Постанова

від 23.11.2023 по справі 925/986/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 925/986/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 23.11.2023:

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: Яковюк Л.Ю. (в режимі відеоконференції);

від відповідача 2: не з`явились;

від третьої особи: Роєнко Є.В. - адвокат, посвідчення № 4748;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.06.2023 (повний текст - 29.06.2023)

у справі № 925/986/21 (суддя - Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"

до 1- Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"

2- Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

про визнання недійсним договору, визнання недійсним додаткової угоди, зобов`язання вчинити дії та стягнення 1 101 465,56 грн,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив суд (з урахуванням уточненої позовної заяви, яка надійшла до суду 18.10.2021):

визнати недійсним договір постачання природного газу №ЧГ-18/0069/851-18 від 26.12.2018 у кількості 49,967 тис. куб. м, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 );

визнати недійсною додаткову угоду №9-18 від 22.12.2018 до договору постачання природного газу №ЧГ-18/0009/6-18 від 16.01.2018 у кількості 33,248 тис. куб. м, яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 );

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» повернути Головному центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) кошти, перераховані на виконання вказаних правочинів у сумі 1101465,56 грн;

стягнути з Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» кошти в сумі 1 101 465,56 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Черкаської області від 07.06.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, 20.07.2023 (засобами поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рiшення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також скаржник просив понесені судові витрати покласти на відповідачів солідарно.

01.08.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

11.09.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Задовольнив клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Черкаської області від 07.06.2023 у справі № 925/986/21, розгляд справи призначено на 24.10.2023, зупинено дію оскаржуваного рішення.

21.09.2023 (через електронний суд) від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України. Також в даному відзиві на апеляційну скаргу заявник клопотав про розгляд справи за його відсутності, суд дане клопотання також задовольнив.

27.09.2023 (через електронну пошту) від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.

19.10.2023 (через електронну пошту) від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, яке було задоволено судом.

23.10.2023 (через електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21.11.2023 було оголошено перерву - на 23.11.2023.

В судові засідання 21.11.2023-23.11.2023 з`явились представники позивача та відповідача. Представник скаржника свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю. Представник відповідача 1 проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання 23.11.2023 не з`явились, повідомлені належним чином. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що в день судового засідання представником позивача на адресу суду було направлено тези промови в судових дебатах, в яких сторона підтримала вимоги своєї апеляційної скарги. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники, враховуючи продовження строку розгляду апеляційної скарги за клопотанням сторін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, що обґрунтовується наступним.

Так, апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням тендерного комітету Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота, яке оформлене протоколом від 22.11.2018 №116, позивач був визначений переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі відповідачем 2 природного газу обсягом 87,00 тис. м3 і оголошено про намір укласти з переможцем договір про закупівлю природного газу.

Разом з цим, листом від 22.11.2018 №721/7118 військова частина НОМЕР_1 просила позивача, як переможця відкритих торгів, завести номінацію на природний газ на грудень 2018 року у кількості 87 тис. м3. Позивач довів оператору газотранспортної системи - АТ «Укртрансгаз» номінацію і одержав підтвердження від оператора газорозподільних мереж ПАТ «Черкасигаз» на споживання військовою частиною НОМЕР_1 у грудні 2018 року природного газу з ресурсу позивача як єдиного постачальника природного газу для цього споживача.

Рішенням адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 17.12.2018 №12827-р/ПК-пз було зобов`язано військову частину НОМЕР_1 скасувати рішення про визнання позивача переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі відповідачем природного газу. На виконання рішення, замовник звернувся до позивача з листом від 18.12.2018 про зняття заведених номінацій на постачання природного газу на грудень 2018 року обсягом 87 тис. м3.

В подальшому, позивач звернувся до ПАТ «Черкасигаз» та до АТ «Укртрансгаз» з листом щодо корегування у бік зменшення підтвердженого для відповідача 2 обсягу природного газу до 0 тис. м3, проте йому було відмовлено.

В судовому засіданні 23.11.2023 суд поставив питання представнику третьої особи щодо підстав такої відмови. Представник третьої особи зазначив про необізнаність щодо технічної можливості такого. Тоді як матеріали справи не містять таких доказів. Водночас, позивач помилково вважає, що саме в обраний ним спосіб відповідач 1 має фактично відшкодувати йому вартість газу.

22.12.2018 між відповідачами були укладені додаткова угода №9-18 до договору постачання природного газу від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18 та договір постачання природного газу від 26.12.2018 №ЧГ-18/0069/851-18. Позивач вважає, що укладення додаткової угоди №9-18 від 22.12.2018 до договору постачання природного газу від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18 та договору постачання природного газу від 26.12.2018 №ЧГ-18/0069/851-18 було здійснено лише документально, без проведення реальних поставок природного газу та для того, щоб не проводити відкриті торги, тому ці правочини мають ознаки фіктивності. Тобто військова частина НОМЕР_1 без реального постачання природного газу сплатила на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» 1 101 465,56 грн.

Таким чином, скаржник просив визнати спірний правочин фіктивним, що є підставою, за його доводами, для стягнення 1 101 465,56 грн з відповідача 1 на його користь. А тому просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі та скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення позову в повному обсязі.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У поданому відповідачем 2 відзиві сторона заперечує проти доводів апеляційної скарги у даній справі, просить залишити її без задоволення з урахуванням наступного.

Так, сторона зазначила, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». В даному випадку відсутні ознаки нікчемності спірного правочину.

Також, визнання недійсними додаткової угоди №9-18 від 22.12.2018 до договору постачання природного газу від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18 та договору постачання природного газу від 26.12.2018 №ЧГ-18/0069/851-18, які були укладені між відповідачами, є неналежним способом захисту прав позивача.

Відповідач 2 зазначає, що станом на грудень 2018 року між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 відсутні договірні зобов`язання та позивач у цей період не був постачальником природного газу військовій частині НОМЕР_1 . При цьому, протягом 2018 року та в грудні 2018 року договірні відносини у військової частини НОМЕР_1 були лише з відповідачем 1, що підтверджується відповідними доказами.

Окрім цього, відповідач 2 зазначив, що під час розгляду справи №925/1140/19, судами апеляційної та касаційної інстанцій було встановлено, що спожитий військовою частиною НОМЕР_1 у грудні 2018 року газ було отримано від відповідача 1 як від постачальника за укладеними з ним договорами поставки від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18 та від 26.12.2018 №ЧГ-18/0069/851-18, тобто за наявності правової підстави у вигляді договору. Також відповідач 2 зазначив, що вимога ПАТ «Черкасигаз» про самостійне відключення від газових мереж газопостачання і підготовки до пломбування газоспоживне обладнання, на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходила та й у примусовому порядку не здійснювалась. А тому відповідач 2 просив залишити апеляційну скаргу у даній справі без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також 27.09.2023 від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, суть якого фактично зводяться до того, що третя особа визнала, що у грудні 2018 року на підставі поданих номінації замовників послуг транспортування та на підставі інформації про обсяги подачі та/або відбору природного газу, наданої оператором газорозподільних систем Акціонерного товариства «Черкасигаз», військова частина НОМЕР_1 спожила природний газ з ресурсу позивача, оскільки останнім надавались номінації на постачання газу для цього споживача, про що свідчать відповідні документи. Остаточна алокація (остаточний відбір природного газу) по споживачу - військовій частині НОМЕР_1 , у грудні 2018 року становила 82,976 тис. м3 та була віднесена в алокацію на замовника послуг транспортування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв».

6. Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси», як постачальником, та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), як споживачем, укладено договір постачання природного газу №ЧГ-18/0009/6-18 від 16.01.2018 на поставку у 2018 році військовій частині НОМЕР_1 - 433 тис. м3 природного газу, в тому числі: 90 тис. м3 у грудні 2018 року з додатковими угодами до цього договору від 26.01.2018 №1-18, від 26.02.2018 №2-18, від 04.04.2018 №3-18, за травень 2018 року №4-18, від 30.08.2018 №5-18, від 26.09.2018 №6-18, від 28.09.2018 №7-18, від 22.10.2018 №8-18, від 22.12.2018 №9-18, якими їх сторони вносили зміни в договір постачання природного газу від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18, зокрема, в частині вартості і кількості природного газу, що підлягав поставці.

За додатковою угодою від 22.12.2018 №9-18 загальна кількість природного газу, що підлягала поставці за договором постачання природного газу від 16.01.2018 №ЧГ-18/0009/6-18 становила 377,146 тис. м3, в тому числі 33,248 тис. м3 у грудні 2018.

На виконання умов укладеного між ними договору, сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу та проведено розрахунок за поставлений газ.

Так, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 18.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» поставило Головному центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) у грудні 2018 року 33,248 тис. м3 природного газу.

Оплату за цим актом у розмірі 476 876,06 грн проведено 20.12.2018, що підтверджується відповідною відміткою Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області на акті .

Також у грудні 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси», як постачальником, та Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), як споживачем, укладено договір постачання природного газу №ЧГ-18/0069/851-18 від 26.12.2018 на поставку у грудні 2018 року 49,967 тис. м3 природного газу.

26.12.2018 Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» підписали акт приймання-передачі природного газу №ЧГ-0000237, згідно з яким відповідач 1 передав відповідачу 2, а останній - у період з 18 по 31 грудня 2018 року 49,967 тис. м3 природного газу.

Оплату за цим актом у розмірі 624 589,50 проведено 28.12.2018, що підтверджується відміткою Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області на акті.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачі 31.12.2018 підписали корегувальний акт до акту приймання-передачі природного газу від 26.12.2018, згідно з яким його підписанти зменшили вказану в акті приймання-передачі природного газу від 26.12.2018 кількість природного газу на 0,239 тис. м3 до 49,728 тис. м3.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), 20.12.2018 проведена оплати за поставлений газ у розмірі 476 876,06 грн та 28.12.2018 - у розмірі 624 589,50.

31.12.2018 відповідач 2 та ПАТ «Черкасигаз» підписали акт наданих послуг з розподілу природного газу, згідно з яким ПАТ «Черкасигаз» відповідно до укладеного ними типового договору розподілу природного газу року надало в грудні 2018 останньому послуги з розподілу 82,976 тис. м3 природного газу.

Також, 31.12.2018 Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 )і АТ «Укртрансгаз» підписали акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №12-18-1801000228/12-36126/ТЗ, згідно з яким АТ «Укртрансгаз» відповідно до укладеного договору від 23.01.2018 №1801000228/12-36126/ТЗ надало в грудні 2018 Головному центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), а останній одержав послуги з транспортування 82,976 тис. м3 природного газу магістральними трубопроводами.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що на підтвердження проведення Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) розрахунків з ПАТ «Черкасигаз» за надані ним в 2018 році послуги з розподілу природного газу і з АТ «Укртрансгаз» за надані ним в 2018 році послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) надав підписані ним з цими особами акти звірок взаємних розрахунків станом на 01.01.2019.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач визначив підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину його фіктивність, а також послався на порушення учасниками спірних правовідносин ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Частинами 1, 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В цій частині суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правовій висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20, відповідно до якої колегія суддів зазначила, що для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. (Аналогічні правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19)).

Отже, при кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

Тоді як у разі, якщо на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що перерахування коштів відповідачем 2 не може свідчити про фіктивність укладених правочинів, як і споживання ним газу.

В частині дослідження спірного правочину суд апеляційної інстанції також враховує обставини, встановлені в рішеннях судів при розгляді справи № 925/1140/19.

Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.06.2020 у справі №925/1140/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» про стягнення 1 178 259,20 грн вартості безпідставно набутого відповідачем в грудні 2018 року природного газу, частково задоволено позов позивача та стягнуто з Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) 316 835,56 грн вартості безпідставно набутого природного газу, 4752,53 грн судового збору і 6560,35 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.04.2021, скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 30.06.2020 у справі №925/1140/19 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на користь Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) 26510,83 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 925/1140/19 - без змін. Водночас, в п. 33 мотивувальної частини зазначено, що судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 925/1140/19 вказівку про те, що «…очевидно, що за рахунок позивача могло збагатитись лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостач-Черкаси» як отримувач коштів за спожитий відповідачем у грудні 2018 року газ, який можливо йому і не належить», оскільки таке твердження має характер ймовірності та не сформульоване за результатами оцінки доказів, викладених у судових рішеннях.

Під час розгляду справи №925/1140/19 судами були встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостач-Черкаси» як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір постачання природного газу від 16.01.2018 № ЧГ-18/0009/6-18 на поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостач-Черкаси» в 2018 році відповідачу 433 тис.куб.м природного газу, у тому числі 90 тис.куб.м у грудні 2018 року з додатковими угодами до цього договору від 26.01.2018 № 1-18, від 26.02.2018 № 2-18, від 04.04.2018 № 3-18, за травень 2018 року № 4-18, від 30.08.2018 № 5-18, від 26.09.2018 № 6-18, від 28.09.2018 № 7-18, від 22.10.2018 № 8-18, від 22.12.2018 № 9-18, якими їх сторони вносили зміни в договір постачання природного газу від 16.01.2018 № ЧГ-18/0009/6-18, зокрема, в частині вартості і кількості природного газу, що підлягав поставці. Також у грудні 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостач-Черкаси» як постачальником та Головним центром підготовки як споживачем укладено договір постачання природного газу від 26.12.2018 №ЧГ-18/0069/851-18 на поставку постачальником споживачу в грудні 2018 року 49,967 тис.куб.м природного газу.

На підтвердження проведення відповідачем 2 розрахунків з ПАТ «Черкасигаз» за надані ним в 2018 році послуги з розподілу природного газу і з АТ «Укртрансгаз» за надані ним в 2018 році послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідач 2 надав підписані ним з цими особами акти звірок взаємних розрахунків станом на 01.01.2019.

Отже, матеріалами вказаної справи підтверджується, що військовою частиною НОМЕР_1 у грудні 2018 року отримано та спожито 82,976 тис.куб.м природного газу та проведено оплату не тільки власне за поставлений йому газ у розмірі 1 101 465,56 грн, а й за отримані ним у зв`язку з цим послуги з розподілу природного газу та послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі 41 441,53 грн.

Суд апеляційної інстанції на підстав ч. 4 ст. 75 ГПК України (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом) враховує зазначені вище обставини справи як преюдиційні обставини.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду даної справи, так і судами апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду справи №925/1140/19, між відповідачами було укладено договір постачання природного газу №ЧГ-18/0009/6-18 від 16.01.2018 на поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостач-Черкаси» у 2018 році військовій частині 9930 - 433 тис. м3 природного газу, у тому числі 90 тис. м3 у грудні 2018 року з додатковими угодами до цього договору, зокрема, і №9-18 від 22.12.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що військовою частиною НОМЕР_1 у грудні 2018 року отримано та спожито 82,976 тис. м3 природного газу та проведено оплату у розмірі 1 101 465,56 грн. На підтвердження виконання спірних договорів свідчать також проведення відповідачем 1 розрахунків з ПАТ «Черкасигаз» за послуги з розподілу природного газу і з АТ «Укртрансгаз» за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2018 року. Викладене є підставою для відмови в позові про визнання правочинів фіктивними.

Таким чином, вказане вище свідчить про те, що відповідачі вчинили всі необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків, які обумовлені спірними правочинами. На підставі викладеного - відсутні ознаки фіктивності спірних правочинів. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. В матеріалах справи наявні пояснення Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (подані до суду першої інстанції та фактично про дубльовані до суду апеляційної інстанції), в яких АТ «Укртрансгаз» вказало, що у грудні 2018 року на підставі поданих номінації замовників послуг транспортування та на підставі інформації про обсяги подачі та/або відбору природного газу, наданої оператором газорозподільних систем Акціонерного товариства «Черкасигаз», військова частина НОМЕР_1 спожила природний газ з ресурсу позивача, оскільки останнім надавались номінації на постачання газу для цього споживача, про що свідчать відповідні документи. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує пояснення (із долученими належними доказами) третьої особи та зазначає, що вказане не є підставою для визнання спірних правочинів фіктивними, однак, не позбавляє права позивача звернутись з окремим позовом до відповідної особи в загальному порядку про стягнення, зокрема, збитків, тощо.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції.

А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог у даній справі.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.06.2023 у справі № 925/986/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.06.2023 у справі № 925/986/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення, зупиненого ухвалою від 11.09.2023.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.11.2023.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко