Ухвала

від 17.11.2023 по справі 921/554/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/554/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянувши заяву Приватного малого підприємства «Партнер» №21 від 06.11.2023 (вх.№8993 від 07.11.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №921/554/20:

за позовом: Приватного Малого Підприємства "Промінь S", юридична адреса: 47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків; фактична адреса: 46011, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а

до відповідача: Приватного Малого Підприємства "Партнер", 46027, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а

про: стягнення 598 537,00 грн, з яких: 520 201,00 грн основний борг, 10 468,08 грн інфляційні нарахування, 9 535,00грн 3% річних, 58 333,76 грн пеня.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2020 у справі №921/554/20, яке набрало законної сили 31.12.2020, позов задоволено частково, стягнуто з Приватного Малого Підприємства "Партнер" (46027, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а, ідентифікаційний код 21167201) на користь Приватного Малого Підприємства "Промінь S" ( юридична адреса: 47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків; фактична адреса: 46011, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а, ідентифікаційний код 30357088) 520 201 ( п`ятсот двадцять тисяч двісті одна) грн 00коп. боргу, 9 535 ( дев`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 00коп. 3% річних, 10 468 (десять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 08коп. інфляційних втрат, 2 940 ( дві тисячі дев`ятсот сорок) грн 81коп. пені та 5 124 (п`ять тисяч сто двадцять чотири) грн 59коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду видано 05.01.2021 наказ.

Директор Приватного малого підприємства «Партнер» (Куликовська Г.М., витяг з ЄДР) подала заяву №21 від 06.11.2023 про визнання наказу від 05.01.2021 у справі №921/554/20 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 08.11.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд в судовому засіданні на 17.11.2023, сторони повідомлені про дату та час судового засідання

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на Договір про відступлення прав вимоги від 18.02.2021 укладений між ПМП "Промінь S" та фізичною особою ОСОБА_1 , яка є засновником ПМП «Партнер», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно якого ПМП "Промінь S" відступило ОСОБА_1 право вимоги до ПМП «Партнер» на суму 548 269,48грн, а тому вважає, що зобов`язання останнього перед ПМП "Промінь S" припинилися за домовленістю сторін, на підставі ст. 604 ЦК України, без фактичного виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2020 у справі №921/554/20.

Директор ПМП "Промінь S" (Ванкевич С.Б., витяг з ЄДР) подав пояснення №7 від 15.11.2023 ( вх. № 9251 від 15.11.2023), що Договір про відступлення прав вимоги від 18.02.2021 про заборгованість ПМП «Партнер», укладений між ПМП "Промінь S" та ОСОБА_1 на підставі вільного та свідомого волевиявлення, після укладення такого ПМП "Промінь S" передав свої права вимоги заборгованості за актом звірки розрахунків станом на 31.12.2019, та підтверджує, що ніяких претензій ні до Договору про відступлення права вимоги, ні до його виконання, ні до заборгованості не має, просить задовольнити заяву ПМП «Партнер», та розгляд такої проводити без участі представника ПМП "Промінь S", за наявними матеріалами.

Директор Приватного малого підприємства «Партнер» (Куликовська Г.М.) подала клопотання № 22 від 10.11.2023 (вх.№9100 від 10.11.2023) про долучення доказів, а саме Акту приймання-передачі документації від 25.02.2021 та квитанції до прибуткового касового ордера №11 від 25.02.2021 про оплату на підставі договору від 18.02.2021 на суму 27 430 грн та клопотання №23 від 17.11.2023 (вх. №9314 від 17.11.2023) про розгляд заяви без участі представника за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши заяву Приватного малого підприємства «Партнер» №21 від 06.11.2023 (вх.№8993 від 07.11.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, прийшов до висновку, що така не підлягає до задоволення, при цьому, суд виходив з наступного:

- відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства;

- відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами;

- виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012);

- відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції;

- згідно ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Із змісту статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

Тобто закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: - матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); - процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.03.2018 у справі №5011-9/15826-2012 та від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13).

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація) .

Постановою старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №64567581 від 19.02.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно із п. 9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Слід зазначити, що виконання боржником наказу місцевого господарського суду, який перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі чи приватного виконавця, не є обов`язковою підставою для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, адже ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає певну процедуру та сукупність послідовних дій, які вчиняються учасниками виконавчого провадження (зокрема, виконавцем та сторонами виконавчого провадження) з метою виконання виконавчих документів. При цьому, факт виконання наказу господарського суду не потребує додаткового підтвердження з боку суду у вигляді винесення ухвали про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, наведені боржником обґрунтування не є підставами для задоволення заяви, в розумінні ГПК України, оскільки наказ Господарського суду Тернопільської області №921/554/20 від 05.01.2021 видано на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2020, яке є чинними станом на день розгляду судом заяви, а Договір про відступлення прав вимоги від 18.02.2021 не відповідає вимогам ст. 604 ЦК України, так як укладений не між стягувачем та боржником, а між стягувачем та фізичною собою (засновником ПМП «Партнер»), а тому суд, відмовляє ПМП «Партнер» в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню із зазначених ним підстав.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного малого підприємства «Партнер» №21 від 06.11.2023 (вх.№8993 від 07.11.2023) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №921/554/20 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (28.11.2022), до Західного апеляційного господарського суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Копію ухвали направити до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС: 1)ПМП "Промінь S"; 2) ПМП "Партнер".

Суддя М.С. Стадник