської міської ради Одеської області про:

-зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер №5111500000:02:003:0025) позивачу, як орендарю по договору оренди землі від 18.05.2018 року, шляхом звільнення земельної ділянки від об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Теплодар (головний корпус з установкою 4хТ250/300-240, 4хКП-1000-25,5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорної, градирні 4x3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів, майстерень і лабораторії ХВО)), що розташовані на ній;

-зобов`язання відповідача, як Орендодавця по Договору оренди землі №4 від 18 травня листопада 2018 року, звільнити позивачу, як Орендарю по Договору оренди землі № 4 від 18.05.2018 року, від сплати орендної плати, на весь час протягом якого земельна ділянка (кадастровий № 5111500000:02:003:0025) не може бути використана Орендарем через обставини, за які Орендар не відповідає, а саме: до звільнення відповідачем земельної ділянки від об`єктів комунальної власності , територіальної громади м. Теплодар (головний корпус з установкою 4хТ250/300-240,4хКП-1000-рі 25,5-545, відкритий розпродпристрій 330 кВ з будівлею релейних панелей і компресорної градирні 4x3200м2, об`єднаний допоміжний корпус (ОДК-1) (у складі ХВО, складу реагентів майстерень і лабораторії ХВО)), що розташовані на ній.

Позовні вимоги також обґрунтовані тим, що з часу укладання договору оренди землі від 18.05.2018 №4 між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою, позивач не може приступити до фактичного використання орендованої земельної ділянки, у зв`язку із тим, що на земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва комунальної власності територіальної громади м. Теплодар.

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/3225/20 від 29.03.2021, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та постановою Верховного Суду від 15.06.2022, у задоволенні позові повністю відмовлено.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2022 у цій справі №916/3225/20 встановив, зокрема, наступне:

«Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що згідно зі змісту листа ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» від 05.03.2018 №05/3 направленого Державному кадастровому реєстратору відділу у Біляївському районі позивачем було проведено процедуру визначення належності об`єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за адресою: вул. Енергетиків, 14, Промзона, м. Теплодар, за результатами якої було встановлено, що ці об`єкти, не є об`єктами нерухомого майна, а є будівельними матеріалами та будівельним сміттям.

Отже, ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» ще до укладення договору оренди землі від 18.05.2018 № 4 було достеменно відомо про те, що на орендованій ним земельній ділянці розташовано об`єкти комунального майна.

Крім того, як правильно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, умовами договорів, укладених між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою, не передбачено зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку від об`єктів комунального майна територіальної громади м. Теплодар.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено наявність перешкод у користуванні ним орендованою земельною ділянкою відповідно до умов, укладеного 18.05.2018 договору оренди.

Разом з цим, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суди правомірно відмовили у задоволенні вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити позивача від сплати орендної плати, на весь час протягом якого земельна ділянка не може бути використана, оскільки зазначені вимоги є похідними від вимог про усунення перешкод».

Відповідно до п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, дослідивши в рамках даної справи №916/599/23 наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням встановлених господарським судом фактичних обставин в рамках справи №916/3225/20, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та обгрунтованими доказами неможливість використання останнім спірної земельної ділянки.

Щодо посилання скаржника на висновок судової будівельно-технічної експертизи №12-2022/2 від 26.12.2022 як на неможливість використовувати спірну земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до намірів забудови, судова колегія вказує таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. (Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 справа №908/807/18).

У висновку судової будівельно-технічної експертизи №12-2022/2 від 26.12.2022 зазначено, що за результатами проведеного обстеження встановлено, що на момент проведення експертизи на території земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, наявні конструкції незавершеного будівництва; розташування існуючих конструкцій незавершеного будівництва перешкоджає використанню земельної ділянки 5111500000:02:003:0025, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14, за цільовим призначенням відповідно до намірів забудови, які передбачені проектними рішеннями по будівництву сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, наведеними на Схемі генерального плану об`єкту «Нове будівництво сонячної електростанції «ТЕП-1» потужністю 10 МВт, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, Промзона, вул. Енергетиків, 14.

Однак, пунктом 26 Договору оренди зазначеної земельної ділянки №4 серед обов`язків орендаря визначено, що останній зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеній у цьому договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, а також своєчасно вносити орендну плату.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 34).

Вищевказаний договір ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» не оскаржувався та є чинним; умовами договорів, укладених між ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» та Теплодарською міською радою, не передбачено зобов`язання Теплодарської міської ради звільнити земельну ділянку від конструкцій незавершеного будівництва або провести їх демонтаж.

В пункті 3 підписаного без зауважень договору оренди землі №4 від 18.05.2018 зазначено, що об`єктів нерухомого майна, право власності на які зареєстровано згідно чинного законодавства на орендованій ділянці немає.

Пунктом 5 договору оренди землі сторони підтвердили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні (п.6 договору).

Відомості про наявність конструкцій незавершеного будівництва відсутні ані в договорі оренди, ані в акті прийому передачі до цього договору.

Крім того, 18.05.2018 на підставі акту приймання-передачі об`єкта оренди Теплодарська міська рада передала, а ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» прийняло вищевказану земельну ділянку без зауважень.

Таким чином, підписуючи акт приймання-передачі об`єкта оренди без зауважень, ТОВ «Теплодарський енергетичний парк» був достеменно обізнаний в якому стані передається об`єкт оренди.

Тому, посилання апелянта на наявність перешкод у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням відповідно до намірів забудови спростовуються умовами вищезгаданого договору оренди землі №4 від 18.05.2018.

Посилання апелянта на пункт 3.6 Інвестиційного договору від 17.05.2018, на виконання якого було укладено Договір оренди, про зобов?язання міської ради протягом 30 календарних днів вжити комплекс організаційних заходів, спрямованих на визначення правового режиму об`єктів, розташованих на земельній ділянці, визначити та запропонувати Товариству можливі варіанти їх подальшого використання, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний пункт не містить обов`язку відповідача демонтувати власними силами за власний рахунок або надати кошти на демонтаж позивачу.

Разом з тим, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати на суму 1 608 922,80 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

При цьому предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України, в якій міститься зазначена стаття, є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2020р. у справі №913/169/18).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2.03.2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №913/661/17).

Колегія суддів зазначає, що Договір оренди земельної ділянки №4 від 18.05.2018 є дійсним, позивач не звертався до відповідача або до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини чинності договору оренди землі, тобто наявності між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин, судова колегія дійшла висновку про неналежність обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати на суму 1 608 922,80 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що договір оренди №4 від 18.05.2018 є чинним, внесення орендної плати є обов`язком позивача на виконання чинного договору оренди землі.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/599/23.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодарський енергетичний парк" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/599/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/599/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.11.2023.

Головуючий суддя А.І. Ярош

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська