Постанова

від 20.11.2023 по справі 910/9217/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/9217/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Калита А.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Калита А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023

та заяву представника Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

у справі №910/9217/22 (суддя Карабань Я.А)

за позовом Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича

до Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯМІ ТРАНС ГРУП»

про стягнення 95 473, 38 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000»

до Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича

про тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/9217/22 заяву фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000» на користь фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що витрати позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн підтверджуються належними доказами, ним доведено реальність витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в суді, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат. Також суд зазначив, що відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/9217/22 та прийняти нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що суд безпідставно на підтвердження понесення витрат на правову допомогу послався на договір № 23-2022 від 05.12.2022, оскільки позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом до заяви про ухвалення додаткового рішення такий договір не надано. Також з позовом та відзивом на зустрічний позов зазначений договір не надавався.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. У даному клопотанні відповідач наголошував, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн неспівмірним із ціною позову, яка становить 95 473,38 грн та складністю справи.

Крім того, скаржник зазначає, що включення до актів таких послуг, як аналіз та ознайомлення з документами у справі, визначення з правовою позицією клієнта, з одночасним зазначенням у цих актах окремої послуги з підготовки позовної заяви або відзиву на зустрічну позовну заяву, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, оскільки процес виготовлення позовної заяви або відзиву на позовну заяву охоплює такі дії, як аналіз та ознайомлення з документами у справі, визначення з правовою позицією.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Фізична особа-підприємець Рогов Анатолій Іванович у своєму відзиві, наданому до суду 18.10.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що ним були дотримані вимоги ГПК України щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Також зауважує, що копію договору №23-2022 від 05.12.2022 про надання правової допомоги, укладеного між ФОП Роговим А.І. та адвокатом Калитою А.В. було надано до Господарського суду міста Києва у першому судовому засіданні, участь у якому представник апелянта не забезпечив. Позивач за первісним позовом звертає увагу, що копія даного договору направлялась на адресу ТОВ «Темп-2000» разом із заявами про розподіл витрат на правничу допомогу (зокрема із заявою, яка подавалась до суду першої інстанції при перегляді основного рішення), що підтверджується описом вкладення наявним у матеріалах справи № 910/9217/22.

Стосовно тверджень апелянта про неспівмірність понесених ФОП Роговим А.І. витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом звертає увагу, що доказів, які б підтверджували неспівмірність заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, апелянтом в межах розгляду даної справи, подано до суду не було. Зважаючи на задоволення первісного позову ФОП Рогова А.І. у повному обсязі, його витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн просить покласти на відповідача за первісним позовом.

Короткий зміст заяви ФОП Рогова А.І. та узагальнення її доводів

Крім того, 18.10.2023 від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційній інстанції, в якій заявник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування заяви, посилався на понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України. Також заявник зазначив, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи. Отже, вважає витрати на правничу допомогу адвоката понесені у даній справі були необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» на заяву

У свою чергу, заперечуючи проти заяви ФОП Рогова А.І. відповідач за первісним позовом надав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить зменшити суму витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом додаткового рішення до 1 000,00 грн, оскільки зазначена позивачем за первісним позовом сума не відповідає критерію співмірності та реальності адвокатських витрат виконаним роботам (наданим послугам) та критерію розумності їх розміру.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та призначено до розгляду на 23.10.2023.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 у зв`язку із задоволенням заяви судді Суліма В.В. про самовідвід, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 прийнято справу №910/9217/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Ткаченко Б.О. та призначено розгляд справи №910/9217/22 на 20.11.2023.

Явка представників сторін

Представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом у судове засідання, призначене на 20.11.2023, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом.

Позиції учасників справи

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.11.2023 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Крім того, представник позивача за первісним позовом просила задовольнити заяву про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційній інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Фізична особа-підприємець Рогов Анатолій Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000» про стягнення суми грошових коштів у розмірі 95 051,38 грн, з яких: 95 051,38 грн основна заборгованість та 422, 00 грн 3% річних.

18.11.2022 від відповідача надійшов зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про тлумачення умов договору-заявки №2634 від 14.07.2022, а саме позивач за зустрічним позовом просить суд: умови оплати фрахтової суми за договором-заявкою №2634 від 14.07.2022 тлумачити таким чином, що фрахтова сума визначається в розмірі 4 200 євро по курсу НБУ на дату замитнення автомобіля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято зустрічний позов ТОВ «ТЕМП-2000» до Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про тлумачення договору, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, відмовлено ТОВ «ТЕМП-2000» в залученні ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» в якості третьої особи за зустрічним позовом, подальший розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 первісний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000» на користь фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича 95 051, 38 грн основного боргу, 422, 00 грн 3% річних та 2 481, 00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

01.03.2023 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення 16 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/9217/23 заяву Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідача «ТЕМП-2000» на користь фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що витрати позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн підтверджуються належними доказами, ним доведено реальність витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в суді, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат. Також суд зазначив, що відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом розмірі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Заслухавши пояснення позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи та заяву ФОП Рогова А.І. про ухвалення додаткового рішення та клопотання ТОВ «ТЕМП-2000», колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ФОП Рогов А.І. зазначив, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу до матеріалів справи представником позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надано:

- копію договору про надання правничої допомоги №06-09 від 06.09.2022, укладеного з адвокатом Бойко Ю.А. з додатком №1,

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7410/10 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1277307 на ім`я адвоката Бойко Ю.А.;

- звіт №1 про виконання умов договору від 15.09.2022 на суму 6 000, 00 грн;

- акт №1 здачі-прийняття наданих послуг на суму 6 000, 00 грн;

- платіжну інструкцію №1090 від 07.09.2022 на суму 6 000, 00 грн про оплату вказаних послуг;

- договори про надання правової допомоги №23-2022 від 05.12.2022 та №24-2022 від 05.12.2022 укладені з адвокатом Калита А.В.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія РН №1811 та ордер серії АІ №1318774 на ім`я адвоката Калити А.В.;

- акт надання послуг №1/23-2022 від 21.12.2022 на суму 7 000, 00 грн зі звітом №1-0512 від 21.12.2022 та довідкою №1/21-22 про отримання розрахунку;

- акт надання послуг №2/23-2022 від 24.01.2023 на суму 1 500, 00 грн зі звітом №2-0512 та довідкою про отримання розрахунку №3/21-02;

- акт надання послуг №3/23-2022 від 21.02.2023 на суму 1 500, 00 грн зі звітом №3-0512 та довідкою про отримання розрахунку №3/21-02.

Так ФОП Роговом А.І. за надання правової допомоги було сплачено адвокату Бойко Ю.А. грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн.

Так ФОП Роговом А.І. за надання правової допомоги було сплачено адвокату Калиті А.В. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на правничу допомогу ФОП Рогова А.І. складав 16 000,00грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

На думку колегії суддів, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн, є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами) з огляду на таке.

Адвокатом до звіту № 1-0512 від 21.12.2022 про виконання умов договору про надання правової допомоги № 23-2022 від 05.12.2022 включено такі послуги, як: аналіз та ознайомлення з документами у справі, наданими клієнтом, визначення з правовою позицією клієнта (6 годин); підготовка та подання відзиву на зустрічну позовну заяву (6 годин), тощо.

Проте, дані послуги включають в себе підготовку відзиву на зустрічну позовну заяву, а тому вказані послуги не можуть бути визнані судом як реальні (дійсні та необхідні).

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, в яких він просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зазначена позивачем за первісним позовом сума не відповідає критерію співмірності та реальності адвокатських витрат виконаним роботам (наданим послугам) та критерію розумності їх розміру.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, що суд безпідставно на підтвердження понесення витрат на правову допомогу послався на договір № 23-2022 від 05.12.2022, який на його думку не надано, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, копія договору №23-2022 від 05.12.2022 про надання правової допомоги, укладеного між ФОП Роговим А.І. та адвокатом Калитою А.В. було надано до Господарського суду міста Києва із заявою, яка подавалась до суду першої інстанції при перегляді основного рішення, що підтверджується описом вкладення наявним у матеріалах справи № 910/9217/22 (а.с.46 т. 2).

Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивачу за первісним позовом у розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині заявлені позивачем за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Крім того, 18.10.2023 від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційній інстанції, в якій заявник просить стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.

Обґрунтовуючи понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України. Також заявник зазначив, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати. Отже, вважає витрати на правничу допомогу адвоката понесені у даній справі були необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом 09.11.2023 подав заперечення на заяву позивача за первісним позовом про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, посилаючись при цьому на те, що час, витрачений адвокатом на ведення та підготовку справи в суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є неспівмірним зі складністю справи, та ціною позову.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем за первісним позовом надано:

- договір про надання правової допомоги №23-2022 від 05.12.2022 укладений з адвокатом Калита А.В.;

- додаткову угоду №2 від 10.10.2023 до договору про надання правової допомоги № 23-2022 від 05.12.2022;

- завдання № 1-1110 від 11.10.2023 про виконання умов договору про надання правової допомоги № 23-2022 від 05.12.2022;

- акт надання послуг №1/23-2022 від 12.10.2023 на суму 5 000, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегія суддів зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

З огляду на викладене вище, колегія суддів, дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення відповідача за первісним позовом, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача у розмірі 3 125,00 грн.

В іншій частині заявлені позивачем за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин та з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/9217/22 слід скасувати та прийняти нове додаткове рішення, за яким заяву представника Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/9217/22 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/9217/22 скасувати.

3. Прийняти нове додаткове рішення, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Заяву представника Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальца, буд. 29, код ЄДРПОУ 31111758) на користь Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити».

4. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-2000» (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальца, буд. 29, код ЄДРПОУ 31111758) на користь Фізичної особи-підприємця Рогова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 125 (три тисячі сто двадцять п`ять) грн 00 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази на виконання даної постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Матеріали справи №910/9217/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 27.11.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

О.М. Коротун